Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №757/40035/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40035/25-ц

пр. № 2-5070/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

представника позивача - Богуш М.К. ,

представника відповідача - Дьяченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним односторонній правочин про розірвання договору,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк» відносно ОСОБА_2 про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій та визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» про розірвання укладеного з ОСОБА_2 Договору банківського обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 шляхом прийняття публічної оферти було укладено договір на отримання банківських послуг. Протягом дії цього договору банк надавав позивачу банківські послуги, що підтверджує існування між сторонами договірних відносин. Незважаючи на це, відповідач в односторонньому порядку повідомив позивача про відмову у підтриманні ділових відносин та дострокове розірвання договору про надання банківських послуг, при цьому не навівши і не надавши жодних належних та допустимих доказів наявності підстав для такого рішення. Позивач вважає, що відповідач не довів порушення позивачем своїх зобов`язань за договором, проведення заборонених операцій або операцій, що містять ознаки таких, які підлягають фінансовому моніторингу; надання клієнтом недостовірної інформації для проходження CRS-ідентифікації; наявність обставин, які є підставою для припинення надання послуг; закриття рахунків з вини клієнта; відсутність факту користування послугами банку; вимоги клієнта щодо надання послуг чи вчинення дій, не передбачених договором; неприйнятну поведінку клієнта щодо працівників банку. Позивач зазначає, що банк обмежився загальними посиланнями на законодавство про протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, не надавши жодного конкретного доказу. Крім того, відповідач відмовився надати копію договору банківського обслуговування та докази, на яких ґрунтується його рішення.

За таких обставин, позивач вважає рішення банку протиправним, оскільки відсутні будь-які фактичні підстави та докази для застосування таких заходів, у зв`язку із чим він був змушений звернутися до суду із вказаною позовною заявою.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Банк зазначає, що між сторонами 24 травня 2021 року було укладено Угоду-Заяву № CMDPI-1520409 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Райффайзен Банк», за якою позивач прийняв Правила банківського обслуговування фізичних осіб і Тарифи. Відповідно до цих Правил, банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати належну перевірку клієнтів, оцінювати ризики та має право відмовити в підтриманні ділових відносин/закрити рахунки у разі присвоєння клієнту неприйнятно високого рівня ризику (НВР). Так, у період з 01 серпня 2024 року по 17 жовтня 2024 року банк проаналізував операції клієнта ТОВ «Основа Буд Девелопмент» і виявив групу з 33 пов`язаних клієнтів із ознаками сумнівності (надходження/перерахування коштів круглими сумами без деталізації як «поворотна фінансова допомога», оплата за будівельно-монтажні роботи, оренду тощо; використання спільних пристроїв; підозра щодо фіктивності діяльності та введення банку в оману щодо структури власності). Позивач ОСОБА_2 , згідно з даними YouControl, є кінцевим бенефіціарним власником/керівником/засновником низки юридичних осіб, учасників цієї схеми, зокрема ТОВ «Рівербенк», ТОВ «Білий шоколад», ТОВ «Онлівілл», ТОВ «Вігоре», ТОВ «Фолейн», ТОВ «Санін» тощо. За результатами належної перевірки 31 жовтня 2024 року складено обґрунтований висновок SAR 178-8/2/2014, яким ТОВ «Основа Буд Девелопмент» та пов`язаним особам присвоєно неприйнятно високий рівень ризику. Листом від 01 листопада 2024 року, вих. № 81-23/2/135739, банк повідомив позивача про відмову від підтримання ділових відносин. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що банк не здійснював одностороннє розірвання договору, а реалізував передбачене законом і договором право відмовити в обслуговуванні при встановленні НВР. Зазначив, що підстави встановлення НВР і відмови, не є предметом доказування в цій цивільній справі, оскільки внутрішні документи банку та інформація про фінансовий моніторинг є конфіденційними. Таким чином, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідь на відзив на позовну заяву, позивач зазначив, що рішення відповідача у формі односторонньої відмови від підтримання ділових відносин є незаконним і недійсним. Зокрема, позивач підтверджує укладення 24 травня 2021 року Угоди № CMDPI-1520409 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Райффайзен Банк», прийняття Правил і Тарифів, а також отримання листа банку від 01 листопада 2024 року № 81-23/2/135739 про відмову від підтримання ділових відносин, у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику з 31 жовтня 2024 року. Водночас наголошує, що в цьому листі відповідач не конкретизував обставини, які слугували підставою саме щодо ОСОБА_2 , і не витребовував у нього жодних документів чи пояснень перед прийняттям рішення. Щодо посилань банку на аналіз операцій ТОВ «Основа Буд Девелопмент» у період 01 серпня -17 жовтня 2024 року, виявлення групи з 33 пов`язаних клієнтів із ознаками сумнівності та дані YouControl про зв`язки позивача як КБВ/керівника/засновника з ТОВ «Рівербенк», ТОВ «Білий шоколад», ТОВ «Онлівілл», ТОВ «Вігоре», ТОВ «Фолейн», ТОВ «Манін», позивач зазначає, що наданий банком Висновок SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 року стосується виключно ТОВ «Основа Буд Девелопмент», до діяльності якого позивач не має жодного відношення (не є ні учасником, ні КБВ цього товариства). Вказує, що він ніколи не був КБВ ТОВ «Фолейн», банк не надав обґрунтованого висновку щодо сформованої підозри саме стосовно тих суб`єктів господарювання, де позивач є КБВ, ані будь-яких інших належних, достатніх і допустимих доказів наявності в нього (чи в цих компаній) неприйнятно високого ступеня ризику; у самому рішенні від 01 листопаді 2024 року відсутня вказівка на статус позивача як КБВ відповідних компаній як підставу припинення відносин. Крім того, позивач посилається на те, що банк порушив процедуру, передбачену п. 4 і п. 6 Технологічної карти, зокрема не направив позивачу запит про надання додаткових документів та/або пояснень щодо операцій/діяльності; не надав можливості спростувати підозру; висновок SAR не містить чіткого і всебічного викладення підозри, фактів і подій, що призвели до її виникнення; НВР може встановлюватися КБВ/учасникам/керівникам лише за умови, що вони не відповіли на запит банку (чого в цьому випадку не було). Позивач також звертає увагу суду на те, що банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний застосовувати ризик-орієнтований підхід пропорційно масштабу діяльності, документувати процес його застосування та обґрунтованість рішень. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не довів існування правових підстав для встановлення йому неприйнятно високого ризику та односторонньої відмови від підтримання ділових відносин, а тому просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в яких стосовно доводів позивача, що банком в листі від 01 листопада 2024 року № 81-23/2/135739 не конкретизовано обставини, які слугували для прийняття банком рішення про відмову від підтримання ділових відносин з ОСОБА_2 зазначив, що внутрішні документи банку з питань ПВК/ФТ мають обмежений доступ і не підлягають розголошенню клієнтам, тому в листі від 01 листопада 2024 року підстави НВР не деталізувалися. Крім того, висновок SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 щодо ТОВ «Основа Буд Девелопмент» прямо називає серед учасників сумнівної діяльності ТОВ «Рівербенк», ТОВ «Білий шоколад», ТОВ «Онлівілл», ТОВ «Вігоре», ТОВ «Фолейн», ТОВ «Санін» самого ОСОБА_2 . Крім того, згідно з п. 6 Технологічної карти НВР встановлюється не лише учасникам, зазначеним у SAR, а й їхнім КБВ, засновникам і керівникам, а позивач є КБВ/керівником зазначених компаній. Щодо ТОВ «Фолейн» банк уточнив, що позивач є керівником, а не КБВ. Таким чином, припинення відносин є правомірним.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

18 серпня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

25 серпня 2025 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

05 вересня 2025 року представник позивача подала до суду заяву про виправлення недоліків.

05 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

14 жовтня 2025 року від представника відповідача АТ «Райффайзен Банк», Дьяченко Н.Ю. через Електронний Суд надійшов відзив на позовну заяву.

21 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_2., Богуш М.К. через Електронний Суд надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

28 жовтня 2025 року від представника відповідача АТ «Райффайзен Банк», Дьяченко Н.Ю. через Електронний Суд надійшли заперечення на відповідь на відзив.

25 листопада 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 , Богуш М.К. через Електронний Суд надійшло клопотання про долучення доказів.

25 листопада 2025 року ухвалою суду, постановленою на місці, після заслуховування думки присутніх представника позивача та представника відповідача, без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 20 листопада 2025 року, задоволено.

04 грудня 2025 року від представника відповідача АТ «Райффайзен Банк», Дьяченко Н.Ю. через Електронний Суд надійшло клопотання, в якому представник просив суд не враховувати висновок експертав № 025-АНО/25 від 20 листопада 2025 року.

27 січня 2026 року від представника позивача ОСОБА_2., Богуш М.К. через Електронний Суд надійшли додаткові пояснення по справі.

27 квітня 2026 року від представника відповідача АТ «Райффайзен Банк», Дьяченко Н.Ю. через Електронний Суд надійшло клопотання про долучення доказів.

Представник позивача ОСОБА_2., Богуш М.К. у судовому засіданні позовну заяву підтримувала в повному обсязі з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача АТ «Райффайзен Банк» Дьяченко Н.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши думки присутніх представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

24 травня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_3 було укладено Угоду - Заява № CMDPI-1520409 про акцепт Публічної пропозиції/Угода.

Відповідно до п. 1. Угоди № CMDPI-1520409, підписанням цієї Заяви про акцепт клієнт приймає/акцептує Публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах викладених в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені на сайті Банку та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.

Також клієнт безумовно визнає, що Публічна пропозиція, ця Заява про акцепт, Правила, Тарифи, Заяви разом зі всіма змінам, додатками та додатковими договорами/угодами у сукупності є Договором банківського обслуговування, складає його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин Сторін так само, як би їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу Договір банківського обслуговування (далі - Договір) укладається шляхом приєднання та є укладеним з дати підписання мною цієї Заяви про акцепт.

Відповідно до п. 3 Угоди № CMDPI-1520409, передбачено, що клієнт підтверджує що він ознайомлений та згоден з Правилами та Тарифами, що є чинними на дату підписання цієї Заяви про акцепт та розміщені на Сайті Банку, та усвідомлюю свої зобов`язання в подальшому ознайомлюватися зі змінами до них на Сайті Банку.

Звернення до Банку для отримання Послуг або вчинення мною інших фактичних дій, спрямованих на отримання Послуг, свідчить про мою згоду з чинною редакцією Правил та діючими Тарифами.

В процесі перевірки операцій клієнтів Банку на предмет дотримання законодавства з питань запобігання легалізації доходів отриманих злочинним шляхом та фінансового моніторингу, в період з 01 серпня 2024 - по 17 жовтня 2024 року Банком було проаналізовано операції клієнта ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44068650) та було виявлено групу з 33 клієнтів Банку, які пов`язані посадово-засновницьким складом, як контрагенти та мали наступні ознаки сумнівності:

- на рахунки 14 юридичних осіб надходять кошти круглими сумами від різних юридичних осіб, переважно учасників кейсу, як «поворотна фінансової допомога», оплати за будівельно-монтажні роботи, кошти від різних фізичних осіб, як оплати згідно договору купівлі-продажу майнових прав, як оплати згідно договору (без деталізації). Кошти в подальшому перераховуються круглими сумами на різних юридичних осіб, в т.ч. учасників кейсу, як «поворотна фінансової допомога», оплати згідно договору/за товар (без деталізації), будівельно-монтажні роботи;

- на рахунки ….. надходять кошти круглими сумами від юридичних осіб-учасників кейсу, як «поворотна фінансова допомога», за будівельно-монтажні роботи, які перераховуються на сплату податків, інші платежі пов`язані з веденням господарської діяльності відсутні;

- ТОВ «Санін» (код ЄДРПОУ 43189466) отримує платежі від різних юридичних осіб, як оплати за оренду, які в повному обсязі перераховує на рахунок до іншого банку на рахунок ТОВ «Білий шоколад», як оплата згідно договору без деталізації;

- на приватний рахунок ОСОБА_2 (засновник/директор 6 ЮО-учасників кейсу) надходять кошти від різних фізичних осіб з інших банків, заробітна плата та поворотна фінансова допомога від ТОВ «Рівербенк», в подальшому кошти переважно перераховуються на різні картки в інші банки;

- та інші ознаки сумнівності.

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до інформації з публічних джерел (YouControl) пов`язана посадово-засновницьким складом з наступними юридичними особами (учасниками кейсу за ознаками сумнівності), а саме, як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичних осіб:

- КБВ 100%/керівник ТОВ «Рівербенк» (ЄДРПОУ 42577724);

- КБВ в ТОВ «Білий шоколад» (ЄДРПОУ 39462538) із часткою власності 33,00%;

- КБВ 100%/керівник ТОВ «Онлівілл» (ЄДРПОУ 44134795);

- КБВ 100% ТОВ «Вігоре» (ЄДРПОУ 44097429);

- як керівник ТОВ «Фолейн» (ЄДРПОУ 44122926), займає посаду керівника з 20 грудня 2023 року;

- КБВ/керівник ТОВ «САНІН» (ЄДРПОУ 43189466) із часткою власності 6,15%.

За результатами проведеної належної перевірки ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (ЄДРПОУ 44068650), відповідальним підрозділом Банку з питань фінансового моніторингу та належної перевірки було складено Висновок щодо сформованої підозри SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 року, підозріла діяльність Код 900 (далі - Висновок від 31 жовтня 2024 року).

Відповідно до Висновку від 31 жовтня 2024 року ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (ЄДРПОУ 44068650) присвоєно неприйнятно високий рівень ризику (далі - НВР).

В розділі «Загальний висновок» Висновку від 31 жовтня 2024 року зазначено: здійснення циклічних операцій між пов`язаними компаніями з перекрутом призначення платежу; зарахування коштів від фізичних осіб, як оплати згідно договору купівлі-продажу майнових прав, які перераховуються круглими сумами на юридичних осіб-учасників кейсу, як поворотна фінансова допомога, за будівельно-монтажні роботи; використання спільних девайсів та співпраця з клієнтом, з яким Банком припинено ділові відносини; участь клієнтів в кримінальних провадженнях; ознаки фіктивної діяльності клієнтів; підозра щодо введення Банку в оману щодо структури власності; не відповідність операцій ризик-профілю клієнта.

Висновок - відмова від підтримання ділових відносин з клієнтами шляхом припинення виконання видаткових операцій, ініційованих клієнтами за ст.15 п.1 абзац 3 (встановлення НВР) (Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361- IX від 06 грудня 2019 року (далі - Закон № 361- IX).

Окрім цього, в другій частині Висновку від 31 жовтня 2024 року «Характеристика інших учасників сумнівної діяльності» серед інших учасників сумнівної діяльності вказано:

- ТОВ «Рівербенк» (ЄДРПОУ 42577724);

- ТОВ «Білий шоколад» (ЄДРПОУ 39462538);

- ТОВ «Онлівілл» (ЄДРПОУ 44134795);

- ТОВ «Вігоре» (ЄДРПОУ 44097429);

- ТОВ «Фолейн» (ЄДРПОУ 44122926);

- ТОВ «Санін» (ЄДРПОУ 43189466);

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Всім цим юридичним особам та позивачу теж встановлено неприйнятно високий ризик та припинено ділові відносини, відповідно до висновку від 31 жовтня 2024 року.

Відповідно до п. 6. Технологічної карти про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта, затверджена Постановою Правління АТ «Райффайзен Банк» №71/2 від 25 червня 2021 року (зі змінами), НВР встановлюється всім учасникам підозрілої діяльності, зазначеним в SAR, а також КБВ, засновникам та керівникам юридичної особи, які являлись такими на період здійснення підозрілої діяльності та/або є клієнтами Банку, якщо інше рішення не зазначено у обґрунтованому висновку.

Таким чином, ОСОБА_2 встановлено неприйнятно високий рівень ризику (НВР) і з ним припинено ділові відносини у зв`язку з тим, що він є КБВ (кінцевим бенефіціарним власником) юридичних осіб учасників кейсу за ознаками сумнівності, який визначений у висновку Банку SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 року.

Листом від 01 листопада 2024 року за вихідним № 81-23/2/135739 АТ «Райффайзен Банк» повідомив ОСОБА_2 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову від підтримання ділових відносин від 31 жовтня 2024 року у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику.

07 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 , адвокатом Богуш М. було направлено адвокатський запит вих.№ 6 з проханням: повідомити про фактичні обставини та надати докази наявності підстав для розірвання Договору банківського обслуговування; надати чітке зазначення - відсутність якої саме інформації у Банку, слугувала для розірвання Договору банківського обслуговування укладеного з ОСОБА_2 ; надати чітке зазначення - відсутність яких саме документів у Банку, слугувала для розірвання Договору банківського обслуговування укладеного з ОСОБА_2 ; чи направляли ОСОБА_2 вимогу про необхідність надання до Банку інформації та документів? Якщо направляли надати докази такого направлення. З якого числа розірвано Договір банківського обслуговування укладеного з ОСОБА_2 .? надати копію публічного договору, який укладався з ОСОБА_2 .

Листом від 11 серпня 2025 року № 81-15-9/10019 АТ «Райффайзен Банк» в наданні будь-якої інформації було відмовлено за відсутності належно оформленого дозволу надання інформації.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення АТ «Райффайзен Банк» відносно ОСОБА_2 про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України під час здійснення нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Відповідно до статті 6 Закону №361-IX, Банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Відповідно абз. 5 до підпункту 34 частини 1 статті 1 Закону №361-IX, встановлено, що належна перевірка - це заходи, що включають проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями).

Відповідно до ст. 1 Закону №361-IX: високий ризик - результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності критеріїв, передбачених законодавством та внутрішніми документами суб`єкта первинного фінансового моніторингу, та який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

ідентифікація - заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

неприйнятно високий ризик (НВР) - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу;

підозра - припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи джерела походження активів пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи пов`язані із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, яке визначене Кримінальним кодексом України, як злочин або за яке передбачені міжнародні санкції;

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону №361-IX, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до п. 2. ст. 7 Закону № 361-IX, застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 361-IX суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Інші завдання, обов`язки та права банку, як суб`єкта первинного фінансового моніторингу визначені у статті 8 Закону №361-IX.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 361-IX встановлено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу).

Внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для запобігання використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Частиною 2 ст. 8 Закону №361-IX визначені, зобов`язання суб`єктів первинного фінансового моніторингу серед яких є такі як:

2) … запобігання використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою,

3) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків

4) здійснення належної перевірки існуючих клієнтів:

5) забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(ими) операцією(ями);

6) забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;

16) вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або факт отримання запиту, рішення чи доручення від спеціально уповноваженого органу та їх виконання), крім випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 2. ст. 11 Закону №361-IX, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

Відповідно до п. 4. ст. 11 Закону №361-IX, ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

Відповідно до статті 15 Закону №361-IX: суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Аналогічні норми визначені також Положенням НБУ № 65. Так, відповідно до п. 61 Положення НБУ № 65 визначено, що Банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону №361-IX, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ(протидія відмиванню коштів / фінансуванню тероризму).

Отже, Банк визначає порядок відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, окрім всього, у внутрішніх документах з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Зазначені документи, а також документи щодо прийняття рішення з встановлення неприйнятно високого рівня ризику клієнту, є документами з обмеженим доступом, і не можуть бути надані клієнтам Банку (п. 30 Положення НБК № 65).

Відповідно до пункту 1 Додатку 6 до Положення НБУ № 65, Банк зобов`язаний здійснювати посилені заходи щодо належної перевірки (надалі - ПЗНП) щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високий.

Відповідно до пункту 1 Порядку відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції, що є додаток 12 до Положення НБУ № 65, Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною 1 статті 15 Закону про легалізацію.

Внутрішнім нормативними документами Банку з питань фінансового моніторингу є Програма ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, затверджена Постановою Правління №П-3/3 від 09.01.2018 (із наступними змінами, далі - Програма ідентифікації), Технологічна карта про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта затверджена Постановою Правління №71/2 від 25.06.2021 (із наступними змінами далі - Технологічна карта) та інші.

Пунктом 2.5 Програми ідентифікації визначено, що працівник відділення/Банку має право відмовити Клієнту у встановленні (підтриманні) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведенні фінансової операції у разі встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки (чи переоцінки) ризику. Порядок відмови в обслуговуванні Клієнтів, в тому числі порядок встановлення неприйнятно високого ризику Клієнту та дії Працівника відділення/Банку у зв`язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику передбачені в підрозділі 26 цієї Програми ідентифікації.

Пунктом 26.1. Програми ідентифікації передбачено, що Банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує функціонування та розвиток системи ПВК/ФТ відповідно до вимог Закону, Закону про банки, ПП НБУ № 65, нормативних документів Банку. Працівники Відділення/ Банку зобов`язані забезпечувати здійснення НПК під час виконання своїх посадових обов`язків відповідно до вимог цієї Програми, інших нормативних документів Банку та вимог законодавства України.

Пунктом 26.3 Програми ідентифікації визначено, що Неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів встановлюється в порядку та на підставі критеріїв, наведених в Програмі управління ризиками фінансового моніторингу.

В свою чергу, пунктом 6.8 Програми управління ризиками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління АТ «Райффайзен Банк» №П-139/2 від 26.11.2021р. (з наступними змінами) визначено, що НВР встановлюється стосовно клієнтів у випадках:

1) неможливості виконувати визначені Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

13) в інших випадках у разі виникнення обґрунтованої підозри.

Відповідно до п. 6 Технологічної карти: - рішення про встановлення НВР та/або припинення ділових відносин може бути зазначено в Обґрунтованому висновку (SAR) (згідно форми в Додатку 2 до Технологічної карти) або оформлено у вигляді розпорядження (згідно форми в Додатку 3 до Технологічної карти). У разі присвоєння клієнту НВР вживаються посилені заходи належної перевірки відповідно до Програми ідентифікації щодо інших клієнтів Банку, які є контрагентами такого клієнта. - НВР встановлюється всім учасникам підозрілої діяльності, зазначеним в SAR, а також кінцевим бенефіціарним власникам (КБВ), засновникам та керівникам юридичної особи, які являлись такими на період здійснення підозрілої діяльності та/або є клієнтами Банку, якщо інше рішення не зазначено у обґрунтованому висновку. Оскільки, керівники/ кінцеві бенефіціарні власники (КБВ)/учасники мають можливість впливати на діяльність компанії та можуть бути обізнані щодо проведення нею підозрілої діяльності, то прийнято вважати, що дані особи мають негативну репутацію та несуть для Банку неприйнятно високий ризик.

Відповідно до Технологічної карти про порядок дій при виявленні підозрілих фінансових операцій та/або діяльності клієнта, затверджена Постановою Правління Банку №71/2 від 25.06.2021:

Відповідальний працівник - працівник відповідальний за проведення фінансового моніторингу в Банку,

Відповідно до п. 4 Технологічної карти - остаточне рішення про те, що операція/діяльність клієнта є підозрілою приймає відповідальний працівник/виконуючий обов`язки відповідального працівника/інший уповноважений працівник Департаменту комплаєнсу шляхом направлення погодження засобами електронної пошти Банку/в Power Apps або підписання особисто обґрунтованого висновку/розпорядження та унесенням інформації до реєстру повідомлень про підозрілу фінансову операцію/діяльність.

Отже, системний аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що Банк в силу Закону №361-IX є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, на який серед іншого покладено обов`язок на постійній основі проводити моніторинг ділових відносин клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких відносин та фінансових операцій наявній у Банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення НБУ №65.

Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта Банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то Банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП (посилені заходи належної перевірки) у разі присвоєння високого рівня ризику.

За результатами вжиття ПЗНП Банк, керуючись нормами законодавства та внутрішніх нормативних документів з питань фінансового моніторингу має право присвоїти клієнту НВР і в такому випадку відповідно до ст. 15 Закону №361-IX Банк зобов`язаний відмовитися від підтримання ділових відносин з таким клієнтом.

Як вбачається, Банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу було здійснено аналіз фінансових операцій клієнта ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44068650) за період з 01 серпня 2024 - по 17 жовтня 2024 року та було виявлено групу з 33 клієнтів Банку, які пов`язані посадово-засновницьким складом, як контрагенти та мають наступні ознаки сумнівності.

У зв`язку наявністю обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності та здійснення належної перевірки клієнта Банку ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44068650), на підставі складеного відповідальним підрозділом Банку Висновку щодо сформованої підозри (SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 року, Підозріла діяльність Код 900) ТОВ «Основа Буд Девелопмент» (код ЄДРПОУ 44068650) та ОСОБА_2 , як КБВ/керівнику учасників сумнівних операцій, встановлений неприйнятно високий ризик (НВР) та прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин.

Окрім цього, в другій частині Висновку SAR 178-8/2/2014 від 31 жовтня 2024 року «Характеристика інших учасників сумнівної діяльності» серед інших учасників сумнівної діяльності вказано: ТОВ "РІВЕРБЕНК" (ЄДРПОУ 42577724); ТОВ "БІЛИЙ ШОКОЛАД" (ЄДРПОУ 39462538); ТОВ "ОНЛІВІЛЛ" (ЄДРПОУ 44134795); ТОВ "ВІГОРЕ" (ЄДРПОУ 44097429); ТОВ «Фолейн» (ЄДРПОУ 44122926); ТОВ "САНІН" (ЄДРПОУ 43189466).

ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником (контролер) або керівником у всіх цих юридичних осіб.

Таким чином, ОСОБА_2 встановлено НВР і з ним припинено ділові відносини згідно висновку (погодженого заступником директором Департаменту - начальником управління запобігання відмивання коштів та дотримання санкційного законодавства Департаменту комплаєнсу Банку Зарівняком Т.І. шляхом направлення погодження засобами електронної пошти Відповідача щодо сформованої підозри (SAR 178- 8/2/2014 від 31.10.2024), як учаснику/засновнику та кінцевому бенефіціарному власнику (КБВ) та керівнику ТОВ "РІВЕРБЕНК" (ЄДРПОУ 42577724), КБВ ТОВ "БІЛИЙ ШОКОЛАД" (ЄДРПОУ 39462538), КБВ та керівнику ТОВ "ОНЛІВІЛЛ" (ЄДРПОУ 44134795), КБВ ТОВ "ВІГОРЕ" (ЄДРПОУ 44097429), керівнику ТОВ «Фолейн» (ЄДРПОУ 44122926), КБВ та керівнику ТОВ "САНІН" (ЄДРПОУ 43189466).

При встановленні ОСОБА_2 неприйнятно високого ризику (НВР), Банк керувався тим, що НВР встановлюється всім учасникам підозрілої діяльності, зазначеним в SAR а також кінцевим бенефіціарним власникам (КБВ), засновникам та керівникам юридичної особи, які являлись такими на період здійснення підозрілої діяльності та/або є клієнтами Банку, оскільки, керівники/кінцеві бенефіціарні власники (КБВ)/учасники мають можливість впливати на діяльність компанії та можуть бути обізнані щодо проведення нею підозрілої діяльності, то прийнято вважати, що дані особи мають негативну репутацію та несуть для Банку неприйнятно високий ризик.

На виконання абз. 8 частини 1 статті 15 Закону про легалізацію, Банком 01 листопада 2024 року було проінформовано Державну службу фінансового моніторингу України про встановлення НВР та припинення ділових відносин з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Отже, в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, Банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка.

Це також підтверджується судовою практикою, а саме в Постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.12.2022р. по справі № 757/57487/20, суди виходять з наступного: «Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей. Тобто банк зобов`язаний відмовитися від підтримання ділових відносин, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Отже, в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

Водночас, право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19 та від 20 січня 2022 року у справі № 910/18504/20.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приписи статті 15 Закону 361-ІХ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, зокрема шляхом розірвання договорів, а тому у спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 ЦК України. При цьому колегія суддів погоджується також із висновком про обов`язок банку підтвердити існування правових підстав для встановлення неприйнятно високого ризику.»

Враховуючи вищенаведене, на підставі вищевказаних норм законодавства та судової практики, Банк має відповідні повноваження на припинення ділових відносин з Позивачем, шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що Банк правомірно, з підстав встановлених законодавством та внутрішніх документів Банку, встановив позивачу неприйнятно високий ризик та розірвав ділові відносини.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення АТ «Райффайзен Банк» відносно ОСОБА_2 про відмову від підтримання ділових відносин та проведення ділових операцій.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним одностороннього правочину, суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина третя статті 202 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається, встановлення неприйнятно високого ризику позивачу стало підставою для припинення надання Банком послуг, Банк розірвав Договір банківського обслуговування, керуючись вимогами Правил банківського обслуговування, які є невід`ємною частиною Договору .

Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину, який вчинений Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», про розірвання позивачем договору банківського обслуговування, так як Банк правомірно, керуючись умовами укладеного з позивачем Договору, розірвав вказаний договір з позивачем.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства. При цьому, позивач посилається лише на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надано.

Посилання позивача на порушення норм Цивільного кодексу України є безпідставними з огляду на те, що відповідач є суб`єктом первинного фінансового моніторингу, та враховуючи приписи статей 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком.

Відповідно до ч.1 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, внаслідок безпідставності позовних вимог.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16, 509 Цивільного кодексу України,

ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,

ст.ст. 7, 8, 11, 15 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним односторонній правочин про розірвання договору, залишити без задоволення .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова