Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №761/13828/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13828/26

Провадження № 3/761/3464/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Литвин О.А. при секретарі - Дудка М.С. за участю прокурора Дяченка В., представника особи, відносно якої складений адміністративний протокол ОСОБА_1 - адвоката Регеши А.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушену оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенантом поліції Мороз В.О. за протоколом № 483 від 03 квітня 2026 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу контролю за місцевими податками та неподатковими платежами управління податкового аудиту інших податків та категорій платників ГУ ДПС у м. Києві, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 28.02.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 05.04.2025 о 15:21 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Регеша А.В. повідомив, що остання вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, але зазначила, що щорічну декларацію за 2023 рік (при звільненні) подала після отримання листа з НАЗК, а також, щодані звітної декларації за 2023 рік співпадають з даними декларації заповненої при звільненні в 2023 році.

Прокурор у судовому засіданні просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши прокурора та представника ОСОБА_1 - адвоката Регешу А.В, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов наступних висновків.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Згідно з вимогами ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речейі документів, а також іншими документами.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч.3 ст. 38 КпАП України).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Вина ОСОБА_1 у порушенні Закону України "Про запобігання корупції" підтверджується зібраними доказами у справі у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення.

Так, в наказі ГУ ДПС у м. Києві від 21.07.2022 № 681-о «Про переведення» ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу контролю за місцевими податками та неподатковими платежами управління податкового аудиту інших податків та категорій платників ГУ ДПС у м. Києві.

23.03.1995 ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця.

Згідно з особовою карткою державного службовця № 33-о ОСОБА_1 ознайомлена з обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язана, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже,ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДПС у м. Києві від 23.02.2023 № 204-о «Про звільнення ОСОБА_1 », головного державного інспектора відділу контролю за місцевими податками та неподатковими платежами управління податкового аудиту інших податків та категорій платників ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 звільнено з 28.02.2023 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється в порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Отже, ОСОБА_1 , припинивши 28.02.2023 діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов`язана до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року, подати в установленому абзацом другим частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку Декларацію, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію (ідентифікатор документа -b90e520e-b45f-4672-af0f-56fcddc2d420), лише 05.04.2025 о 15:21, а отже несвоєчасно.

Будь-яких об`єктивних даних, щодо неможливості подання декларації в установлений законом строк, ОСОБА_1 не надала.

Доказів поважності причин неподання такої декларації ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної формичерез мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, судом не встановлено.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому слід зауважити, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у даному випадку не є триваючим, а подія адміністративного правопорушення є разовою і строк для накладення такого адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ст. 38 КУпАП.

Згідно адміністративного матеріалу, що надійшов до Шевченківського районного суду відносно ОСОБА_1 , встановлено, що 13.11.2024 ГУ ДПС у м. Києві було надіслано до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомлення про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 18.12.2025 НАЗК було надіслано лист до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; та лише 03.04.2026 уповноваженою особою Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НПУ було складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Тобто, наведені обставини вказують про те, що уповноважені особи НАЗК були обізнані про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ще з листопада 2024 року, та у даному випадку має місце невиправдане зволікання понад рік щодо направлення даної інформації до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які, в свою чергу, більше ніж через три місяці склали протокол.

Наведене свідчить, що з моменту виявлення пройшло більше ніж 6 місяців.

У той же час, момент вчинення даного правопорушення слід відраховувати з 01.04.2024, оскільки саме до 01.04.2024 ОСОБА_1 мала подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (після звільнення). Отже з моменту вчинення правопорушення пройшло понад 2 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

У зв`язку із зазначеним суд приходить до висновку, що оскільки з дня вчинення адміністративного корупційного правопорушення, а саме з 01.04.2024 року, минуло понад два роки, то відповідно до ч. 4 ст. 38 КупАП адміністративне стягнення на особу, яка притягується до відповідальності не може бути накладено, а провадження у справі у відповідності до ст.247 п.7 КУпАП підлягає закриттю.

Судовий збір, у зв`язку із закриттям провадження у справі, з винної особи стягненню не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, ч.1 ст.172-6, 221, 247, 279-280, 283-285 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6КУпАП

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на час розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва протягом 10 днів дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя