Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №752/17297/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17297/26

Провадження № 2/752/13108/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

ВСТАНОВИВ:

позивач ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором кредитної лінії № 541670594 від 07.02.2025 у розмірі 29 961,81 грн, судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.02.2025 між ТОВ «Маніveo Швидка фінансова допомога» (Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач) у формі електронного документа укладено Договір кредитної лінії № 541670594. Договір підписаний відповідачем в електронній формі з накладенням електронного підпису, інформація про дату та час підписання зафіксована в системі Товариства.

09.09.2025 Товариство відповідно до ст. 1077 ЦК України відступило право вимоги за Договором на користь позивача за Договором факторингу № МВ-ТП/52, у зв`язку з чим позивач набув статусу нового кредитора за Договором кредитної лінії № 541670594.

Позивач зазначив, що відповідач станом на дату звернення до суду неналежним чином виконує свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 29 961,81 грн, з яких: 9 797,61 грн — заборгованість по кредиту; 20 164,20 грн — заборгованість по процентах за користування кредитом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2026 року в даній справі відкрито провадження, справу визнано малозначною та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07.02.2025 між ТОВ «Маніveo Швидка фінансова допомога» (Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач) у формі електронного документа укладено Договір кредитної лінії № 541670594. Договір підписаний відповідачем в електронній формі з накладенням електронного підпису, інформація про дату та час підписання зафіксована в системі Товариства.

09.09.2025 Товариство відповідно до ст. 1077 ЦК України відступило право вимоги за Договором на користь позивача за Договором факторингу № МВ-ТП/52, у зв`язку з чим позивач набув статусу нового кредитора за Договором кредитної лінії № 541670594.

Позивач зазначив, що відповідач станом на дату звернення до суду неналежним чином виконує свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 29 961,81 грн, з яких: 9 797,61 грн — заборгованість по кредиту; 20 164,20 грн — заборгованість по процентах за користування кредитом.

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Судом встановлено, що Договір кредитної лінії № 541670594 підписаний відповідачем в електронній формі, а кредитні кошти надані відповідачу відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Судом встановлено, що на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/52 від 09.09.2025 право грошової вимоги за Договором кредитної лінії № 541670594 до відповідача перейшло від Товариства до позивача.

Відповідач зазначених обставин не оспорив, відзиву не подав, доказів на спростування факту укладення договору, отримання кредитних коштів чи виконання зобов`язань з їх повернення не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти, розмір і порядок сплати яких встановлюються договором. Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений договором строк, а відповідно до ст. 610–612 ЦК України невиконання зобов`язання у визначений строк є порушенням, яке тягне передбачені договором або законом наслідки. Відповідно до ст. 624 ЦК України проценти, що нараховуються за базовою ставкою за фактичне користування кредитними коштами, є платою за користування кредитом, а не неустойкою.

Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав, а наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту (9 797,61 грн) та по процентах за користування кредитом (20 164,20 грн) відповідач не спростував і власного розрахунку суду не надав, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог у повному заявленому обсязі на суму 29 961,81 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з ч. 5 цієї статті, у разі недотримання вимог співмірності суд може зменшити розмір таких витрат, а відповідно до усталеної судової практики суд вправі оцінити співмірність заявлених витрат з огляду на принципи розумності та добросовісності здійснення процесуальних прав.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності — типовим спором про стягнення заборгованості за кредитним договором за наявними письмовими доказами, який розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і не потребував значного обсягу роботи представника позивача. За таких обставин суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн не співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг, і вважає обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню, розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в повному обсязі, оскільки позов задоволено повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 205, 207, 526, 530, 610–612, 624, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 133, 134, 137, 141, 175, 211, 223, 247, 258–259, 263–265, 274, 276, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за Договором кредитної лінії № 541670594 від 07.02.2025 у розмірі 29 961,81 грн, з яких: 9 797,61 грн — заборгованість по кредиту, 20 164,20 грн — заборгованість по процентах за користування кредитом, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя