Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/34303/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34303/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року в адміністративній справі №160/34303/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про виправлення невірно зазначеної інформації “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву” та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як особи, яка є військовозобов`язаною, не є “Резервістом” та не має військового звання “Солдат” від 30.10.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про виправлення невірно зазначеної інформації “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву” та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як особи, яка є військовозобов`язаною, не є “Резервістом” та не має військового звання “Солдат” від 30.10.2025 року та прийняти рішення щодо виправлення невірно зазначеної інформації та внесення відомостей.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У військово-обліковому документі, сформованому за допомогою застосунку “Резерв+” зазначається наступне: “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву”. У військово-обліковому документі сформованому за допомогою застосунку “Резерв+” у категорії обліку зазначається “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” та не міститься позначки “ ІНФОРМАЦІЯ_6 ”. При цьому позивач зазначає, що не проходив строкову службу та не підписував контракт на службу у військовому резерві, що виключає набуття ним статусу “Резервіст” або “Солдат”. Позивач є особою, яка на підставі абзацу 1 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, як особа заброньована на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку, про що у його військово-обліковому документі, сформованому за допомогою застосунку “Резерв+” міститься інформація, а саме: “Відстрочка до 27.12.2025” та “Тип відстрочки: п.1 ч.1ст.23”. Тому, у зв`язку з відсутністю статусу “Резервіст” та невірно зазначеною інформацією “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву”, виникла необхідність у виправленні невірно зазначеної інформації “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву”. 03.11.2025 року позивачем було подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_7 з проханням видалити інформацію “Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву”, внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відносно ОСОБА_1 як особи, яка є військовозобов`язаною та не є резервістом і не має статусу солдат. Проте, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачем отримано не було.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник обґрунтовує вимоги скарги тим, що суд першої інстанції помилково ототожнив формальний інформаційний лист відповідача від 11.11.2025 № 4/8937 з належним розглядом заяви по суті, неправильно застосував ч. 1 ст. 77 КАС України замість ч. 2 вказаної статті щодо тягаря доказування, а також безпідставно проігнорував положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо недопустимості присвоєння статусу «солдат резерву» та військових звань особам, які не проходили службу, за наявності у позивача броні (відстрочки).

Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є військовозобов`язаним.

03.11.2025 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив видалити інформацію у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно того, що він «потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Солдат резерву», а також привести у відповідність відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів як особи, яка є військовозобов`язаним, а не "Резервістом" та не має військового звання "Солдат".

Як зазначено позивачем, керівник відповідача заяву ОСОБА_1 від 03.11.2025 не розглянув.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного розгляду заяви від 03.11.2025 року, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з відсутності протиправної бездіяльності, оскільки відповідач надав відповідь у встановлений строк, а позивач не довів порушення своїх прав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з ст. 3 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 5 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ст. 6 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 17-1 ч. 1 ст. 7 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно з ст. 9 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно з ст. 14 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з п. 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Згідно з пунктами 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання засобами поштового зв`язку заяви позивача ОСОБА_1 від 30.10.2025 року, за наслідком розгляду такої заяви повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 11.11.2025 року було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 за вх.№4/8937, в якій повідомлялось про те, що згідно з кодом ВОС-999 "солдат резерву" ця спеціальність присвоюється військовозобов`язаним, які не проходили військову службу або навчальні збори. Норма визначена в наказі Міноборони від 07.09.2020 року №317 "Про затвердження переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців" на підставі ст. 39 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок та військову службу". Відповідно, законодавчі підстави для задоволення звернення позивача про видалення інформації про потребу в проходженні базової загальновійськової підготовки та звання "солдат резерву" відсутні.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що у зв`язку з тим, що позивач досяг граничного віку перебування на обліку призовників, є військовозобов`язаним, потребує проходження базової загально військової підготовку, відповідно, останньому була присвоєна військово-облікова спеціальність, кодом якої є 097, який означає саме той запис у мобільному застосунку позивача «солдат резерву». Відтак, відсутні будь-які законодавчі підстави для внесення змін до реєстру призовників щодо військово-облікової спеціальності позивача, оскільки позивачем не спростовано факту не проходження ним військової служби, яка передбачена Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 року № 2232-XII.

Щодо доводів апелянта про протиправну бездіяльність та неналежний розгляд звернення колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень надав письмову відповідь від 11.11.2025 № 4/8937 на звернення позивача, якою роз`яснено підстави відображення облікового коду згідно з відомчим нормативним актом (наказ МО України від 07.09.2020 № 317). Факт надання відповіді по суті поставлених питань свідчить про відсутність класичної бездіяльності (ухилення від розгляду). Водночас питання правильності чи повноти автоматичного формування облікових записів у єдиному реєстрі та застосунку «Резерв+» регулюється спеціальними порядками ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також суд зазначає, що зміст оскаржуваного запису у «Резерв+» відображає облікові дані, сформовані на підставі введених в інформаційній системі кодувань військово-облікових спеціальностей (ВОС-999), що саме по собі не створює автоматичного протиправного обов`язку призову за наявності чинної відстрочки (броні), оскільки питання реалізації відстрочки регулюється окремими процедурами комісії з питань мобілізації. Доводи скаржника про порушення прав та обов`язок суду зобов`язати ТЦК і СП змінювати програмні коди чи формулювання в електронному документі поза межами дискреційних повноважень та підстав для корекції реєстру не підтверджені доказами протиправного спотворення персональних даних, які б не відповідали первинним обліковим даним або вимагали б судового втручання такого змісту.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги позивача стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки вони зводяться лише до суб`єктивних суджень заявника та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки письмову відповідь надано вчасно, а порушення прав позивача не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року в адміністративній справі №160/34303/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов