Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №755/4511/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4511/26

№ 1-кп/755/1065/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000198 від 28.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Селидове, Донецької обл., українки, громадянки України, працюючої неофіційно різноробочою, не заміжньої, маючої дітей 2012 р.н. та 2021 р.н. (разом не проживають), із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 03.10.2025 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік (покарання не відбула),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 , будучи засудженою 03.10.2025 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , яка періодично вживає психотропні речовини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у невстановлені дату та час, але не пізніше 28.02.2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, до часу фактичного виявлення працівниками поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, порушуючи вимогу Закону України «Про незаконний обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах знайшла, тим самим, незаконно придбала вказану вище особливо небезпечну психотропну речовину без мети збуту, яку помістила до правої зовнішньої кишені своєї куртки та почала незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту. У подальшому, 28.02.2026 року, приблизно о 12 годині 31 хвилина, за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 17/2, працівниками поліції було затримано ОСОБА_7 та в період часу з 13 години 33 хвилини до 13 години 39 хвилин, під час особистого обшуку останньої, було виявлено та вилучено з правої зовнішньої кишені куртки прозорий поліетиленовий зіп-пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, що містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку вона незаконно придбала та зберігала, для власного вживання без мети збуту.

Згідно з висновком експерта, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну сечовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 1,585 г.

PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів - психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 винною себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнала у повному обсязі та показала, що до події вживала наркотичні засоби декілька разів. 28 лютого 2026 року вона знайшла у Дніпровському районі м. Києва пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, яку почала зберігати, для власного вживання без мети збуту, після чого, її затримали працівники поліції за адресою: м. Київ, вул. Тампере, 17/2 та вилучили у неї вказану вище психотропну речовину. Крім того, пояснила, що діти з нею не проживають, а проживають зі своїми бабусями - матерями колишніх чоловіків та розуміє, що її дії були незаконними, у скоєному щиро каялася та зазначила, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час, місце скоєння нею кримінального правопорушення, відповідають дійсності.

Показання ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 28.02.2026 року; висновку експерта № СЕ-19/111-26/10461-НЗПРАП від 04.03.2026 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 04.03.2026 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченої ОСОБА_7 повністю підтверджується її показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у тому, що вона своїми умисними діями вчинила незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тому, знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаялася, вину визнала повністю, раніше судима.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зокрема, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню, згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченій ОСОБА_7 повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі.

Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_7 , її особи - дане кримінальне правопорушення вчинила будучи засудженою до покарання у виді пробаційного нагляду, конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що її перевиховання і виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, тому вважає за необхідне призначити їй міру покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням її ставлення до скоєного - вину визнала повністю, щиро каялася у скоєному, суд приходить до висновку про призначення міри покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 124, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватою за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_7 невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року та остаточно призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту її затримання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/10461-НЗПРАП від 04.03.2026 року в розмірі 3 565 гривень 60 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовину білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,585 г (яку після проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, разом із первинним упакуванням поміщено до полімерного спец. пакету № 6600833), передану на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя: