Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №296/2375/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2375/26 головуючий суддя у І інстанції Аксьонов В. Є.

Номер провадження №33/4805/1351/26

Категорія ст.122-4,124 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Мурашевським Є.В., за участю особи захисника Черткова В.О., у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою захисника Черткова Віктора Олеговича на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27.08.2026 по справі про адміністративні правопорушення №296/2375/26 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Черткова Віктора Олеговича на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення №296/2375/26 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 5989886 від 23.02.2026, 23.02.2026 року о 11 год. 46 хв. в м. Житомирі, по вул. Фещенка-Чопівського, 2, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Atos, номерний знак НОМЕР_1 , під допустив наїзд на припаркований транспортний засіб KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , та в порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а Правил дорожнього руху та вчини в адміністративне правопорушення. передбачене ст.122-4 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу серії ЕПР 1№ 598983 від 23.02.2026, 23.02.2026 року о 11 год. 46 хв. в м. Житомирі, по вул. Фещенка-Чопівського, 2, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Atos, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого допустив наїзд на припаркований транспортний засіб KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортний засіб KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками чим порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 . Чертков В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, з постановою не погоджується, у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що після ознайомлення з текстом постанови суду першої інстанції встановив її невідповідність фактичним обставинам справи, встановленим під час судового розгляду. Вказує, що захисник у судовому засіданні не зазначав про те, що просив здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 , який, на думку апелянта, не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того, вважає, що суд першої інстанції неправильно відобразив показання свідка ОСОБА_2 , яка однозначно повідомила про відсутність у неї відеозаписів чи фотоматеріалів ДТП, у тому числі фотографій зіткнення та пошкоджень транспортних засобів. На думку захисника, показання зазначеного свідка не можуть підтверджувати винуватість ОСОБА_1 , оскільки свідок безпосередньо обставин ДТП не бачила. Також в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції не врахував положення ст. 22 КУпАП щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення з оголошенням усного зауваження. Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та на даний час проходить військову службу в районі бойових дій поблизу м. Покровська. На думку апелянта, зазначені обставини суд першої інстанції також мав врахувати та, навіть у разі встановлення вини ОСОБА_1 , вирішити питання про можливість застосування положень ст. 22 КУпАП.

Захисник Чертков В.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, постанову скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю доказів вчинення правопорушень та спливу строку притягнення довідповідальності. Зазнавич, що судом не було розгялдуто його клопотання про закриття провадження, натомість суд за власною ініціативою провів дослідження доказів та встановив вину ОСОБА_1 , хоча така, у арзі спливу строків притягнення до відповідальності, встановлюватись не мала.

ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.124 КУпАП відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно ст.122-4 КУпАП відповідальність настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно п.2.10 А Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як на докази вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.122-4, 124КУпАП, суд першої інстанції послався на протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598986 від 23.02.2026 року, серії ЕПР1 №598983 від 23.02.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_2 від 23.02.2026 року, схемою місця ДТП від 23.02.2026 року.

На схемі місця ДТП від 23.02.2026, зображено розташування транспортного засобу, пошкодження транспортного засобу KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , бокова ліва частина. Схема місця ДТП підписана учасником справи ОСОБА_3 ..

З пояснень ОСОБА_1 , які надані ним під час складання протоколу, вбачається, що знайомий йому повідомив про скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, тому він одразу зателефонував в поліцію. Виїжджаючи з парковки, за словами свідка, він скоїв ДТП з незначними пошкодженнями (подряпинами) транспортного засобу. Момент зіткнення не відчув, як би відчув, то місце ДТП не залишав, оскільки має всі необхідні документи та страховий поліс.

ОСОБА_3 на місці події пояснила, що припаркувала автомобіль KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , на вул.Фещенка-Чопівського, 24 та відійшла до лікарні, коли повернулася, то на лобовому склі автомобіля була записка з номером телефону, інформацією про те, що свідок бачив, як транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 , здавав задом з парковика та задів її машину, черканув праве крило та дверку.

Свідок ОСОБА_2 на місці події пояснила, що 23.02.2026 близько 11 год. 46 хв. рухалася по вул. Фещенка-Чопівського, 27 та побачила як водій автомобіля Hyundai Atos, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на припаркований автомобіль KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль вона сфотографувала в момент, коли водій залишив місце ДТП, про те, що бачила, залишила записку на лобовому склі автомобіля KIA Sportage.

ОСОБА_2 надані на місці події пояснення підтримала і в суді першої інстанції під час розгляду справи та продемонструвала з мобільного телефону фото транспортного засобу KIA, на якому не видно пошкоджень ,та автомобіль Hyundai, який виїжджав з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено наступне:

Відповідно до схеми дорожньо-транспортної пригоди від 23 лютого 2026 року автомобіль KIA Sportage, номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження бокової лівої частини. Водночас схема не містить відомостей про конкретні деталі транспортного засобу, які були пошкоджені, їх розмір, характер та інші індивідуальні ознаки, що давали б можливість встановити характер механічного контакту між транспортними засобами.

З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що їй було повідомлено про те, що водій автомобіля червоного кольору Hyundai Atos, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом з парковки «черканув» праве крило та двері автомобіля KIA Sportage.

Отже, на схемі зазначено про ушкодження лівої бокової частини автомобіля, а сама водій зазначила про пошкодження правої бокової частини. ОСОБА_3 безпосередньо моменту дорожньо-транспортної пригоди не спостерігала, а її пояснення в цій частині ґрунтуються на інформації, отриманій від іншої особи. Матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б усували зазначену суперечність та давали можливість достовірно встановити, чи відбувся контакт двох транспортних засобів, які саме пошкодження отримав автомобіль KIA Sportage на момент події та чи могли вони бути спричинені контактом з автомобілем Hyundai Atos.

Свідок ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді першої інстанції свої пояснення щодо обставин ДТП підтримала та продемонструвала фотографії транспортних засобів, зроблені нею на місці події. Однак на продемонстрованій фотографії автомобіля KIA Sportage видимих пошкоджень не зафіксовано. При цьому фото- чи відеоматеріали, на яких були б зафіксовані пошкодження транспортних засобів та які давали б можливість зіставити їх із механізмом зіткнення, матеріали справи не містять.

Пояснення ОСОБА_2 про те, що автомобіль Hyundai Atos допустив наїзд на припаркований автомобіль KIA Sportage в частині факту та характеру пошкодження останнього не знаходять належного об`єктивного підтвердження. Перебування автомобіля Hyundai Atos поблизу місця події та його подальший виїзду з цього місця не є достатнім для безумовного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Для встановлення такого складу необхідно достовірно встановити факт порушення водієм вимог Правил дорожнього руху, факт заподіяння внаслідок такого порушення матеріальної шкоди та причинний зв`язок між порушенням і наслідками у вигляді пошкодження транспортного засобу.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП необхідно достовірно встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої вона була, та факт залишення нею місця такої пригоди всупереч установленим Правилами дорожнього руху обов`язкам.

З пояснень ОСОБА_1 , наданих на місці події, не вбачається беззаперечного визнання ним факту зіткнення. Він пояснив, що моменту зіткнення не відчув, а про можливу дорожньо-транспортну пригоду дізнався від знайомого, після чого одразу викликав працівників поліції. Зазначені пояснення узгоджуються з його позицією про те, що він не усвідомлював факту ДТП у момент виїзду з парковки.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на порядок фіксації обставин дорожньо-транспортної пригоди та розшуку транспортного засобу, який залишив місце події.

Згідно з вимогами розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, у разі встановлення транспортного засобу, який зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, поліцейськими проводиться його огляд на предмет наявності характерних для ДТП пошкоджень та інших обставин, що можуть мати значення для встановлення обставин події, із відповідною фотофіксацією. Однак, як вбачається з матеріалів справи, належного огляду автомобіля Hyundai Atos на предмет наявності характерних пошкоджень, їх відповідності заявленому механізму ДТП та фотофіксації таких пошкоджень проведено не було. Відповідні матеріали до справи також не долучені.

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості об`єктивно перевірити, чи мав автомобіль Hyundai Atos характерні сліди контакту з автомобілем KIA Sportage, чи відповідають такі сліди заявленому механізму ДТП, а також чи могли зафіксовані на ньому пошкодження утворитися внаслідок події 23 лютого 2026 року.

Наявні у справі докази у своїй сукупності не дають можливості зробити категоричний та беззаперечний висновок про те, що саме внаслідок дій ОСОБА_1 було пошкоджено автомобіль KIA Sportage, якщо такі пошкодження дійсно мали місце, а також що останній, будучи обізнаним про факт дорожньо-транспортної пригоди та будучи її учасником, умисно залишив місце пригоди.

Також сукупність наведених обставин, відсутність належної фото- та відеофіксації пошкоджень, відсутність даних про характер, розмір та механізм їх утворення, не зазначення у схемі ДТП конкретних пошкоджених деталей та їх характеристик, а також невиконання належної фіксації характерних пошкоджень автомобіля Hyundai Atos не дає можливості достовірно встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди, якщо така мала місце, та причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 і пошкодженням автомобіля KIA Sportage ,якщо такі були спричинені. Припущення про наявність контакту між транспортними засобами не може бути достатньою правовою підставою для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Оскільки докази вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відсутні, то відповідно виключається і можливість оцінки наступних дій водія, як залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди.

Самі протоколи про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації).

Доводи апеляційної скарги захисника щодо можливості застосування ст.22 КУпАП та врахування статусу ОСОБА_1 як учасника бойових дій і проходження ним військової служби апеляційний суд не оцінює як підставу для звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки за встановленої відсутності доказів факту вчинення (події) та складу адміністративного правопорушення питання про малозначність діяння та застосування ст.22 КУпАП не виникає.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватогсті вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки щодо особи, що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

У результаті апеляційного розгляду, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не підтверджують ні факту вчинення, ні наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень та визнає доводи апеляційної скарги захисника обгрунтованими.

Установлені під час апеляційного перегляду обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що мало наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, наявність складу якого у її діях матеріалами справи не доведено.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим, а отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події чи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4,124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Черткова Віктора Олеговича на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2026 року по справі про адміністративні правопорушення №296/2375/26 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 27 серпня 2026 року по справі про адміністративні правопорушення №296/2375/26 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення №296/2375/26 відносно ОСОБА_1 за ст.122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст.247 п.1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно оригіналу