Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №754/11946/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11784/26

Справа №754/11946/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Скрипка О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 47А» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у неї, як у співвласника будинку по АДРЕСА_1 виникла необхідність у зверненні до ОСББ «Закревського 47А», яке обслуговує будинок, для отримання інформації та копії документів по Програмі енергомодернізації «Енергодім». 31.03.2026 року її представником цінним листом з описом вкладення було направлено адвокатський запит з проханням протягом п`яти робочих днів, а у разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, протягом двадцяти робочих днів, надати інформацію та копію документів щодо участі у Програмі «Енергодім», в тому числі звітів, проектно-кошторисної документації тощо. Даний запит був отриманий особисто головою правління ОСББ Місік Т.П. 05.04.2026 року, однак відповіді на адвокатський запит не було надано. У зв`язку із неотриманням відповіді представником позивача було подано заяву голові Ради адвокатів Київської області про складання та направлення до суду протоколу про вчинення головою ОСББ Місік Т.П. адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити її вимоги, а саме:

-визнати протиправною бездіяльність ОСББ «Закревського 47А» щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката Калини О.Б. від 31.03.2026 року;

-зобов`язати ОСББ «Закревського 47А» розглянути та надати відповідь на адвокатський запит адвоката Калини О.Б. від 31.03.2026 року;

-стягнути з ОСББ «Закревського 47А» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Скрипки О.І. від 07.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

31.08.2026 року представником відповідача Місік Т.П. подано відзив на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що адвокатський запит дійсно надійшов на адресу відповідача 05.04.2026 року. Оскільки Правління ОСББ «Закревського 47А» наразі виконує обов`язки в обмеженому складі - голова Правління Місік Т.П. та Міхова Л.А. (інші члени Правління самоусунулись від виконання обов`язків - ОСОБА_2 перебуває за кордоном, ОСОБА_3 не може виконувати обов`язки за станом здоров`я), надання своєчасної письмової відповіді на запит є вкрай ускладненим. Проте ОСОБА_1 та членам її родини в усній формі було надано відповіді на поставлені у запиті питання та запропоновано ознайомитись із документацією об`єднання та, за потреби, самостійно і за власний кошт зробити її копії. Зважаючи на те, що а ні ОСОБА_1 , а ні жоден з її представників до Правління ОСББ «Закревського 47А» для ознайомлення з документацією не звернувся, Правління мало підстави вважати, що вони втратили інтерес до поставленого питання і письмової відповіді не потребують. Окремо представник відповідача звернула увагу суду на те, що більшість із запитуваних позивачем документів, долучена до позовної заяви, а отже вони є у розпорядженні позивача.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказала і на те, що після отримання позову відповідач надав відповідь на адвокатський запит, відповівши на поставлені питання по суті та роз`яснивши порядок отримання копій документів, а тому вона вважає, що відсутній предмет спору.

Посилаючись на викладені обставини, а також зазначаючи про зменшення витрат на правову допомогу на 99,9 %, представник позивача просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

08.09.2026 року до суду надійшла відповідь представника позивача Калини О.Б. на відзив. У даній відповіді представник позивача просила залишити відзив без розгляду з підстав пропуску процесуального строку на його подання. Також, представник позивача заперечила проти доводів представника відповідача, викладених у відзиві, вказуючи на те, що на адвокатський запит уповноваженим представником ОСББ «Закревського 47-А» всупереч положенням ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не було надано відповіді взагалі. Голова правління ОСББ «Закревського 47-А» зазначає що надала відповідь на адвокатський запит усно ОСОБА_1 та членам її родини. Однак, в прохальній частині адвокатського запиту було вказано про необхідність надати відповідь на запит на адресу: вул.Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 336 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Прохання про надання усної відповіді на адвокатський запит не адвокату, а безпосередньо ОСОБА_1 в запиті не передбачено. Крім того, голова правління ОСББ «Закревського 47-А» неодноразово відмовляла та в подальшому відмовляє ОСОБА_1 в ознайомленні з документами, які стосуються заборгованості перед ФОП «ОСОБА_4» та фінансової звітності щодо надходження та цільового використання коштів, які сплачували співвласники багатоквартирного будинку за цільовим призначенням на реалізацію Програми енергомодернізації «Енергодім». Також, представник позивача зазначила, що вона неодноразово телефонувала за номером телефону НОМЕР_1 , який згідно з інформацією з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є контактним номером телефону для зв`язку з керівником ОСББ «Закревського 47-А», для врегулювання порядку та строків направлення відповіді на адвокатський запит. Однак, Голова правління ОСББ «Закревського 47-А» повідомляла, що можливо надасть відповідь, але не на всі питання, при цьому, відмовлялась направляти копії документів. Після цього, 08.05.2026 року, 09.05.2026 року, 15.05.2026 року, 26.05.2026 року, 27.05.2026 року через мобільний застосунок WhatsApp надсилавши повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 між нею та головою правління була постійна комунікація з приводу порядку та строків, які необхідні для голови правління для надання відповіді на адвокатський запит. Однак, голова правління всіма шляхами ухилялася та продовжує ухилятися від надання відповіді на адвокатський запит. Крім того, представник відповідача безпідставно вказує, що більшість із запитуваних документів долучена до позовної зави та на думку представника відповідача є у розпорядженні позивача, при цьому представник позивача не зазначає, які саме документи є у розпорядженні позивача

Заперечуючи проти доводів представника відповідача, представник позивача вказала і на те, що представник відповідача зазначає що надала відповідь на поставлені питання та роз`яснила порядок отримання копій, та вказує що відсутній предмет спору. Однак, з долучених доказів про направлення відповіді на адвокатський запит вбачається, що лист з оголошеною цінністю направлений за адресою: місто Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 335, в той час як в прохальній частині запиту вказано, що запитувану інформацію та копії документів необхідно надіслати за адресою: вулиця Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 336, що відповідно унеможливлює вручення даного листа правильному адресату. Також, що в прохальній частині адвокатського запиту було зазначено про необхідність направити відповідь на запит крім адреси місцезнаходження здійснення юридичної діяльності також на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ця вимога була сформована для уникнення додаткових витрат на виготовлення копій документів, однак, голова правління не направила копії документів на вказану електронну адресу, при, цьому, остання постійно ухиляється від надання відповіді на адвокатський запит та шукає причини не направити відповідь та не надавати запитувані копії документів.

Посилаючись на викладене, а також безпідставність заперечень сторони відповідача проти витрат на правову допомогу, представник позивача просила залишити відзив представника відповідача на позов без розгляду та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14.09.2026 року до суду надійшли заперечення представника відповідача Місік Т.П. на відповідь представника позивача на відзив. У даних запереченнях представник відповідача звертає увагу на те, що позивач не спростовує того факту, що особисто, а також через свого представника спілкувалась з уповноваженими особами відповідача щодо отримання відповідей на поставлені нею питання, була обізнана щодо обмежених можливостей Об`єднання надати відповідь своєчасно і в повному обсязі. Крім того, попри можливі технічні неточності у зазначенні адреси, за якою було направлено відповідь на адвокатський запит, її копія долучена до відзиву, що забезпечило можливість знайомлення з нею і позивача і її представника. Станом на день подання даних заперечень адвокат позивача не оплатила послуги з копіювання запитуваних документів, що на думку представника відповідача свідчить не лише про відсутність потреби в отриманні відповіді і бажання вирішити питання по суті, а й про намагання змусити співвласників багатоквартирного будинку витратити кошти не на потреби будинку, а на судові витрати. Така поведінка викликає лише необхідність в проведенні загальних зборів співвласників будинку з внесенням до порядку денного питання про збільшення розміру витрат на управління будинком шляхом внесення до кошторису витрат на правову допомогу.

Представник відповідача стверджує, що відповідач надав позивачеві відповідь на адвокатський запит від 31 березня 2026 року, а тому на даний час відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі або відмові у задоволенні позовних вимог.

Посилаючись на викладене, а також на відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Справа розглядається у перший робочий день судді після виходу з відпустки.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 21.09.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення відзиву без розгляду.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 31.03.2026 року адвокатом Калиною О.Б., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 29.03.2026 року, направлено адвокатський запит до ОСББ «Закревського 47А», яке здійснює обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У даному запиті представник позивача просила надіслати інформацію:

1.Чи було подано головою правління ОСББ «Закревського 47А» заявку до Державної установи «Фонд енергоефективності» на участь у програмі енергомодернізації «Енергодім»? Якщо так, то чи була виплачена компенсація (грант) відповідно до умов програми та в якому розмірі. Якщо компенсація (грант) не було виплачено, вказати причину.

2. Чи проводилась експертиза проектно-кошторисної документації та ким було прийнято рішення щодо відповідності переліку заходів по модернізації ІТА житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , запропоноване ФОП ОСОБА_4 , результатам проведеного ТОВ «Центр ефективного енерговикористанння» енергетичного аудиту та його висновкам?

3. Надати копію звіту з енергетичного аудиту та копію технічної заявки для програми «Енергодім» від ТОВ «Центр ефективного енерговикористання».

4. Надати інформацію, яка сума була накопичена внаслідок перерахування призначених разових внесків співвласниками на рахунок ОСББ для фінансування по програмі енергомодернізації «Енергодім» капітальних робіт по модернізації ІТП за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням примусового стягнення за рішенням суду.

5. Надати інформацію, яка загальна сума коштів була виплачена ФОП ОСОБА_5 на підставі договору згідно проекту «Технічне переоснащення індивідуального теплового пункту в частині опалення житлового будинку ОСББ «Закревського 47А» по АДРЕСА_1 ».

6. У разі наявності різниці між зібраними коштами від співвласників ОСББ для проекту «Технічне переоснащення індивідуального теплового пункту в частині опалення житлового будинку ОСББ «Закревського 47А» по АДРЕСА_1 » і виплаченими коштами ФОП ОСОБА_5 , куди було витрачено різницю коштів?

7. Яка сума разового внеску по вказаній вище програмі була визначена для кв. АДРЕСА_2 та яка при цьому сума коштів надійшла на рахунок ОСББ, вказати, чи наявна заборгованість станом на сьогодні?

8. Чи мала зібрана сума від співвласників ОСББ на виконання робіт відповідно до проекту «Технічне переоснащення індивідуального теплового пункту в частині опалення житлового будинку ОСББ «Закревського 47А» по АДРЕСА_1 » цільове призначення використання цих коштів?

9. Станом на дату надання відповіді, яка сума заборгованості за договором з ФОПП ОСОБА_5 згідно проекту «Технічне переоснащення індивідуального теплового пункту в частині опалення житлового будинку ОСББ «Закревського 47А» по АДРЕСА_1 »?

10. Надати копію проектно-кошторисної документації від ФОП ОСОБА_4 та висновки експертизи.

Запитувану інформацію та документи адвокат просила надіслати на поштову адресу: 03035, м.Київ, вул.Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 336, та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні сторонами підтверджено факт отримання ОСББ «Закревського 47А» вказаного адвокатського запиту 05.04.2026 року.

Як стверджує позивач та її представник, відповіді на вказаний адвокатський запит у встановлені чинним законодавством порядку та строки надано не було і такою неправомірною бездіяльністю відповідача порушено право позивача.

Сторона відповідача проти вказаних доводів заперечувала, зазначаючи про те, що інформація за запитом надавалась позивачу в усному вигляді, а в подальшому і в письмовому, а тому відсутній предмет спору.

Вирішуючи спір по суті, суд керується наступними нормами права.

В частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12,13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статей15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі №925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Спірні правовідносини стосуються правомірності дій ОСББ «Закревського 47А» при ненадані відповіді на отриманий адвокатський запит представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калини О.Б. Факт того, що позивач є співвласником та мешканцем будинку по АДРЕСА_1 сторона відповідача визнала.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдиниі основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених закономі загальними принципами міжнародного права.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно зі статтею 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним (стаття 321 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Зі статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вбачається, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Приписами підпунктів 1, 2 п. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Статтею 20 зазначеного Закону визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що адвокатський запит представника позивача від 31.03.2026 року було отримано відповідачем 05.04.2026 року.

При цьому судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не надав відповіді на адвокатський запит адвоката Калини О.Б. у передбачений вказаними нормами Закону строк, а також у спосіб, зазначений у запиті.

Дійсно, у відзиві та запереченнях представник відповідача зазначила, що ненадання відповіді було зумовлено обмеженим складом правління, повідомлення позивачу інформації за запитом в усній формі, відсутність звернень позивача та її представників для ознайомлення з документами самостійно, наявність частини запитуваних документів у розпорядженні позивача. Крім того, після отримання позову відповідач надав відповідь на адвокатський запит, відповівши на поставлені питання по суті та роз`яснивши порядок отримання копій документів.

Суд відхиляє вказані твердження, оскільки зазначені обставини жодним чином не звільняли відповідача від надання відповіді на адвокатський запит у встановлені абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строки.

Також, а налізуючи норми ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд приходить до висновку, що обов`язок органів, до яких направлені адвокатські запити, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, включає і доведення змісту відповіді до заявника.

На переконання суду, аналіз вищенаведених положень вказує на те, що обов`язку надання відповіді кореспондує право адвоката одержати письмову відповідь за результатами розгляду адвокатського запиту у визначений строк. Таке право прямо закріплене у ст.24, згідно якої орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Тобто, таке право адвоката включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

З огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав вищевказаний обов`язок, якщо склав відповідь на адвокатський запит у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.

Отже, у спірних правовідносинах обов`язок повідомляти адвокатів про наслідки розгляду їхніх запитів має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Так, з наданої стороною відповідача відповіді на адвокатський запит від 31.03.2026 року вбачається, що дійсно, адвокатський запит від 31.03.2026 року є розглянутим. Проте, така відповідь не тільки надана 31.08.2026 року із пропуском вищевказаного строку (майже через півроку), а й направлена не на належну адресу адвоката (вказано в адресі офіс 335 замість вірного 336), а також не направлена на електронну адресу адвоката. Тобто, така відповідь не може вважатись належною, оскільки вона не свідчить про виконання обов`язку щодо належного повідомлення адвоката про наслідки розгляду адвокатського запиту. Направлення копії цієї відповіді представнику позивача разом із відзивом також не може вважатись належним виконанням вищевказаних вимог Закону.

За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про те, що в спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягала у несвоєчасному розгляді та в ненаправлені (не надсиланні) відповіді на адвокатський запит від 31.03.2026 року.

Така бездіяльність відповідача призвела до порушення ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також до порушення права позивача не тільки на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит підлягає задоволенню. Також, як похідна, підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит.

Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Інші доводи відповідача на висновки суду не впливають та підстав для відмови в задоволенні позову не дають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Також, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша та друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 29.03.2023 року, укладеного між адвокатом Калиною О.Б. та ОСОБА_1 ; додаток № 3 від 26.06.2026 року до вказаного договору; Акт наданих послуг від 02.07.2026; рахунок на оплату гонорару № 02-07 від 02.07.2022 року, квитанцію АТ «Універсал Банк» та квитанцію про виконання платіжної інструкції від 02.07.2026 року на суму 10 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що додатком № 3 до договору про надання правничої допомоги позивач та адвокат Калина О.Б. погодили, що вартість послуг за підготовку, формування та подачу до Деснянського районного суду м.Києва позовної заяви до ОСББ «Закревського 47А» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, представництво ОСОБА_1 в суді становить 10 000,00 грн., оплата послуг здійснюється 02.07.2026 року.

З акту наданих послуг від 02.07.2026 року до договору про надання правничої допомоги вбачається, що сторони договору підписали даний акт на підтвердження того, що адвокатом належним чином та своєчасно були надані послуги підготовки, формування та подачі до Деснянського районного суду м.Києва позовної заяви до ОСББ «Закревського 47А» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, представництво ОСОБА_1 в суді і їх вартість становить 10 000,00 грн.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №775/9215/15ц).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Сторона відповідача у відзиві та запереченнях заперечувала проти заявленого розміру витрат на правову допомогу, зазначуючи про неспівмірність витрат на правничу допомогу складності справи.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, предмет позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (складання позовної заяви, більшість змісту якої містить норми права, а також 2 сторінки якої містять зміст документів та посилання на обставини, які не мають жодного відношення до предмету спору), час необхідний на виконання робіт, враховуючи, об`єм матеріалів, який в тому числі є штучно збільшеним за рахунок документів, які не відносяться до предмету спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, заяву відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу складності справи, критерії реальності, необхідності, виправданості, співмірними зі складності даної справи суд вважає, що заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у сумі 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 47А» щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката Калини Оксани Борисівни від 31.03.2026 року.

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 47А» розглянути та надати відповідь на адвокатський запит адвоката Калини Оксани Борисівни від 31.03.2026 року.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 47А» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500,00 грн.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Закревського 47А», код ЄДРПОУ 40818526, адреса: м.Київ, вул.Закревського. 47-А.

Суддя: