Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №756/9544/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.09.2026 Справа № 756/9544/26

Провадження. № 2-а/756/103/26

Справа № 756/9544/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Оболонського районного суду міста Києва Жука М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

в с та н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в електронній формі через електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Оболонського районного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №7280635 від 29 травня 2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зі змісту постанови серії ЕНА №7280635 від 29.05.2026 вбачається, що 29.05.2026 о 20 год. 01 хв. у м. Києві по вул. Повітряних Сил, 68 водій, керуючи транспортним засобом SKODA KAROQ д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що діяв у стані крайньої необхідності. Позивач зазначає, що в цей час у місті Києві було оголошено повітряну тривогу, у салоні автомобіля разом з ним перебували його дружина та двоє дітей, 2010 та 2013 року народження, а метою руху було якнайшвидше доставити дітей у безпечне місце. На думку позивача, загроза життю дітей внаслідок ракетного обстрілу є неспівмірною з порушенням Правил дорожнього руху, а поліцейський не врахував стану крайньої необхідності та не з`ясував обставин, що виключають його відповідальність.

Крім того, позивач посилається на п. 8.11 Правил дорожнього руху України, зазначаючи, що жовтий сигнал світлофора увімкнувся безпосередньо перед виїздом його автомобіля на перехрестя і зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, він не міг. Також позивач вказує, що поліцейський упродовж 15 хвилин утримував його родину на відкритій місцевості під час повітряної тривоги.

З цих підстав позивач просив суд скасувати постанову серії ЕНА №7280635 від 29 травня 2026 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дії в стані крайньої необхідності, стягнути з відповідача судовий збір, а також зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії свідоцтв про народження дітей та знімки екрана застосунку «Список тривог» щодо повітряної тривоги у м. Києві 29.05.2026.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

24.06.2026 від відповідача - Департаменту патрульної поліції через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому він заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи це тим, що 29.06.2026 о 20 год. 01 хв. позивач, керуючи транспортним засобом SKODA KAROQ д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Повітряних Сил, 68 у м. Києві проїхав регульоване перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, що зафіксовано нагрудним відеореєстратором поліцейського № 472108 та камерами системи відеоспостереження «Безпечне місто» № 10.9.97.34, № 10.9.97.36, № 10.9.97.37.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що жоден нормативно-правовий акт не звільняє водіїв від виконання вимог Правил дорожнього руху під час повітряної тривоги, сигнал «Повітряна тривога» свідчить про загальну потенційну загрозу, а не про безпосередню невідворотну небезпеку, яку можна було усунути лише порушенням Правил, натомість проїзд перехрестя на заборонний сигнал світлофора створює реальну загрозу іншим учасникам дорожнього руху. Також відповідач зазначає, що згідно з поясненнями позивача, зафіксованими на відеозаписі, він прямував не до найближчого укриття, а до Київської області на дачу.

25.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив, у якій він зазначив, що відзив подано з пропуском встановленого судом строку, клопотання про поновлення строку відповідач не заявляв, у зв`язку з чим просив залишити відзив без розгляду.

По суті спору позивач зазначив, що не заперечує факту проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора, однак ця дія не була умисною та мала вимушений характер з метою негайного вивезення дітей із зони небезпеки, а приватний будинок у Київській області з підвальним приміщенням був для його родини безпечним місцем.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи засвідчується, що 29.05.2026 поліцейським 1 взводу 6 роти 4 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержантом поліції Часником О.А. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7280635 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У цій постанові зазначено, що 29.05.2026 о 20 год. 01 хв. у м. Києві по вул. Повітряних Сил, 68 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA KAROQ д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Копію постанови позивач отримав на місці її винесення.

Згідно з наданими позивачем знімками екрана застосунку «Список тривог» 29.05.2026 у м. Києві з 19 год. 08 хв. до 20 год. 10 хв. тривала повітряна тривога.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За визначенням, що міститься у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами, далі Правила).

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП настає, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Виходячи з п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мереж, та може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

У ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно з п. 8.11 Правил дорожнього руху України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Позивач факту проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора не заперечує. Посилаючись на п. 8.11 Правил дорожнього руху України, позивач жодних доказів того, що в момент увімкнення жовтого сигналу він не міг зупинити транспортний засіб без екстреного гальмування, суду не надав, а його доводи в цій частині фактично зводяться до небажання зупинятися перед перехрестям з огляду на повітряну тривогу та перебування дітей у салоні автомобіля. Щодо доводів позивача про стан крайньої необхідності суд зазначає, що сигнал «Повітряна тривога» свідчить про загальну загрозу для всіх осіб, які перебувають на території міста, однак сам по собі не свідчить про наявність безпосередньої небезпеки, яка могла бути усунута виключно шляхом проїзду перехрестя на заборонний сигнал світлофора. Позивач не навів обставин, які б вказували на те, що зупинка перед перехрестям на час зміни сигналу світлофора могла спричинити шкоду життю чи здоров`ю його дітей, тоді як проїзд регульованого перехрестя на заборонний сигнал світлофора сам по собі створює загрозу безпеці інших учасників дорожнього руху. За таких обставин підстав для застосування ст. 18 КУпАП суд не вбачає. Доводи позивача про тривалість оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення на правомірність оскаржуваної постанови не впливають.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо доводів позивача про подання відзиву з пропуском встановленого судом строку суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Водночас факт проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора підтверджується оскаржуваною постановою та поясненнями самого позивача. Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є доведеною належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, зважаючи на відмову в задоволенні позову, понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя