Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №552/3796/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/3796/26 Номер провадження 22-ц/814/3862/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Комаренко Оксани Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 07.05.2026 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони з 02.10.2013 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано, мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні. Позивач вказувала, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6000 грн щомісячно, до досягнення повноліття, починаючи з 07.05.2026.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 – адвокат Комаренко О.В. та подали апеляційну скаргу, в якій прохають рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити частково, зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до 3500 грн..

Зокрема вказує, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 9 червня 2026 року у справі №552/3796/26 підлягає скасування з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції мотивуючи оскаржуване рішення вказав, незважаючи на те, що відповідач станом на час вирішення справи судом не працює, не має офіційного стабільного заробітку, ці обставини не беруть до уваги, так як матеріали справи не містять даних про непрацездатність відповідача.

Акцентує увагу суду, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини не є незмінним та в разі зміни матеріального становища відповідача та покращення його стану здоров`я, позивачка має право на збільшення розміру аліментів на утримання дитини.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представник відповідача та позивач, відповідач будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, до суду не з`явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст.374ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 02.10.2013 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2025 в справі № 552/6929/825, яке набрало законної сили.

Сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи батьком неповнолітньої дитини, відповідно до вимог сімейного законодавства зобов`язаний брати участь у її утриманні незалежно від того, проживають батьки разом чи окремо. Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд урахував стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, а також інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд критично оцінив посилання відповідача на незадовільний стан здоров`я та необхідність постійного лікування, оскільки надані медичні документи датовані 2025 роком, містять рекомендації щодо подальшого обстеження та можливого хірургічного лікування, однак не підтверджують фактичного проведення такого лікування, понесення витрат на придбання лікарських засобів чи наявності станом на час розгляду справи об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання ним батьківського обов`язку щодо утримання дитини.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою, третьою статті 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Так, положеннями ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Крім того, ч. 8 ст. 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 2 ст. 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини ( крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (стаття 191 СК України).

Із матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 02.10.2013 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2025 в справі № 552/6929/825, яке набрало законної сили. Сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки відповідач є батьком неповнолітньої дитини та відповідно до вимог сімейного законодавства зобов`язаний брати участь у її утриманні незалежно від свого матеріального становища та наявності чи відсутності офіційного працевлаштування. Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції обґрунтовано врахував обставини, передбачені статтею 182 СК України, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів. Посилання відповідача на незадовільний стан здоров`я та необхідність хірургічного лікування не підтверджені належними та достатніми доказами, які б свідчили про фактичне проведення відповідного лікування, понесення значних витрат на нього або про наявність захворювання, що об`єктивно перешкоджає виконанню обов`язку з утримання дитини. Саме по собі перебування відповідача без офіційного працевлаштування та відсутність стабільного заробітку не звільняють його від обов`язку утримувати дитину та не можуть бути підставою для відмови у позові. За таких обставин визначений судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 6000 грн щомісячно відповідає вимогам закону та встановленим у справі обставинам.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказаний вище розмір аліментів є розумним та справедливим.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ____________________ О.І. Обідіна