Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №932/8142/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

01 вересня 2026 року

Справа № 932/8142/26

Провадження № 3/932/1776/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Карягіна Н.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року о 12 годині 45 хвилин водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Chery» моделі «Tiggo 3», номерний знак « НОМЕР_1 », рухаючись по просп.Богдана Хмельницького у м.Дніпрі поблизу буд.№119, у порушення вимог п.1.5 та п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України, перебуваючи у хворобливому стані, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Jetta», номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , який від удару перемістився вперед та здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Suzuki» моделі «SX4», номерний знак « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_3 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та було спричинено матеріальну шкоду, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його захисник – адвокат Сидоренко К.Г. – не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Водночас до суду надійшло клопотання, подане в інтересах ОСОБА_1 його захисником – адвокатом Сидоренком К.Г., про закриття провадження у справі. До зазначеного клопотання долучено заяву ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та підтримання клопотання захисника. Крім того, окремо до суду надійшла заява захисника – адвоката Сидоренка К.Г. про розгляд справи за його відсутності та підтримання поданого ним клопотання про закриття провадження у справі.

У поданому до суду клопотанні захисник ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко К.Г. – просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник вказує, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у хворобливому стані. Зі слів останнього, у день дорожньо-транспортної пригоди він почував себе нормально, будь-яких ознак погіршення стану здоров`я, які могли б свідчити про неможливість керування транспортним засобом або необхідність відмовитися від поїздки, не відчував. Перед виїздом його дружина перевірила йому артеріальний тиск, показники якого, за його твердженням, відповідали звичайному для нього стану.

При цьому ОСОБА_1 зазначає, що під час руху керував транспортним засобом, контролював дорожню обстановку та рухався зі швидкістю приблизно 40–50 км/год. Попереду, перед трамвайною зупинкою, він побачив транспортні засоби, які зупинялися, у зв`язку з чим почав зменшувати швидкість та вживати заходів для зупинки автомобіля. Разом із тим під час руху йому раптово стало зле, після чого відбулося різке погіршення стану здоров`я, яке, за його твердженням, мало раптовий та невідворотний характер. Унаслідок цього він фактично втратив можливість повноцінно контролювати свої дії, оцінювати дорожню обстановку та керувати транспортним засобом, а обставин безпосередньо зіткнення не пам`ятає у зв`язку з втратою свідомості. Свідомість, за його поясненнями, він відновив уже в медичному закладі.

Захисник зазначає, що в подальшому ОСОБА_1 було встановлено діагноз – транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії з минущим лівобічним геміпарезом на тлі гіпертонічної хвороби, що, на думку захисту, підтверджує раптове погіршення стану його здоров`я під час керування транспортним засобом.

На підтвердження зазначених обставин захисник посилається на виписку з медичної картки стаціонарного хворого №5561 інсультного відділення КНП «МКЛ №16» ДМР, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 05 травня 2026 року по 13 травня 2026 року.

Разом із тим захисник звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували твердження працівника поліції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом саме у хворобливому стані та що саме цей стан перебував у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. На думку захисту, матеріали справи також не містять доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 щодо раптового погіршення стану здоров`я та втрати ним можливості керувати транспортним засобом.

Крім того, захисник посилається на порушення працівниками поліції строків оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Зокрема, зазначає, що відповідно до п.7 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, уповноважена особа підрозділу поліції під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди повинна в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати її вчинення, встановити всі обставини ДТП, вжити заходів щодо встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, скласти щодо неї протокол та в п`ятиденний строк направити його до відповідного суду.

Захисник вказує, що дорожньо-транспортна пригода відбулася 05 травня 2026 року, тоді як протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681836 був складений лише 02 червня 2026 року. При цьому, за твердженням захисту, матеріали справи були направлені до суду 08 червня 2026 року за вихідним №6258с/41/19/2026, а фактично надійшли до суду лише 01 липня 2026 року. На думку захисника, такі обставини свідчать про порушення працівниками поліції вимог зазначеної Інструкції.

Також захисник посилається на положення ч.2 ст.254 КУпАП, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 був опитаний 21 травня 2026 року, а тому, на думку захисту, на цю дату його як особу, яка могла вчинити адміністративне правопорушення, вже було встановлено. У зв`язку з цим захисник вважає, що складання протоколу 02 червня 2026 року відбулося з істотним порушенням передбаченого законом строку.

Захисник вважає, що наведені обставини свідчать про непослідовність дій уповноваженої посадової особи та недотримання принципу правової визначеності, зокрема передбачуваності застосування правових норм. При цьому зазначає, що затримка зі складанням протоколу створює, на думку захисту, ризики безпідставного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Окремо захисник зазначає, що 02 червня 2026 року ним під час ознайомлення з матеріалами справи були подані письмові заперечення щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак, за твердженням захисту, зазначені заперечення працівником поліції залишені без розгляду та мотивованої відповіді.

У зв`язку з цим захисник ставить під сумнів допустимість та достатність протоколу про адміністративне правопорушення як доказу вини ОСОБА_1 , посилаючись на принцип презумпції невинуватості та положення ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також правові висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду щодо застосування принципу in dubio pro reo у справах про адміністративні правопорушення.

Крім того, захисник посилається на закінчення строку, передбаченого ст.38 КУпАП, зазначаючи, що дорожньо-транспортна пригода мала місце 05 травня 2026 року, а тому на момент розгляду справи тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув.

Також у клопотанні захисник посилається на примітку до ст.124 КУпАП, відповідно до якої особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови спільного складення учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про цю пригоду відповідно до законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Захисник зазначає, що всі транспортні засоби, які брали участь у ДТП, мають чинні страхові поліси, а на момент подання клопотання здійснюються відповідні страхові виплати. При цьому зазначає, що у разі відсутності необхідності у терміновій госпіталізації ОСОБА_1 учасники ДТП, на його переконання, скористалися б правом на спільне оформлення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

З огляду на викладене захисник просить провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Сидоренка К.Г. – про дату, час і місце судового розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також подані ОСОБА_1 та його захисником заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Сидоренка К.Г.

Оцінивши доводи, наведені захисником у клопотанні, та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а його вина у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681836 від 02.06.2026;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Кафарова В., відповідно до якого після прибуття на місце виклику ним було виявлено дорожньо-транспортну пригоду за участю транспортного засобу марки «Chery» моделі «Tiggo 3», номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Jetta», номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та транспортного засобу марки «Suzuki» моделі «SX4», номерний знак « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно з рапортом, у ході встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди було встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Chery» моделі «Tiggo 3», номерний знак « НОМЕР_1 », допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Jetta», номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_2 , який від удару перемістився вперед та здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Suzuki» моделі «SX4», номерний знак « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_3 . Також у рапорті зазначено, що в ході встановлення всіх обставин події ОСОБА_1 стало зле. Після його огляду працівниками поліції було виявлено ознаки інсульту, а саме параліч лівої частини обличчя, лівої руки та ноги. У зв`язку з цим через спецлінію «103» було викликано бригаду швидкої медичної допомоги. Диспетчер повідомив, що на той момент вільних бригад не було та необхідно очікувати. У зв`язку з цим, як зазначено в рапорті, працівниками поліції було прийнято рішення доставити ОСОБА_1 службовим автомобілем марки «Toyota» моделі «Prius», номерний знак « НОМЕР_4 », до найближчої лікарні №16 м.Дніпра з метою запобігання більш тяжким наслідкам для його здоров`я. У подальшому, відповідно до рапорту, ОСОБА_1 було встановлено діагноз – транзиторна ішемічна атака. При цьому тілесних ушкоджень унаслідок дорожньо-транспортної пригоди він не отримав. Крім того, у рапорті зазначено, що на місці дорожньо-транспортної пригоди було складено схему місця ДТП та відібрано пояснення від водіїв. Відібрати пояснення у ОСОБА_1 та скласти щодо нього відповідні матеріали про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП виявилося неможливим у зв`язку із забороною лікарів, які повідомили, що ОСОБА_1 перебуває у передінсультному стані та його не можна турбувати. Також працівникам поліції вдалося повідомити про зазначені обставини дружину ОСОБА_1 ;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.05.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 05 травня 2026 року, відповідно до яких останній пояснив, що 05 травня 2026 року рухався на автомобілі марки «Suzuki» моделі «SX4», номерний знак « НОМЕР_3 », по просп.Богдана Хмельницького у м.Дніпрі в напрямку бульв.Зоряного. Рухаючись зазначеною ділянкою дороги, він зупинився на забороняючий сигнал світлофора, після чого отримав удар у задній бампер від автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Jetta», номерний знак « НОМЕР_2 ». Вийшовши з автомобіля, побачив автомобіль марки «Chery» моделі «Tiggo 3», номерний знак « НОМЕР_1 », який здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Jetta», номерний знак « НОМЕР_2 », у задню ліву частину;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05 травня 2026 року, відповідно до яких остання пояснила, що 05 травня 2026 року вона потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, яку спричинив водій транспортного засобу марки «Chery» моделі «Tiggo 3», номерний знак « НОМЕР_1 », який здійснив зіткнення з її автомобілем ззаду, унаслідок чого її автомобіль зіткнувся з автомобілем, що знаходився попереду, марки «Suzuki» моделі «SX4», номерний знак « НОМЕР_3 ». Зазначила, що зупинилася на світлофорі, при цьому зліва зупинився трамвай, після чого стався удар ззаду. На момент зіткнення її автомобіль не рухався та знаходився у центральній смузі руху. Інцидент стався 05 травня 2026 року о 12 годині 45 хвилин;

- рапортами поліцейських, зареєстрованих у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події: №8822 від 05 травня 2026 року, №13747 від 05 травня 2026 року, №13758 від 05 травня 2026 року, №13764 від 05 травня 2026 року;

- фотоматеріалами місця дорожньо-транспортної пригоди та транспортних засобів, на яких зафіксовано обстановку на місці ДТП і механічні пошкодження транспортних засобів;

- випискою з медичної картки стаціонарного хворого №5561 від 13 травня 2026 року, відділення виписки – інсультне відділення, яка долучена ОСОБА_1 до його письмових пояснень, відповідно до якої заключним діагнозом зазначено: «транзиторна ішемічна атака в басейні правої СМА з минущим лівобічним геміпарезом на тлі ГХ ІІІ ст.»; супутні діагнози: «гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст., ризик 3; прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія на тлі церебральної кортикальної атрофії та мікроангіопатії». Згідно з анамнезом хвороби, зазначеним у виписці, зі слів родичів, погіршення стану ОСОБА_1 відмічалося приблизно з 04 травня 2026 року, коли він став дезорієнтованим, при цьому за медичною допомогою не звертався. 05 травня 2026 року він сів за кермо автомобіля та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. У супроводі працівників поліції був доставлений до приймального відділення КНП «МКЛ №16» ДМР. Зі слів працівників поліції, на місці дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_1 відмічалася слабкість у лівих кінцівках. Після огляду неврологом та проведення КТ головного мозку його було ургентно госпіталізовано до інсультного відділення. Також у виписці зазначено, що стан ОСОБА_1 при госпіталізації був середнього ступеня тяжкості. В анамнезі життя зазначено, що він тривало хворіє на гіпертонічну хворобу та приймає гіпотензивну терапію препаратом «Трипліксам»;

Надаючи оцінку доводам захисту у сукупності з дослідженими доказами, суд виходить із такого.

Необґрунтованими є доводи захисту про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася виключно внаслідок раптового та непередбачуваного погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , яке виникло під час руху та виключає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.05.2026, останній зазначає, що до початку поїздки почував себе нормально, ознак погіршення стану здоров`я не відчував, а під час руху йому раптово стало зле, після чого він утратив можливість контролювати транспортний засіб та не пам`ятає обставин безпосереднього зіткнення.

Водночас зазначені пояснення не узгоджуються в повній мірі з відомостями медичної документації. Так, відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого №5561 від 13.05.2026, зі слів родичів, погіршення стану ОСОБА_1 спостерігалося вже 04.05.2026 та проявлялося, зокрема, у дезорієнтації. При цьому з цієї ж медичної документації вбачається, що ОСОБА_1 тривало хворів на гіпертонічну хворобу та перебував на гіпотензивній терапії препаратом «Трипліксам». Наступного дня, 05.05.2026, незважаючи на наявні напередодні прояви погіршення стану здоров`я, він сів за кермо транспортного засобу та здійснював керування ним.

Суд враховує, що відомості про погіршення стану здоров`я та дезорієнтацію 04.05.2026 містяться в медичній документації зі слів родичів і тому самі по собі не можуть розцінюватися як безпосередня медична фіксація стану ОСОБА_1 у цей день. Разом із тим у сукупності з відомостями про наявність тривалого захворювання, постійне медикаментозне лікування, подальше різке погіршення стану під час керування, наявність безпосередньо після ДТП неврологічних порушень та встановлений у стаціонарі діагноз ці дані мають істотне значення для оцінки достовірності твердження про повну відсутність будь-яких передумов для погіршення стану здоров`я.

Посилання захисту на стан неосудності також не знаходять підтвердження, оскільки з наявних у справі медичних документів убачається наявність у ОСОБА_1 неврологічного захворювання та пов`язаного з ним погіршення фізичного стану, однак вони не містять відомостей про такий психічний стан особи, який відповідно до ст.20 КУпАП позбавляв би її під час вчинення протиправної дії здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними. Отже, наведені захистом обставини стану здоров`я не є підставою для висновку про неосудність ОСОБА_1 у розумінні ст.20 КУпАП.

Отже, суд не встановлює і не виходить із того, що ОСОБА_1 повинен був передбачити саме виникнення транзиторної ішемічної атаки. Водночас наявні у справі докази спростовують твердження про абсолютну відсутність у нього до початку керування будь-яких відомостей про погіршення власного стану здоров`я, оскільки напередодні ДТП такі прояви, за даними медичної документації, уже мали місце, а ОСОБА_1 , знаючи про тривале захворювання та перебуваючи на медикаментозній терапії, наступного дня продовжив керування транспортним засобом.

За таких обставин посилання захисту на повну непередбачуваність погіршення стану здоров`я не спростовує встановленого судом факту керування транспортним засобом у стані, який перешкоджав безпечному його контролю, та не виключає вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України.

Необґрунтованими є доводи захисту про те, що матеріали справи не містять належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у хворобливому стані та причинного зв`язку між таким станом і дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення саме порушення зазначеної вимоги ставиться ОСОБА_1 у вину як конкретне порушення Правил дорожнього руху, що спричинило наслідки, передбачені ст.124 КУпАП.

Дослідженими судом доказами встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chery Tiggo 3», у певний момент утратив можливість належним чином контролювати його рух, після чого допустив первинне зіткнення з автомобілем «Volkswagen Jetta», який перебував попереду та був зупинений, а останній унаслідок удару зіткнувся з автомобілем «Suzuki SX4». Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , схема місця ДТП, фотоматеріали та рапорт працівника поліції узгоджуються між собою щодо такого механізму події та не містять даних про інший безпосередній чинник, який спричинив первинне зіткнення.

Водночас із письмових пояснень самого ОСОБА_1 убачається, що безпосередньо під час керування транспортним засобом йому раптово стало зле, після чого він утратив можливість контролювати автомобіль та не пам`ятає обставин зіткнення. Наведені ним пояснення в цій частині узгоджуються з рапортом працівника поліції про виявлені безпосередньо після ДТП неврологічні порушення та з медичною документацією про подальшу госпіталізацію і встановлення діагнозу «транзиторна ішемічна атака в басейні правої СМА з минущим лівобічним геміпарезом на тлі ГХ ІІІ ст.».

Таким чином, причинний зв`язок між станом ОСОБА_1 , втратою ним належного контролю за транспортним засобом і настанням ДТП встановлюється судом із сукупності узгоджених доказів, які відображають послідовність подій безпосередньо перед зіткненням та після нього. При цьому для встановлення складу адміністративного правопорушення не вимагається наявності окремого документа, у якому був би сформульований самостійний висновок про такий причинний зв`язок, оскільки відповідні обставини встановлюються судом шляхом оцінки всіх належних і допустимих доказів у їх взаємному зв`язку.

Посилання захисту на те, що встановлений у медичному закладі діагноз підтверджує лише факт захворювання, а не перебування особи у хворобливому стані в момент керування, не спростовує висновку суду, оскільки медична документація оцінюється не ізольовано, а разом із власними поясненнями ОСОБА_1 , рапортами працівників поліції та доказами механізму ДТП. Саме їх сукупність свідчить про те, що патологічний стан ОСОБА_1 проявився в період фактичного керування транспортним засобом, призвів до втрати контролю за ним та безпосередньо передував первинному зіткненню.

Відтак суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявне передбачене п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України порушення, а причинний зв`язок між цим порушенням і наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів підтверджений сукупністю досліджених судом доказів.

Необґрунтованими є доводи захисту про порушення працівниками поліції строків оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачених п.7 розділу IX Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.

Суд вважає зазначений довід таким, що не впливає на встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, оскільки передбачені п.7 розділу IX Інструкції строки регулюють порядок та організацію оформлення працівниками поліції матеріалів про ДТП і самі по собі не є строками накладення адміністративного стягнення та не встановлюють такої правової наслідковості, за якої їх недотримання зумовлює відсутність події чи складу адміністративного правопорушення.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що безпосередньо після ДТП працівниками поліції було здійснено її документування, складено схему місця події, отримано пояснення інших учасників та зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів. Неможливість отримання пояснень від ОСОБА_1 та оформлення щодо нього протоколу на місці події була зумовлена його станом здоров`я, у зв`язку з чим, як зазначено в рапорті працівника поліції, лікарями було заборонено його турбувати. У подальшому матеріали доповнювалися необхідними відомостями, зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.05.2026, після чого 02.06.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, сам факт складення протоколу після спливу строку, визначеного відомчою Інструкцією, не спростовує ані факту дорожньо-транспортної пригоди, ані встановленого механізму зіткнення, ані доказів порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та причинного зв`язку між таким порушенням і наслідками ДТП.

Щодо посилання на проміжок часу між направленням матеріалів до суду 08.06.2026 та їх фактичним надходженням 01.07.2026, то зазначена обставина також не має наслідком недоведеність вини ОСОБА_1 та не свідчить про недопустимість доказів. Захистом не наведено, а судом не встановлено, що такий проміжок часу призвів до втрати, зміни чи спотворення доказів, позбавив ОСОБА_1 можливості реалізувати процесуальні права або перешкодив суду об`єктивно встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Необґрунтованими є доводи захисту про порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП у зв`язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №681836 складено 02.06.2026, тоді як ОСОБА_1 надав письмові пояснення 21.05.2026.

Захист виходить із того, що сам факт встановлення особи ОСОБА_1 та отримання від нього пояснень 21.05.2026 безумовно свідчить про настання моменту, з якого у працівника поліції виник обов`язок скласти протокол протягом двадцяти чотирьох годин. Однак наявність у працівника поліції відомостей про особу водія сама по собі не свідчить про встановлення всіх обставин, необхідних для висновку про вчинення цією особою саме адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, 21.05.2026 ОСОБА_1 дійсно надав працівнику поліції письмові пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Водночас у цих поясненнях він заперечив наявність у своїх діях порушення Правил дорожнього руху, пославшись на раптове погіршення стану здоров`я під час керування транспортним засобом та втрату можливості контролювати його рух. Таким чином, на цей момент обставини, що мали значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення, залишалися спірними та підлягали перевірці, зокрема щодо характеру стану ОСОБА_1 , механізму ДТП та причинного зв`язку між його станом і настанням наслідків.

Отже, довід захисту про те, що встановлення особи водія 21.05.2026 автоматично означало встановлення особи правопорушника та сплив із цієї дати двадцяти чотирьох годин на складання протоколу, ґрунтується на ототожненні різних за змістом обставин та не враховує необхідності встановлення фактичних обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення.

Крім того, недодержання порядку або строку складання протоколу саме по собі не має наслідком відсутності події чи складу адміністративного правопорушення та не звільняє суд від обов`язку дослідити інші наявні у справі докази. У цьому випадку ОСОБА_1 був ознайомлений з обставинами, які ставилися йому у вину, мав можливість надати пояснення, а його захисник реалізував право на подання письмових заперечень щодо складання протоколу.

Таким чином, наведені захистом обставини щодо дати складання протоколу не спростовують встановлених судом обставин ДТП та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Необґрунтованими є доводи захисту про те, що подані 02.06.2026 письмові заперечення щодо складання протоколу були залишені працівником поліції без належного розгляду, а тому протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 .

Сам факт подання стороною захисту заперечень щодо складання протоколу не має наслідком недопустимості такого протоколу, оскільки зазначені заперечення є реалізацією права особи на захист та містять виклад її позиції щодо обставин події і правової оцінки дій працівників поліції. Відсутність окремої мотивованої відповіді посадової особи на наведені у запереченнях доводи не змінює змісту протоколу, не спростовує викладених у ньому фактичних обставин та сама по собі не утворює передбаченої КУпАП підстави для визнання протоколу недопустимим доказом.

Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із передбачених законом джерел доказів, однак не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами. У цій справі висновок про винуватість ОСОБА_1 не ґрунтується виключно на протоколі, а підтверджується сукупністю інших доказів, які узгоджуються між собою щодо істотних для вирішення справи обставин, у тому числі механізму ДТП, стану ОСОБА_1 безпосередньо після події та причинного зв`язку між втратою ним контролю за транспортним засобом і наслідками ДТП.

Отже, за результатами дослідження доказів судом не встановлено таких суперечностей чи неусунених сумнівів щодо події адміністративного правопорушення, конкретного порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України та причинного зв`язку між цим порушенням і наслідками ДТП, які відповідно до принципу in dubio pro reo підлягали б тлумаченню на його користь. Навпаки, сукупність доказів є узгодженою, достатньою та взаємопов`язаною для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Необґрунтованими є й доводи захисту про те, що наявність чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників дорожньо-транспортної пригоди та можливість оформлення Європротоколу виключають притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно з приміткою до ст.124 КУпАП звільнення особи від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, пов`язується з одночасним виконанням установленої законом умови — спільним складенням учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до законодавства у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У цій справі такого повідомлення учасниками ДТП не складалося.

Отже, сам по собі факт наявності страхових полісів та здійснення страхового врегулювання наслідків ДТП не є юридичною підставою для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та не спростовує встановленого судом порушення ним вимог п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України.

Посилання захисту на те, що у разі відсутності необхідності у терміновій госпіталізації ОСОБА_1 учасники ДТП, ймовірно, скористалися б правом на спільне оформлення повідомлення про ДТП, не може бути враховане судом, оскільки ґрунтується на припущенні щодо події, яка фактично не відбулася. Правові наслідки, передбачені приміткою до ст.124 КУпАП, закон пов`язує не з можливістю оформлення Європротоколу, а з фактичним його спільним складенням за наявності передбачених законом умов.

При цьому страхове врегулювання майнових наслідків дорожньо-транспортної пригоди та питання адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху мають різну правову природу. Здійснення страхової виплати спрямоване на відшкодування заподіяної шкоди та саме по собі не усуває факту порушення Правил дорожнього руху, не спростовує механізму ДТП і не виключає адміністративної відповідальності особи за наявності складу відповідного правопорушення.

Отже, доводи захисту щодо наявності страхування та можливості оформлення Європротоколу не спростовують установлених судом обставин.

З огляду на наведене, судом встановлено наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, конкретне порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «б» Правил дорожнього руху України, його вину у вчиненні зазначеного правопорушення, а також причинний зв`язок між допущеним порушенням та наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів. Наведені захистом доводи таких висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення суд не вбачає.

Вирішуючи питання щодо можливості накладення адміністративного стягнення, суд враховує положення ч.2 ст.38 КУпАП, відповідно до яких у справах, підвідомчих суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, було вчинено ОСОБА_1 05.05.2026, а передбачений ч.2 ст.38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 05.08.2026, тобто до розгляду справи судом, що відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП виключає можливість накладення адміністративного стягнення та зумовлює закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.38, 40-1, 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП.

Суддя

Шевченківського районного суду

міста Дніпра Н.О.Карягіна