Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №372/1259/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року місто Київ справа № 372/1259/25

провадження № 22-ц/824/8165/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Левенця Б.Б., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Янченко А.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на поховання.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Спадкоємцями першої черги згідно зі ст. 1261 ЦК України є діти померлого - донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

В порядку ст. 1269, 1270 ЦК України - обидва спадкоємиці подали заяву про прийняття спадщини, в терміни передбачені законом. У зв`язку з чим, у приватного нотаріуса Шевченко Д. Г. відкрито спадкову справу № 3/2024 та видано свідоцтва про право на спадщину в рівних долях на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за законом від 13 листопада 2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 поховала свого померлого батька ОСОБА_3 . Організацією похорон займався суб`єкт господарювання - ФОП ОСОБА_4 ..

Між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір-замовлення на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг від 16 квітня 2024 року.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 16 квітня 2024 року, вартість поховання ОСОБА_3 склала 120 000,00 гривень.

У цю вартість увійшли наступні послуги: 1.Оформлення необхідних документів (2-3 установи). 2.Погрузка/розгрузка тіла. 3.Обмивання. 4.Одягання. 5.Укладка в труну (в залежності від ваги). 6.Антибактеріальна обробка. 7.Зберігання (1 сутки). 8.Транспортування тіла до холодильної камери. 9.Санітарний пакет. 10.Бриття. 11.Катафалк ВІП класу (година). 12.Автотранспорт для захоронення (15 місць, приміський маршрут). 13.Організатор поховання стандарт. 14.Громадська панахида №2. 15.Некролог. 16.Послуги персоналу для захоронення №4. 17.Хрест Одеса в асортименті. 18.Табличка на хрест (пластик). 19.Портрет в рамці. 20.Ритуальний набір. 21.Урна керамічна. 22.Комплект одягу для чоловіків. 23.Саркофаг "8-ми гранна".

Надання вказаних ритуальних послуг на вказану суму з поховання ОСОБА_3 підтверджено Актом наданих послуг № 01/04 від 16 квітня 2024 року

Оплата ОСОБА_1 за вищенаведені послуги підтверджено фіскальним чеком ФН 3866361123 від 15 лютого 2025 року та фіскальним чеком ФН 3866383613 від 15 лютого 2025 року.

Також ОСОБА_1 замовила та встановила на могилі свого батька гранітний пам`ятник - тумба, дві арки, підставка під хрест та хрест. Вартість вказаного гранітного пам`ятника становила 63 000,00 грн, що підтверджується власноручною розпискою майстра ОСОБА_5 .

Таким чином, загальна сума витрат на поховання склала 183 000,00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у сумі 91 500,00 грн, що становить від загальної вартості витрат на поховання ОСОБА_3 , а також судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 91 500 грн від загальної вартості витрат на поховання ОСОБА_3 , 1 211, 20 грн судового збору та 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 16 лютого 2026 року засобами електронного зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що за фактом підробки документів ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12024105100002260 від 26 грудня 2024 року. Похованням батька займалась його двоюрідна сестра ОСОБА_6 .

Зазначає, що є студентом, жодних домовленостей з ОСОБА_1 не було, рік після поховання ніяких претензій позивачка не заявляла, жодних договорів ОСОБА_2 не підписував, поховання відбулось 15 квітня 2024 року, тоді як фіскальні чеки, на які посилається позивачка, датовані 15 лютого 2025 року, тобто аж через десять місяців після поховання. До складу заявлених витрат на поховання серед іншого було включено зобов`язання перед ОСОБА_5 , котра не має відношення до поховання. Вважає заявлений розмір витрат на поховання завищеним та необґрунтованим.

Також зазначає, що не отримував жодних документів з Обухівського районного суду Київської області (суд, в який одразу звернулась позивач), а тому не мав змоги надати заперечення щодо визначення територіальної підсудності, вважає, що справа незаконно була передана до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Суньов Є.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, як законне і обґрунтоване, залишити без змін.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість відзиву сторони позивача на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15 квітня 2024 року серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 листопада 2024 року приватним нотаріусом Kиївського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його:

син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , - на 1/2 частку у спадщині, та

дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_2 , - на 1/2 частку у спадщині.

Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки від частки в статутному капіталі

видано ОСОБА_2 24 жовтня 2024 року

Вказані обставини, а саме смерть ОСОБА_3 та вступ спадкоємців у спадщину не заперечувалися відповідачем.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду Договір-замовлення на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг від 16 квітня 2024 року з ФОП ОСОБА_4 .

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору від 16 квітня 2024 року, вартість поховання ОСОБА_3 склала 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень.

У вартість поховання ОСОБА_3 увійшли наступні послуги: 1.Оформлення необхідних документів (2-3 установи). 2.Погрузка/розгрузка тіла. 3.Обмивання. 4.Одягання. 5.Укладка в труну (в залежності від ваги). 6.Антибактеріальна обробка. 7.Зберігання (1 сутки). 8.Транспортування тіла до холодильної камери. 9.Санітарний пакет. 10.Бриття. 11.Катафалк ВІП класу (година). 12.Автотранспорт для захоронення (15 місць, приміський маршрут). 13.Організатор поховання стандарт. 14.Громадська панахида №2. 15.Некролог. 16.Послуги персоналу для захоронення №4. 17.Хрест Одеса в асортименті. 18.Табличка на хрест (пластик). 19.Портрет в рамці. 20.Ритуальний набір. 21.Урна керамічна. 22.Комплект одягу для чоловіків. 23.Саркофаг "8-ми гранна".

Надання вказаних ритуальних послуг на вказану суму з поховання ОСОБА_3 позивачкою ОСОБА_1 підтверджено Актом наданих послуг № 01/04 від 16 квітня 2024 року

Оплата ОСОБА_1 за вищенаведені послуги підтверджено фіскальним чеком ФН 3866361123 від 15.02.2025 року та фіскальним чеком ФН 3866383613 від 15.02.2025 року.

Також ОСОБА_1 надала суду власноручну розписку майстра ОСОБА_5 про замовлення та встановлення на могилі ОСОБА_3 гранітного пам`ятнику - тумба, дві арки, підставка під хрест та хрест. Вартість вказаного гранітного пам`ятника становить, відповідно до розписки майстра ОСОБА_5 63 000,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що надані позивачем докази в їх сукупності, повністю доводять та обґрунтовують розмір понесених ОСОБА_1 витрат на поховання ОСОБА_2 . Відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 як спадкоємці за законом прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки обидва отримали свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно ОСОБА_1 обґрунтовано обрала спосіб захисту свого права в порядку ст. 1232 ЦК України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Як установлено судом та не заперечується відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер громадянин ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть виданий Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15 квітня 2024 року серії НОМЕР_1 ).

13 листопада 2024 року приватним нотаріусом Kиївського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г видано свідоцтва про право на спадщину (копія міститься в матеріалах справи а.с. 7 том 1), спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його:

син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , - на 1/2 частку у спадщині, та

дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_2 , - на 1/2 частку у спадщині.

Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки від частки в статутному капіталі

видано ОСОБА_2 24 жовтня 2024 року.

Суд також встановив, що вказані обставини (смерть ОСОБА_3 та вступ спадкоємців у спадщину) не заперечувалися відповідачем. В апеляційній скарзі також таких заперечень не зазначено. Разом з тим ОСОБА_2 вказав, що «попри формальне оформлення спадкових справ протягом одного року і десяти місяців після смерті батька я не отримав жодної економічної вигоди зі спадщини..», тим самим підтверджуючи встановлені судом першої інстанції обставини.

Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до частини 1 статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Згідно статті 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу», надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 8 цього Кодексу, здійснюється ритуальними службами або за договором суб`єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін. В силу положень статті 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу» надання ритуальних послуг визначається необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Таким чином, вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.

Обов`язковою умовою покладення на спадкоємців обов`язку щодо відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця є те, що такі витрати повинні бути розумними з точки зору їх розміру і необхідності їх здійснення, що узгоджується з правовими позиціях Верховного Суду, викладені в постановах від 19 березня 2018 року (справа № 554/1793/15-ц, провадження № 61-6381св18), від 10 жовтня 2018 року (справа №713/1434/16-ц, провадження №61-18884св18), від 21 березня 2018 року (справа №753/15444/15-ц, провадження №61-2424св18).

Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Згідно роз`яснень викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються виходячи із їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості пам`ятників і огорож у даній місцевості.

Так, згідно Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України № 193 від 19 листопада 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2004 року за № 1111/9710, до необхідних ритуальних послуг входять: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; зберігання урн з прахом померлих у крематорії; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надала до суду Договір-замовлення на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг від 16 квітня 2024 року з ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до Додатку № 1 до вказаного Договору від 16 квітня 2024 року, вартість поховання ОСОБА_3 склала 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень.

У вартість поховання ОСОБА_3 увійшли наступні послуги: 1.Оформлення необхідних документів (2-3 установи).2.Погрузка/розгрузка тіла.3.Обмивання. 4.Одягання. 5.Укладка в труну (в залежності від ваги). 6.Антибактеріальна обробка. 7.Зберігання (1 сутки). 8.Транспортування тіла до холодильної камери. 9.Санітарний пакет. 10.Бриття. 11.Катафалк ВІП класу (година). 12.Автотранспорт для захоронення (15 місць, приміський маршрут). 13.Організатор поховання стандарт. 14.Громадська панахида №2. 15.Некролог. 16.Послуги персоналу для захоронення №4. 17.Хрест Одеса в асортименті. 18.Табличка на хрест (пластик). 19.Портрет в рамці. 20.Ритуальний набір. 21.Урна керамічна. 22.Комплект одягу для чоловіків. 23.Саркофаг «8-ми гранна».

Надання вказаних ритуальних послуг на вказану суму з поховання ОСОБА_3 позивачкою ОСОБА_1 підтверджено Актом наданих послуг № 01/04 від 16 квітня 2024 року.

Оплата ОСОБА_1 за вищенаведені послуги підтверджено фіскальним чеком ФН 3866361123 від 15 лютого 2025 року та фіскальним чеком ФН 3866383613 від 15 лютого 2025 року.

Також ОСОБА_1 надала суду власноручну розписку майстра ОСОБА_5 про замовлення та встановлення на могилі ОСОБА_3 гранітного пам`ятнику - тумба, дві арки, підставка під хрест та хрест. Вартість вказаного гранітного пам`ятника становить, відповідно до розписки майстра ОСОБА_5 63 000,00 (Шістдесят три тисячі) гривень.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що фіскальні чеки, на які посилається позивачка, датовані 15 лютого 2025 року, тобто аж через десять місяців після поховання не підтверджують позовних вимог, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються умовами договору - замовлення на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг від 16 квітня 2024 року, а саме п.4.1 в якому визначено, що за домовленістю сторін замовник здійснює оплату наданих послуг протягом року до 15 квітня 2025 року.

Щодо відкритого кримінального провадження № 12024105100002260 суд також вважає такі посилання безпідставними, оскільки факт відкритого кримінального провадження не впливає на предмет спору в цій справі та не спростовує позовних вимог.

Також позивач зазначає, що похованням батька займалась його двоюрідна сестра ОСОБА_6 є необґрунтованим, оскільки не підтверджується жодними доказами. Як і відсутні докази підтвердження того, що відповідач є студентом. Навіть за наявності таких, зазначене не звільняє особу спадкоємця від дотримання положень статті 1232 ЦК України, якою визначено, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягненні не більше як за три роки до його смерті. Відповідно й посилання на те, що ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду після одного року після смерті батька є необґрунтованими виходячи з положень статті 1232 ЦК України. Щодо визначення Обухівським районним судом Київської області підсудності та направлення справи до Києво-Святошинського районного суду Київської області та відсутності заперечень відповідача, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки ухвала Обухівського районного суду Київської області від 13 березня 2025 року відповідачем не оскаржувалась у встановленому законом порядку. Натомість відповідачам 13 травня 2025 року була подана апеляційна скарга на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2025 року при прийняття справи до розгляду та призначення справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі, визначеній до стягнення судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

З урахування наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки факт того, що ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 встановлено та підтверджено належними доказами, відповідач зазначене не спростовує, ст. 1232 ЦК України покладає обов`язок на спадкоємця відшкодування розумних витрат на поховання спадкодавця, контр розрахунків або інших доказів, які б підтверджували захищеність витрат понесених позивачем ОСОБА_2 суду не надає, фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду.

Щодо клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів апеляційний суд вважає, що підстави для його задоволення відсутні, оскільки відповідачем не дотримані вимоги статті 84 ЦПК України щодо порядку та строків подання відповідної заяви, згідно якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_2 з клопотанням про витребування доказів до суду першої інстанції, відповідно таке клопотання та докази, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції без зазначення обставин неможливості подання таких, не можуть бути предметом розгляду у суді апеляційної інстанції з огляду на вимоги ч.3 ст.367 ЦПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Б.Б. Левенець

А.М. Стрижеус