Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №760/17533/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17533/26

Провадження №3/760/4920/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з УПП у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який передано для розгляду судді Мозолевській О.М..

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №524164 від 25.05.2026 ОСОБА_1 25.05.2026 о 18 год. 47 хв. знаходячись за адресою свого місця проживання, вчинив домашнє насильство відносно свого брата ОСОБА_2 , психологічного та фізичного характеру, а саме: словесно ображав душив, чим завдав шкоду здоров`ю, в результаті чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, надав пояснення відповідно до яких повідомив про наявність конфлікту майнового характеру з братом. Зазначив, що протокол не містить інформації які саме дії ним було вчинено з метою завдати шкоду потерпілому, а також не зазначено суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як і не вказано якими саме діями заподіяно шкоду фізичному здоров`ю потерпілого, на підставі чого, не зрозуміло в чому саме полягало насильство психологічного та фізичного характеру. На підставі зазначених обставинами, просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні заслухано пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Воронова Є.Є., який зазначив про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно свого брата ОСОБА_2 . Звернув увагу суду на те, що сам по собі факт наявності конфлікту між особами не свідчить про вчинення домашнього насильства, а протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретного та послідовного опису обставин події, зокрема не розкриває, у чому саме полягали дії психологічного та фізичного характеру, які інкримінуються ОСОБА_1 , коли, яким способом та за яких обставин вони були вчинені. У зв`язку з цим адвокат просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала пояснення, відповідно до яких 25.05.2026 остання разом із чоловіком ОСОБА_1 повернулася з дачі. Для приготування їжі ОСОБА_1 узяв із кімнати загального користування електричну м`ясорубку. Коли на кухню зайшов ОСОБА_2 , останній заявив про своє, на його думку, виключне право користування зазначеним кухонним приладом. На це ОСОБА_1 пояснив брату, що саме він придбав м`ясорубку та що на цей момент вона необхідна їм для приготування їжі, водночас не заперечуючи проти користування нею ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_2 взяв електричну м`ясорубку та почав переносити її до своєї кімнати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 перегородив йому шлях. Свідок зазначила, що намагалася заспокоїти ОСОБА_2 та припинити конфлікт. Після цього ОСОБА_2 викликав працівників поліції. Також свідок пояснила, що ані вона, ані її чоловік фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_2 під час зазначеної конфліктної ситуації не здійснювали. Зазначила, що подібні конфліктні ситуації у квартирі між ними виникали й раніше, однак питання щодо виключного права власності чи користування кухонним майном до цього не порушувалося.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника адвоката Воронова Є.Є., свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Левчук проти України» від 03.09.2020 зазначив, що домашнє насильство є порушенням статей 3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Там, де особа достовірно стверджує про те, що вона зазнавала актів домашнього насильства, якими б незначними поодинокі випадки не були, національні органи влади повинні оцінити ситуацію у всіх аспектах, включно з ризиком повторення подібних інцидентів. Ця оцінка повинна належним чином брати до уваги особливу вразливість жертв, які часто емоційно, фінансово чи іншим чином залежать від своїх кривдників, а також психологічний вплив можливого повторного знущання, залякування та насильства на їхнє повсякденне життя.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши подані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд зазначає, що домашнє насильство характеризується такими ознаками як: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому, слід зазначити, що конфлікт, це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак домашнього насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплених агресією і бажанням завдати шкоди.

У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутня. За обставин, досліджених в судовому засіданні, виходячи із пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що 25.05.2026 мав місце конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак, даний конфлікт не містив ознак домашнього насильства по відношенню до потерпілого ОСОБА_2 у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Виходячи із досліджених в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , а також пояснень свідка ОСОБА_3 , судом встановлено, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілому, тобто судом не встановлено умисну на вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 по відношенню до свого брата ОСОБА_2 .

У той час, як у цій ситуації мав місце саме конфлікт.

При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно - наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.

Сама по собі розмова між учасниками конфлікту на підвищених тонах, що мала місце між ними, автоматично не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження цих обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали провадження не містять.

Враховуючи, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, зокрема в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства відносно свого брата ОСОБА_2 , а тому суд приходить висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях громадянина ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173-2, 247, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА