Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №160/28808/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28808/25 (суддя Златін С.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №160/28808/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мінімі Бьюті» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінімі Бьюті» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, згідно з яким, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.10.2025 року просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0542620708 від 01.10.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Мінімі Бьюті» нараховано грошові зобов`язання у розмірі 239 762,85 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано, оскільки позивач не здійснював безпосередньо розрахунки у готівковій формі, а грошові кошти надходили безпосередньо на розрахунковий рахунок позивача IBAN через платіжну систему ТОВ «НоваПей».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач при реалізації товарів (послуг) через інтернет не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

Відповідачем в ході розгляду справи не спростовано доводів позивача, які покладені в обґрунтування позовних вимог, а при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано зазначених обставин.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає фактичні обставини справи, цитує рішення суду першої інстанції та перелічує положення норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Посилається на те, що між позивачем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів, в свою чергу між позивачем та ТОВ «Нова Пошта» здійснюється надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям, а між позивачем та ТОВ «Нова Пей» - надання послуг з переказу належних йому коштів.

В спірних правовідносинах ТОВ «Нова Пошта», як експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, так саме як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника ТОВ «Нова Пей».

Відповідно до Закону № 265, позивач зобов`язаний, видати відповідний розрахунковий документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що у позивача не має готівкових розрахунків, всі розрахунки за товар надходять позивачу у безготівковій формі на розрахунковий рахунок компанії, а тому на ці операції не розповсюджується обов`язок щодо застосування РРО.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач провів фактичну перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 02.07.2025 року № 2967/04/36/07/08/РРО/45770369.

Перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0425990708 від 23.07.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Мінімі Бьюті» нараховано штраф у розмірі 242 342,04 грн.

Рішенням ДПС України від 29.09.2025 року № 28226/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0425990708 від 23.07.2025 року в частині суми штрафу у розмірі 2579,19 грн в іншій частині податкове повідомлення – рішення залишено без змін.

Відповідачем на підставі рішення ДПС України від 29.09.2025 року № 28226/6/99-00-06-03-02-06 прийнято нове податкове повідомлення – рішення № 0542620708 від 01.10.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Мінімі Бьюті» нараховано грошові зобов`язання у розмірі 239 762,85 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідачем прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У відповідності до пункту 1 статті 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно із абзацами 5, 6 статті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Аналізуючи вказані норми Закону № 265/95-ВР, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковою операцією, в силу вимог Закону № 265/95-ВР, серед іншого є та операція коли суб`єкт господарювання приймає (отримує) від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо безпосередньо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

У свою чергу, місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265/95-ВР).

Згідно із пунктів 12, 14 частини 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо); при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас, як правильно було з`ясовано судом першої інстанції, для ведення господарської діяльності позивачем укладені договори про надання послуг з організації перевезення відправлень та договори про надання платіжних послуг з переказу коштів із різними суб`єктами господарювання, які надають такі послуги.

Позивач підписав заяву-приєднання до публічного Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень із Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» (Оператор).

Відповідно до розділу 3 Договору Оператор зобов`язується за плату та за рахунок Кліента організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (далі - Послуги), а Кліент зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.

На підставі цього Договору товар позивача доставляється Оператором у пункти його видачі (відповідні відділення нової пошти).

Позивач підписав заяву-приєднання до умов публічного договору про надання платіжних послуг з переказу коштів із товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (платіжна установа).

Відповідно до типової форми Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів ТОВ «НоваПей» (далі - «Платіжна установа»), що здійснює свою діяльність на підставі Ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг №21/770-рк від 28.04.2023 (рішення про включення до Реєстру платіжної інфраструктури, що ведеться Національним банком України, від 28.04.2023 № 21/770-рк), в особі Генерального директора Кривошапка Андрія Володимировича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Отримувач - суб`єкт господарювання, який підписав Заяву про приєднання (надалі - «Заява») до умов Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (для суб`єктів господарювання) (надалі - «Отримувач»), з іншої сторони, уклали цей Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку шляхом підписання Отримувачем Заяви.

Пунктом 1.1 цього Договору визначено, що платіжна установа бере на себе обов`язки щодо надання Отримувачу платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, в тому числі приймання платежів на користь Отримувача, а Отримувач зобов`язується сплатити винагороду за надані Платіжною установою платіжні послуги відповідно до умов Договору.

Зазначеним Договором визначено, що експедитором, який надає послуги з організації перевезення відправлень є ТОВ «НОВА ПОШТА».

Саме на підставі вищезазначеного Договору, ТОВ «НоваПей» перераховує у безготівковій формі грошові кошти позивачу; факт перерахування коштів підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача.

З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції обгрунтовано зазначив наступне. Так, при реалізації товарів через торговельні інтернет-майданчики позивач не отримує безпосередньо готівкові коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

При цьому, реалізація товару через мережу Інтернет не передбачає в собі чітко визначеного місця реалізації товару (послуги), а за місцем проведення розрахунку за товар позивач не отримує коштів. Такі грошові кошти надходять позивачу в безготівковій формі від фінансових установ, а не від покупця товару.

Судом встановлено, що розрахунки у готівковій формі безпосередньо з позивачем не здійснюються, всі розрахунки проводяться із залученням фінансових компанії.

Згідно з пунктом 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення) готівкові розрахунки - платежі готівкою суб`єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 10 розділу ІІ Положення регламентовано, що розрахунки суб`єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття рахунку шляхом унесення готівки до кас надавачів платіжних послуг для подальшого її переказу на рахунки інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Враховуючи правильно встановлені судом першої інстанції обставини справи та положення норм права, що їх регулюють, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (зокрема, в інтернет-магазині) і не здійснював передоплату, а доставку товару здійснила служба доставки на підставі договору про передачу такій службі товару для доставки покупцю, то реєстратор розрахункових операцій застосовує служба доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього (в тому числі із застосування сервісів переказу коштів).

Продавець у цьому випадку зобов`язаний вкласти у посилку (пакування) видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару, але не є розрахунковим документом.

Застосування реєстратору розрахункових операцій не є обов`язковим у разі продажу продавцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур`єрської доставки.

У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур`єрської доставки або поштовому відділені чи в іншому місці доставки.

Отже, позивач при реалізації товарів (послуг) через Інтернет не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем в ході розгляду справи не спростовано доводів позивача, які покладені в обґрунтування позовних вимог, а при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано зазначених обставин.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо зазначення відповідачем в апеляційній скарзі фактичних обставин справи, положень норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, позиції відповідача по цій справі з посиланням на прийняття судом першої інстанції незаконного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Так, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Щодо інших доводів відповідачів викладених в апеляційних скаргах слід зазначити, що вони не є доречними і важливими аргументами які впливають на вирішення спору.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №160/28808/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва