Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №754/12436/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12066/26

Справа №754/12436/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 27 220,00 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У червні 2026 року Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6590821 від 25.11.2025 у загальному розмірі 27 220,00 грн, яка складається з 10 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 540,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту, 11 680,00 грн заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 5 000,00 грн заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею).

Позов обґрунтовано тим, що 25.11.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та Відповідачкою було укладено Кредитний договір № 6590821 в електронній формі, за умовами якого Позичальниця отримала кредит у сумі 10 000,00 грн строком на 360 днів до 20.11.2026.

24.04.2026 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 24042026, відповідно до умов якого Позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачка зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Також Позивач просить стягнути з Відповідачки судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

30.07.2026 Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, а 10.08.2026 - доповнення до відзиву (письмові пояснення), у яких зазначила про часткову незгоду з позовними вимогами.

Заперечення Відповідачки обґрунтовані тим, що нарахування комісії за обслуговування кредиту у розмірі 11 680,00 грн є незаконним, оскільки умови договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про споживче кредитування" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду. Крім того, вимога про стягнення штрафу (неустойки) у розмірі 5 000,00 грн є протиправною, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" у період дії воєнного стану споживач звільняється від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню). Відповідачка також вказала на свій майновий стан, зазначивши, що є одинокою мамою двох малолітніх дітей, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, доглядає хвору дитину та отримує державну соціальну допомогу. З огляду на викладене, Відповідачка просила відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії за обслуговування кредиту та штрафу (неустойки).

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

27.07.2026 Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводиться.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було доставлено Відповідачці в її Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що є належним врученням судового рішення відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України.

Відповідачка реалізувала своє право на подання відзиву та доповнень до нього у встановлений судом строк, які Суд приєднав до матеріалів справи та враховує при ухваленні рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

Суд встановив, що 25.11.2025 Відповідачка подала електронну Заяву на отримання кредиту № 6590821 через Особистий кабінет на сайті miloan.ua, запросивши кредит у сумі 10 000,00 грн на строк 360 днів для задоволення власних потреб, зазначивши свої персональні дані, фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 , електронну пошту та реквізити платіжної картки № 444111xx xxxx 9465.

До укладення договору ТОВ "МІЛОАН" (Первісний кредитор) надав Відповідачці в Особистому кабінеті Паспорт споживчого кредиту № 6590821 від 25.11.2025 зі стандартизованою інформацією про умови кредитування, а також проект Кредитного договору з додатками та Правилами надання коштів у кредит, з якими Відповідачка ознайомилася.

Перед укладенням договору Відповідачка проходила електронну ідентифікацію та верифікацію в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця. Зазначені дії дозволили кредитодавцю однозначно встановити особу Відповідачки, яка пройшла процедуру реєстрації на вебсайті Первісного кредитора (miloan.ua) та отримала доступ до Особистого кабінету.

25.11.2025 між ТОВ "МІЛОАН" (Первісний кредитор) та Відповідачкою, ОСОБА_1 , укладено Договір про споживчий кредит № 6590821 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну комерцію" та "Про споживче кредитування".

Договір про споживчий кредит № 6590821 від 25.11.2025 укладено шляхом пропозиції (оферти) Первісного кредитора в Особистому кабінеті та її прийняття (акцепту) Відповідачкою. На виконання вимог статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" Відповідачка підписала цей договір та електронне повідомлення про прийняття пропозиції за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю), який Первісний кредитор надіслав у вигляді SMS-повідомлення на фінансовий номер мобільного телефону Відповідачки НОМЕР_1 . Кредитодавець в особі Генерального директора ТОВ "МІЛОАН" ОСОБА_2 підписав вказаний Договір із застосуванням кваліфікованого електронного підпису з позначкою часу.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 та 1.4 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн, дата надання кредиту 25.11.2025, а строк кредитування становить 360 днів з датою остаточного погашення заборгованості 20.11.2026. Повернення кредиту, сплата процентів та комісій узгоджені сторонами у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору), згідно з яким визначено 23 розрахункові періоди сплати заборгованості.

25.11.2025 Первісний кредитор, ТОВ "МІЛОАН", перерахував Відповідачці, ОСОБА_1 , кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн у безготівковій формі на банківську картку № НОМЕР_2 xx xxxx 9465, вказану нею у Заяві на отримання кредиту.

Відповідачка не заперечувала обставини укладання договору та отримання кредитних коштів, а у відзиві прямо визнала факт отримання тіла кредиту.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників

24.04.2026 між ТОВ "МІЛОАН" та Позивачем укладено Договір факторингу № 24042026, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило Позивачу право вимоги за Кредитним договором № 6590821 від 25.11.2025 у розмірі 27 220,00 грн (Витяг з Реєстру боржників № 1 від 24.04.2026, порядковий номер 1980).

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). Усі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню у разі неспростування презумпції правомірності договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн.

Суд встановив, що відповідно до пунктів 1.2, 1.4, 2.4.1 Договору про споживчий кредит № 6590821 від 25.11.2025 Позичальниця зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти та комісії у розмірі та терміни, що встановлені у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

За Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) повернення заборгованості за кредитом у сумі 10 000,00 грн визначено у 23 розрахункові періоди з кінцевою датою остаточного погашення 20.11.2026.

Відповідно до Графіку платежів станом на 22.09.2026 настав строк сплати 19 періодичних платежів (з 25.12.2025 по 21.09.2026), у межах яких сума тіла кредиту, що підлягала сплаті Позичальницею, становить 180,00 грн (18 платежів по 10,00 грн, починаючи з другого розрахункового періоду). Решта суми тіла кредиту у розмірі 9 820,00 грн за Графіком платежів підлягає сплаті у періоди з 06.10.2026 по 20.11.2026, тобто строк її сплати станом на 22.09.2026 ще не настав.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність (частина четверта статті 16 Закону України "Про споживче кредитування").

Отже, за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення і строку, протягом якого вони мають бути здійснені (пункти 50, 51 постанови Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 585/1140/24).

Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 цього Закону у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-145цс20)).

Договором передбачено право кредитора на дострокове повернення боргу. Зокрема, згідно з пунктом 2.4.3 Договору у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, повідомивши про це Позичальника у письмовій формі.

Позивач до позовної заяви не надав доказів отримання Позичальницею відповідної вимоги у порядку, встановленому договором та законом.

З огляду на те, що станом на 22.09.2026 строк повернення частини тіла кредиту у розмірі 9 820,00 грн ще не настав, а Позивач не надав доказів надсилання Відповідачці вимоги про дострокове повернення боргу відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України "Про споживче кредитування" та пункту 2.4.3 Кредитного договору, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 9 820,00 грн є передчасними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Водночас вимога про стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 180,00 грн, строк сплати якого за Графіком платежів настав станом на 22.09.2026, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісій

Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 540,00 грн та заборгованість за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 11 680,00 грн, що загалом становить 12 220,00 грн.

Суд ураховує, що Закон України "Про споживче кредитування" прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування").

Зазначений Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), а також Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24 та від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24.

Суд встановив, що за заявленими Позивачем вимогами нарахована комісія за Кредитним договором № 6590821 від 25.11.2025 складається з двох окремих складових: разової комісії за надання кредиту в розмірі 540,00 грн та комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 11 680,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення разової комісії за надання кредиту

Вимога про стягнення разової комісії за надання кредиту у розмірі 540,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд встановив, що зазначена сума нарахована на підставі пункту 1.5.1 Кредитного договору № 6590821 від 25.11.2025 одноразово в день видачі коштів у розмірі 5,40 % від суми кредиту (10 000,00 грн) за підготовку, організацію та надання фінансової послуги.

Відповідачка була належним чином ознайомлена з розміром, базою розрахунку та порядком сплати цієї комісії до підписання договору, що підтверджується Паспортом споживчого кредиту № 6590821 від 25.11.2025, у якому у формі таблиці зафіксовано суму комісії за надання кредиту в розмірі 540,00 грн. Зазначені документи Відповідачка підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24 підтвердив правомірність стягнення такої комісії з огляду на те, що вона нараховується та сплачується разово при наданні кредиту, позичальник був ознайомлений з цією умовою до укладення договору, а її встановлення відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Ураховуючи викладене, а також те, що Відповідачка не нападала доказів сплати зазначеної суми, Суд дійшов висновку, що вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 540,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту

Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічна правова позиція щодо нікчемності умов договорів про споживчий кредит про сплату комісій за обслуговування за відсутності переліку додаткових та супутніх послуг викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 та від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 (провадження № 61-13417св21).

Суд встановив, що у пункті "Терміни та визначення" та пункті 1.5.2 Договору про споживчий кредит № 6590821 від 25.11.2025 як послуги за обслуговування кредиту зазначено цілодобове надання облікової інформації в особистому кабінеті, надсилання текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів та консультування.

Вказані дії належать до стандартних обов`язків кредитодавця щодо забезпечення інформування споживача та ведення обліку заборгованості і не є додатковими чи супутними послугами у розумінні Закону України "Про споживче кредитування". Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" така інформація має надаватися споживачу безоплатно.

Зважаючи на сталу практику Верховного Суду та обґрунтовані доводи Відповідачки, викладені у відзиві та доповненнях, положення пункту 1.5.2 Кредитного договору № 6590821 від 25.11.2025 щодо обов`язку Позичальниці сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", а тому у задоволенні позову в цій частині на суму 11 680,00 грн слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені)

Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею) у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Суд встановив, що згідно з пунктом 4.1 Договору про споживчий кредит № 6590821 від 25.11.2025 сторони передбачили, що у разі прострочення Позичальницею зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів чи комісій Позичальниця зобов`язана сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення зобов`язання, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів. Відповідно до пункту 4.3 Договору про споживчий кредит сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення виконання зобов`язань не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту, одержаного Позичальницею.

Водночас у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) у розмірі 5 000,00 грн слід відмовити з огляду на такі норми законодавства та обґрунтовані заперечення Відповідачки.

15.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні положення містяться у пункті 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування".

Суд встановив, що Договір про споживчий кредит № 6590821 укладено між ТОВ "МІЛОАН" та Відповідачкою 25.11.2025, тобто під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX.

Прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаним Договором виникло у Відповідачки в період дії воєнного стану (починаючи з грудня 2025 року).

Ураховуючи, що прострочення виконання зобов`язання відбулося під час дії воєнного стану в Україні, нарахування Первісним кредитором неустойки (штрафу, пені) у розмірі 5 000,00 грн є безпідставним, а відповідна сума підлягає списанню в силу прямої вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідачки заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) у розмірі 5 000,00 грн слід відмовити в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, Суд визнав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 720,00 грн (180,00 грн - прострочене тіло кредиту, 540,00 грн - комісія за надання кредиту).

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Ціна позову становить 27 220,00 грн. Суд задовольнив вимоги на суму 720,00 грн, що становить 2,65 % від ціни позову (720,00 грн / 27 220,00 грн x 100 %).

Отже, з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 70,55 грн (2 662,40 грн x 2,65 %).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 82, 141, 263-265, 279 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за Кредитним договором № 6590821 від 25.11.2025 у розмірі 720,00 грн (сімсот двадцять гривень 00 коп), з яких: 180,00 грн (сто вісімдесят гривень 00 коп) - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 540,00 грн (п`ятсот сорок гривень 00 коп) - заборгованість за комісією за надання кредиту; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 70,55 грн (сімдесят гривень 55 коп). Загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідачки на користь Позивача, становить 790,55 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; поточний рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО: 339500).

Відповідачка ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 22.09.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО