Додаткове рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №420/10770/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10770/24

Перша інстанція суддя Дубровна В.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року, що ухвалена за наслідком розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме:

- визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 357 від 03 вересня 2022 року, яким утримано частину премії ОСОБА_1 , розміром 660,84 грн;

- стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів, розміром 660,84 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року частково задоволено позов, а саме:

- визнано протиправним та скасовано пп. 2.5 п. 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03 вересня 2022 року № 357 “Про виплату надбавки за особливості проходження служби та премії військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 за серпень 2022 року”, в частині виплати щомісячної премії, у розмірі 90 % від загальної суми премії, відповідно до п. 4 розділу XVI наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, механіку радіомаркерного пункту взводу радіотехнічного забезпечення роти зв`язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення солдату ОСОБА_1 . Підстава - “догана” від командира Військової частини НОМЕР_1 (оголошена наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19 серпня 2022 року № 337 за порушення вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до п. “б” ст. 48 та ст. 55 розділу III Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України”;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за серпень 2022 року, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року здійснено розподіл судових витрат та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, розміром 2000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.

При цьому, позивачем подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткової постанови до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року для вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, розміром 6500,00 грн.

З іншого боку, суб`єктом владних повноважень подано свої заперечення.

Між тим, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Крім того, згідно ч. 8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Колегією суддів встановлено, що позивач, подаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, бажає здійснити розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Між тим, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В свою чергу, перевіряючи можливість здійснення розподілу понесених позивачем судових витрат у межах розгляду клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення, а також встановлюючи розмір таких витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторони у справі мають право на розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу у визначених законом випадках.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд за наслідком розгляду справи не зобов`язаний відшкодовувати усі задекларовані позивачем судові витрати за рахунок суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Також, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із складністю справи.

Між тим, з аналізу наданих документів вбачається, що вартість наданих адвокатом послуг під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій складає 6500,00 грн, а саме за написання відзиву на апеляційну скаргу, заяви про намір подання доказів витрат на правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

В свою чергу, враховуючи зміст та обсяг вищеописаних послуг, незначну складність даної справи, а також заперечення відповідача, колегія суддів вважає, що визначена позивачем сума є завищеною, а як наслідок колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування 2000,00 грн за понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою здійснити розподіл частини понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови – задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2026 року, якою здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян