Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №754/12439/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12069/26

Справа №754/12439/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову: 25 430,38 грн.

Стислий виклад позицій сторін

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - Позивач) через підсистему "Електронний суд" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 103139920. За умовами цього договору Первісний кредитор надав Відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн зі строком повернення до 11.12.2026 відповідно до Графіка платежів. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання, припинивши повернення кредиту та сплату нарахованих платежів, у зв`язку з чим допустив затримку сплати щомісячних платежів тривалістю понад один календарний місяць, що зумовило виникнення заборгованості та право Позивача вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

24.04.2026 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено Договір факторингу № 24042026, відповідно до умов якого та Реєстру боржників № 2 від 24.04.2026 Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Договором про споживчий кредит № 103139920 у загальному розмірі 25 430,38 грн.

З огляду на те, що Відповідач заборгованість не погасив, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 25 430,38 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 4 486,38 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 800,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 144,00 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенєю); а також стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявив.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.07.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідач має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (дата реєстрації: 02.12.2025). Копія ухвали про відкриття провадження у справі була доставлена в Електронний кабінет Відповідача 27.07.2026, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документа.

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач у встановлений судом строк (протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження) відзив на позовну заяву не подав, клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву чи про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин Суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

16.12.2025 між ТОВ "Мілоан" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) в Особистому кабінеті Позичальника, створеному в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступному через вебсайт tengo.ua, було укладено Договір про споживчий кредит № 103139920 в електронній формі разом із його невід`ємними частинами: Заявою на отримання кредиту № 103139920 від 16.12.2025, Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору), Додатковими контактними даними Позичальника (Додаток № 3 до Договору), Паспортом споживчого кредиту від 16.12.2025 та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит.

Договір укладено шляхом прийняття (акцепту) Позичальником пропозиції (оферти) Кредитодавця відповідно до статей 638, 640 ЦК України, статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та розділу 6 Договору. Підписання Договору та його додатків з боку Позичальника здійснено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифрової послідовності), надісланим Кредитодавцем у вигляді електронного повідомлення на підтверджений фінансовий номер мобільного телефону Позичальника НОМЕР_1 та доданим Позичальником до електронних даних відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 3, статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та статей 13, 14 Закону України "Про споживче кредитування". З боку Кредитодавця Договір підписано уповноваженою особою Кредитодавця з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Укладений електронний правочин за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", частина перша статті 207 ЦК України). Аналогічні висновки щодо належності електронної форми та підписання одноразовим ідентифікатором викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн. Графіком платежів встановлено порядок та дати повернення кредиту, сплати процентів та комісій. Пунктом 1.4 Договору остаточним терміном (датою) повернення кредиту визначено 11.12.2026.

Згідно з пунктами 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору сторони погодили: комісію за надання кредиту в розмірі 1 800,00 грн (що становить 22,50% від суми кредиту одноразово при видачі); комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості); а також проценти за користування кредитом за ставкою 90,00% річних протягом першого розрахункового періоду та 180,00% річних надалі.

Відповідно до Графіка платежів (Додаток № 1 до Договору про споживчий кредит № 103139920 від 16.12.2025) повернення кредиту у загальному розмірі 8 000,00 грн та сплата нарахованих платежів мали здійснюватися Відповідачем шляхом внесення 23 періодичних платежів протягом загального строку кредитування тривалістю 360 днів (з 16.12.2025 по 11.12.2026):

15.01.2026 (перший розрахунковий період тривалістю 30 днів) Відповідач мав сплатити перший платіж у розмірі 2 391,90 грн, який складався з процентів за користування кредитом у сумі 591,90 грн (нарахованих за зниженою процентною ставкою 90,00 % річних) та разової комісії за надання кредиту в розмірі 1 800,00 грн;

з 30.01.2026 по 26.11.2026 (розрахункові періоди з 2 по 22 тривалістю по 15 днів кожен) Відповідач мав здійснювати регулярні періодичні платежі в розмірі від 1 179,90 грн до 1 191,75 грн кожні 15 днів, які включали часткове погашення суми кредиту в розмірі 8,00 грн у кожному періоді, проценти за користування кредитом за стандартною ставкою 180,00 % річних та комісію за обслуговування кредиту;

11.12.2026 (23-й розрахунковий період тривалістю 15 днів - дата остаточного погашення заборгованості) Відповідач мав сплатити останній платіж у розмірі 9 003,30 грн, що включав остаточне погашення основної суми кредиту (тіла кредиту) в розмірі 7 832,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 579,30 грн та комісію за обслуговування кредиту в розмірі 592,00 грн.

Загальна вартість кредиту за Графіком платежів становила 36 298,20 грн.

Позивач стверджує, що Первісний кредитор ТОВ "МІЛОАН" свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит № 103139920 від 16.12.2025 виконав повністю, надавши Відповідачу кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування за наявними в інформаційній системі кредитора реквізитами електронного платіжного засобу - платіжної картки № 414949хххххх1282. Вказаний номер платіжної картки був узгоджений сторонами в пункті 2.1 Договору та особисто визначений і підтверджений Відповідачем у Заяві на отримання кредиту № 103139920 від 16.12.2025.

Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 Договору кредит вважається наданим в день перерахування грошових коштів на рахунок із використанням зазначеної платіжної картки.

24.04.2026 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" було укладено Договір факторингу № 24042026. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 24.04.2026 до ТОВ "ФК "ЄАПБ" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором про споживчий кредит № 103139920 від 16.12.2025 у загальному розмірі 25 430,38 грн.

Презумпція чинності Договору факторингу № 24042026 від 24.04.2026 не спростована, доказів визнання його недійсним суду не надано (стаття 204 ЦК України). Вчинений правочин вважається правомірним і зумовлює зміну цивільних прав та обов`язків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам та складовим заборгованості, Суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справах про стягнення заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15, від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 (провадження № 61-8803св22)).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору (пункти 67, 69 постанови Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 755/4205/14-ц (провадження № 61-8753св24)).

Банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів (постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 755/2284/16-ц (провадження № 61-33138св18)).

Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредитів та їх розмірів, а також заборгованість по кредитам, розмір якої відображено у детальних розрахунках та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-15167св21)).

У додатках до позовної заяви відсутній будь-який первинний документ (платіжна інструкція, меморіальний ордер, банківська виписка по рахунку ТОВ "МІЛОАН" або по картковому рахунку Відповідача, квитанція платіжної системи тощо), який би підтверджував фактичне перерахування суми кредиту у розмірі 8 000,00 грн на банківську картку Відповідача на виконання Кредитного договору № 103139920 від 16.12.2025.

Позивач також не заявив відповідне клопотання про витребування таких доказів.

До позовної заяви Позивач на підтвердження наявності заборгованості за вказаним вище договором надав лише копію кредитного договору, договір факторингу та додаткові угоди і додатки до нього, витяг з реєстру боржників, а також розрахунок заборгованості за укладеним договором. Водночас розрахунок заборгованості за договором, в якому зазначена в тому числі загальна сума платежів клієнта по кредиту, не може свідчити про отримання останнім грошових коштів, користування ними, виникнення заборгованості по кредиту та її розміру. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 761/15902/14-ц (провадження № 61-4128св23)).

Суд бере до уваги, що первісний кредитор є фінансовою, а не банківською установою. Ураховуючи, що перерахування коштів при онлайн-кредитуванні часто здійснюється залученими фінансовими компаніями (платіжними провайдерами), належним доказом виконання кредитодавцем свого обов`язку могла б слугувати відповідна довідка (інформаційний лист) від надавача платіжних послуг, що містить ідентифікаційні дані транзакції (суму, дату, унікальний ідентифікатор, номер картки відповідача) відповідно до Закону України "Про платіжні послуги". Однак Позивач такого документа до матеріалів справи також не надав.

Щодо посилань Позивача на договір факторингу та витяг з Реєстру боржників, то Суд ураховує, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Права вимоги можуть бути відступлені лише за дійсним (існуючим) зобов`язанням. Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право.

Отже, Позивачем не доведено первинними документами факту видачі коштів первісним кредитором, тому відсутні підстави вважати доведеним існування дійсної майнової вимоги до Відповідача, яка могла б бути правомірно передана Позивачу за договором факторингу. Наявність прізвища Відповідача у Реєстрі боржників до договору факторингу є лише внутрішнім документом сторін факторингу і не замінює первинних касових чи банківських документів.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, не подав до позовної заяви достатні докази, які підтверджували б факт перерахування Відповідачу коштів, клопотання про їх витребування (в тому числі у банку-емітента) не заявив, тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням ним процесуальних дій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

У зв`язку з недоведеністю факту передачі грошових коштів, позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 103139920 від 16.12.2025 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (постанови Київського апеляційного суду від 03.10.2025 у справі № 759/19256/24, від 11.09.2025 у справі № 753/17529/24, від 09.09.2025 у справі № 752/6519/24, від 08.09.2025 у справі № 755/13577/23, від 06.08.2025 у справі № 357/13419/24).

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 103139920 від 16.12.2025 - відмовити повністю.

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн покласти на Позивача.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35625014; рахунок IBAN: НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк").

Відповідач (Боржник): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення (виклику) сторін. Датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 22.09.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО