Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №553/3157/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/3157/23 Номер провадження 22-ц/814/3533/26Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченко О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

31.12.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про розстрочку виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 апеляційну скаргу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2025 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором від 29.02.2020 в сумі 36000,00 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір в сумі 4164,90 грн.

Відповідач має намір сплатити суму боргу за даною постановою, але на даний момент не має можливості сплатити одним платежем всю суму відразу. Надає копії виписки із медичної картки амбулаторного хворого на її ім`я, довідку Полтавського обласного центру зайнятості про те, що не перебуває на обліку, як безробітна, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 16.12.2025 року за період з січня 2024 року по жовтень 2025 року (інформація щодо джерел відсутня). Враховуючи викладене, просить розстрочити виконання постанови суду рівними частинами щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом по 31.12.2026 року.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що при ухвалені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції невірно було застосовано норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що має намір сплатити суму боргу за даною постановою, але на даний момент не має можливості сплатити одним платежем всю суму відразу у зв`язку зі скрутним становищем та поганим станом здоров`я.

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи сторони та інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 року по цивільній справі № 553/3157/23 апеляційну скаргу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28.01.2025 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором від 29.02.2020 в сумі 36000,00 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір в сумі 4164,90 грн. Постанова набрала законної сили 16.07.2025 року. Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.09.2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шерстюк Анастасія Олегівна, на постанову Полтавського апеляційного суду від 16.07.2025 року.

На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції заявницею погашено майже половину боргу.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або унеможливлювали виконання судового рішення.

При цьому суд врахував, що на картковому рахунку заявника наявні грошові кошти в сумі 45 538,61 грн, що перевищує загальну суму стягнення за судовим рішенням у розмірі 40 164,90 грн, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що виконання рішення є для заявника неможливим або надмірно утрудненим. Надані заявником доводи щодо несприятливого матеріального становища не підтверджують існування обставин об`єктивного, надзвичайного та виключного характеру, які відповідно до вимог статті 435 ЦПК України могли б бути підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.ч.4, 5 ст. 435 ЦПК України).

Право на звернення до суду звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Системне тлумачення положень ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення, розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

В постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі №824/111/22 (провадження №61-13176ав24) дійшов висновку, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду, обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто, стягувача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки заявником не доведено наявності обставин, які відповідно до положень статті 435 ЦПК України істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Саме по собі посилання заявника на несприятливе матеріальне становище за відсутності належних та допустимих доказів існування виняткових обставин не є достатньою підставою для розстрочення виконання судового рішення.

При цьому судом встановлено, що на картковому рахунку заявника наявні грошові кошти у сумі 45 538,61 грн, яка перевищує загальний розмір заборгованості, визначений постановою Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2025 року, що становить 40 164,90 грн. За таких обставин доводи заявника про наявність перешкод для виконання судового рішення є необґрунтованими, а надання розстрочки у цьому випадку не відповідало б вимозі забезпечення балансу інтересів сторін та могло б призвести до безпідставного затягування виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Полтави від 26 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко