Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/7318/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7318/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційні скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) в справі № 160/7318/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Фінансове управління Генштабу) про:

визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн на місяць за періоди з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн на місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

визнання протиправними дії Фінансового управління Генштабу щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн на місяць за періоди з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

зобов`язання Фінансове управління Генштабу здійснити y нарахування та виплатити йому індексації грошового забезпечення фіксованій величині 2779,81 грн на місяць за період з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

зобов`язання Фінансове управління Генштабу нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за періоди з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Визнано протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за періоди з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити y нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за період з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач Фінансове управління Генерального штабу ЗСУ просить скасувати рішення в частині задоволення позову до Фінансового управління Генштабу, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову до Фінансового управління Генштабу повністю, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 26.05.2022 по 31.12.2022 зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була нарахована та виплачена позивачу в лютому 2018 року, має разовий характер та не враховується в складові грошового забезпечення, а твердження позивача, що підвищення його грошового забезпечення у березні 2018 року не перевищило суму індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року, є лише його суб`єктивною думкою, яке не підтверджене жодними належними та допустимими доказами.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 25.12.2024 зауважує, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України № 1282 на 2023 рік зупинено. Надалі згідно зі статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Відповідно до обчисленого Державною службою статистики України та опублікованого в офіційних періодичних виданнях, розмір індексу споживчих цін становив: у лютому 2024 року – 100,3%, у березні – 100,5%, у квітні – 100,2%, у травні – 100,6%, у червні – 102,2%, тому індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 не нараховувалась, оскільки індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації 103%.

В апеляційній скарзі відповідач військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не мала належної компетенції, механізму та фінансування для виплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по березень 2018 року.

Проведення індексації перебуває у прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.

У зв`язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з 2016 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення не здійснювалась

Вважає, що відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації січня 2008 року як базового місяця, застосовувати визначену судом фіксовану величину індексації у березні 2018 року та здійснювати перерахунок (доплату) позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.05.2026 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Також зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду, адже позивач з 2007 року по 26 травня 2022 року проходив військову службу в військової частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 01.01.2020 року.

Позивач у березні 2026 року звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.05.2022 року, тобто більш ніж через чотири роки після того, як позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого права.

Крім того, зауважує, що військова частина НОМЕР_2 була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 лише з 01.01.2020 року, у період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року військова частина НОМЕР_2 не перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , а отже покладення на останню відповідальності за спірні правовідносини за вказаний період є безпідставним.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить висновку, що апеляційна скарга Фінансового управління Генштабу має бути задоволена частково, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 17 квітня 2007 по 26 травня 2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (далі - відповідач-1), має статус інваліда 2 групи захворювання пов`язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААГ № 534991 та має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 .

З 26 травня 2022 по 25 грудня 2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у Генеральному штабі Збройних Сил України.

Відповідно до витягу із наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України №279 від 25.12.2024 року (по стройовій частині): 1. Полковника ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу доступу до електронних комунікаційних систем управління організації електронних комунікаційних мереж Головного управління зв`язку та кібербезпеки, звільненого наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 19 грудня 2024 року № 581 у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я), відповідно до пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з правом носіння військової форми одягу, вважати таким, що справи та посаду здав. Припинити доступ до інформації з обмеженим доступом. З 25 грудня 2024 року виключити зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виключити з продовольчого забезпечення з 26 грудня 2024 року. Вислуга років у Збройних Силах України станом на 25 грудня 2024 року складає: календарна - 36 років 04 місяці 24 дні, загальна - 36 років 04 місяці 24 дні. Виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, щомісячну премію відповідно до особистого внеску в загальний результат служби в розмірі 390 відсотків посадового окладу та надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків за період 3 01 по 25 грудня 2024 року. Щорічну основну відпустку за 2022 рік не використав, за 2023 рік використав - 30 днів, за 2024 рік використав - 30 днів. Відповідно до пункту 14 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 75 днів невикористаної щорічної основної відпустки (за 2022 рік - 45 днів, за 2023 рік - 15 днів, за 2024 рік - 15 днів). Додаткова відпустка, передбачена статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки не надавалась. Виплатити грошову компенсацію за 140 днів додаткової відпустки (в тому числі: 14 днів за 2015 рік, 14 днів за 2016 рік, 14 днів за 2017 рік, 14 днів за 2018 рік, 14 днів за 2019 рік, 14 днів за 2020 рік, 14 днів за 2021 рік, 14 днів за 2022 рік, 14 днів за 2023 рік та 14 днів за 2024 рік). Грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік не отримував. Відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, виплатити одноразову грошову допомогу у разі звільненням за 36 календарних років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Постійним або службовим житлом за рахунок Міністерства оборони України у місті Києві не забезпечений. Підстава: витяг із наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 19 грудня 2024 року № 581 (вх. № 6873/НВГШ від 22 грудня 2024 року), рапорт полковника ОСОБА_1 від 25 грудня 2024 року № 382/11/11424, копія посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 видане 09 лютого 2015 року, припис тимчасово виконуючого обов`язки начальника головного управління зв`язку та кібербезпеки Генерального штабу Збройних сил України - начальника зв`язку та кібербезпеки Збройних Сил України від 25 грудня 2024 року № 382/15/1/29.

Під час проходження військової служби відповідачами не було проведено позивачу нарахування та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.12.2024 з урахуванням абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. 12.01.2026 на адресу відповідачів було направлено адвокатські запити з проханням надати відповідь чи здійснювала відповідачі нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 25.12.2024 з урахуванням абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

07.04.2025 року за вих. №44/25 представником позивача адвокатом Богуш А.М. направлено запит в порядку ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на адресу начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в якому представник позивача просила на підставі ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", надати інформацію про проведення (або не проведення) ОСОБА_1 : перерахунку грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористанні дні оплачуваних відпусток та грошової допомоги при звільненні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за період з 26.05.2022 року по 25.12.2024 року виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт та виплатити різницю з урахуванням уже виплачених сум; при здійсненні розрахунку грошової компенсації вартості неотриманого речового майна ОСОБА_1 чи здійснювалось нарахування виходячи із вартості такого майна. розрахованої станом на 1 січня 2024 року, якщо ні, то здійснити перерахунок грошової компенсації вартості неотриманого речового майна згідно з діючим законодавством; грошової допомоги на оздоровлення за період з 2022 року по 2022 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням фактично виплачених сум та належним чином завірені копії наступних документів: 1. довідки з 2022 року по день звільнення про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення; 2. інформації розрахунку сум при звільненні; 3. довідки про вартість речового майна ОСОБА_1 ; 4. довідки про нараховані та виплачені суми грошової допомоги на оздоровлення за період з 2022-2024 роки.

15.03.2026 року представник позивача, адвокат Богуш А.М., отримала відповідь від відповідача-1 та відповідача-2, до якої було долучено копії довідок про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення позивача, з яких вбачається, що в період з 01 березня 2018 року по 27 травня 2024 року, “фіксована” сума індексації грошового забезпечення позивача не нараховувалась та не виплачувалась.

Листом від 03.02.2026 року за №96 військова частина НОМЕР_1 на запит представника позивача Богуш А.М. від 12.01.2026 року за №29/26 стосовно надання довідок про виплачену індексацію, фіксовану індексацію грошового забезпечення по ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 р. по день звільнення та суті завданих питань військова частина НОМЕР_1 повідомила в обґрунтування своєї відповіді наступне. Індексація грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року військовослужбовцям не нараховувалась та не виплачувалась, у зв`язку з не закладенням до бюджету коштів для виплати індексації в період з січня 2016 року по лютий 2018 року. Пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення доходу. грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення індексації. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму місяці що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, встановлені які не мають разового характеру, зокрема надбавки, доплати та премії, забезпечення саме за цей місяць. Порівняння суми підвищення грошового відбулося із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому підвищення посадового окладу. індексу У додатку 4 до Порядку № 1078 наведено приклад розрахунку метою споживчих коректного цін та суми індексації. Зокрема у зазначеному прикладі з грошового зіставлення даних, порівняння суми підвищення якому відбулося забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у попереднім підвищення посадового окладу, а не у порівнянні з місяцем. зазначено в Порядку № 1078 в жодному з пунктів та наведених прикладів не поточним місяцем. Пунктом 14 Порядку № 1078 встановлено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Так, листом Міністерства соціальної політики України від 18.10.2024 р. 4901/0/290-24/51 роз`яснено, що у разі підвищення посадового окладу у березні 2018 року порівняння суми підвищення грошового забезпечення мало здійснюватися не у порівнянні із розміром грошового забезпечення, який склався у попередньому місяці, а з урахуванням посадового окладу до та після його підвищення та всіх складових грошового забезпечення, які були встановлені на березень 2018 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – ПКМУ № 1294) та постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - ПКМУ № 889), якими були встановлені щомісячні додаткові види грошового забезпечення (далі – складові ГЗ), та щомісячна додаткова грошова винагорода втратили чинність з 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – ПКМУ №704) (тобто, складові ГЗ встановлені ПКМУ № 1294 та ПКМУ № 889, які нараховувались в лютому 2018 року починаючи з березня 2018 року перестали існувати). Ураховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшилися та були встановлені нові складові ГЗ (відповідно до ПКМУ № 704) індексація грошового забезпечення за цей місяць не провадиться (базовий місяць стає березень 2018 року) і обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розраховується з квітня 2018 року (місяця наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення посадових окладів) до того поки індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком перевищить поріг індексації 103%. Абз.5 п.5 та Додатком № 4 Порядку 1078 (зі змінами з грудня 2015 року) встановлено, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації у місяці підвищення повинні враховуватися всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру виплати. Порівняння суми підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення, це також доведено роз`ясненням Міністерства № соціальної політики України від 04.07.2017 № 58/0/66-17 та від 18.10.2024 р. місяцем, 4901/0/290-24/51 (тобто порівнюється ні попередній місяць з поточним а в умовах місяця підвищення, тобто в умовах місяця березень 2018 року). За новими з 01 березня 2018 складовими ГЗ (відповідно до ПКМУ № 704) порівнюється посадовий оклад до збільшення з посадовим окладом після збільшення, а ні зі складовими ГЗ по ПКМУ № 1294 та ПКМУ № 889, які з 01 березня 2018 року не існують, приклад 2 додатку 4 Порядку 1078. Індексація в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2016 року - 1762 *28,2% = 496,88 грн. та по базовому місяцю січень 2008 року - 1762*253,3% = 4463,15 грн. Посадовий оклад до підвищення становив 1319,00 грн., крім того у березні 2018 р. індексація складає - 496,88 грн. або 4463,15 грн. Також ОСОБА_2 отримує ОВЗ, НВР, НОПС, премію (з 01 березня 2018 р. за новими складовими ГЗ, в нових розмірах встановлених окремими рішеннями Міністра оборони України відповідно до ПКМУ № 704. Усього грошове забезпечення березні 2018 р. до підвищення становить - 5014,05 грн., а з урахуванням індексації - 5510,93 грн. (5014,05+496,88), або 9477,20 грн. (5014,05+4463,15). Посадовий оклад підвищується в березні 2018 р. на 5451,00 грн. (6770-1319) становить 6770,00 грн., відповідно зростають всі складові грошового i забезпечення. З урахуванням суми підвищення посадового окладу та складових ГЗ розмір його після підвищення в березні 2018 р. становить 15643,50 грн. Отже, сума підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року становить 10629,45 грн. (15643,50-5014,05). У зв`язку з тим, що сума підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року - 10629,45 грн. перевищує суму індексації, яка склалась у зазначеному місяці - 496,88 грн. по базовому місяцю січень 2016 року, або 4463,15 грн. по базовому місяцю січень 2008 року, у березні 2018 року сума індексації не нараховується. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком з квітня 2018 року. Індексація грошових доходів населення здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації - 103%. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року (який опубліковано в листопаді 2018 року) перевищив поріг індексації 103% і становив 3,7% ((1,008 * 1,000 * 1,000 0,993 * 1,000 * 1,019 * 1,017)*100=103,7-100=3,7). * У зв`язку з цим, тільки у грудні 2018 року (після місяця опублікування індексу споживчих цін в листопаді 2018 року) по базовому місяцю березень 2018 року у військовослужбовців настало право для проведення індексації грошового забезпечення по індексу - 3,7% (103,7-100). З 01.03.2018 р. по 30.11.2018 р. індекси споживчих цін по базовому місяцю березень 2018 року дорівнювали нулю, індексація грошового забезпечення за цей період склала 0,00 грн. З 01.12.2018 р. по 31.05.2022 р. індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась щомісяця по місяцю останнього підвищення посадових окладів у військовослужбовців - березень 2018 року. Отже, індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.05.2022 р. ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась відповідно до вищезазначених норм та чинного законодавства. Грошове забезпечення за січень 2016 року: Посадовий оклад - 1319,00; оклад за військовим званням - 135,00; надбавка за вислугу років - 40% - 581,60; надбавка за особливості проходження служби – 50% - 1017,80; таємність - 20% - 263,80; премія - 380% - 5012,20; щомісячна додаткова грошова винагорода 60% - 4997,64; разом - 13327,04. Одночасно роз`яснено, що у відповідності до статті 15 Закону України “Про звернення громадян”, у разі не згоди у даному рішенні, ОСОБА_1 має право оскаржити у суді відповідної юрисдикції.

До означеної відповіді військовою частиною НОМЕР_1 долучено як у якості додатку: довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 31.05.2022 р. ОСОБА_1 .

Врахувавши, що з березня 2018 року збільшено на 1683,34 грн в порівнянні з лютим 2018 року (15643,50 грн. – 13960,16 грн.), а сума підвищення доходу не перевищила суму індексації (4463,15 грн), суд першої інстанції вважав, що сума належної позивачу індексації має становити 2779,81 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідачі зобов`язані були з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації. Зважаючи, що відповідачами в період з 01 березня 2018 року по 25 грудня 2024 року виплата фіксованої суми індексації не здійснювалась, відтак, у відповідача виник обов`язок з 01 березня 2018 року вираховувати індексацію-різницю в розмірі 2779,81 грн з врахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 та з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року суд першої інстанції, врахувавши, що індексація грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та індексація грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за періоди з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 не виплачена позивачу, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати суми доходу, заявлені в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню як передчасні.

Суд визнає висновок суду першої інстанції не в повній мірі обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 з 17 квітня 2007 року по 26 травня 2022 року.

Військова частина НОМЕР_2 з 01 січня 2020 року зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

З 26 травня 2022 по 25 грудня 2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у Генеральному штабі Збройних Сил України.

ОСОБА_1 наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України №279 від 25 грудня 2024 року звільнений з військової служби, з 25 грудня 2024 року виключений з усіх видів грошового забезпечення.

За період 01 березня 2018 року по 25 грудня 2024 року відповідачами не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця грошового забезпечення.

З цим позовом позивач звернувся до суду у березні 2026 року.

Стосовно питання строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зроблено висновок, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року (далі - Закон № 2352-ІХ), частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Спірним в цій справі є питання виплати індексації грошового забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до внесення змін до статті 233 КЗпП України (19 липня 2022 року), так й після 19 липня 2022 року, а саме з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року (позовні вимоги стосуються військової частини НОМЕР_1 ) та з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року (позовні вимоги стосуються Фінансового управління Генштабу).

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що з моменту набрання чинності № 2352-ІХ (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України.

Разом з тим, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ), то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ).

Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23, у якій зроблено висновок, що до вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 серпня 2019 року по 04 листопада 2021 року та середнього заробітку за час недопуску до продовження виконання повноважень члена ВРП за період з 05 листопада 2021 року по 19 липня 2022 року застосовується частина друга статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, унесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком; до вимог щодо стягнення середнього заробітку за час недопуску до продовження виконання повноважень члена ВРП за період з 19 липня 2022 року по 13 травня 2023 року застосовується частина перша статті 233 КЗпП України, у редакції, що діє з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено главою XIX (зокрема, пунктом 1, який передбачає продовження строків, визначених статтею 233 на строк дії карантину).

Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 зроблено висновок, що з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

В цій постанові, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, Верховний Суд дійшов таких висновків:

Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Застосовуючи на виконання частини п`ятої статті 242 КАС України наведені правові висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі з урахуванням меж апеляційного оскарження є індексація грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року (позовні вимоги стосуються військової частини НОМЕР_1 ) та з 26 травня 2022 року по 25 грудня 2024 року (позовні вимоги стосуються Фінансового управління Генштабу).

Проте Фінансовим управлінням Генштабу в апеляційній скарзі не приведено доводів стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду.

Такі доводи наведені лише військовою частиною НОМЕР_1 .

Зважаючи на приписи частини першої статті 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд під час апеляційного перегляду справи має вирішити питання дотримання позивачем строку звернення до суду щодо вимог, заявлених до військової частини НОМЕР_1 , за період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року.

Отже, спірний період з 01 березня 2018 року по 26 травня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом № 2352-ІХ, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком, тому доводи апелянта військової частини НОМЕР_1 про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними.

Стосовно суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон - № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка).

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Частиною другою статті 6 цього ж Закону визначено Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013).

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - постанова №141) і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до нині діє у редакції постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року до нині у редакції постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова №1294).

Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова №704), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

З 01 грудня 2015 року норми Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою №1013.

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

Тобто з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Саме у цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативно-правових положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової, а з цієї дати строком для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Право працівника на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Закон №1282-XII і Порядок №1078 не містить такого поняття як «фіксована» сума, проте це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум «індексації-різниці», що мають щомісячний фіксований характер.

Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалась у місяці підвищення цього грошового доходу, відтак встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалась у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Отже, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникає у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року на підставі постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22.

Отже, з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Виходячи з наявних в матеріалах справи відомостей про розмір нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення, у лютому 2018 року розмір нарахованого позивачу грошового забезпечення складі 13960,16 грн, розмір нарахованого позивачу грошового забезпечення у березні 2018 року склав 15643,50 грн.

Отже, дохід позивача у березні 2018 року збільшено на 1683,34 грн (15643,50 грн – 13960,16 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту споживчих цін – 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 01 березня 2018 року, помножений на величину приросту споживчих цін, поділений на 100 (1762 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу наступним чином: 4463,15 грн – 1683,34 грн = 2779,81 грн.

З урахуванням того, що підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (2779,81 грн) не перевищило розмір індексації, який мав бути виплачений у березні 2018 року (4463,15 грн), позивач має право на отримання з 01 березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення сталого щомісячного розміру індексації відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 2779,81 грн.

Позиція суду з цього питання відповідає правозастосуванню, викладеному Верховним Судом в постановах від 19 травня 2022 року в справі № 380/11404/21, від 28 вересня 2022 року в справі № 560/3965/21 та інших.

Посилання апелянта Фінансового управління Генштабу, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була нарахована та виплачена позивачу в лютому 2018 року, має разовий характер та не враховується в складові грошового забезпечення, суд відхиляє.

Так, Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі №200/16532/21 викладено висновок, відповідно до якого з огляду на приписи частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" й пункту 2 статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо об`єктів індексації та складу грошового забезпечення, суд вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода позивача має враховуватися під час обчислення розміру підвищення його доходу в березні 2018 року.

Отже, щомісячна додаткова винагорода має враховуватися під час визначення розміру підвищення грошового забезпечення для цілей визначення права на отримання позивачем індексації-різниці.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для задоволення позову в частині наявності підстав для виплати позивачу індексації-різниці.

Разом з тим, суд визнає доречними доводи цього апелянта щодо відсутності підстав для нарахування та виплату позивачу індексації-різниці у 2023 році.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Цей закон не визнавався неконституційним.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснювалося, відповідно, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення вимог в цій частині.

Суд відхиляє аргумент апелянта щодо відсутності підстав для нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення в період з 01.01.2024 по 25.12.2024, оскільки згідно зі статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Відтак, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється, при цьому із застосуванням індексу інфляції починаючи з 01.01.2024 наростаючим підсумком.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня по травень 2024 року не перевищував 103% (січень 100,4%, лютий 100,3%, березень 100,5%, квітень 100,2%, травень 100,6%).

Отже, у період з січня 2024 року по липень 2024 року індексація не проводилася, оскільки не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

Підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року. Індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв`язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.

За таких обставин, виплата поточної індексація грошового забезпечення у період з 01.01.2024 по 31.07.2024 не проводилась.

Разом з тим, спірним в цій справі є питання виплати індексації-різниці грошового забезпечення, а не поточної індексації.

Як вказано вище, індексація-різниця виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Отже, виплата індексації-різниці має проводитися до наступного підвищення тарифних ставок (окладів).

Проте відповідачем Фінансовим управлінням Генштабу не наведено доводів стосовно підвищення тарифної ставки (окладу) позивача.

Суд відхиляє аргумент апелянта військової частини НОМЕР_1 , що військова частина НОМЕР_2 була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 лише з 01.01.2020 року, у період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року військова частина НОМЕР_2 не перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , а отже покладення на останню відповідальності за спірні правовідносини за вказаний період є безпідставним, адже на час вирішення справи військова частина НОМЕР_2 не є розпорядником бюджетних коштів, тому не може самостійно здійснювати будь-які видатки, а такі повноваження належать саме військовій частині НОМЕР_1 .

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 17, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 160/7318/26 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 160/7318/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 160/7318/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії змінити.

Викласти абзаци четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року в справі № 160/7318/26 в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за періоди з 26 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити y нарахування та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення фіксованій величині 2779,81 грн. на місяць за період з 26 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 25 грудня 2024 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 23 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов