Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №755/2418/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/3308/2026

справа №755/2418/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Швачка Олексія Вікторовича на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,-

встановив:

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Постановою установлено, що 23 січня 2026 року о 19 години 10 хвилини ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Каденюка, 3, у м. Києві керувала транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор моторола № 263951. Порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Швачко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не врахував, що після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23 січня 2026 року о 19:10, водійка протягом 7 год. 24 хв. очікувала прибуття працівників поліції при температурі повітря від -10 до -16°С, що могло вплинути на фізіологічний стан, зокрема реакцію зіниць. Цим обставинам, зафіксованим на відеозаписі та підтвердженим матеріалами справи, оцінки не надано.

Крім того, суд не дослідив обставини, зафіксовані на відеозаписі №263951 від 24 січня 2026 року, з яких убачається, що до висунення вимоги пройти огляд ОСОБА_1 понад 9 год. 09 хв. не керувала транспортним засобом, що ставить під сумнів саму наявність обґрунтованої підозри у стані сп`яніння.

Вказує, що поліцейський фактично не виявляв ознак наркотичного сп`яніння, хоча зазначив їх у направленні на огляд. Зокрема, не проводилася перевірка реакції зіниць за допомогою ліхтарика, не перевірялося тремтіння пальців рук, а також не встановлювалася невідповідність поведінки обстановці. Суд ці обставини залишив поза увагою.

Також місцевий суд не оцінив невідповідність фабули адміністративного правопорушення диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП. Вказана норма передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, передачу керування такій особі або відмову водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Натомість суть правопорушення за порушення пункту 2.5 ПДР повинна бути сформульована у такій формі: "водій керував транспортним засобом, був зупинений, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку у медичному закладі відмовився".

За таких обставин вказує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки вимога поліцейського пройти огляд була незаконною через відсутність належно встановлених і зафіксованих ознак наркотичного сп`яніння.

Мотивуючи наведеним, просить постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Малюга В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Малюгу В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №574177 від 24 січня 2026 року, 23 січня 2026 року о 19 годині 10 хвилин у м. Київ проспект Каденюка, 3, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №263951. Порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України (а.с. 2,3).

Згідно даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 січня 2026 року убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 4).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відеофайл тривалістю 2 години 19 хвилин 58 секунд, на якому зафіксовано перебіг подій 24 січня 2026 року у проміжку часу з 03 години 34 хвилин по 5 годину 03 хвилин.

Із переглянутого відеозапису убачається, що працівники поліції прибули за викликом у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою.

Так, на відрізку часу 45:15 хвилин працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло та поведінку, що не відповідає обстановці. Запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

На відрізку часу 45:30 хвилин працівником поліції роз`яснено порядок проведення огляду, а також наслідки відмови від проходження огляду (48:10 хвилин).

В подальшому, ОСОБА_1 зателефонувала по мобільному телефону, поспілкувалась із невідомою особою.

На відрізку часу 54:15 працівником поліції повідомлено, що у випадку відмови від проходження огляду, буде складено протокол за порушення пункту 2.5. ПДР України та направлено до суду.

На відрізку часу 54:25 хвилин ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду.

В подальшому зафіксовано процедуру складення відповідних адміністративних матеріалів.

На відрізку часу 01:16:05 хвилин ОСОБА_1 ознайомлено із змістом складеного протоколу, повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Дніпровському районному суді міста Києва.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно пункту 2 інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 4 розділу І інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про те, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 тривалий час перебувала на відкритому повітрі за низької температури, що могло вплинути на її фізіологічний стан, не спростовують законності вимоги поліцейського пройти медичний огляд.

Сам по собі факт тривалого очікування оформлення дорожньо-транспортної пригоди не виключає можливості перебування особи у стані наркотичного сп`яніння та не звільняє її від виконання обов`язку, встановленого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, пройти у визначеному законом порядку медичний огляд на вимогу поліцейського.

При цьому питання щодо фактичного перебування особи у стані наркотичного сп`яніння могло бути остаточно вирішене виключно за результатами медичного огляду у закладі охорони здоров`я, від проходження якого ОСОБА_1 відмовилась.

Щодо посилань захисника на те, що працівником поліції належним чином не перевірялася реакція зіниць на світло, не досліджувалося тремтіння пальців рук та не встановлювалася невідповідність поведінки обстановці, апеляційний суд вказує про таке.

Із матеріалів справи убачається, що працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, а також направленні на проведення огляду зазначено виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Також працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про виявлені ознаки. Апеляційний суд звертає увагу, що норми діючого законодавства, зокрема ані положення КУпАП, ані Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду не містять обов`язку працівника поліції проводити окремі дії, зокрема фіксувати на відеозапис ту чи іншу ознаку сп`яніння.

Отже, відсутність проведення поліцейським окремих дій, на які посилається скаржник, не свідчить про незаконність висунутої вимоги пройти медичний огляд та не впливає на наявність у водія обов`язку виконати таку вимогу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що до моменту висунення вимоги про проходження огляду ОСОБА_1 понад дев`ять годин не керувала транспортним засобом, апеляційний суд зазначає про таке.

Із змісту переглянутого відеозапису убачається, що під час спілкування ОСОБА_1 вказала, що довго чекала працівників поліції. При цьому, працівник патрульної поліції зазначив, що екіпаж отримав виклик о 03:25 годині, прибув на місце за викликом 03:30 годині.

Із змісту протоколу убачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 23 січня 2026 року о 19 годині 10 хвилин.

При цьому, на відеофайлі зафіксовано, що працівник поліції отримав виклик о 03 годині 25 хвилин. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 у проміжку часу з 19:00 години по 03:25 години телефонувала у поліцію скаржницею не надано.

Крім цього, наведені обставини не впливають на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо формування суті адміністративного правопорушення виключно в редакції, наведеній скаржником у апеляційній скарзі, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.

Формулювання фабули протоколу не вплинуло на можливість ОСОБА_1 розуміти сутність інкримінованого їй правопорушення, реалізувати своє право на захист та не призвело до будь-якого порушення вимог закону, яке могло б бути підставою для закриття провадження у справі.

Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

За установлених обставин, апеляційний суд уважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального права, підстав для скасування постанови районного суду не установлено.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Швачка Олексія Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК