Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/27719/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27719/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року (суддя Конєва С.О.) в справі № 160/27719/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно позивача про висновок ВЛК від 31 березня 2022 року №39 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку;

зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» згідно з його тимчасовим посвідченням та довідкою ВЛК від 31 березня 2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухваливши нове про задоволення позову.

Зазначає, що у відповідача була повна та достовірна інформація про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби, але зазначені документи проігноровані відповідачем, тому висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є неправильними.

У відзиві відповідач просить залишити рішення без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 3 групи опорно-рух.апарат трудове каліцтво, термін дії – довічно, що підтверджується змістом копії паспорту позивача серії НОМЕР_1 від 28.11.1997р., пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 02.09.2020р., наявних у справі.

31.03.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачеві була видана Довідка №39 ВЛК, за формою згідно з Додатком 4 до Положення №402, зі змісту якої вбачається, що стосовно позивача був проведений медичний огляд за результатами якого ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дана довідка підписана Головою ВЛК та секретарем ВЛК і скріплена гербовою печаткою відповідача.

12.04.2022р. позивачеві було видане Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , у графах 7, 8 та 12 і 14 зроблені відмітки про непридатність позивача до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідно до ст.78А графи 38А Розладу хвороб 31.03.2022р.

Як зазначив позивач у позові, переглядаючи застосунок Резерв+ ним було виявлено, що інформація про виключення його з військового обліку через його непридатність до військової служби відповідно до постанови ВЛК №39 від 31.03.2022 у вказаному застосунку не відображається, а у ньому містяться дані про те, що він все ще перебуває на військовому обліку не є виключеним та є обмежено придатним до військової служби у мирний час та придатним в особливий період часу відповідно до постанови ВЛК 30.04.1998р.

Також позивач у позові зазначив, що 21.06.2025р. згідно експрес-накладної №59001400577411 ТОВ “Нова пошта” позивач як відправник, направив заяву про внесення змін в особову справу військовозобов`язаного від 22.06.2025р., у якій одержувачем було зазначено: ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 .

У вказаній експрес-накладній було зазначено, що датою оформлення є 21.06.2025р., плановий час доставки 22.06.2025р. до 12:00 год.

Докази вручення вказаного відправлення під підпис уповноваженій особі відповідача в матеріалах справи відсутні, а позивачем суду не надано.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у Реєстрі наявна інформація стосовно позивача про перебування його на військовому обліку без урахуванням відомостей, які містяться у Тимчасовому посвідченні позивача №4/1276 від 12.04.2022 та Довідці ВЛК від 31.03.2022р. №39, про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що свідчить про те, що вказані відомості стосовно позивача є недостовірними.

Такі відомості мають бути виправлені органом ведення Реєстру (у даному випадку відповідачем) за мотивованою заявою позивача, що відповідає вищенаведеним приписам п.2 ч. 1 ст.9 Закону №1951-УІІІ.

Разом з тим, позивач із відповідною мотивованою заявою про виправлення недостовірних відомостей щодо нього (про перебування його на військовому обліку всупереч відомостей, які містяться у Тимчасовому посвідченні позивача №4/1276 від 12.04.2022 та Довідці ВЛК від 31.03.2022р. №39 про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку) до органу ведення Реєстру, тобто, до відповідача не звертався, таких доказів матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції зауважив, що подання позивачем заяви від 22.06.2025р. до відповідача не підтверджено належними доказами, адже заява позивача про внесення змін в особову справу військовозобов`язаного, яку позивач адресував на адресу керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив здійснити внесення змін до картки первинного обліку позивача щодо проведення процедури виключення його з військового обліку згідно постанови ВЛК від 31.03.2022, датована 22.06.2022, експрес-накладна ТОВ “Нова пошта” №59001400577411 датована 21.06.2022, у якій одержувачем згаданого вище відправлення зазначено “ ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ”, що підтверджено змістом наведеної копії експрес-накладної, наявної у справі.

Витяги з Журналу реєстрації вхідних документів за період 20-24.06.2025 (фотокопії даних вхідної реєстрації) ІНФОРМАЦІЯ_2 свідчать по те, що заява позивача від 22.06.2025р. до відповідача не надходила.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заява у порядку, встановленому п.4 Порядку №559 та п.1 ч.2 ст.9 Закону №1951-УШ про внесення змін до ВОД позивача після 22.06.2025р. позивачем до відповідача засобами поштового зв`язку чи особисто ним до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавалась.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи за захворюванням опорно-рухового апарату (трудове каліцтво), термін дії – довічно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 31 березня 2022 року позивачу видана довідка ВЛК №39, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У тимчасовому посвідченні, виданому 12 квітня 2022 року, містяться відмітки про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідно до ст.78А графи 38А Розладу хвороб 31 березня 2022 року.

Позивач стверджує, що у застосунку Резерв+ інформація про виключення його з військового обліку через його непридатність до військової служби відповідно до постанови ВЛК №39 від 31.03.2022 не відображається, містяться дані про те, що він перебуває на військовому обліку, є обмежено придатним до військової служби у мирний час та придатним в особливий період часу відповідно до постанови ВЛК 30.04.1998р.

Позивачем 21 червня 2025 року згідно з експрес-накладною №59001400577411 ТОВ «Нова пошта» направлено заяву про внесення змін в особову справу військовозобов`язаного від 22 червня 2025 року, у якій одержувачем зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 .

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Так, за положеннями частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;

які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;

які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;

які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані до військового оперативного резерву;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби, він підлягав виключенню з військового обліку.

При цьому до військово-облікового документа позивача відповідачем внесені дані про виключення із військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За положеннями частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема, належать: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (пункт 17); відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1).

Статтею 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

За положеннями частини третьої статті 13 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністірв України від 16 травня 2024 року № 559 (далі - Порядок №559).

Згідно з пунктом 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Отже, за установленою законодавцем процедурою особа, виявивши щодо себе недостовірні відомості у Реєстрі, має спочатку? звернувся до органу ведення Реєстру (відповідача, як в цьому випадку) з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

При цьому право особи на виправлення відомостей в реєстрі шляхом подання відповідної заяви кореспондує обов`язок органу ведення Реєстру (відповідача) розглянути таку заяву, перевірити відповідність персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним і привести відомостей Реєстру у відповідність з персональними даними такої особи.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 на підставі висновку військово-лікарської комісії від 31 березня 2022 року №39 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку 31 березня 2022 року на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (рішення призовної медичної комісії від 31 березня 2022 року - підлягає виключенню з обліку відповідно до ст. 78А графи 38А Розладу хвороб).

Встановивши невідповідність відомостей паперового документу (про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку) з відомостями, що містяться в реєстрі (наявність статусу військовозобов`язаного та перебування на військовому обліку), позивач із мотивованою заявою про виправлення недостовірних відомостей щодо нього до органу ведення Реєстру (відповідача) не звертався.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив посилання позивача на направлення заяви про виправлення відомостей від 22 червня 2025 року, адже заява датована 22 червня 2022 року, експрес-накладна ТОВ «Нова пошта» №59001400577411 датована 21 червня 2022 року.

В експрес-накладній?одержувачем зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 ».

Отже, як копія заяви, так й експрес-накладна про направлення цієї заяви, не є належними доказами звернення позивача з мотивованою заявою до органу ведення реєстру з питання виправлення відомостей щодо позивача в реєстрі.

Більш того, витягами з журналу реєстрації вхідних документів за період 20 червня - 24 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено не отримання відповідачем заяви позивача від 22 червня 2025 року.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач не звертався до відповідача з питання виправлення відомостей щодо нього в реєстрі, відповідачем така заява не розглядалась, права та інтереси позивача ще не є порушеними, тому позовні вимоги?є передчасними, у зв`язку із чим задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта зводяться до того, що у відповідача була повна та достовірна інформація про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби, але зазначені документи проігноровані відповідачем, тому висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є неправильними, суд відхиляє адже питання виправлення відомостей має розглядатися відповідачем за зверненням позивача, якого до відповідача не надходило.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в справі № 160/27719/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року в справі № 160/27719/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 23 вересня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов