Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/6403/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №160/6403/26

Суддя: Шальєва В.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6403/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року (суддя Олійник В.М.) в справі № 160/6403/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:

визнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 05 березня 2026 року №127503, в частині відмови у перерахунку пенсії із зарахуванням в подвійному розмірі періоду роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2019 року;

зобов`язання зарахувати до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я з 01 січня 2004 року 31 травня 2019 року;

зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням згідно з довідкою КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Криворізької міської ради від 07 січня 2026 року № 2 періоду роботи в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я з 01 січня 2004 року 31 травня 2019 року до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 05 грудня 2025 року (дня призначення пенсії), з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 05.12.2025 року перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 01.01.2004 року по 31.05.2019 року до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, періоди її роботи з 01.01.2004 року по 31.05.2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 05.12.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зарахованого періоду роботи з 01.01.2004 року по 31.05.2019 року до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що після набрання чинності Законом №1058-VI, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи тільки для визначення права на пенсію. Спірний період роботи після 2004 року зараховано у розмірі, встановленому приписами статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058- VI.

Зауважує, що з 1 січня 2004 року приписи Закону України «Про пенсійне забезпечення» не застосовуються в частині обчислення стажу для розрахунку розміру пенсії, адже відповідно до пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VI положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років.

Позивач не отримує пенсію за вислугу років як працівник сфери охорони здоров`я (позивачу призначено пенсію за віком за Законом №1058-VI), а тому, не підлягає застосуванню положення статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при здійсненні розрахунку стажу та обчисленні періоду роботи після 01.01.2004 в подвійному розмірі.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КП “Криворізька міська клінічна лікарня № 2” Криворізької міської ради: з 01.08.1989 по 31.07.1990 на посаді лікаря-інтерна для проходження інтернатури зі спеціальності “Анестезіологія та реанімація” (наказ від 27.07.1989 №91-к); з 01.08.1990 по 31.12.2003 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога відділення анестезіології і реанімації (наказ від 27.07.1990 № 89-к); з 01.01.2004 по 31.05.2019 на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії (наказ 02.01.2004 № 8); з 01.06.2019 по теперішній час на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення (наказ 31.05.2019 №210-П/ТР).

За період роботи з 01.08.1989 по 04.12.2025 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20.03.2001 по 27.12.2003 (наказ 19.03.2001 №95-КО);

Користувалася відпустками без збереження заробітної плати: 31.05.2007 (1 календарний день) (наказ № 161-д); з 15.11.2007 по 16.11.2007 (наказ № 405-д); з 17.07.2008 по 19.07.2008 (наказ 270-д); 16.12.2009 (наказ № 469-д); з 03.03.2015 по 04.03.2015 (наказ № 129-д); 31.03.2021 (наказ № 253-д).

Згідно довідки КП “Криворізька міська клінічна лікарня №2” Криворізької міської ради №2 від 07.01.2026 року визначено, що згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” стаж роботи з 01.08.1990 по 31.05.2019 зараховується в подвійному розмірі, без подвоєння - 28 років 10 місяців 1 день.

13.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150034947 від 21.01.2026 року ОСОБА_1 з 05.12.2025 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

05.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та довідки КП “Криворізька міська клінічна лікарня №2” Криворізької міської ради від 07.01.2026 року №2 з урахуванням до стажу роботи в подвійному розмірі періодів роботи в КП “Криворізька міська клінічна лікарня №2” Криворізької міської ради на посадах лікаря-анестезіолога-реаніматолога відділення анестезіології і реанімації, лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії з 01.08.1990 по 31.05.2019 року, починаючи з 13.01.2026 року (дня призначення пенсії), з урахуванням виплачених сум.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №127503 від 05.03.2026 року позивачеві повідомлено, що статтею 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Після набрання чинності Закону № 1058-ІV з 1 січня 2004 року всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Періоди роботи з 01.08.1990 по 19.03.2001 та з 28.12.2003 по 31.12.2003 зараховані до страхового стажу в подвійному розмірі.

У період з 20.03.2001 по 27.12.2003 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Для врахування періодів страхового стажу з 01.01.2004 року в подвійному розмірі відсутні підстави.

Відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КП “Криворізька міська клінічна лікарня № 2” Криворізької міської ради: з 01.08.1989 по 31.07.1990 на посаді лікаря-інтерна для проходження інтернатури зі спеціальності “Анестезіологія та реанімація” (наказ від 27.07.1989 №91-к); з 01.08.1990 по 31.12.2003 на посаді лікаря-анестезіолога-реаніматолога відділення анестезіології і реанімації (наказ від 27.07.1990 № 89-к); з 01.01.2004 по 31.05.2019 на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії (наказ 02.01.2004 № 8); з 01.06.2019 по теперішній час на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення (наказ 31.05.2019 №210-П/ТР).

За період роботи з 01.08.1989 по 04.12.2025 року ОСОБА_1 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20.03.2001 по 27.12.2003 (наказ 19.03.2001 №95-КО); користувалася відпустками без збереження заробітної плати: 31.05.2007 (1 календарний день) (наказ № 161-д); з 15.11.2007 по 16.11.2007 (наказ № 405-д); з 17.07.2008 по 19.07.2008 (наказ 270-д); 16.12.2009 (наказ № 469-д); з 03.03.2015 по 04.03.2015 (наказ № 129-д); 31.03.2021 (наказ № 253-д).

Згідно довідки КП “Криворізька міська клінічна лікарня №2” Криворізької міської ради №2 від 07.01.2026 року визначено, що згідно статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” стаж роботи з 01.08.1990 по 31.05.2019 зараховується в подвійному розмірі, без подвоєння - 28 років 10 місяців 1 день.

Після набрання чинності Законом України №1058, з 01.01.2004 року по 1.05.2019 року позивач працювала на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії, тобто в закладі охорони здоров`я.

Врахувавши приписи статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд першої інстанції вважав, що період роботи у вищевказаних закладах охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 січня 2026 року призначена пенсія за віком.

В період з 01 січня 2004 року по 31 травня 2019 року ОСОБА_1 працювала на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії в КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради.

Ця обставина підтверджена записами трудової книжки позивача та не є спірною.

Під час призначення пенсії спірний період зарахований до страхового стажу позивачу в одинарному розмірі.

На звернення ОСОБА_1 до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» листом від 05 березня 2026 року повідомлено, що стаж позивача з 01 січня 2004 року по 31 травня 2019 року на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії в КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради зараховано в одинарному розмірі, оскільки пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-IV набрав чинності 01 січня 2004 року.

До цього моменту пенсійні відносини регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Не є спірним питанням, що позивач в період з 01 січня 2004 року по 31 травня 2019 року працювала на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії в КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради.

Наведене вище правове регулювання дає суду підстави для висновку, що період роботи позивача з 01 січня 2004 року по 31 травня 2019 року на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з палатою інтенсивної терапії в КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради має бути зарахований до страхового стажу у подвійному розмірі.

Приведений висновок відповідає правовій позиції, викладений Верховний Судом у постановах від 04 грудня 2019 року в справі №689/872/17, від 27 лютого 2020 року в справі №462/1713/17, від 20 квітня 2022 року в справі № 214/3705/17.

Відповідно, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність зарахування органами Пенсійного фонду України позивачу в одинарному розмірі спірного періоду роботи позивача.

Доводи апелянта зводяться до того, що пільгове обчислення стажу роботи відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Дійсно, абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV установлено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Разом з тим, за правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу, станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню ГУ ПФУ в Дніпропетровській області під час виконання покладених на нього функцій розгляду заяви позивача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 160/6403/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в справі № 160/6403/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 23 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua