Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/28188/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28188/25 (суддя Конева С.О., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/28188/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 вересня 2025 року звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким, просить:

- визнати дії протиправними ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правил військового обліку, повідомити органи поліції про припинення дій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що працівниками відповідача протиправно внесені у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою та не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби тобто, у цьому випадку, позивач допустив порушення правил військового обліку (ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"№3543-ХІІ).

За наведених обставин, підстави для визнання дій відповідача протиправними щодо внесення даних до ЄДРВПР про порушення правил військового обліку з боку позивача, у суду відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі викладає текст оскарженого судового рішення та зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення неврахувавши те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Посилається на те, що судом першої інстанції порушено положення ч. 2 ст. 77 КАС України та принцип презумпції невинуватості.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено відомостями, які містяться у копії ЕВОД.

Зі змісту копії ЕВОД позивача, сформованому 19.09.2025р. та 29.09.2025р. видно, що у ньому наявна графа: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», причина розшуку: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата початку розшуку:18.02.2025.

У відповідь на адвокатський запит, відповідачем було повідомлено про те, що на виконання вимог Закону №3543-ХІІ, п.34 Постанови КМУ №1487 до ПрАТ «ЦГЗК» було надіслано розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 /816 від 23.01.2025р. про здійснення оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 з метою проходження медичного огляду, ОСОБА_1 отримав повістку №816/1 під особистий підпис, до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 30.01.2025р., на визначену у ній дату не з`явився, про причини неявки не повідомив, тому 18.02.2025р. на підставі вищевикладеного до ЄДРПВР було внесено інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, про що направлено звернення до поліції, яке було створено автоматично, про що свідчить згадана вище відповідь, оформлена листом від 24.09.2025р. №ВО5р/6630, копія якого наявна у справі.

Правомірність вказаних дій відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України Про військову службу і військовий обов`язок (далі Закон 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Абзацом третім частини десятої статті 1 Закону 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абзац другий частини першої статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку установлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Відповідно до статті 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Закон 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У статті 7 Закону 1951-VIII містяться перелік персональних дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Натомість статтею 8 Закону 1951-VIII визначено, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) відомості про виконання військового обов`язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

4) відомості про участь у бойових діях.

Частиною третьою стаття 12 Закону 1951-VIII встановлено, що персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно з пунктом 201 частини першої статті 7 Закону 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено Постановою КМУ 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок 1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 2 п.3 Порядку 1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Порядку 1487 завданнями військового обліку є, зокрема, забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку.

Згідно з п.16 Порядку 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відомостями про виконання військового обов`язку, зокрема, є облік відомостей (персональних та службових даних) військовозобов`язаного, у тому числі і інформації щодо обов`язку оновити персональні дані.

При цьому, колегія суддів зазначає, що інформація про порушення військового обліку є відмінною від інформації про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення військового обліку.

Згідно ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набрав чинності 18.05.2024), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Аналогічні норми наведені у ч.6 п.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з абзацем 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме: нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно до змісту ЕВОД позивача, сформованого як станом на 19.09.2025р., так і станом на 29.09.2025р., відомості про проходження позивачем медичного огляду, у ньому відсутні.

23.01.2025р. керівником ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу ПрАТ «ЦГЗК» було надіслано розпорядження №ВОБр/816 про здійснення оповіщення військовозобов`язаних про необхідність явки до ТЦК та СП 30.01.2025р. о 9:00 год. з метою проходження медичного огляду, у тому числі, і щодо ОСОБА_1 , що підтверджується копією відповідного розпорядження.

Повістка за №816/1 про необхідність явки до ТЦК та СП на 30.01.2025р. о 9-00 год. була вручена позивачеві під особистий підпис, про що свідчить відповідна розписка, наявна у справі.

Наявність зазначених обставин оповіщення позивача про необхідність явки до ТЦК та СП 30.01.2025р. о 9-00 год. шляхом вручення йому повістки під особистий підпис, ні позивачем, ні його представником, у позові не заперечуються та жодними іншими доказами не спростовані.

Також і жодних доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до ТЦК та СП у строк, зазначений у згаданій повістці, позивачем суду не надано.

Окрім того, і відомостей про проходження позивачем медичного огляду у відповідності до вищенаведених вимог законодавства (п.3.8 розділу І Положення №402), що є обов`язком позивача, матеріали справи не містять.

Отже, в період з 30.01.2025р. по 29.09.2025р. (дати звернення до суду) позивач не прибув до відповідача за повісткою та не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби та не отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується вищевказаними розділами "Резерв+".

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем правомірно внесені до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку позивачем.

Як вказує позивач, спір полягає в протиправних діях відповідача саме по внесенню інформації про порушення ним військового обліку.

Проте, на думку колегії суддів, позивач помилково ототожнює це з внесенням інформації щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать відомості про виконання військового обов`язку (пункт 1 частини першої статті 8 Закону 1951-VIII).

З вищевикладеного випливає, що відповідач правомірно вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за повісткою до ТЦК та СП, які в подальшому відобразились у мобільному застосунку РЕРЕЗВ+ у формі відмітки Порушення правил військового обліку.

Отже, Законом 1951 унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232 включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Колегія суддів зауважує, що вказана відмітка "порушення військового обліку" не свідчить про наявність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а лише відображає наявність у вказаному реєстрі відомостей про невиконання позивачем обов`язку щодо прибуття за повісткою до ТЦК та СП.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з того, що військовозобов`язані мають обов`язок щодо прибуття за повісткою до ТЦК та СП.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав жодної протиправності в діях відповідача щодо інформування органів поліції про виявлення з боку позивача ознак адміністративного правопорушення щодо порушення правил військового обліку та внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на чому наголошує й позивач.

Проте, з огляду на вищенаведені положення законодавства, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про дотримання позивачем (військовозобов`язаним) правил військового обліку.

Позивач безпідставно ототожнює між собою поняття «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку» (тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення) та «порушення правил військового обліку» (тобто вчиненням дій/допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку).

Таким чином, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

З огляду на це, відповідачем до реєстру внесені дані про порушення позивачем правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не створювала для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчила про протиправність його дій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про порушення судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 77 КАС України та «принципу презумпції невинуватості», оскільки зазначені висновки не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №160/28188/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва