Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №296/11138/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/11138/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/11138/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Петровської М.В. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101745680784369 від 26.04.2025 у розмірі 127 121,67 грн станом на 03.10.2025, яка складається з наступного: 99 679,74 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 26 524,24 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, 917,69 грн – загальний залишок заборгованості за пенею.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 26.04.2025 ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір №АВН0СТ155101745680784369 щодо надання останньому кредиту у розмірі 100 000 грн строком на 60 місяців (тобто до 25.04.2030) зі сплатою процентів у розмірі 75,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. АТ «Акцент-Банк» вказувало, що станом на 03.10.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка становить 127 121,67 грн та складається з наступного: 99 679,74 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 26 524,24 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, 917,69 грн – загальний залишок заборгованості за пенею, яка добровільно відповідачем не погашена. Зазначало, що відповідно до п. 11 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Також вказувало, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування».

У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Вказував, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26.05.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції відмовлено у достроковому стягненні заборгованості із посиланням на ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». Однак зазначають, що між сторонами було укладено кредитний договір і у даному випадку застосовуються умови кредитного договору. Так, перед отриманням кредиту відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, в п. 6 (додаткові умови) якого було зазначено наступне: «В разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка». Умовами кредитного договору не передбачено обов`язкове повідомлення про вимогу дострокового погашення кредиту, оскільки в даному випадку банк з даною вимогою звернувся вже у суді, а відповідач знав, що він порушив вимоги кредитного договору, оскільки мав графік погашення кредиту. При вирішенні спору варто врахувати наступні два аспекти, а саме: - достроковому стягненню було не по всій кредитній заборгованості а лише по тій її частині, платежі по якій були визначені до сплати в терміни після дати звернення до суду. Таким чином, всі платежі з дати укладання договору по дату подання позову, які відповідач повинен був у відповідності до договору сплатити, не є такими, що мають статус дострокового стягнення; - і навіть ті платежі, що були фактично достроковим стягненням, базуються на наступному. Між сторонами було укладено кредитний договір і в даному випадку застосовуються умови кредитного договору. Перед отриманням кредиту відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, в п. 6 (додаткові умови). Договір підписано боржником за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надав у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку».

Також, 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком.

26 квітня 2025 року ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101745680784369.

Відповідно до пункту 2 заяви кредит строковий, сума кредиту 100 000,00 грн (п.4). Строк кредиту 60 місяці з 26.04.2025 по 25.04.2030 включно (п.5).

Згідно з п.6 процентна ставка 75%, щомісячний платіж 6 506,03 грн (п.7).

Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 390 364,37 грн (п. 10.).

Відповідно до п.12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до п.18 відповідач погодився, що до укладання договору ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомився з інформацією, яка розміщена на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

У вказаній заяві ОСОБА_1 також підтвердив, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Вказана заява складена в електронній формі та підписана відповідачем цифровим власноручним підписом.

Також, 26.04.2025 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», відповідно до якого: сума/ліміт кредиту становить 100 000 грн., строк кредитування - 60 місяців, спосіб надання кредиту - шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта з подальшою можливістю зняття коштів. Процентна ставка - 75% річних, тип процентної ставки - фіксована. Розмір щомісячного платежу 6 506,03 грн. Кількість щомісячних платежів - 60.

Згідно п.6 Паспорту споживчого кредиту «Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит» передбачено, що в разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом послугою «Швидка готівка».

При підписанні паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі 100 000,00 грн. відповідно до умов Договору № ABH0CT155101745680784369 від 26.04.2025 року, що підтверджується меморіальним ордером № TR.45895195.43253.65455 від 26.04.2025 року про перерахування на банківський рахунок відповідача 100 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №ABH0CT155101745680784369 від 26.04.26 та виписки по кредиту від 03.10.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 127 121,67 грн, з яких: 99 679,74 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 26 524,24 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 917,69 грн – загальний залишок заборгованості за пенею. Відповідач частково погашав заборгованість.

На підтвердження доводів позовної заяви Банк надав підписану сторонами Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101745680784369 від 26.04.2025 року, Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», розрахунок заборгованості за кредитом станом на 03.10.2025, виписку по кредиту ОСОБА_1 від 03.10.2025.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що строк кредитування за договором на момент звернення банку до суду не закінчився, тоді як позивач просив достроково стягнути всю суму заборгованості. Оскільки матеріали справи не містять доказів направлення та отримання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку про відсутність у банку права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2026 року у справі №585/1140/24 вказав, що із аналізу частини третьої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення і строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Верховний Суд вже розглядав подібну справу №539/402/24 за позовом АТ «Креді Агріколь Банк» до фізичної особи (позичальника) про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким кредит було видано на строк до 2027 року.

У постанові від 22 жовтня 2025 року Верховний Суд, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, вважав правильними висновки Полтавського апеляційного суду про відсутність правових підстав для дострокового стягнення споживчого кредиту за кредитним договором, строк виконання якого не настав. При цьому Верховний Суд врахував, що умовами кредитного договору не було передбачено право кредитора на дострокове стягнення кредитних коштів, а Правила надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк», пунктами 2.3.4-2.3.7 яких визначено право кредитора на дострокове стягнення кредиту, не є складовою кредитного договору, оскільки не доведено ознайомлення позичальника з цими Правилами.

У справі, що переглядається колегією суддів встановлено, що укладений кредитний договір є споживчим, а позов про стягнення всієї суми заборгованості заявлений до закінчення строку дії договору.

Апелянт вказує, що перед отриманням кредиту відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, в п. 6 (Додаткові умови) якого було зазначено наступне «В разі наявності заборгованості у Клієнта із сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку Заборгованості, що виникла при користуванні Клієнтом Послугою «Швидка готівка».»

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 дійшла висновку, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що у паспорті споживчого кредиту сторони дійшли згоди про право банку достроково розірвати Кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості.

Разом із тим наведене не означає відсутності підстав для часткового задоволення позову. Недотримання кредитодавцем вимог частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» позбавляє його права вимагати дострокового повернення тієї частини кредиту, строк сплати якої не настав, однак саме по собі не виключає можливості стягнення заборгованості, строк виконання якої настав відповідно до умов кредитного договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2026 року у справі №585/1140/24, в якій зазначено, що недоведення кредитодавцем наявності правових підстав для дострокового стягнення кредитних коштів саме по собі не є підставою для повної відмови у позові, оскільки за наявності відповідних підстав підлягає стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на момент звернення до суду.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03 жовтня 2025 року прострочена заборгованість за тілом кредиту становила 454,03 грн., а заборгованість за просроченими процентами – 25 077,01 грн.

Колегія суддів перевірила наведений розрахунок та встановила, що він відповідає умовам кредитного договору щодо строку користування кредитними коштами, розміру процентної ставки та порядку погашення заборгованості, а тому підстав не погоджуватися з ним не вбачає.

Крім суми кредиту та відсотків за користування кредитом позивач просив стягнути пеню.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафних санкцій, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні пені в розмірі 917,69 грн за кредитним договором №ABH0CT155101745680784369 від 26.04.2025.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише прострочена заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 531,04 грн., тоді як правові підстави для дострокового стягнення решти заборгованості та пені відсутні.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки позов та апеляційну скаргу АТ «Акцент-Банк» задоволено на 20,08%, то з ОСОБА_1 на користь банку необхідно стягнути 486,41 грн судового збору за подання позову та 729,62 грн за подання апеляційної скарги, а всього 1216,03 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101745680784369 від 26.04.2025 станом на 03 жовтня 2025 року у розмірі 25 531,04 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 454,03 грн та заборгованість за простроченими відсотками – 25 077,01 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 1216,03 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О.О.

Шевчук А. М.