Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №363/3088/26 — Київський апеляційний суд

Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер справи 363/3088/26

номер провадження 33/824/4056/2026

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Лапчевської О.Ф.,

за участю:

ОСОБА_1 ,

адвоката Сливченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сливченко Юлії Вікторівни на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 липня 2026 року /суддя Олійник С.В./

у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 13 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір 665, 60 грн. у дохід держави.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Сливченко Ю.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказувала на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку КНП Вишгородської центральної районної лікарні Вишгородської міської ради про негативний результат на вміст наркотиків за самостійним зверненням та факту, що ОСОБА_1 не переховувався від правоохоронних органів, не залишив місце події та залишив поза увагою відсутність у матеріалах справи талону за результатом освідування на стан алкогольного сп`яніння. Зазначала, що суд вибірково дослідив відеозаписи, безпідставно визнав недоліки протоколу неістотними, а саме, що сам протокол від 30.04.2026 року, а фактично у ньому зазначено, що подія відбулась 29.04.2026 року. Звертала увагу, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки самого факту відмови від проходження медичного огляду не достатньо для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Слівченко Ю.В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Судом встановлено, що 30 квітня 2026 року о 23:00 год. в м. Вишгород по вул. Ягідна, 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я Вишгородська ЦРЛ відмовився на нагрудну бодікамеру.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку КНП Вишгородської центральної районної лікарні Вишгородської міської ради про негативний результат на вміст наркотиків за самостійним зверненням, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського.

Як вбачається із відеозапису з бодікамери працівника патрульної поліції, у зв`язку із тим, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, у встановленому законом порядку йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

ОСОБА_1 категорично відмовився пройти такий огляд, за що і було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надалі, ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння, про що лікарем наркологом було складено висновок від 01.05.2026 року, де зазначено, що ознак наркотичного сп`яніння у нього не було виявлено.

Вказаному доказу суд першої надав оцінку та зазначив, що у сукупності з іншими, підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає вказану оцінку обґрунтованою та зауважує, що проходження самостійно огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджує факт відмови від проходження такого огляду у встановленого законом порядку, а саме визначеному Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, слід зазначити, що самозвернення у таких випадках не допускається, огляд має бути пройдений виключно у присутності поліцейського, який засвідчує особу, яка безпосередньо проходить огляд.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність у матеріалах справи талону за результатом освідування на стан алкогольного сп`яніння, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки протокол складений у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а не алкогольного, тому відсутність талону ніякого доказового значення немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд вибірково дослідив відеозаписи також судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги з наступних підстав.

Суд першої інстанції дослідивши відеозапис встановив, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, повідомили про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, роз`яснили порядок проходження огляду та правові наслідки відмови від його проходження.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи зміст вимоги працівника поліції та наслідки її невиконання, відмовився пройти медичний огляд саме у запропонованому законом порядку, пояснюючи це небажанням їхати разом із працівниками поліції та побоюванням можливого доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак такі пояснення не є поважною причиною невиконання законної вимоги працівника поліції, оскільки обов`язок водія полягає у проходженні огляду відповідно до встановленої законом процедури на вимогу уповноваженої особи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що відмовився їхати з працівниками поліції для проходження огляду.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновками та переглянувши відеозапис вважає за необхідне зазначити наступне.

Водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Toyota Corolla НОМЕР_1 був зупинений на блокпості, однак вимогу зупинки він виконав не одразу, а протягнувши ще метрів 100, при спілкуванні з працівниками патрульної поліції скло автомобіля сильно не опускав.

Після того як водію ОСОБА_1 були оголошені ознаки наркотичного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 категорично неодноразово відмовлявся.

ОСОБА_1 було роз`яснено права та обов`язки, які у нього виникли з моменту зупинки автомобіля та у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння.

Через деякий час спілкування ОСОБА_1 натякнув працівникам патрульної поліції про можливість вирішення питання, однак був повідомлений, що за такі неправомірні дії передбачена кримінальна відповідальність.

Вказані обставини свідчать про намагання особи уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також не приймаються і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки самого факту відмови від проходження медичного огляду не достатньо для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції наголошує адвокату Сливченко Ю.В., яка має професійні знання у сфері права, що відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність серед іншого передбачена і за відмову від проходження огляду, це є самостійним правопорушенням, яке у даному випадку повністю доведено доказами, наявними у матеріалах справи.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сливченко Юлії Вікторівни залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 13 липня 2026 року - без змін.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Лапчевська О.Ф.