Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №752/14432/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14432/26

Провадження № 2/752/12077/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року в системі «Електронний суду» ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 23 червня 2000 року було укладено з відповідачем шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадського стану Московського районного управління юстиції у місті Києва, актовий запис № 401.

Вказує, що від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 .

Позивачка зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є фактичне припинення сімейних та шлюбних відносин; спільне життя у сторін не склалось у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння; сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин. Примирення неможливе, оскільки суперечить інтересам сторін. Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 червня 2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті (а.с. 24, 25).

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв відповідачу на адресу його реєстрації (а.с.23).

Поштове відправлення суду повернулось без вручення, з відміткою «адресат відсутній» (а.с.28).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у місті Києві, 23 червня 2000 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 401, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.20).

Згідно свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька – ОСОБА_5 (актовий запис № 332 від 02 березня 2010 року відділу реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (а.с.19).

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивачка у позовній заяві зазначає, що примирення між сторонами неможливе.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання. Відтак, позовна заява підлягає задоволенню.

Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір. За матеріалами справи при звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1 065,00 грн (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволенню позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 065,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141,223, 259, 263-265, 268,279,354,355 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 23 червня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у місті Києва, актовий запис № 401, – розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на кориться ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 00 коп.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя А.В.Слободянюк