Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №286/599/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №286/599/26

Суддя: Павицька Т. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/599/26 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.

Категорія 104 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №286/599/26 за заявою Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області, заінтересована особа - Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність територіальної громади, за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Липники» на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 04 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Вачко В.І. в м. Овруч Житомирської області,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року Словечанська сільська рада Коростенського району Житомирської області звернулася до суду із заявою, в якій просила передати у власність Словечанської територіальної громади нерухоме безхазяйне майно - нежитлові будівлі Комплексу будівель і споруд №45, розташованого за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ, а саме: будівля загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №2 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №3 загальною площею 440,9 кв.м.; ангар №5 загальною площею 80,9 кв.м.; ангар №4 загальною площею 464,1 кв.м.; ангар №1 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №7 загальною площею 467,3 кв.м.; будівля загальною площею 1124,4 кв.м.; будівля загальною площею 439,2 кв.м.; будівля загальною площею 475,4 кв.м.; будівля загальною площею 112,6 кв.м.; будівля загальною площею 81,5 кв.м.; будівля загальною площею 494,9 кв.м.; будівля загальною площею 99,7 кв.м.; будівля загальною площею 105,9 кв.м.

В обґрунтування заяви зазначала, що наприкінці 2024 року та на початку 2025 року було виявлено безхазяйне нерухоме майно, що вказане вище. Пошук власника не дав результатів, тому ряд нежитлових будівель, які знаходяться на території Словечанської громади, взято на облік як безхазяйне нерухоме майно. 21.02.2025 в газеті «Зоря» розміщено оголошення про взяття на облік зазначеного вище безхазяйного нерухомого майна. З дня взяття нежитлових будівель на облік минув понад один рік. Власників вказаного майна не виявлено. Звернень від фізичних чи юридичних осіб, які б підтверджували визнання права власності на вказані об`єкти безхазяйного майна, не було. Відтак, безхазяйне нерухоме майно підлягає передачі у власність територіальної громади. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити заяву в повному обсязі.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 04 червня 2026 року заяву Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області задоволено. Передано у комунальну власність Словечанської територіальної громади в особі Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області безхазяйне нерухоме майно – нежитлові будівлі Комплексу будівель і споруд №45, розташованого за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ, а саме: будівля загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №2 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №3 загальною площею 440,9 кв.м.; ангар №5 загальною площею 80,9 кв.м.; ангар №4 загальною площею 464,1 кв.м.; ангар №1 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №7 загальною площею 467,3 кв.м.; будівля загальною площею 1124,4 кв.м.; будівля загальною площею 439,2 кв.м.; будівля загальною площею 475,4 кв.м.; будівля загальною площею 112,6 кв.м.; будівля загальною площею 81,5 кв.м.; будівля загальною площею 494,9 кв.м.; будівля загальною площею 99,7 кв.м.; будівля загальною площею 105,9 кв.м.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Селянське (фермерське) господарство «Липники», яке не було залучене до розгляду даної справи, подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що СФГ «Липники» не було залучене до участі у справі, хоча оскаржуваним рішенням безпосередньо вирішено питання щодо майна - комплексу будівель і споруд №45, розташованого за адресою: Житомирська область, Коростенський район, територія Словечанської ТГ, яким господарство відкрито, добросовісно та безперервно володіє понад двадцять років. У матеріалах справи відсутні належні докази того, що заявником були здійснені всі необхідні заходи для встановлення власника або інших осіб, які здійснюють володіння та користування спірним майном. Сам по собі факт відсутності звернень після опублікування оголошення не свідчить про відсутність фактичного володільця майна. Натомість наявні документи підтверджують, що СФГ «Липники» володіє та використовує спірний комплекс будівель з 2003 року. При цьому, СФГ «Липники» є юридичною особою, зареєстрованою 27 березня 2003 року та що здійснює сільськогосподарську діяльність. 12 червня 2003 року на підставі акту приймання-передачі ТОВ «Липники» передало СФГ «Липники» для ведення господарської діяльності майно бувшої військової частини АДРЕСА_1 , зокрема комплекс нежитлових складських будівель №45, а саме: склад великий арочний №6; склад малий арочний №7; склад блочний №4-5. Вказує, що протягом понад двадцяти років жоден орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інша особа не заявляли вимог про повернення майна, не оспорювали володіння СФГ «Липники» та не ставили під сумнів правомірність використання господарством спірних складських приміщень.

Звертає увагу на те, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/482/26 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Липники» до Словечанської сільської ради та Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Словечанської сільської ради про визнання права власності на комплекс нежитлових складських будівель №45 за набувальною давністю та зобов`язання вчинити відповідні реєстраційні дії. Таким чином, Словечанській сільській раді було достеменно відомо про існування спору щодо належності спірного нерухомого майна та про наявність особи, яка вважає себе законним володільцем цього майна і претендує на набуття права власності в судовому порядку. Стверджує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення існував реальний, тривалий та невирішений спір про право щодо комплексу будівель № НОМЕР_1 . Зазначає, що спірні будівлі використовуються для провадження господарської діяльності, пов`язаної з обробкою сільськогосподарських земель, зберіганням сільгосппродукції, техніки, інвентаря тощо. Протягом понад 20 років СФГ «Липники» підтримує об`єкти в належному стані, здійснює їх утримання, дрібні ремонти, експлуатує їх як своє майно. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 04 червня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

29 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 10,7319 га, кадастровий номер 1824285200:08:000:0016, власником якої була Овруцька районна державна адміністрація (нині Коростенська районна державна адміністрація) та перебувала на праві постійного користування у Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». Згідно розпорядження Коростенської районної державної адміністрації №44 від 09.08.2022 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер витягу: 317110093 від 08.12.2022 було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 10,7319 га, кадастровий номер 1824285200:08:000:0016 за Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». 09.03.2023 ТОВ «СТАЛЬ ГРУП ЕНЕРДЖІ» звернулося до Словечанської сільської ради з питанням надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 10,7319 га, кадастровий номер 1824285200:08:000:0016 для обслуговування своїх будівель (битовий вагончик, В-1 площею 24,1 кв.м; склад (зерносховище) А-1 площею 617,0 кв.м; склад (зерносховище) Б-1 площею 616,0 кв.м; сторожова будівля, Г-1 площею 16,2 кв.м, які на праві приватної власності належать ТОВ «СТАЛЬ ГРУП ЕНЕРДЖІ». Рішенням двадцять шостої позачергової сесії восьмого скликання Словечанської сільської ради від 14.03.2023 №807 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 10,7319 га, кадастровий номер 1824285200:08:000:0016. В ході розробки технічної документації, крім будівель ТОВ «СТАЛЬ ГРУП ЕНЕРДЖІ», були виявлені інші об`єкти нерухомого майна (ангари), власник яких був відсутній.

Зазначає, що оскаржуване рішення жодних прав та інтересів скаржника не порушує, оскільки в його розпорядженні відсутні будь-які належні та достовірні правовстановлюючі документи на право власності чи право користування майном. Вказаний в апеляційній скарзі акт від 12 червня 2003 року про приймання – передачі від ТОВ «Липники» приміщень за відсутності обов`язкових реєстраційних реквізитів офіційного документу, а також реквізитів правочину чи розпорядження на виконання якого його вчинено, ставить під сумнів його достовірність оформлення та офіційність. За відсутності відповідних даних на підставі яких правовстановлюючих документів ТОВ «Липники» як уповноважений власник наділений повноваженням щодо його розпорядження, ставить під сумнів його передачу загалом. За вказаних обставин відкритість та добросовісність скаржника щодо володіння нерухомим майном, вважається сумнівною. За відсутності відомостей про передачу – прийняття майна військовою частиною ТОВ «Липники», відсутності офіційних розпорядчих документів про надання його в користування скаржнику свідчить про самовільне, а не добросовісне його володіння. На момент ухвалення рішення про визнання майна безхазяйним у скаржника відсутні будь-які правовстановлюючі документи, на підставі яких він міг би вважатись власником майна, про причини їх відсутності скаржником не повідомляється.

29 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що посилання апелянта на те, що він не був обізнаний про опубліковане оголошення, не може свідчити про порушення заявником вимог законодавства чи його процесуальних обов`язків. Сама по собі необізнаність апелянта про зміст опублікованого оголошення не свідчить про неналежне повідомлення, якщо таке оголошення було розміщене з дотриманням вимог чинного законодавства України та у визначеному законом порядку. Словечанською сільською радою Коростенського району Житомирської області, з метою здійснення законної передачі у комунальну власність нерухомого майна, було дотримано усі умови, строки та норми чинного законодавства України. Звертає увагу на те, що акт має містити відомості, достатні для ідентифікації сторін, об`єкта нерухомості та підтвердження факту передачі майна. Однак, з наданого апелянтом акту не можливо встановити між ким і кому було передано оспорюване майно.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Щодо оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя по своїй суті визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Також не можна допускати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, тому що доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але й реальним (рішення у справі «Де Жуффре де ла Праделль проти Франції» (De Geouffre de la Pradelle v. France) від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).

Cудові процедури мають бути справедливими, тому особу безпідставно не можна позбавити права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складником права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2019 року у справі №542/401/18 (провадження №61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі №757/66808/19-ц (провадження №61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі №626/2547/19 (провадження №61-18621св20).

Також схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 604/835/15-ц,у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №504/2457/15-ц (провадження №14-726цс19).

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі №62/112 та від 16 січня 2020 року у справі №925/1600/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц.

У справі, що переглядається встановлено, що на території Словечанської територіальної громади заявником було виявлено безхазяйні нежитлові будівлі, а саме Комплекс будівель і споруд № НОМЕР_1 , розташованих за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ (за межами населених пунктів): будівля загальною площею 617,9 кв.м.; ангар № 2 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №3 загальною площею 440,9 кв.м.; ангар № 5 загальною площею 80,9 кв.м.; ангар №4 загальною площею 464,1 кв.м.; ангар № 1 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №7 загальною площею 467,3 кв.м.; будівля загальною площею 1124,4 кв.м.; будівля загальною площею 439,2 кв.м.; будівля загальною площею 475,4 кв.м.; будівля загальною площею 112,6 кв.м.; будівля загальною площею 81,5 кв.м.; будівля загальною площею 494,9 кв.м.; будівля загальною площею 99,7 кв.м.; будівля загальною площею 105,9 кв.м.

На замовлення заявника проведено інвентаризацію вказаних нежитлових будівель і 10.07.2024, 03.12.2024 виготовлено технічні паспорти.

Виконавчий комітет Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області звернувся до державних реєстраторів Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області із заявою про взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна.

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна від 10.09.2024 за №39422742, №394229089, №394232601, №394234963, №394241707, №394249010, №394250152, та від 10.02.2025 за №412519344, №412519643, №412520465, №412520940, №412521410, №412522043, №412522536, №412522829 об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі Комплексу будівель і споруд № НОМЕР_1 , розташованих за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ, а саме: будівля загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №2 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №3 загальною площею 440,9 кв.м.; ангар №5 загальною площею 80,9 кв.м.; ангар №4 загальною площею 464,1 кв.м.; ангар №1 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №7 загальною площею 467,3 кв.м.; будівля загальною площею 1124,4 кв.м.; будівля загальною площею 439,2 кв.м.; будівля загальною площею 475,4 кв.м.; будівля загальною площею 112,6 кв.м.; будівля загальною площею 81,5 кв.м.; будівля загальною площею 494,9 кв.м.; будівля загальною площею 99,7 кв.м.; будівля загальною площею 105,9 кв.м., взято на облік, як безхазяйне нерухоме майно, номери записів про взяття облік: 21142, 21143, 21144, 21145, 21146, 21147, 21148, 21405, 21406, 21407, 21408, 21409, 21410, 21411, 21412.

В інформаційній газеті «Зоря» від 21.02.2025 опубліковано оголошення про взяття на облік вказаного безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України).

Згідно зі статтею 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Отже, ЦК України передбачена можливість звернення до суду із заявою про передачу у комунальну власність лише нерухомих речей та лише у випадку вчинення всіх, передбачених законодавством дій.

За правилами ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересовані особи мають матеріально-правову заінтересованість у справах окремого провадження у випадку, коли рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обов`язки цих осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.

Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосується вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 березня 2021 року у справі №643/14985/18-ц.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі №638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження №61-18132св19).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

Встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі майна бувшої військової частини с. Липники від 12.06.2003 ТОВ «Липники» передало СФГ «Липники» для ведення господарської діяльності майно бувшої військової частини АДРЕСА_1 , зокрема комплекс нежитлових складських будівель №45, а саме: склад великий арочний №6; склад малий арочний № НОМЕР_2 ; склад блочний №4-5.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 18 грудня 2025 року, справа №286/4004/25 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Липники» до Словечанської громади, третя особа - відділ «Центр надання адміністративних послуг» Словечанської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08 травня 2026 року, справа №906/482/26 відкрито провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Липники» до Словечанської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю.

Зазначене свідчить про наявність безумовного інтересу Селянського (фермерського) господарства «Липники» при вирішенні питання про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 294 ЦПК України на заявника покладено обов`язок визначати заінтересованих осіб у справі.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.

Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на те, що визначення заінтересованих осіб у справі є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, та враховуючи, що апеляційний суд процесуально обмежений у повноваженнях щодо залучення нових осіб у справі, а вказані недоліки, допущені судом першої інстанції, не можуть бути усунуті при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, колегія суддів констатує, що судом першої інстанції було розглянуто справу без врахування тих обставин, що заінтересованою особою у даній справі є Селянське (фермерське) господарство «Липники».

Щодо суті заяви.

Згідно пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі в комунальну власність.

У заяві про передачу безхазяйної речі у власність відповідної територіальної громади повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані медіа, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік (стаття 330 ЦПК України).

Суд встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади (стаття 333 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що звернувшись до суду із заявою Словечанська сільська рада Коростенського району Житомирської області просила передати у власність територіальної громади нерухоме безхазяйне майно - нежитлові будівлі Комплексу будівель і споруд №45, розташованого за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ, а саме: будівля загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №2 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №3 загальною площею 440,9 кв.м.; ангар №5 загальною площею 80,9 кв.м.; ангар №4 загальною площею 464,1 кв.м.; ангар №1 загальною площею 617,9 кв.м.; ангар №7 загальною площею 467,3 кв.м.; будівля загальною площею 1124,4 кв.м.; будівля загальною площею 439,2 кв.м.; будівля загальною площею 475,4 кв.м.; будівля загальною площею 112,6 кв.м.; будівля загальною площею 81,5 кв.м.; будівля загальною площею 494,9 кв.м.; будівля загальною площею 99,7 кв.м.; будівля загальною площею 105,9 кв.м.

Селянське (фермерське) господарство «Липники» заперечуючи проти задоволення заяви стверджувало про відсутність підстав для визнання спірного нерухомого майна безхазяйним та посилалося на законність набуття ними права власності на вказане вище майно у відповідності до вимог законодавства.

Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення судом певних фактів. З точки зору закону під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб за результатами розгляду спору, який вирішується в порядку позовного провадження.

Отже, у разі підтвердження права власності Селянського (фермерського) господарства «Липники» на спірні об`єкти нерухомості, цей факт впливатиме на можливість вирішення питання про передачу у комунальну власність нерухомої речі, як безхазяйної.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає, що між учасниками справи існує спір про право щодо нерухомого майна, стосовно якого в порядку окремого провадження подана заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, під яким у справах окремого провадження слід розуміти конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків внаслідок задоволення відповідної заяви.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі №139/122/14-ц вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права».

У постанові Верховного Суду від 04 січня 2023 року у справі №198/99/15-ц зазначено, що: «згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права».

З урахуванням встановлених вище обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки з наявних у справі доказів слідує, що і до теперішнього часу існує спір між Словечанською сільською радою Коростенського району Житомирської області та Селянським (фермерським) господарством «Липники» щодо права власності на нежитлові будівлі Комплексу будівель і споруд № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, Словечанська ТГ, які визнані безхазяйним майном.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Липники» є обґрунтованими. Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції фактично вирішив питання про права та майнові інтереси Селянського (фермерського) господарства «Липники», оскільки визнав безхазяйним нерухоме майно, не залучивши його до участі у справі.

Встановивши, що справа не могла бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, а також що суд першої інстанції ухвалив рішення про права та обов`язки особи, не залученої до участі у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про залишення без розгляду заяви Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність територіальної громади.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Липники» задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 04 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність територіальної громади залишити без розгляду.

Роз`яснити Словечанській сільській раді Коростенського району Житомирської області право подати позов на загальних підставах.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 22 вересня 2026 року.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Шевчук А. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua