Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №760/18444/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/3851/2026

справа №760/18444/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Добровольської Анастасії Миколаївни на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , -

встановив:

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Із змісту постанови убачається, що 27 червня 2025 року о 00 год. 05 хв. по вул. І. Огієнка, 15 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz 300 SE", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5. ПДР України.

Не погодившись з прийнятою постановою, адвокаткою Добровольською А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, що містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказує, що у червні 2026 року ОСОБА_1 дізнався про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження, а після перевірки інформації у відкритих джерелах дізнався про постанову Солом`янського районного суду міста Києва, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

26 червня 2026 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги та повідомив адвокату, що у червні 2019 року втратив гаманець із посвідченням водія, банківськими картками та іншими документами, про що одразу повідомив поліцію.

Адвокатським запитом від 26 червня 2026 року до Вишгородського районного управління поліції ГУНП у Київській області установлено та листом від 02 липня 2026 року підтверджено, що 25 червня 2019 року на спецлінію "102" надходило повідомлення від ОСОБА_1 про втрату посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію ТЗ та банківської картки.

Зазначає, що оскаржуваний протокол складено після опівночі 27 червня 2025 року, разом з цим, напередодні, 26 червня 2025 року, в іншому провадженні у особи, яка використовувала анкетні дані ОСОБА_1 , було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування ТЗ.

Звертає увагу, що із перегляду відеозапису встановлено, що особа, стосовно якої здійснювалися процесуальні дії, зовнішньо не відповідає особі ОСОБА_1 . Хоч ця особа представилася анкетними даними ОСОБА_1 та надала поліції тимчасовий дозвіл, проте жодних дій щодо належного установлення особи водія поліцією здійснено не було.

Із відеозапису убачається, що працівник поліції встановив за базами даних власника транспортного засобу ОСОБА_2 , позбавленого права керування, на що особа за кермом пояснила, що ОСОБА_2 є попереднім власником автомобіля. Попри виниклі сумніви щодо особи водія та належності транспортного засобу, поліція не перевірила документ, що посвідчує особу, та не усунула суперечності.

Вказує, що оскільки із відеозаписів установлено, що всі процесуальні дії здійснювалися щодо іншої особи, яка представилася даними ОСОБА_1 та використала його втрачене посвідчення водія, а матеріали справи не підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, проходив огляд, підписував документи чи вчиняв дії, які утворюють об`єктивну сторону правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що ОСОБА_1 до червня 2026 року не знав про існування провадження, не брав участі у судовому засіданні, не отримував копії постанови та був позбавлений можливості своєчасного оскарження.

Після отримання інформації про наявність постанови суду уклав договір про правничу допомогу, після чого представником вжито заходів для встановлення обставин справи.

08 липня 2026 року представник ознайомився із матеріалами справи та отримав відеозапис, після перегляду якого стало відомо про складення протоколу щодо іншої особи, яка використала втрачене посвідчення водія.

Мотивуючи наведеним, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року.

Вирішуючи питання щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справах про порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та/або у справах про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

З матеріалів справи убачається, що матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Солом`янського районного суду міста Києва 03 липня 2025 року.

Судова кореспонденція, адресована ОСОБА_1 , повернулась на адресу Солом`янського районного суду міста Києва із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

24 жовтня 2025 року Солом`янським районним судом міста Києва прийнята оскаржувана постанова.

Матеріали справи містять відомості про направлення копії оскаржуваної постанови на адресу ОСОБА_1 , проте відомостей про вручення чи не вручення постанови матеріали справи не містять.

30 червня 2026 року адвокаткою Добровольською А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 16-17).

Із матеріалами справи захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Добровольська А.М. ознайомилась 08 липня 2026 року, що підтверджується даними розписки.

Апеляційну скаргу подано засобами "Електронного суду" 10 липня 2026 року.

Із наявних у справі матеріалів апеляційний суд позбавлений можливості встановити дату, з якої ОСОБА_1 міг та повинен був дізнатися про зміст прийнятого судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що обізнаність останнього про наявність оскаржуваної постанови настала раніше зазначеної скаржником дати.

Після отримання інформації про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження та, відповідно, про існування оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги, його представником подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, 08 липня 2026 року здійснено ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою, а 10 липня 2026 року, тобто протягом двох днів після ознайомлення з матеріалами справи, апеляційну скаргу подано засобами підсистеми "Електронний суд".

За таких обставин апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, а саме внаслідок його неповідомлення належним чином про розгляд справи судом першої інстанції та відсутності доказів вручення йому копії оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а пропущений процесуальний строк слід поновити.

В судовому засіданні захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Добровольська А.М. підтримала подану апеляційну скаргу, пославшись на викладені у ній обставини. Просила суд скаргу задовольнити.

Дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисницю ОСОБА_1 - адвокатку Добровольську А.М., суд робить висновок, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до даних протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 №373734 водій ОСОБА_1 27 червня 2025 року о 00 год. 05 хв. по вул. І. Огієнка, 15 в м. Києві керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz 300 SE", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5. ПДР України (а.с. 1-2).

Згідно даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 червня 2025 року убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Із змісту направлення убачається, що огляд не проводився (а.с. 4).

Матеріали справи містять копію посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого 11 жовтня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 6).

До апеляційної скарги долучено копію посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 29 червня 2019 року (а.с. 41).

З даних листа №167497-2026 від 02 липня 2026 року убачається, що 25 червня 2019 року на спецлінію "102" надходило повідомлення від ОСОБА_1 про втрату посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та банківської картки (а.с. 45-46).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відеофайл "373734" тривалістю 45 хвилин 23 секунди, на якому зафіксовано спілкування працівників полії із водієм транспортного засобу "Mercedes-Benz 300 SE", д.н.з. НОМЕР_1 та процедуру складення відповідних адміністративних матеріалів.

31 серпня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про долучення доказів. Просить на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, долучити фототаблицю із зображенням ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП стали протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373734 від 27 червня 2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відеозапис, на якому зафіксовано відмову водія транспортного засобу «Mercedes-Benz 300 SE», д.н.з. НОМЕР_1 , пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Із змісту складеного протоколу убачається, що особу ОСОБА_1 під час складення адміністративних матеріалів ідентифіковано за допомогою посвідчення водія НОМЕР_2 .

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що до адміністративної відповідальності фактично була притягнута невстановлена особа, яка використала втрачене посвідчення водія ОСОБА_1 , а працівники поліції не забезпечили належної перевірки особи правопорушника, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

26 червня 2026 року захисниця ОСОБА_1 - адвокатка Добровольська А.М. - направила адвокатський запит до Вишгородського районного управління поліції ГУНП у Київській області з проханням повідомити відомості щодо звернення ОСОБА_1 із заявою про втрату посвідчення водія.

Листом №167497-2026 від 02 липня 2026 року Вишгородське районне управління поліції ГУНП у Київській області підтвердило, що 25 червня 2019 року на спецлінію «102» дійсно надходило повідомлення від ОСОБА_1 про втрату посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та банківської картки.

До апеляційної скарги долучено копію посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 29 червня 2019 року, тобто вже після повідомленої втрати попереднього посвідчення серії НОМЕР_2 . Отже, установлено, що на час подій, зафіксованих у протоколі, документ, за яким на місці зупинки транспортного засобу була встановлена особа водія, вже не перебував у законному володінні ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідним є встановлення не лише факту керування транспортним засобом та відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, а й того, що відповідні дії вчинені саме особою, щодо якої складено протокол та яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції враховує, що сам по собі факт зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення анкетних даних ОСОБА_1 та наявність копії посвідчення водія, виданого на його ім`я, не є безумовним доказом того, що саме ОСОБА_1 був особою, яка керувала транспортним засобом та щодо якої працівниками поліції здійснювалися відповідні процесуальні дії.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, обов`язковою умовою законного притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення її причетності до інкримінованого правопорушення та доведення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, фактично ототожнив особу, зазначену у протоколі та посвідченні водія, з особою, яка була присутня на місці події та зафіксована на відеозаписі.

Разом з тим, при апеляційному розгляді справи установлено, що таке ототожнення не відповідає фактичним обставинам справи.

В ході судового розгляду апеляційним судом установлено, що особа, зафіксована на відеозаписі, за зовнішніми ознаками не є ОСОБА_1 .

Таким чином, наявність повідомлення про втрату посвідчення водія серії НОМЕР_2 у 2019 році, отримання ОСОБА_1 нового посвідчення водія серії НОМЕР_3 29 червня 2019 року, а також використання у 2025 році втраченого документа іншою особою узгоджуються між собою та підтверджують доводи сторони захисту щодо можливості використання іншою особою втраченого посвідчення водія ОСОБА_1 .

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується із наданими стороною захисту документами щодо втрати ОСОБА_1 посвідчення водія у 2019 році та отримання ним нового посвідчення водія 29 червня 2019 року, а також даними фототаблиць, поданих до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи не містять жодного іншого належного доказу, який би спростовував встановлену апеляційним судом невідповідність особи, зафіксованої на відеозаписі, особі ОСОБА_1 .

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів свідчить про те, що процесуальні дії працівниками поліції здійснювалися щодо іншої особи, яка представилася анкетними даними ОСОБА_1 та використала його посвідчення водія, втрачене у 2019 році.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції робить висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки у ході апеляційного розгляду справи установлено, що 27 червня 2025 року за фактом відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП повинен був складатися не на ОСОБА_1 , а на іншу особу, яку працівниками поліції не було встановлено належним чином.

Згідно частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захисниці ОСОБА_1 - адвокатці Добровольській Анастасії Миколаївні строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Добровольської Анастасії Миколаївни задовольнити.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК