Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №760/15290/26
Суддя: Кашперська Тамара Цезарівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 33/824/4508/2026
Справа № 760/15290/26
Головуючий в суді І інстанції Сергієнко Г.Л.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 вересня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участю секретаря судового засідання Діденка А.С., вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.9, 13.1 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
в с т а н о в и в :
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року на ОСОБА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п.10.9, 13.1 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., стягнуто судовий збір в сумі 665,60 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 24 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року, прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а у разі, якщо апеляційний суд дійде висновку про неможливість прийняття нового рішення за наявними матеріалами справи, скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказувала, що результат розгляду був оголошений судом усно безпосередньо в судовому засіданні 01 липня 2026 року, разом з тим, повний текст постанови від 01 липня 2026 року їй до цього часу не вручався і не був направлений. Після того, як копія постанови їй не була надана, 28 липня 2026 року вона звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» із заявою про надання копії постанови, однак станом на день подання цього клопотання повний текст постанови суду від 01 липня 2026 року їй не вручено та не направлено. В зв`язку з відсутністю повного тексту постанови вона була позбавлена можливості ознайомитися з її мотивувальною частиною, встановленими судом обставинами справи, оцінкою доказів та правовим обґрунтуванням висновку суду щодо її вини, істотно ускладнило можливість своєчасно підготувати повну та належним чином обґрунтовану апеляційну скаргу.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила його задовольнити.
Інший учасник ДТП - потерпіла ОСОБА_2 заперечувала проти поновлення строку на апеляційне оскарження та повідомила, що особисто вона звернулася до суду у десятиденний строк та отримала копію постанови.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
Також, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі « С.А. проти Іспанії»).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні 01 липня 2026 року, оскаржувану постанову було проголошено 01 липня 2026 року, а тому згідно з вимогами ст. 294 КУпАП останнім днем на апеляційне оскарження постанови є 13 липня 2026 року з урахуванням вихідних днів. Апеляційна скарга подана 24 серпня 2026 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 вказує на те, що копію постанови нею не отримано.
Однак, положення ст. 294 КУпАП пов`язують обчислення строку на оскарження з днем винесення постанови, а не з днем отримання її копії, відтак, посилання на дату ознайомлення зі змістом постанови чи отримання копії оскаржуваної постанови не може бути достатньою підставою для поновлення строку на її оскарження.
Апеляційний суд звертає увагу, що у справі «Соколов та інші проти України» ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відмовою в доступі до судів вищих інстанцій, оскільки апеляційний суд повертав апеляційну скаргу заявника як подану на постанову суду першої інстанції після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що заявник був присутнім у засіданні та був проінформований про оскаржувану постанову в цей день. При цьому відхилив аргумент заявника про пропуск установленого строку з поважної причини, яка ґрунтувалася на тому, що повний текст оскаржуваної постанови йому було вручено пізніше, вже після того, як він та його захисник неодноразово зверталися до суду першої інстанції із заявами про її надання.
Разом із тим, у даній справі встановлено інші обставини, оскільки зі змісту постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року вбачається, що в судовому засіданні особисто брала участь ОСОБА_1 , однак, не погоджуючись з даною постановою, з клопотанням про видачу копії постанови до суду після судового засідання на власний розсуд тривалий час (до 28 липня 2026 року) не зверталася.
Разом із тим постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року роз`яснено порядок та строки оскарження постанови, а саме протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва.
Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 була обізнана про винесення судом постанови, результати розгляду справи та строки оскарження постанови - десять днів з дня її винесення.
Звернення ОСОБА_1 для отримання копії постанови від 01 липня 2026 року в межах строку на апеляційне оскарження в матеріалах справи відсутні, а наявна лише заява від 28 липня 2026 року, подана значно поза межами строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд враховує, що з огляду на присутність в судовому засіданні і обізнаність з результатами розгляду справи ОСОБА_1 мала можливість подати апеляційну скаргу в межах процесуального строку для подання апеляційної скарги до 13 липня 2026 року включно, тому подання нею апеляційної скарги 24 серпня 2026 року свідчить про нічим не обґрунтоване зволікання.
ОСОБА_1 не навела змістовних і вагомих аргументів щодо вчинення всіх необхідних і можливих дій, які вказували б на її бажання реалізувати процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, не довела, що в цій справі зволікання із поданням апеляційної скарги майже у двомісячний строк після винесення постанови, не мали суб`єктивного характеру, тобто не залежали від її волевиявлення.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало ОСОБА_1 своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції протягом розумного строку з наданням доказів того, що вона вжила відповідних заходів, спрямованих на захист прав та інтересів в судовому порядку.
Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку учасника провадження щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку.
Апеляційний суд також звертає увагу, що інший учасник ДТП - потерпіла ОСОБА_2 повідомила про отримання нею у десятиденний строк копії постанови.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом рівності усіх перед законом, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу із пропуском строку, визначеного ст. 294 КУпАП, причини пропуску строку є неповажними, підстав для його поновлення не вбачається, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 01 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.9, 13.1 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua