Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №758/7372/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7372/25

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання – Мороз А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних та інфляційних, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (далі – КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних та інфляційних.

Зазначало, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» створене на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва».

Відповідно до п. 2.1. Статуту комунальне підприємство створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій та об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

Згідно з п. 2.2.2 Статуту визначено, що предметом діяльності комунального підприємства є надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку.

Розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» переданий житловий та нежитловий фонд, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому розташована квартира АДРЕСА_2 був переданий на обслуговування та закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва».

14.07.2015 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» підготовлено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі – Договір), який є договором приєднання, оферту до якого опубліковано того ж дня газеті Хрещатик № 99 (4695).

Відповідно до п. 2.1. Договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг у житловому будинку АДРЕСА_3 , а споживачем – забезпечення своєчасності оплати таких послуг за встановленим тарифом, у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. п. 3.1., 3.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. Договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк; у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, відповідно до п. 3.4 договору.

Виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому договором.

Згідно з п. 5.1. Договору споживач несе відповідальність згідно із законом за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені відповідно до Договору; порушення визначених цим договором зобов`язань.

Відповідно до п. 6.3. Договору спір між сторонами розв`язується шляхом проведення переговорів або в судовому порядку.

Складові тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розраховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 зазначені в Додатку № 1 до Договору, опублікованому в газеті Хрещатик 14.07.2015 № 99 (4695).

Відповідно до відомостей, які містяться в реєстрі зареєстрованих осіб, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по послузі з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по особовому рахунку № НОМЕР_1 наданого комунальним концерном «Центр комунального сервісу» за період з 01.04.2015 по 01.03.2025 виникла заборгованість у загальному розмірі 35 115 грн. 39 коп., що складається з заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 25 078 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 7 874 грн. 24 коп., 3 % річних у розмірі 2 162 грн. 61 коп.

За період з 14.07.2015 – дата опублікування Договору відповідачі здійснювали оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується розрахунком заборгованості, однак не у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не виконують та у них утворилася заборгованість, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» за період з 01.04.2015 по 01.03.2025 заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 35 115 грн. 39 коп., що складається з: суми основної заборгованості у розмірі 25 078 грн. 54 коп., інфляційні у розмірі 7 874 грн. 24 коп., 3 % річних у розмірі 2 162 грн. 61 коп.

Крім того, просило стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 300 грн.

Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2025 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних та інфляційних та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідачів відзив на позовну заяву не надходив.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з інформацією відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд неодноразово надсилав на зареєстровану адресу відповідачів копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.

Відповідачі кореспонденцію суду не отримували, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду з зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за адресою».

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідачі про зміну свого місця проживання суд не повідомляли.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Вказане передбачено п. 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідачів належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), незалежно від того чи отримали відповідачі адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідачів дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 14.07.2015 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» підготовлено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання, оферту до якого опубліковано того ж дня в газеті Хрещатик № 99 (4695).

Згідно з п. 2.2. статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» предметом діяльності підприємства є:

2.2.1. утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.

Відповідно до Розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 «Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування» було передано на обслуговування та закріплено на праві господарського відання за КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва», зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому розташована квартира АДРЕСА_2 .

Згідно з розрахунком заборгованості по послузі з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) заборгованість відповідачів за житлово-комунальні послуги перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» за період з 01.04.2015 до 01.03.2025 у загальному розмірі складає 35 115 грн. 39 коп., що складається з: заборгованість за надані послуги у розмірі 25 078 грн. 54 коп.; інфляційні у розмірі 7 847 грн. 24 коп.; 3 % річних у розмірі 2 162 грн. 61 коп.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з п. п. 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 Закону виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свої зобов`язання з оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.04.2015 по 01.03.2025 не виконували належним чином, внаслідок чого у них утворилась заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 35 115 грн. 39 коп., що складається з: заборгованість за надані послуги у розмірі 25 078 грн. 54 коп.; інфляційні у розмірі 7 847 грн. 24 коп.; 3 % річних у розмірі 2 162 грн. 61 коп.

Ураховуючи те, що відповідачі не оплачують житлово-комунальні послуги та у них утворилася заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» заборгованості за житлово-комунальні послуги, за період з 01.04.2015 по 01.03.2025, яка складає 25 078 грн. 54 коп.

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути солідарно з відповідачів інфляційні у розмірі 7 874 грн. 24 коп., 3 % річних у розмірі 2 162 грн. 61 коп. за період з 01.04.2015 по 01.03.2025.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц.

Згідно з п. 3.4. Договору за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Однак, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Київ не відноситься.

Таким чином, підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача за період з 01.04.2015 по 01.03.2022: інфляційні у розмірі 1 506 грн. 46 коп., 3 % річних у розмірі 539 грн. 86 коп.

Таким чином, позивач неправомірно нараховував відповідачам у період з 01.03.2022 по 30.12.2023 інфляційні та 3% річних на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача за період з 31.12.2023 по 01.03.2025: інфляційні у розмірі 3 423 грн. 79 коп., 3 % річних у розмірі 838 грн. 05 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 300 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частинами 1-4 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

На обґрунтування вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 701/25 від 09.01.2025; рахунок-фактуру № 0705/1 від 07.05.2025; платіжну інструкцію № 269605710 від 13.05.2025; акт № 0705/1 приймання-передачі наданих послуг від 07.05.2025; детальний опис послуг наданих адвокатським бюро «Олега Пилипченка» від 07.05.2025.

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Так, відповідно до п. 269 рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) суд зазначає, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд, ураховуючи складність справи, те, що розгляд справи відбувся у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та виконані адвокатом позивача роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для позивача та відповідача дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" витрат на професійну правничу допомогу по 300 грн. з кожного.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача по 1 009 грн. 33 коп. з кожного.

Керуючись, ст. ст. 1, 5, 7, 8, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 36, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 39609111) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційних – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2015 по 01.03.2025 у розмірі 25 078 (двадцять п`ять тисяч сімдесят вісім) грн. 54 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» інфляційні за період з 01.04.2015 по 01.03.2022 у розмірі 1 506 (одна тисяча п`ятсот шість) грн. 46 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» 3 % річних за період з 01.04.2015 по 01.03.2022 у розмірі 539 (п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 86 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» інфляційні за період з 31.12.2023 по 01.03.2025 у розмірі 3 423 (три тисячі чотириста двадцять три) грн. 79 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» 3 % річних за період з 31.12.2023 по 01.03.2025 у розмірі 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» витрати на професійну правничу допомогу по 300 (триста) грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» по 1 009 (одна тисяча дев`ять) грн. 33 коп. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 21.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук