Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №340/7166/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7166/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької міської ради

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року (головуючий суддя Петренко О.С..)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача: Кропивницької міської ради про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася 20.10.2025 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Кропивницької міської ради, просила:

- визнати протиправними дії Кропивницької міської ради, викладені в листі №К-5308 від 20.05.2025 щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою;

- зобов`язати Кропивницьку міську раду не пізніше 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га в оренду на 25 років для обслуговування нежитлової будівлі позивача без проведення земельних торгів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 500 м2 в оренду. Листом від 20.02.2025 за вих. №К-5308 позивачці відмовлено в задоволенні заяви, оскільки в поданій заяві не вказано вид цільового призначення земельної ділянки

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Кропивницької міської ради в частині належного розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені в листі №К-5308 від 20.05.2025.

Зобов`язано Кропивницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га в оренду на 25 років для обслуговування нежитлової будівлі позивача без проведення земельних торгів, з урахуванням висновків суду.

В задоволені решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ – 26241020).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що вважають рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зазначають, що Позивач звернувся із клопотанням до Кропивницької міської ради щодо відведення земельної ділянки загальною площею 500 м2 в оренду на 25 років, місце розташування земельної ділянки є АДРЕСА_1 . Як вказано у клопотанні це є землі громадської забудови для розміщення нежитлової будівлі (нежитлова будівля приватної власності). Кадастровим номером земельної ділянки є 3510100000:28:189:0032. В клопотанні позивач акцентує, що право оренди відповідної земельної ділянки в силу пункту 2 частини 134 Земельного кодексу України отримується позивачем без проведення земельних торгів, адже він є власником нерухомого майна розташованого на земельній ділянці. Опрацювавши вказане клопотання та долучені до нього документи, Кропивницька міська рада надіслала заявнику лист від 20.05.2025 року № К-5308, в якому повідомила, що у заяві (клопотанні) не вказано вид цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Для прикладу «Цільове призначення земельної ділянки 02.05. Для будівництва індивідуальних гаражів» або « 02.06. Для колективного гаражного будівництва». Крім того, відповідно до довідки від 18.02.2010 № 386-1 на яку йде посилання у договорі дарування від 05.03.2010 № 404Ю земельній ділянці загальною площею 9, 77 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 , 10-г присвоєно кадастровий номер 3510100000:28:189:0032. Враховуючі вказані обставини позивачу повідомлено, що підготувати проєкт рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою устрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не вбачається можливим. Також відповідач вважає, що у спірних правовідносинах слід навести і керуватись Постановою № 480/4052/20 Верхового суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.05.2022. З урахуванням правових висновків, викладених у пункті 38– 39 постанови Верховного Суду, слід дійти висновку, що в аналогічній ситуації орган місцевого самоврядування діяв правомірно, не виносячи клопотання заявника на розгляд сесії. Аналогічні за своєю суттю висновки містяться і в пункті 29,30,31 Постановою № 480/4052/20 Верхового суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.05.2022.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу Кропивницької міської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 30.06.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі, що підтверджено договором дарування від 05.03.2010. Вказана земельна ділянка, на якій розташована будівля, належить до земель комунальної власності, не приватизована.

Позивач вказує, що неодноразово зверталася з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 500 м2 в оренду (а.с.11)

Листом від 20.02.2025 за вих. №К-5308 позивачці відмовлено в задоволенні заяви, оскільки в поданій заяві не вказано вид цільового призначення земельної ділянки (а.с.12).

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Згідно ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У відповідності до статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, особа, яка набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Також приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з абз. 3 ч. 7ст. 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 та підтримана в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №440/1922/19.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Отже, Кропивницька міська рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території міста Кропивницький.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно з ч. 1ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписами п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).

Матеріалами справи підтверджується, що клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, міською радою у встановлений статтею 118 Земельного кодексу України місячний строк не розглянуто та відповідне рішення за розглядом такої заяви не прийнято.

Позивача, про відмову у задоволенні клопотання, повідомлено листом від 20.05.2025 №К-5308 .

Щодо доводів відповідача про відповідність вимогам закону розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кропивницькою міською радою у вигляді та оформленні рішення у формі листа, суд апеляційної інстанції зазначає, що лист відповідача не може вважатися "відмовою", у розумінні статті 123 ЗК України, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення відповідача, не містить конкретних підстав і обґрунтувань вказаного у ньому результату розгляду заяви позивача, адже, за положеннями вимог п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", клопотання позивача не було розглянуто на пленарному засіданні відповідача.

Саме такі висновки наводить Верховний Суд у постановах від 18.09.2024 у справі №380/11336/22 та від 26.05.2020 у справі № 335/11711/16-а.

У клопотанні позивача відсутні посилання на положення Закону України "Про звернення громадян", а чинне законодавство не наділяє відповідача в межах своїх повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів.

В іншому випадку такі дії відповідача кваліфікуються, як протиправні щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи про її відмову.

Повноваження сільських, селищних, міських рад вирішувати питання про розпорядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що під час вирішення таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень.

Таким чином, відсутність рішення міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дії Кропивницької міської ради з приводу належного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи встановлену судом протиправність дій відповідача з приводу не належного розгляду клопотання позивача, позовна вимога про зобов`язання Кропивницької міської ради розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, також підлягає задоволенню.

Згідно практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16).

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку.

Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Отже, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб (постанова від 17.10.2018 року у справі №380/624/16-ц).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кропивницької міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова