Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №340/6000/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6000/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 935250815897 від 06.08.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 340/954/25 та довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17 січня 2025 року за №7.22-22/05 та №7.22-22/06 та переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення з відповідною заявою - з 20 січня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу». Так, на час звернення до пенсійного органу позивач досяг визначеного законом віку, набув необхідну кількість страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця становить понад 20 років, а отже вважає, що виконав всі умови, передбачені законодавством для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». На підставі наведеного, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що за результатами розгляду заяви про перерахунок прийнято рішення про відмову від 27.01.2025 № 935250815897 у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах державної служби. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 340/954/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розгляну заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі № 340/954/24 до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано періоди роботи з 26.03.1993 по 16.12.2013 в митних органах. Станом на 01.05.2016 стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців склав 20 роки 08 місяці 22 дні. Зобов`язань щодо зарахування довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 17.01.2025 за № 7.22-22/05 та № 7.22-22/06 ОСОБА_1 судом не покладено.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22.10.2012.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААВ №092094 від 03.11.2014 позивач є особою з інвалідністю ІІ групи ( а.с.16).

З 17.12.2013 по 28.02.2019 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

За матеріалами пенсійної справи, з 01.03.2019 ОСОБА_1 автоматично переведено на доцільніший вид пенсії, а саме - на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058. Розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2019 складав 7453,84 грн.

20.01.2025 заявник звернувся із заявою про перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до принципу екстериторіальності, прийнято рішення від 27.01.2025 №935250815897 про відмову у переведенні та здійснення перерахунку пенсії ( а.с.90).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №340/954/25, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.01.2025 №935250815897 та зобов`язано повторно розглянути заяву від 20.01.2025.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №340/954/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про перехід з пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийнято рішення від 06.08.2025 №935250815897 про відмову в перерахунку та переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішення обґрунтовано недоцільністю, оскільки таке переведення з виду на вид без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, призведе до зменшення розміру пенсії з 12970,92 грн. (станом на 20.01.2025) до 2361,00 грн. Водночас, відповідач вказує на відсутність підстав для врахування довідок від 17 січня 2025 року за №7.22-22/05 та №7.22-22/06.

В усіх довідках про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів.

Відповідач посилається на відсутність зобов`язання щодо врахування довідок, виданих Кропивницькою митницею 17 січня 2025 року за №7.22-22/05 та №7.22-22/06 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області такі зобов`язання не покладено.

Зазначає, що без урахування довідок про складові заробітної плати розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» може бути визначений з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», що є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсійної виплати.

Вважаючи вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом № 889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Колегія суддів зазначає про те, що право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ як спеціального закону збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 - 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За правилами, визначеними статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – не менше 29 років.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років (незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відтак, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року по справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 року по справі №560/2398/19, 01.12.2020 року по справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі №431/991/17.

В ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №340/954/25, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025, скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.01.2025 №935250815897 та зобов`язано повторно розглянути заяву від 20.01.2025.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №340/954/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 року про перехід з пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийнято рішення від 06.08.2025 №935250815897 про відмову в перерахунку та переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішення обґрунтовано недоцільністю, оскільки таке переведення з виду на вид без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, призведе до зменшення розміру пенсії з 12970,92 грн. (станом на 20.01.2025) до 2361,00 грн. Водночас, відповідач вказує на відсутність підстав для врахування довідок від 17 січня 2025 року за №7.22-22/05 та №7.22-22/06.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-XII є джерелом інформації про доходи позивачки, що повинні враховуватися при обчисленні розміру його пенсії.

Колегія суддів в контексті цього наголошує, що право на соціальний захист є конституційною гарантією. Зміна підзаконного регулювання (бланків довідок чи методології класифікації посад) не може нівелювати право особи на врахування реальних доходів, з яких фактично було сплачено страхові внески.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що як зазначено Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2023 у справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.

Отже, позивач має право на переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону № 1058, на пенсію за віком, відповідно до Закону №3723-XII, на умовах визначених п. п.10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, з урахуванням заробітної плати, що вказана у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, матеріалами справи підтверджено співмірність та фактичність понесення витрат на правничу допомогу, а отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко