Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/30312/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30312/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення від 01.10.2025 року за №046550009505 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її трудової діяльності вказані у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 20.04.1986 року та архівних довідках № 1119, № 1120, № 1122, № 1124 та №1126 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 23.09.2025 року.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що суд не врахував, що оскільки в архівних довідках № 1119 від 28.08.2025 за період 1986-1990 роки, №1120 від 28.08.2025 за період 1991-1995 роки прізвище та по батькові позивача в довідці зазначено частково та не відповідають паспортним даним, немає можливості однозначно ідентифікувати особу.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 23.09.2025 року звернулася до відділу з питань призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення останній пенсії за віком, відповідно до екстериторіального розгляду заяв органами Пенсійного фонду України, заяву про призначення пенсії за віком було направлено для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області.

За наслідками розгляду заяви відповідачем було відмовлено в призначені пенсії за віком з посиланням на те, що до трудового стажу не зараховано періоди роботи позивача згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 20.04.1986 року, оскільки титульна сторінка трудової книжки заповнена з порушеннями, а саме на ній відсутній підпис відповідальної особи, а також на трудовій книжці виправлення «по батькові» виконане без посилання на документ, на підставі якого вносились зміни.

До страхового стажу позивача не було враховано період її роботи у колгоспі (КСП) «Світло Жовтня» П`ятихатського району Дніпропетровської області, за період її роботи з 1986-1990 року відповідно до архівних довідок № 1119 та №1120 від 28.08.2025 року, виданих комунальною архівною установою П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів» так як прізвище позивача та по батькові в даних довідках зазначено частково та не відповідають її паспортним даним.

Крім того до страхового стажу позивача не враховано періоди її роботи згідно архівних довідок про заробітну плату № 1122 від 28.08.2025 року (за період 1991-1995 року), № 1124 від 28.08.2025 року (за період 1993-1997 року) та №1 126 від 28.08.2025 року (за період 1997-2000 року), оскільки в даних довідках прізвище та по батькові не відповідають паспортним даним позивача.

На підставі поданих позивачем документів, відповідачем позивачу було зараховано страхового стажу, 27 років 10 місяців та 26 днів стажу. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788- ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, документи про місце проживання (реєстрації) особи, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Пунктом 2.9. Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Тобто, в моєму випадку, необхідними документами які повинні були бути долучені мною до заяви про призначення пенсії є: паспорт, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудова книжка.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 32 років.

Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- ХII.

Згідно з пунктом «а» статті 3 Закону № 1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі “Порядок № 637), пунктами 1 та 3 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 року ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірний період роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві, засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

Відповідно до п. 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Як встановлено судом першої інстанції з трудової книжки позивача колгоспника серії НОМЕР_1 від 20.04.1986 року, остання містить відповідні записи щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Суд вірно зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно архівної довідки виданої комунальною архівною установою. П`ятихатської міської ради «П`ятихатський трудовий архів» від 28.08.2025 року, № 1123, відповідно розпорядження №1 від 30.01.1993 року «Про передачу на баланс Виноградівської сільської ради» дитячих установ, було прийнято на посаду повара ОСОБА_1 , інші особи з відповідним прізвищем, ім`ям та по батькові за вказаний період відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що не зарахування стажу лише через відсутність підпису відповідальної особи у моїй трудовій книжці, а також виправлення по батькові відповідно до якого вносилися зміни, є порушенням органу Пенсійного фонду України, що посягає на гарантовані Конституцією України права позивача.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 23 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш