Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №754/2557/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №754/2557/25

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/3107/26

Справа №754/2557/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 10 грудня 2024 року о 10 год 49 хв з банківської картки АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) без його відома сталося списання 17 400 грн 00 коп шляхом переказу з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_10 на картку іншого банку.

Звертаючись за посиланням у Фейсбуці до Ощадбанку за грошовою допомогою, позивач вказав лише номер картки, на яку можна перерахувати кошти і номер телефону для довідок. При цьому, жодних дій щодо переказу коштів він не вчиняв, інформацію іншим особам, зокрема: паролі, кодові слова, коди, CVV, логін, тощо, він не надавав. За три хвилини до переказу коштів його вищевказана картка була заблокована, з причин нібито невірно введеного ним ПІН-коду.

Після отримання СМС повідомлення про переказ з його картки коштів з розмірі 17 400 грн 00 коп на іншу картку він звернувся з претензією до працівників відділу Ощадбанку, які повідомили, що грошові кошти з його картки зникли з його вини, оскільки він, скоріш за все, у посиланні надав інформацію, яку не можна було надавати. З виписки, наданої йому працівниками АТ «Державний ощадний банк України» він дізнався, що за переказ коштів банк зняв з нього комісію в розмірі 179 грн 00 коп. За порадою працівників банку він звернувся до поліції з заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 17 579 грн. 00 коп.

17 грудня 2025 року позивач направив до суду клопотання про уточнення раніше висунутих позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути солідарно з АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у розмірі 17 579 грн. 00 коп.

22 квітня 2026 року позивач направив клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

Повідомлення учасників про розгляд справи

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками у справі до електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою, а також за допомогою поштового зв`язку на юридичну адресу.

Від представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Калюжного С.С. надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Калюжного Сергія Сергійовича про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року до участі у справі №754/2557/25 залучено як співвідповідача ОСОБА_2 .

Співвідповідачка ОСОБА_2 повідомлялася про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 01 травня 2026 року за допомогою поштового зв`язку за зареєстрованою адресою місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачці та вона є повідомленою про розгляд справи.

Відзив відповідача - АТ «Державний ощадний банк України» за позовом

У березні 2025 року від представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Калюжного С.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог до АТ «Державний ощадний банк України» в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача посилається на те, що Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Так, за правилами п.п. 2-4 ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Між АТ «Ощадбанк» та Позивачем укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

З 28.06.2021 позивач почав використовувати на своєму мобільному пристрої мобільний додаток «Ощад24/7», в подальшому позивачем неодноразово додатково було встановлено на мобільних пристроях мобільний додаток «Ощад24/7» (Flumo).

Крім цього, з даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк» встановлено, що 10.12.2024 о 10:47:09 відбулась реєстрація (перереєстрація) в мобільному додатку, що підтверджується витягом з автоматизованої системи банку, з допомогою одноразового паролю, який було направлено 10.12.2024 на фінансовий номер НОМЕР_11.

Для реєстрації (перереєстрації) в системі ДБО «Ощад 24/7» необхідно використання номеру телефону Клієнта, прив`язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від Банку з кодом, чотири останні цифри номеру картки та PIN-код до неї. В подальшому Клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрої Touch/Face ID (ідентифікація за допомогою відбитка пальця або обличчя) - в цьому випадку наступні входи у додаток та оплати здійснюються без підтвердження за допомогою паролю чи коду з SMS.

10.12.2024 о 10:44 - вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля клієнту необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефона, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з`єднання з оператором.

В подальшому з рахунку за допомогою системи ДБО «ОЩАД 24/7» відбулась успішна операція з переказу коштів на картку іншого банку, що підтверджується випискою по рахунку та витягом з автоматизованої системи Банку.

Зазначені операції з переказу коштів було здійснено у мобільному додатку системи ДБО «Ощад24/7» та підтверджено біометричними даними (Face ID/Touch ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільному додатку.

Отже, враховуючи наведене AT «Ощадбанк» вважає, що здійснені операції по переказу коштів були підтверджені позивачем біометричними даними/або кодом доступу. Вхід до Системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки, SMS-паролів, Push-повідомлення, які направлялись на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому.

Також представник відповідача зазначає, що пунктом 8.1.5 ДКБО передбачено, що у разі втрати або крадіжки Карток або у випадку їх компрометації передбачено обов`язок Клієнта негайно повідомити про це Банк, зателефонувавши до Контакт-центру, та надати інформацію згідно з інструкцією оператора Контакт-центру або заблокувати Картку в системі ДБО відповідно до Інструкції користувача.

Однак, позивач не звернувся до відділення банку та до контакт-центру АТ «Ощадбанк», з підозрою на шахрайські списання по платіжній картці.

Пунктом 8.3.3 ДКБО передбачено обов`язок Банку при виникненні підозри щодо ймовірної компрометації Картки інформувати Клієнта по телефону про необхідність блокування Картки та про необхідність звернення Клієнта до Банку для випуску нової Картки внаслідок її компрометації згідно з пп.8.1.5 п. 8.1 цього розділу Договору.

Щодо посилання позивача про те, що його картка, по якій проводились операції була заблокована, то представник відповідача зазначає, що дане твердження не відповідає дійсності, та не підтверджується матеріалами справи, в додатках до позовної заяви наявне роздруковане СМС повідомлення від «10.12.24 10:46 Сагd:НОМЕР_3 Vy nevirno vvely PIN-kod. Pislia 3-oi nevirnoi sproby, Kartka zablokuetsya». Отже, дане повідомлення інформує клієнта про те, що у разі невірного введення ПІН-кода три рази, картка буде заблокована, а не заблокована на час направлення повідомлення.

Таким чином, перерахування грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв`язку з порушенням (недотриманням) позивачем вимог Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

06 квітня 2023 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання №1143837/060117 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в редакції, яка на день підписання заяви, розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua. Відповідно до Заяви про приєднання ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 .

З Виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період 01.11.2024 - 31.01.2025 вбачається, що 10 грудня 2024 року о 10 год 49 хв з картки № НОМЕР_3 відбулося списання суми 17 400 грн 00 коп, деталі транзакції «переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_10 на іншу картку. Також з картки було списано комісію за переказ коштів в сумі 179 грн. 00 коп.

З інформації наявної у витязі з автоматизованої системи реєстрації ДБО вбачається, що 10.12.2024 о 10:47:09 відбулась реєстрація (перереєстрація) в мобільному додатку з допомогою одноразового паролю, який було направлено 10.12.2024 на фінансовий номер НОМЕР_12.

З інформації наявної у витязі з автоматизованої системи направлення одноразових повідомлень вбачається, що:

- 10 грудня 2024 року о 10:46:25 на фінансовий номер НОМЕР_12 було надіслано повідомлення зі змістом «Vy nevirno vvely PIN-kod. Pislia 3-oi nevirnoi sproby, Kartka zablokuetsya»;

- 10 грудня 2024 року о 10:47:02 надіслано повідомлення зі змістом «Mobile Banking»;

- 10 грудня 2024 року о 10:50:13 надіслано повідомлення зі змістом «Sum: -17 400.00 UAH Perekaz na kartku inshogo banku»;

- 10 грудня 2024 року 10:50:20 на фінансовий номер НОМЕР_12 було направлено SMS-повідомлення з текстом «Ми помітили незвичну активність за вашою карткою НОМЕР_3 і, щоб убезпечити вас, тимчасово обмежили онлайн платежі. Будь ласка, зверніться до відділення: oschadbank.ua/map».

З електронного протоколу транзакцій вбачається, що 10 грудня 2024 року о 10:49:49 здійснено переказ через «Ощад 24/7» грошової суму в розмірі 17 400,00 грн. на картку ТОВ «Новапей» НОМЕР_4 (741669).

22 квітня 2025 року з Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей», на виконання ухвали суду від 20 березня 2025 року, надійшла інформація про те, 10.12.2024 о 10:49 здійснено зарахування коштів на картку НОМЕР_5 з картки НОМЕР_1 у розмірі 17 400,00 грн. Власником карткового рахунку НОМЕР_5 є фізична особа ОСОБА_2 .

Норми права та мотиви суду щодо позовних вимог до відповідача АТ «Державний ощадний банк України»

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положенями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У частині першій статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтями 525. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями ч.1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч.1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про платіжні послуги» надання платіжних послуг здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах. Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет.

Відповідно до вимог пунктів 2-5 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно з ч. 21 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства.

Судом встановлено, що 06 квітня 2023 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання №1143837/060117 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в редакції, яка на день підписання заяви, розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua. Відповідно до Заяви про приєднання ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до розділу 9 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) (в редакції яка діяла на момент підписання заяви про приєднання) клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.

Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

Відповідно до п. 17.1.5. ДКБО сторони домовились, що послідовне введення Одноразового цифрового паролю, отриманого на Номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений Договором або ідентифікація клієнта шляхом Біометрії, є аналогом власноручного підпису Клієнта. Всі документи, операції Клієнта, що ініціюються в електронному вигляді і підписані/підтверджені за допомогою Електронного підпису вважаються такими, що підписані власноручним підписом Клієнта та юридично прирівнюються до документів, отриманих від Клієнта на паперовому носії, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України. Електронний підпис не може бути визнано недійсним через те, що він не має статусу Кваліфікованого електронного підпису чи через його електронну форму.

Згідно п. 17.2.3. ДКБО Клієнт зобов`язаний забезпечити умови надійного зберігання Логіну, Паролю та отриманих від Банку Електронних підписів Клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до Рахунків та можливість розпорядження Рахунками сторонніми особами за допомогою Системи ДБО. Клієнт зобов`язаний не допускати тиражування Логіну, Паролю та/або їх передачу третім особам.

Відповідно до п.17.2.7. ДКБО будь-яка інформація, надана Клієнтом до Банку після проходження Клієнтом процедури Реєстрації вважається такою, що надана особисто Клієнтом та підлягає застосуванню Банком в порядку, передбаченому Договором.

Пунктом 17.3.8. ДКБО передбачено, що відповідальність за операції в Системі ДБО, здійснені з використанням Облікового запису Клієнта несе особисто Клієнт, а не Банк.

Відповідно до п. 17.4.1 ДКБО Клієнт зобов`язаний: забезпечити належний рівень захисту свого Облікового запису в Системі ДБО, а саме: 1) нікому не передавати управління своїм Обліковим записом в Системі ДБО; 2) нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та Пароль Облікового запису в Системі ДБО; 3) забезпечити захист свого мобільного телефону та SIM-картки, на номер якої Система ДБО надсилає коди підтвердження операцій; 4) забезпечити антивірусну безпеку своїх інформаційних систем (безперервне використання та своєчасне оновлення антивірусних програм на персональних комп`ютерах, смартфонах, планшетах і т.п.), за допомогою яких він виконує доступ до Системи ДБО; 5) негайно змінити Пароль в Системі ДБО у випадку, якщо Пароль, або його частина стала відома іншій особі.

Пунктом 17.4.4. ДКБО передбачено, що Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних /авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з Картковим рахунком Клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення.

Відповідно до п. 17.5.2 ДКБО банк зобов`язується приймати до виконання та виконувати Електронні розрахункові документи Клієнта, підтверджені Одноразовим цифровим паролем/ Біометрією, в т.ч. по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні), оформлені та надані Клієнтом відповідно до Договору та/або Законодавства.

Отже, для реєстрації в системі «Ощад 24/7» необхідно ввести дані для ідентифікації платіжного засобу та ідентифікацію клієнта, якою є відправлення банком коду підтвердження реєстрації на фінансовий номер клієнта. В подальшому для входу в систему використовується логін та пароль. Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), банк безумовно вважає Клієнтом. Також сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, є аналогом власноручного підпису клієнта.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10.12.2024 о 10:47:09 відбулася реєстрація (перереєстрація) в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено 10.12.2024 на фінансовий номер НОМЕР_12. В подальшому за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відбулася успішна операція з переказу коштів в сумі 17 400 грн. 00 коп. на картку іншого банку.

Зазначені операції, а саме вхід до системи дистанційного банківського обслуговування Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу коштів можливо було здійснити лише за наявності реквізитів банківської картки SMS-паролів, Push-повідомлення, які направлялись на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому.

Крім того, після здійснення операції з переказу коштів, на фінансовий номер позивача банком було направлено повідомлення про здійснення такої операції, однак доказів того, що позивач одразу після переказу коштів звертався до контакт-центру «Ощадбанк» з повідомленням про компрометацію (факт доступу сторонньої особи до інформації, яка захищається) платіжної картки та несанкціоноване списання коштів з його картки суду не надано.

Позивач також не надав суду належних та допустимих доказів того, що спірна операція була здійснена без використання його фінансового номера, без проходження автентифікації, без застосування його засобу підтвердження або внаслідок технічного збою чи неправомірного втручання у системи АТ "Ощадбанк".

Водночас представником АТ "Ощадбанк" надано сукупність доказів, які підтверджують, що позивачем були порушені умови ДКБО щодо забезпечення належного рівня захисту свого облікового запису в системі ДБО, операція з переказу грошових коштів 10.12.2024 була проведена після авторизації у системі дистанційного обслуговування, із використанням фінансового номера позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту неналежного виконання Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» обов`язків щодо забезпечення безпеки дистанційного банкінгу, не доведено протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю банку та заявленою шкодою, а також не доведено наявності підстав для покладення на відповідача обов`язку повернути 17579 грн 00 коп.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Норми права та мотиви суду щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_2

Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року о 10 год 49 хв з картки № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), яка належить позивачу було здійснено переказ грошових коштів в розмірі 17 400 грн 00 коп шляхом переказу з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_10 на картку іншого банку. Також з картки було списано комісію за переказ коштів в сумі 179 грн. 00 коп.

12 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського УП ГУНП у м. Києві з заявою про кримінальне правопорушення, в якій повідомив, що 10 грудня 2024 року у період часу з 10 год 30 хв по 10 год 40 хв невстановлена особа заволоділа грошовими коштами у сумі 17 400 гривень шляхом шахрайства.

Відомості за даною заявою уповноваженою особою Деснянського УП ГУНП у м. Києві були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100030003226 від 13 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 10.12.2024 приблизно о 10 год 30 хв ОСОБА_1 знайшов у соціальній мережі «Фейсбук» посилання на отримання грошової допомоги, перейшовши за посилання останній ввів дані своєї банківської картки та надалі невстановлена особа, знаходячись у невстановленому місці, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами з банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_6 ), що належить ОСОБА_1 на загальну суму 17579,00 грн.

Під час розслідування кримінального провадження встановлено, що з картки НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 10 грудня 2024 року о 10:49:49 год. грошові кошти на суму 17400 грн однією транзакцією було перераховано на картку НОМЕР_5 , яка емітована в ТОВ «Нова Пей».

Згідно з інформацією, наданою ТОВ «Нова Пей» встановлено, що картка НОМЕР_5 (рахунок НОМЕР_7 ) належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 )

Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 17400 грн 00 коп з картки позивача були несанкціоновано перераховані на картку відповідачки ОСОБА_2 . Також було списано з картки позивача комісію за вчинення даного переказу в сумі 179 грн. 00 коп.

Отже, з вищевикладених фактичних обставин справи та наявних доказів суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_2 набула майно, а саме грошові кошти позивача, без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, провадження №14-32цс19, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, провадження № 14-175цс21).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21).

У особи виникає зобов`язання повернути отримане майно, зокрема, грошові кошти, згідно зі статтею 1212 ЦПК України, як безпідставно набуте, якщо особа отримала їх без правової підстави, за відсутності договірних правовідносин щодо цього майна.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц, провадження № 61-15428св19.

Положеннями ст. 1215 ЦК України, передбачено, що підставами за яких безпідставно набуте майно не підлягає поверненню, крім іншого є заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачка ОСОБА_2 безпідставно набула від позивача грошові кошти у сумі 17400,00 грн та враховуючи, що позивачу завдано збитків, що полягають у стягненні з нього комісії у сумі 179,00 грн, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 17579 грн 00 коп є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідачки на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись Законом України «Про платіжні послуги», ст.ст.11, 626, 627, 1066, 1068, 1071, 1212, 1215 ЦК України, ст. 2-5, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 17 579 грн 00 коп та судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua