Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №290/535/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/535/26 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М. В.

Номер провадження №33/4805/1166/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Сачка А.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

Постановою Романівського районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 25 травня 2026 року близько 20 години 27 хвилин в селищі Романів по вул.Небесної Сотні,2, керував транспортним засобом - електровелосипедом марки «Фада», в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер, результат - 1,82%, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

На постанову суду особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Стверджує, що електровелосипедом керував механічно: батарея не працювала, так як була розрядженою, швидкість руху була також характерною для велосипеду з механічним приведенням в рух, тобто лише за допомогою педалів.

Крім того, наголошує, що велосипед рухався по тротуару.

Заслухавши пояснення захисника Сачка А.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, а зокрема:

- чеком алкотестеру драгер, рівень сп`яніння становив 1,83% (а.с. 2),

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №675472 від 25.05.2026 року (а.с. 3),

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 4),

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 5),

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с 6),

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с 7),

- рапортом працівника поліції (а.с 6),

- довідкою про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом електоровелосипедом, який належить ОСОБА_1 (а.с 10),

- довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, згідно якої ОСОБА_1 не мав права керувати транспортними засобами (згідно бази даних: ІПНП посвідчення) посвідчення водія не отримував (а.с 11),

- відеозаписом події (а.с 12).

На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, коли він керував електровелосипедом та перевозив пасажира. В ході спілкування з ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме червні очі, та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер або в найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов освідування на місці зупинки за допомогою Драгера, який показав рівень сп`яніння 1,82%, з чим він погодився.

При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, та ознайомлено з протоколом, який він підписав.

ОСОБА_1 вказаний результат тесту не оспорював.

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

Доводи апелянта, які підтримав захисник Сачок А.В., в апеляційному суді, про те, що ОСОБА_1 керував електровелосипедом за допомогою педалей, оскільки акумулятор був розряджений, а тому фактично цей засіб не був електричним технічним засобом, а звичайним велосипедом, що приводився в рух за рахунок мускульної сили людини і це вказує, що водій вказаного транспортного засобу, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд оцінює критично, а також вважає їх хибним трактування відповідних положень закону та ПДР України.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст. 121 КУпАП, п. 1.10 ПДР.

Відповідно до п.1.10 ПДР транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

У ПДР України відсутнє визначення «електровелосипед» або скутер (електомопед), разом з тим, аналізуючи визначення "транспортний засіб", можна дійти висновку, що «електровелосипед» (електромопед) відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення людей, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електровелосипед, як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог ПДР України.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електровелосипед, і в вузькому - механічний транспортний засіб.

Апеляційний суд зауважує, що за диспозицією ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суб`єктом цього правопорушення є водії транспортних засобів та судноводії.

Тобто, в КУпАП є поняття транспортний засіб, а не механічний транспортний засіб.

Слід зазначити, що КУпАП визначає відповідальність за порушення ПДР інших учасників дорожнього руху до яких відносить осіб, які керують велосипедами, гужовими повозками, погоничів тварин, в тому числі і в стані сп`яніння ст. 127 КУпАП, однак при цьому виокремлює відповідальність водіїв транспортних засобів, судноводіїв відповідальність яких передбачена ст. 130 КУпАП.

Поняття велосипеда міститься в п. 1.10 ПДР України де велосипед- транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому, а велосипедистом є особа, яка керує велосипедом.

За змістом ст. 19 Закону України «Про дорожній рух», велосипед це транспортний засіб не обладнаний двигуном.

Відповідно до технічних характеристик електровелосипед FADA LIDO, які надала сторона захисту має: споряджену масу 43 кг. (без водія та вантажу), вантажність 120 кг., електродвигун 500 ват, швидкість руху на електротязі 30 км/год., дистанція до 40 км., має акумуляторну батарею 48 Вольт, місткістю 15 А з можливістю підзаряджання від мережі 220 Вольт.

Згідно з визначенням, що міститься в п.1 ч.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» наведені в цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, велосипед з електродвигуном FADA LIDO, це низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб який не являється велосипедом, в розумінні ПДР та Закону, не дивлячись на можливість, в разі аварійної ситуації чи задля економії електроенергії час від часу використовувати мускульну силу, через що у цьому випадку ОСОБА_1 являється водієм саме транспортного засобу, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В іншому випадку, в разі погодження з позицією захисту, можна було б стверджувати, що керування автомобілем з вимкнутим двигуном за інерцією чи при буксируванні на гнучкому щепленні це також не є керуванням транспортним засобом, що вочевидь суперечить ПДР України.

Крім того, з огляду на відеозапис та поведінку водія апеляційний суд критично відноситься і до його доводів, що стосуються використання ним виключно мускульної сили – педалей, зважаючи на вагу транспортного засобу, перевезення пасажира-дорослого чоловіка, пояснень ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського ствердно відповів, що знає, що таким транспортним засобом як електровелосипед не можна керувати в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він є електричним транспортним засобом.

Твердження апелянта, що він їхав по тротуару не спростовують правильність висновків суду, оскільки це не виключає відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не спростовує те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при цьому місце де це відбувалося значення, в даній ситуації для кваліфікації за ст. 130 КУпАП не має.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Романівського районного суду Житомирської області від 23 червня 2026 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук