Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №753/9799/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/4091/2026

Справа № 753/9799/26

Головуючий в суді І інстанції Бондаренко М.С.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 вересня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участі секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Бургели Олега Вікторовича на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 12 квітня 2026 року о 09:30 у м. Києві на вул. Княжий Затон, 7 керував автомобілем Toyota д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Бургела О.В., не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 02 липня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, яку прийнято без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, необ`єктивним з`ясуванням обставин справи, просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року та закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стверджував, що протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, безпідставно та незаконно, а докази, долучені до матеріалів справи, є неналежними, недопустимими, недостовірними і такими, що не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім інших матеріалах справи, у них наявний відеозапис, який не зазначено в додатках чи в описі, його походження невідоме.

Повідомляв, що цей відеозапис, на якому побудоване обвинувачення щодо ОСОБА_1 , розпочинається о 09:29 12 квітня 2026 року, коли працівник поліції Струк В.М. виходить зі свого службового автомобіля і підходить до припаркованого автомобіля, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 . Коли працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 , він представився і запитав документи на право керування автомобілем, на що ОСОБА_1 спокійним голосом запитав про причину зупинки. На вказане працівник поліції зазначив, що у нього є інформація, що ОСОБА_1 причетний до вчинення адміністративного правопорушення, а саме не вмикає завчасно покажчики повороту. На вказане ОСОБА_1 попросив у працівника поліції надати документи, які б підтверджували такі доводи працівника поліції, однак той не звернув увагу на прохання ОСОБА_1 .

Не зазначивши законної причини зупинки, працівник поліції почав вже у грубій формі погрожувати ОСОБА_1 , що за ненадання працівнику поліції на нібито законну його вимогу документів передбачена відповідальність.

Далі до діалогу приєднались два невідомих працівники поліції і у цей час працівник поліції Струк В.М. вже констатував, що відносно ОСОБА_1 буде розглядатись справа за непред`явлення документів, хоча законної причини зупинки, про яку просив ОСОБА_1 , не було повідомлено.

О 09:33 поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи не вживає він наркотичні речовини, зазначив, що поведінка ОСОБА_1 неадекватна і відразу ж після цього запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння через те, що у нього нібито неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук - тіла.

Із відеозапису чітко видно, як перед запитанням, чи не вживає ОСОБА_1 наркотичні засоби, працівник поліції Струк В.М. та невідомий інший працівник поліції очевидно у планшеті побачили інформацію про ОСОБА_1 , ймовірно перебування його у розшуку (на 09:34 відеозапису невідомий працівник поліції зазначає, що до ОСОБА_1 є питання і він каже, щоб той відкрив резерв, бо нібито перебуває у розшуку). Звідси очевидно стає зрозуміло, що працівники поліції виконували черговий «план» по доставленню громадян до ІНФОРМАЦІЯ_2).

Почувши такі доводи і не отримавши від жодного з працівників поліції пояснень їх незаконних дій, ОСОБА_1 дійсно у категоричній формі відмовився надати документи не лише через те, що причина зупинки є незаконною, а ще і тому, що фактично працівники поліції під надуманими підставами спробують його доставити до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Звертав увагу на те, як працівник поліції Струк В.М. одночасно розглядає справи про адміністративне правопорушення за ненадання документів, і одночасно з цим пропонує ОСОБА_1 проти огляд на стан сп`яніння, і фактично в цей самий час складає відносно нього ще й протокол за ст. 130 КУпАП.

На відеозаписі з 09:42 по 09:44 з`являються додатково ще двоє невідомих працівників поліції і тут вже стає зрозуміло, для чого - для майбутнього затримання ОСОБА_1 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2.

У період часу, зафіксованого на відео з 09:47, працівником поліції Струком В.М. відбувається фактичне затримання ОСОБА_1 нібито для встановлення його особи і доставлення до управління поліції (з надяганням кайданок).

Вказував на те, як працівник поліції Струк В.М. притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ще і склав протокол відносно нього у той час, якщо він не знав нічого про цю особу, і саме це нібито стало причиною затримання ОСОБА_1 і доставлення його нібито для встановлення його особи. Вважав очевидним, що працівник поліції Струк В.М. незаконно затримав ОСОБА_1 , а перед цим незаконно склав, фактично сфальсифікувавши, всі матеріали за ст. 130 КУпАП.

Зауважував, що на о 10:01:05 відеозапису видно, як затриманого у кайданках ОСОБА_1 працівники поліції заводять чомусь до ІНФОРМАЦІЯ_2, а не до управління поліції.

Звертав увагу на зміст відеозапису, який зроблено самим ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції 12 квітня 2026 року. Вказаний відеозапис здійснено хоч і не з самого початку, однак на відео видно, що ОСОБА_1 перебуває в цілком адекватному стані і дійсно відмовляється виконувати саме незаконні вимоги працівників поліції, а на 04:30 відеозапису зазначає, що сам поїде до медичного закладу для проходження відповідного огляду. Як видно з обох відеозаписів, ОСОБА_1 відразу після складання всіх матеріалів був затриманий, доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого був мобілізований, що фактично унеможливило проходження ним самостійно такого медичного огляду.

Звертав увагу, що навіть на відеозаписах чітко видно, що весь час ОСОБА_1 поводився спокійно і неодноразово зазначав, що відносно нього проводяться незаконні дії. Аналіз обох відеозаписів свідчить про очевидний факт безпричинної зупинки та неперебування ОСОБА_1 у стані будь-якого сп`яніння та відсутності взагалі задокументованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Вказував, що для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягають встановленню обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння, дотримання процедурного порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, акт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду, а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

Пояснював, що ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Крім того, зупинка автомобіля під час дії воєнного стану регламентується Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, п. 10 якого визначено перелік підстав, коли уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, порушував хоча б якісь правила дорожнього руху, відсутні, тому очевидно, що зупинка цього автомобіля (хоча також немає доказів саме керування цим автомобілем саме ОСОБА_1 ) відбулась без порушень цих правил дорожнього руху. Більше того, зазначена працівником поліції причина, як підстава для зупинки транспортного засобу, не визначена ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію».

Зауважував, що на відеозаписах зафіксовано, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 суті адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не роз`яснили йому правила проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також не роз`яснили йому права, якими він може користуватися під час цього огляду.

У протоколі зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, тіла, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. На обох відеозаписах зафіксовано, що жодної із наведених ознак у ОСОБА_1 не було. Крім того, стороні захисту незрозуміло таке поняття, як тремтіння тіла.

Зазначав про нібито встановлену працівником поліції ознаку сп`яніння - звуження зіниць очей, які не реагують на світло, і це при тому, що ніякого огляду для виявлення саме цієї ознаки працівник поліції не проводив, а зазначив про нібито її наявність, стоячи позаду водія, не дивлячись в його очі.

Вважав зрозумілим, що всі ці ознаки так званого сп`яніння були видумані працівником поліції, щоб у подальшому були хоча б якісь підстави для затримання ОСОБА_1 та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання плану по незаконній мобілізації.

Наголошував, що передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейськими ознак сп`яніння, які передбачені саме нормативним документом, а не видуманими самим поліцейським, тому вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Разом із тим, поліцейськими до матеріалів справи не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вимог Інструкції щодо виявлення ознак сп`яніння.

Стверджував, що до матеріалів справи додано диск, що містить відеозапис, на якому не зафіксовано будь-яких ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі, що ставить під сумнів як складений протокол, так і докази, якими він підтверджується. Доданий у якості доказу відеофайл не містить жодної інформації, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Вказував, що водій має право сам звернутися до медичного закладу упродовж двох годин і пройти вказаний огляд, однак такої можливості ОСОБА_1 забезпечено не було, адже він був у кайданках затриманий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2, а не до відділу поліції.

Зазначав, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП регламентує адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а у протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, тобто зміст протоколу (суть правопорушення) не відповідає диспозиції ст. 130 КУпАП, в зв`язку з чим суд не може змінювати суть обвинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказував, що всупереч ст. 266 КУпАП в матеріалах справи відсутній акт відсторонення ОСОБА_1 як водія від управління транспортним засобом, і про це нічого не зазначено у протоколі. З урахуванням цього, факту відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем працівниками поліції у розумінні вимог ст. 266 КУпАП не було.

Вважав очевидним, що перед пропозицією ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння працівник поліції мав би зазначити чітко підстави для такого огляду, які чітко регламентовані, а не видумані працівником поліції, однак відеозаписи підтверджують, що поліцейським спонтанно та безпідставно було названо ОСОБА_1 наведені вище ознаки сп`яніння, при цьому на відеозаписі чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутні тремтіння пальців рук тощо, навпаки, його поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні.

Наводив зміст п. 2-4, абз. 2 п. 5, п. 6. 8 Порядку № 1103, зауважував, що направлення поліцейськими до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду протягом усього часу спілкування зі ОСОБА_1 не здійснювалось (не видавалось). ОСОБА_1 навіть не було роз`яснено його право пройти такий огляд самостійно.

Отже, з відеозапису установлено, що працівником поліції порушено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, зокрема не було направлено водія, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, як передбачено п. 6 Порядку.

Більше того, водія фактично було затримано із застосуванням спецзасобів, що само по собі унеможливило такий огляд, хоча ОСОБА_1 говорив, що бажав пройти такий огляд. Як наслідок, ОСОБА_1 своїм правом на проведення огляду у медичному закладі впродовж двох годин не скористався з незалежних від його волі причин, йому також не було роз`яснено працівником поліції порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом, на якому відсутнє роз`яснення права на проходження такого огляду у медичному закладі та пропозиція на проведення відповідного огляду у медичному закладі.

На думку сторони захисту, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога від проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції не відповідали вимогам закону.

Наводив зміст ст. 1, 7, 251, 252 КУпАП, судову практику ЄСПЛ, ст. 62, 8 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказував, що протокол про адміністративне правопорушення не містить фактичних даних з приводу суті адміністративного правопорушення та інших відомостей, необхідних для вирішення справи, а саме події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи з наявних даних протоколу та долучених до справи матеріалів, неможливо встановити повне відображення події та суті адміністративного правопорушення, оскільки відсутні будь-які відомості, необхідні для вирішення цієї справи щодо вчинення по суті адміністративного правопорушення за змістом Правил дорожнього руху.

Зазначав, що судом першої інстанції залишено поза увагою порушення прав ОСОБА_1 , допущені працівниками поліції під час складання матеріалів про адміністративне затримання, та наводив аргументи щодо таких порушень.

Наводив зміст п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозаписів, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, звертав увагу, що працівниками поліції не надано безперервного відеозапису як доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2, що є єдиною з підстав його затримання, що і зазначено у протоколі про адміністративне затримання, у якому не відображено інших мотивів затримання особи, крім складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказував, що враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, вина ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

В судовому засіданні захисник Бургела О.П. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведеним вимогам постанова суду першої інстанції відповідає.

Під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні брав участь прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва Федотов А.І., який вважав долучені матеріали достатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Бургела О.В. під час розгляду справи судом першої інстанції в судовому засіданні зазначив, що його довіритель не погоджується зі складеним стосовно нього протоколом про адміністративне правопорушення, зазначив, що зупинка транспортного засобу була безпідставною, оскільки працівники поліції не навели законних причин для такої зупинки, передбачених законодавством, а основною метою дій поліцейських було доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вказує зміст відеозаписів та подальші дії працівників поліції. Наголошував, що на відеозаписах не зафіксовано ознак наркотичного сп`яніння, зазначених у протоколі, зокрема блідості обличчя, тремтіння пальців рук чи відсутності реакції зіниць на світло, а тому такі ознаки були вказані поліцейським формально та не підтверджені жодними доказами. Також зазначив, що водієві не було належним чином роз`яснено порядок проходження огляду та його право пройти відповідний медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Вказував, що працівники поліції не дотрималися процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами щодо проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки після відмови від огляду на місці ОСОБА_1 не було належним чином направлено до медичного закладу, а його затримання унеможливило самостійне проходження такого огляду.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735), щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак наркотичного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп`яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Дотримання поліцейськими зазначеної процесуальної процедури судом першої інстанції перевірено.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, від 12 квітня 2026 року серії ЕПР1 №638444, у частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, анкетних даних особи, яка його вчинила та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким вона керувала;

- відеозаписами з бодікамери працівників поліції від 12 квітня 2026 року, на яких зафіксовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП, які було переглянуто і досліджено судом.

Докази, наявні в матеріалах справи, узгоджуються між собою, у суду першої інстанції не було підстав вважати їх неналежними або недопустимими.

Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, з вимог Інструкції № 1452/735 вбачається, що у поліцейського виникає право візуально перевірити наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія. У разі наявності підстав вважати, що такі ознаки встановлено, поліцейський направляє, а водій зобов`язаний пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого вказаними вище нормативними актами порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, то поліцейський згідно з пунктом 8 Порядку №1103 склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, в якому зазначив ознаки наркотичного сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , у якого працівник поліції виявив ознаки наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився.

Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення не містить фактичних даних з приводу суті адміністративного правопорушення та інших відомостей, необхідних для вирішення справи, а саме події і складу адміністративного правопорушення, і про те, що виходячи з наявних даних протоколу та долучених до справи матеріалів, неможливо встановити повне відображення події та суті адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП регламентує адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а у протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, тобто зміст протоколу (суть правопорушення) не відповідає диспозиції ст. 130 КУпАП, в зв`язку з чим суд не може змінювати суть обвинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, - відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння при наявності ознак такого сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Переглянутий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що після виявлення працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 останній дійсно неодноразово відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я, ця відмова є зрозумілою і категоричною, що не передбачає двозначного трактування.

Доводи апеляційної скарги, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не зазначено в додатках чи в описі, його походження невідоме, спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2026 року серії ЕПР1 №638444, у якому зазначено реквізити технічного засобу відеозапису: відео БК 473636.

Так, з перегляду відеозапису з нагрудної камери працівника поліції № 473636 судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки є невчасне увімкнення покажчика повороту, і зазначену обставину ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував.

Надалі на законну вимогу поліцейських пред`явити документи, що посвідчують особу та підтверджують право керування транспортним засобом, ОСОБА_1 документів не надав, через що йому було роз`яснено правові наслідки таких дій.

Після спілкування зі ОСОБА_1 та неодноразових вимог щодо пред`явлення документів працівники поліції повідомили про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння.

Так, на 04 хв. 25 сек. відеозапису ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, при цьому поліцейські повідомили про виявлені ознаки такого сп`яніння. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відповіді не надав.

Надалі, на 04 хв. 55 сек. відеозапису працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд, на що останній висловив відмову.

Далі на 07 хв. 40 сек. відеозапису йому втретє та востаннє було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та роз`яснено наслідки відмови від його проходження.

Після цього працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Після відмови від проходження огляду ОСОБА_1 було повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом та оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надалі йому було оголошено зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не надано безперервного відеозапису як доказу вчинення ОСОБА_1 правопорушення, апеляційний суд враховує таке.

У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Дійсно, відеозапис підтверджує, що камера працювала не безперервно. Разом з тим, події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2026 року серії ЕПР1 №638444, а саме відмова ОСОБА_1 від проведення в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, зафіксовані на відеозаписі.

Аргументи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 в дійсності не керував транспортним засобом і докази керування в матеріалах справи відсутні, відхиляються апеляційним судом як неспроможні, оскільки на відеозаписі ОСОБА_1 , який знаходиться на водійському сидінні з пристебнутим ременем безпеки та увімкненим двигуном, повідомляє, що їде до мами, факту керування не заперечує і з`ясовує у працівників поліції причину його зупинки. Крім того, така позиція захисника є взаємовиключною з наступними доводами захисника щодо очевидного факту безпричинної зупинки транспортного засобу.

Посилання у апеляційній скарзі на безпідставність зупинки транспортного засобу працівниками поліції апеляційний суд також відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Наведені посилання не знаходяться у причинному зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння і не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки, як вказувалось вище, останній зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди з фактом наркотичного сп`яніння чи наявністю підстав до зупинки.

Крім того, як правомірно зауважив суд першої інстанції, після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що причиною зупинки є невчасне увімкнення покажчика повороту, і зазначену обставину ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував.

Доводи апеляційної скарги, що ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 фактично не виявлялись, а були вигадані працівником поліції, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, з огляду на те, що конкретної процедури виявлення працівниками поліції ознак сп`яніння Інструкцією № 1452/735 або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено.

Доводи захисника, що насправді відеоматеріалами не доведено, а навпаки спростовується, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, відхиляються апеляційним судом, оскільки є суб`єктивною оцінкою захисника візуального стану особи, у якої працівники поліції, уповноважені виявляти такі ознаки, виявили їх і висунули законну вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а також такі доводи не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку.

Спростовуються відеозаписом (на 04 хв. 25 сек., 04 хв. 55 сек., 07 хв. 40 сек.) та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги, що пропозиція на проведення відповідного огляду у медичному закладі поліцейськими ОСОБА_1 не висувалась.

Крім того, оскільки на 05 хв. 20 сек. відеозапису працівником поліції повідомлено, що у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога складається протокол за порушення п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, та повідомлено санкцією цієї статті, в зв`язку з чим апеляційним судом відхиляються безпідставні доводи апеляційної скарги, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 суті адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було роз`яснено працівником поліції порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також не роз`яснено права, якими він може користуватися під час цього огляду, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки положеннями Інструкції № 1452/735 або Порядку № 1103 обов`язок працівника поліції надавати такі роз`яснення не передбачений.

Доводи апеляційної скарги, що працівником поліції порушено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, зокрема не було направлено водія, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, є безпідставними, оскільки проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу нормами законодавства не передбачено, і працівником поліції такого способу проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, не пропонувалось ОСОБА_1 взагалі.

Аргументи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 своїм правом на проведення огляду у медичному закладі впродовж двох годин не скористався з незалежних від його волі причин, адже він був у кайданках затриманий і доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2, а також доводи, що ОСОБА_1 навіть не було роз`яснено його право пройти такий огляд самостійно, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані, оскільки самостійне проходження медичного огляду водієм, у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103 не передбачено.

Так, згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно п. 7 Порядку № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Крім того, як вже було зазначено, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, і відсутність чи наявність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення. Крім того, як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису, після відмови від проходження огляду ОСОБА_1 було усно повідомлено працівником поліції про його відсторонення від керування транспортним засобом.

Апеляційний суд зауважує, що особисті мотиви відмови від проходження медичного огляду не звільняють водія від обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, а саме на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Переконання ОСОБА_1 в намірах поліцейського доставити його в ІНФОРМАЦІЯ_2 не є обставиною, що надає йому право відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Зазначені обставини ніяким чином не впливають на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення прав ОСОБА_1 , допущені працівниками поліції під час складання матеріалів про адміністративне затримання, апеляційний суд враховує, що предметом даного апеляційного оскарження є постанова Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не протокол АЗ № 067739 про адміністративне затримання. Жодних доказів оскарження дій працівників поліції стороною захисту не надано.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що всі подальші дії працівників поліції, пов`язані із затриманням ОСОБА_1 , перевіркою його документів та встановленням обставин перебування у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2, не стосуються предмета доказування у цій справі та не впливають на вирішення питання щодо наявності чи відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом із тим, такі дії можуть бути самостійним предметом оскарження ОСОБА_1 .

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга захисника Бургели О.В. не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.

Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події, при винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

За таких обставин постанова Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Бургели Олега Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає

Суддя Кашперська Т.Ц.