Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №295/9335/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/9335/26 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Номер провадження №33/4805/1336/26

Категорія ст.122-4, 124 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

14 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., за участі секретаря Кошиль О.Ю., потерпілого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 11 серпня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП,

встановив:

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 11 серпня 2026 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 Кодексу України у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 28.04.2026 р. о 18-20 год. у м. Житомирі по вул. Перемоги, 26, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 з правим кермом, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з транспортним засобом «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті порушення ОСОБА_2 п. 10.9 Правил дорожнього руху транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, 28.04.2026 р. о 18-20 год. у м. Житомирі по вул. Перемоги, 26, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події, чим порушив п.2.10 а) Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що копію постанови він отримав 26.08.2026 р. в канцелярії суду, а тому в строк визначений законом не мав можливості подати апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілого, який заперечував щодо поновлення строку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Правила регулювання строків для подання скарги повинні забезпечувати належне здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Богунського районного суду м.Житомира про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 Кодексу України була винесена 11 серпня 2026 року.(а.с. 45-48)

ОСОБА_2 , згідно матеріалів справи, був присутнім при розгляді вказаної справи, давав пояснення, копію постанови отримав, в день її проголошення 11 серпня 2026 року про що власноруч розписався. (а.с. 50)

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_2 вказує, що він копію постанови отримав лише 26.08.2026 року за заявою, однак вказані доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки в них міститься розписка про отримання копії постанови саме 11.08.2026 року.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає голослівними доводи апелянта про несвоєчасне отримання постанови суду та на поважність причин пропуску строку на оскарження постанови суду.

Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, а саме, конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали ОСОБА_2 своєчасно звернутися з апеляційною скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом, у клопотанні не зазначено.

Таким чином, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зазначені ОСОБА_2 в обґрунтування клопотання, не є необґрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а відтак не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

За неведеного вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

З огляду на вищевикладене, а також оскільки апелянт в клопотанні не навів поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в поновленні строку апеляційного оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м.Житомира від 11 серпня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та повернути йому апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук