Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №207/1096/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1096/26

№ 2/207/1657/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам`янської міської ради

про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, в якому просить:

- усунути перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які чиняться ОСОБА_3 ;

- встановити порядок участі батька – ОСОБА_2 – у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступний графік: систематичні щотижневі побачення з дитиною три рази на тиждень у будні дні тривалістю три години, з можливістю проводити час з дитиною поза місцем її проживання; систематичні щотижневі побачення один раз на тиждень у вихідний день з можливістю перебування дитини з батьком із залишенням на ніч; можливість періодичних зустрічей батька з дитиною у навчальному закладі або інших закладах, які відвідує дитина, у тому числі під час проведення святкових заходів, концертів, конкурсів, батьківських зборів та інших заходів за участю дитини; можливість спілкування з дитиною у святкові дні, у тому числі у день народження дитини та день народження батька, з 11:00 до 18:00; у разі якщо зустріч з дитиною не відбулася з поважних причин, така зустріч підлягає перенесенню на інший рівнозначний період, який не визначений встановленим графіком; у разі перебування дитини за межами України, встановити обов`язковий безперешкодний доступ батька до відеозв`язку з дитиною через месенджери Telegram, WhatsApp, Viber кожного дня з 18:00 до 19:00 за київським часом;

- зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином та участі у його вихованні.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що з 2021 року відповідач періодично перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином та не надає можливості повноцінно брати участь у його вихованні.

За сприяння Органу опіки та піклування Кам`янської міської ради в особі Служби у справах дітей Кам`янської міської ради раніше було досягнуто домовленості щодо можливості спілкування позивача з дитиною.

До березня 2022 року сторони проживали разом, у зв`язку з чим позивач мав можливість бачитися з дитиною та брати участь у її вихованні. Однак після припинення спільного проживання у березні 2022 року Відповідач почала систематично перешкоджати позивачу у спілкуванні з сином, у зв`язку з чим на теперішній час позивач фактично позбавлений можливості бачитися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Відповідач систематично відмовляє позивачу в проханнях бачитись з дитиною та навіть розмовляти по телефону, при цьому жодних поважних причин та підстав для таких перешкод у спілкуванні з дитиною відповідач не повідомляє. У свою чергу позивач, як батько дитини, прагне підтримувати регулярні особисті стосунки зі своїм сином та брати активну участь у його вихованні та розвитку.

Крім того, наразі позивач не має жодного уявлення, де саме знаходиться його дитина, в тому числі чи знаходиться дитина на території України.

Позивач завжди сумлінно виконував свої обов`язки по вихованню, розвитку та утриманню своєї дитини. Зокрема, він сплачує аліменти на підставі виконавчого провадження № 79957370, відкритого на підставі судового наказу № 207/58/21.

Позивач постійно вживає заходи для побачень або хоча би спілкування в телефонному режимі із сином ОСОБА_5 . Однак без будь - яких пояснень, відповідач не дає позивачу ані бачитись з дитиною, ані розмовляти по телефону, або відповідати у смс-повідомленнях.

Позивач неодноразово телефонував відповідачу, відправляв смс повідомлення на мобільний телефон, просив не перешкоджати йому у спілкуванні сином та його вихованні. Однак всі спроби Позивача побачитись з дитиною позитивного результату не дали. 26.08.2026 у судове засідання з`явилась представник позивача ОСОБА_6 , яка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи просить розглянути справу без його участі, з урахуванням висновку від 14.05.2026 №8вих-20/435 та найкращих інтересів дитини.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась без поважних причин або без повідомлення причин, відзив на позов не подала, суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу від 26.08.2026.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який був зареєстрований Південним районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.03.2025 у справі №207/478/25 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Судовим наказом Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №207/58/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

09.01.2026 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Боровик О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання судового наказу №207/58/21, виданого 14.01.2021 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

14.05.2026 за №8вих-20/435 складено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про відсутність правових підстав для визначення ОСОБА_2 порядку участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через місце проживання (перебування) дитини поза межами Кам`янської територіальної громади.

Вказаний висновок мотивований тим, що питання доцільності/недоцільності про усунення перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради. Спеціалістами служби в телефонному режимі з ОСОБА_3 з`ясовано, що вона разом з сином ОСОБА_5 проживають за кордоном в Чехії, а тому здійснити відповідні дії службою та розглянути належним чином питання не є можливим.

Частиною першою ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини).

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування (ч.1 ст.7 Конвенції про права дитини).

Частиною першою ст.18 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За приписами ст.15 Закону України "Про охорону дитинства", дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом. Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров`ю.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст.153 СК України).

За змістом ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч.ч.1,2 ст.159 СК України).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства). Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі №189/68/20.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.2 ст.155 СК України).

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4 ст.19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди (зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі №753/5374/22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі №500/3507/19 зазначено, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. При цьому відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року в справі №201/13423/19 вказано, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що сторони не дійшли згоди у вирішенні питання про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею шляхом переговорів та прийняття обопільного рішення, що обумовлено їх окремим проживанням, неприязненими стосунками, які склалися між сторонами, різним баченням бажаного ступеню участі батька у житті дитини.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні із сином, суд доходить до висновку про можливість визначення порядку періодичних побачень батька з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам.

Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, приймаючи до уваги, що дитина разом із матір`ю проживає у Чеській Республіці, враховуючи інтереси дитини, її вік, режим відпочинку, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, взявши до уваги бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, а також установивши відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на таке спілкування, необхідність спілкування дитини як з батьком, так і з матір`ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, суд доходить до висновку про можливість визначення порядку участі позивача у вихованні і спілкуванні із сином. При цьому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди батьку у спілкуванні та вихованні дитини.

При цьому суд зауважує, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримки родинних зв`язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 та Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2024 року у справі № 381/1881/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 696/299/23, у справі № 686/21561/24 від 01 квітня 2026 року.

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Керуючись приписами ст.267 ЦПК України, з метою узабезпечення дитини від загроз життю та здоров`ю, суд дійшов висновку про відстрочення виконання рішення на території України на період до закінчення дії воєнного стану на території України та перебування дитини за кордоном.

Керуючись ст.ст.258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в особі служби у справах дітей Кам`янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які чиняться ОСОБА_3 .

Встановити порядок участі батька – ОСОБА_2 – у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступний графік:

- систематичні щотижневі побачення з дитиною два рази на тиждень у будні дні тривалістю дві години, з можливістю проводити час з дитиною поза місцем її проживання за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_3 ;

- систематичні щотижневі побачення один раз на тиждень у вихідний день з можливістю перебування дитини з батьком із залишенням на ніч за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_3 ;

- періодичні зустрічі батька з дитиною у навчальному закладі або інших закладах, які відвідує дитина, у тому числі під час проведення святкових заходів, концертів, конкурсів, батьківських зборів та інших заходів за участю дитини;

- можливість спілкування з дитиною у святкові дні, у тому числі у день народження дитини та день народження батька, з 11:00 до 18:00 за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_3 ;

- у разі якщо зустріч з дитиною не відбулася з поважних причин, така зустріч підлягає перенесенню на інший рівнозначний період, який не визначений встановленим графіком; у разі перебування дитини за межами України,

- встановити обов`язковий безперешкодний доступ батька до відеозв`язку з дитиною через

месенджери Telegram, WhatsApp, Viber кожного дня з 18:00 до 19:00 за київським часом;

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином та участі у його вихованні.

В решті позову - відмовити.

Відстрочити виконання рішення в частині зустрічей батька ОСОБА_2 із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України до закінчення дії воєнного стану на території України та/або повернення дитини на територію України.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Бушанська