Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №757/12166/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12166/25-ц

пр. № 2-721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

представника позивача - Сенченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

У березні 2025 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності трьом співвласникам - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - на підставі свідоцтва про право власності від 27 січня 1997 року, і також ОСОБА_4 на підставі договору дарування 1/4 квартири від 12 листопада 2003 року.

Разом з цим, позивач вказує, що її права були порушені, оскільки останню було незаконним шляхом знято з реєстрації за зазначеною адресою, що стало підставою для звернення до суду.

Таким чином, позивач просить суд скасувати відомості про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: квартира АДРЕСА_2 , оформлені за заявою ОСОБА_2 від 11 липня 2024 року начальником відділу з питань реєстрації місця проживання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Модлинською О.Є. 12 липня 2024 року та поновити відомості щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду пояснення у справі, в яких заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спірна квартира ще у травні 2014 року була передана в забезпечення боргового зобов`язання ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Починаючи з 2017 року між сторонами тривали судові спори про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Остаточну правову оцінку цим відносинам дав Верховний Суд постановою від 30 листопада 2022 року, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та звернено стягнення на зазначену квартиру.

Вказує, що на виконання цього рішення було відкрито виконавче провадження, квартиру їй передано в рахунок погашення боргу, право власності нотаріально оформлено, і вона стала добросовісним власником. Реалізуючи права власника, відповідач зняла з реєстрації місця проживання колишніх власників. Відповідач також вказує, що представник позивача, адвокат Бахарєв М.А. знав про постанову Верховного Суду від 30 листопада 2022 року та про її фактичне виконання, однак у позовній заяві по справі № 757/12166/25-ц ці обставини не навів і суд про них не повідомив. Також відповідач посилається на те, що ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року та від 12 грудня 2023 року у справі № 757/42859/23-ц про забезпечення позову та про виправлення описки, скасовані постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року.

Таким чином, відповідач вказує, що після набрання законної сили рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки та оформлення права власності за ОСОБА_2 у колишніх власників відпала правова підстава перебувати на реєстраційному обліку за цією адресою. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Печерської районної в м. Києві державної адміністрації своїм правом на подачу пояснень по суті справи не скористався.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

13 березня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 18 березня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

07 квітня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

10 квітня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

12 серпня 2025 року заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12166/25-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання задоволено.

12 серпня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_5 подав через Електронний Суд пояснення по суті справи.

13 серпня 2025 року ухвалою суду виправлено описку в заочному рішенні суду від 12 серпня 2025 року.

10 вересня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 через Електронний Суд надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 12 серпня 2025 року.

22 вересня 2025 року ухвалою суду залишено заяву про перегляд заочного рішення без руху.

03 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 через Електронний Суд надійшла заява про виправлення недоліків.

02 лютого 2026 року ухвалою суду заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання, скасовано. Ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 березня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 через Електронний Суд надійшли додаткові пояснення у справі.

08 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 через Електронний Суд надійшла заява про долучення доказів та заява про розгляд справи у її відсутність.

Представник позивача ОСОБА_1 , Сенченко А.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримувала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, з урахуванням раніше поданої заяви, в якій просила здійснювати розгляд справи у її відсутність та на підставі доводів, викладених у її поясненнях по суті справи.

Представник третьої особи Печерської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, своїм правом на подачу пояснень по суті справи не скористався.

Суд, заслухавши думку представника позивача, беручи до уваги заперечення відповідача, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі рішення, виходячи з наступного.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

29 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою Т.М. за реєстровим номером 400, відповідно до якого позичальник отримав від позикодавця грошові кошти у сумі 950 000,00 грн.

Квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності трьом співвласникам - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 27 січня 1997 року і також ОСОБА_4 на підставі договору дарування 1/4 квартири від 12 листопада 2003 року. За вказаною адресою також було зареєстровано місце проживання позивача, що підтверджується її копіями паспортів з відміткою про місце реєстрації.

Позивач стверджує, що через військові дії, власники вимушені були тимчасово виїхати з території України, тому квартира довгий час була пуста. Відтак стверджує, що даними обставинами скористались невстановлені особи, які вчинили протиправні дії, самовільно вибили вхідні двері, здійснили заміну замків, після чого закрили отвір у стіні свіжим розчином цементу.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року та постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, було відмовлено.

30 листопада 2022 року постановою Верховного Суду у справі № 757/71482/17-ц рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. Первісні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено. В рахунок погашення заборгованості за договором позики від 29 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка становить 1 932 015, 00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , шляхом її продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

05 жовтня 2023 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42859/23-ц забезпечено позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 .

12 грудня 2023 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42859/23-ц внесено виправлення описки в описову та резолютивну частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року, зазначено правильно по тексту номер будинку та квартири, в якому є предметом договору іпотеки, що оскаржується «квартира АДРЕСА_2 » замість помилково вказаного «квартира АДРЕСА_3 ».

10 січня 2024 року Печерським відділом ДВС у місті Києві, на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року у справі № 757/42859/23-ц та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року у справі № 757/42859/23-ц про виправлення описки, накладено арешт нерухомого майна.

01 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/42859/23-ц ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка подана представником позивача адвокатом Бахарєвим Максимом Анатолійовичем, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки квартири відмовлено.

10 липня 2024 року та 11 липня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобиленко Інною Василівною внесено записи про перереєстрацію права власності на ОСОБА_2 , на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги не відбулися: свідоцтво про перереєстрацію права власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 від попереднього власника ОСОБА_1 , від 10 липня 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 233; свідоцтво про перереєстрацію права власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 від попереднього власника ОСОБА_4 , від 11 липня 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 234; свідоцтво про перереєстрацію права власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 від попереднього власника ОСОБА_3 , від 11 липня 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 235.

Як вбачається, з відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11 липня 2024 року ОСОБА_2 зареєструвала право власності на спірну квартиру.

11 липня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до відділу з питань реєстрації місця проживання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

12 липня 2024 року начальником вказаного відділу Модлинською О.Є. задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 знято.

19 липня 2024 року за заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Сенченко А.С. відділом дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням № 1202410506000443 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року у справі № 757/34660/24-к накладено арешт на майно, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 372708180000; заборонено вчинення будь-яких дій суб`єктам державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо набуття, зміни або припинення речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заборонено будь-яким фізичним та юридичним особам на період дії арешту вчиняти будь-які дії з квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , пов`язані з користуванням, розпорядженням і відчуженням майна.

07 січня 2025 року Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією надано відповідь на адвокатський запит, що порушень законодавства в знятті з реєстрації місця проживання позивача немає.

06 лютого 2025 року Державною міграційною службою України, за результатами розгляду скарги, зроблено висновок, що порушень законодавства у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб під час здійснення працівниками органу реєстрації зняття з реєстрації місця проживання позивача клієнтки не встановлено.

02 липня 2025 року постановою заступника начальника відділу дізнання Печерського УП ГУ НП у м. Києві Невмержицької Є.І. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 1202410506000443 від 19 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, закрито.

03 грудня 2025 року постановою Верховного Суду у справі № 757/42859/23-ц постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року залишено без змін.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України).

Поняття та зміст права власності закріплені у статтях 316-317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з положеннями статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (положення частин першої та другої статті 319 ЦК України).

Держава не втручається у здійснення власником права власності (частина шоста статті 319 ЦК України).

Зокрема, статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша та друга статті 321 ЦК України).

Нормативно-правовими актами, що регулюють питання у сфері реєстрації місця проживання, є Закон України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1871-IX) та постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок), який також встановлює форми необхідних для цього документів.

Так, питання, які стосуються зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, врегульовані статтею 18 Закону № 1871-IX та, зокрема, пунктами 50-72 Порядку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 18 Закону № 1871-IX, а також підпунктом 5 пункту 50 Порядку, однією з підстав зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання повнолітньої особи, місце проживання якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності, є подання до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) власником такого житла відповідної заяви.

Згідно з положеннями пункту 61 Порядку, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається. Подання інших документів власником житла чинним законодавством не передбачено.

У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи. У свою чергу, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві.

Підстави відмови органом реєстрації в знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) чітко закріплені у частині тринадцятій статті 18 Закону № 1841-IX та пункті 87 Порядку.

Разом з тим, відповідно до положень статей 17 та 19 Закону № 1871-IX відомості про задеклароване або зареєстроване та/або зняте із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовим розглядом встановлено, що постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 757/71842/17-ц були задоволені вимоги ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, на виконання якої 10-11 липня 2024 року останньою правомірно було зареєстровано право власності на спірну квартиру. Таким чином, ОСОБА_2 як власник квартири з урахуванням статей 317, 318, 319 ЦК України має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі звертатися до органу реєстрації із заявою про зняття колишніх власників із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Як вбачається, 12 липня 2024 року місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було знято з реєстрації відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі заяви власника цього житла, що відповідає положенням пункту 2 частини першої статті 18 Закону 1871-IX та підпункту 5 пункту 50 Порядку.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про наявність обтяжень на спірну квартиру станом на дату набуття відповідачем права власності на неї, оскільки постановою апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 757/42859/23-ц ухвалу суду, якою було накладено обтяження, було скасовано. Тобто станом на момент зняття позивача з місця реєстрації обтяження на квартиру було відсутнє, а тому воно не могло перешкоджати вчиненню відповідачем дій як власника.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом право власності відповідача та відсутність чинних обтяжень на момент реєстраційних дій, порушень вимог законодавства у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб під час здійснення працівниками органу реєстрації зняття з реєстрації місця проживання зазначених вище осіб не встановлено.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання та їх поновлення та залишення позовних вимог без задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 81, 258, 259, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування відомостей про зняття з реєстрації місця проживання, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова