Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №160/35487/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35487/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року (головуючий суддя Кучма К.С.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 12.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 21.11.2025 р. №046050026730 про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до її пільгового стажу за Списком №1 такі періоди роботи: з 03.07.2012 р. по 24.07.2014 р. у ТОВ "Промисловий ремонт" відповідно до довідки від 30.06.2017 р. № 4/53/07 та витягу з наказу №4/25-о від 02.04.2012 р.;

з 25.08.2014 р. по 14.07.2015 р., з 16.07.2015 р. по 02.08.2016 р., з 03.08.2016 р. по 17.02.2022 р., з 18.02.2022 р. по 06.03.2022 р. в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до довідки від 13.11.2025 р. №476 та витягів з наказів про атестацію робочих місць №1062 від 30.11.2009 р., №948 від 28.11.2014 р., № 385 від 27.08.2019 р.;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути її заяву від 14.11.2025 року та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020), починаючи з дати звернення за призначенням пенсії - 14.11.2025 р.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено довідку №3/1545 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 за посадою, яку займав позивач перед звільненням. Однак, відповідачем було відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням оновленої довідки, позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.11.2025 р. № 046050026730 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 03.07.2012 р. по 24.07.2014 р. та з 14.07.2015 р. по 02.08.2016 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 14.11.2025 року відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХII, в редакції, що підлягає застосуванню згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що Головне управління не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції та вважає, що судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання по справі і є підставою для скасування судового рішення, виходячи з наступного. ОСОБА_1 14.11.2025 звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закон України від 09.07.2003 № 1058- ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. На момент звернення позивачу виповнилось 45 років, страховий стаж складає — 31 рік 09 місяців 04 дні, стаж за Списком № 1 – 06 років 05 місяців 24 дні. Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 21.11.2025 за № 046050026730 орган Пенсійного фонду повідомив Позивача про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 станом на дату звернення, оскільки позивач не досягла пенсійного віку 50 років. Додатково в рішенні зазначено, що пільгового стажу за Списком № 1 неможливо зарахувати період роботи з 14.07.2015 по 02.08.2016, оскільки в довідці не коректно зазначено початок пільгового стажу (з 16.07.2021 по 02.08.2016) та не взята до уваги пільгова довідка від 30.06.2017 № 4/53/07, оскільки вона не відповідає Додатку № 5 Постанови № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній — відсутні підписи уповноважених осіб. Органом Пенсійного фонду України не ставиться під сумнів сам факт роботи позивача на вищевказаному підприємстві, проте наявність лише факту роботи на підприємстві є недостатнім для підтвердження права на пільгову пенсію за Списком № 1.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 30.06.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2025 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

21.11.2025 р. Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення №046050026730, яким встановлено, що страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії становив 31 рік 09 місяців 04 днів. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано:

- період з 14.07.2015 р. по 02.08.2016 р., оскільки в довідці не коректно зазначено початок пільгового стажу (з 16.07.2021 р. по 02.08.2016 р.) та не взята до уваги пільгова довідка від 30.06.2017 р. №4/53/07, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку 5 постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", яка дає право на пенсію на пільгових умовах.

Позивач вважає протиправним рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 21.11.2025 р. № 046050026730 про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із даним Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності даним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

В силу статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і постанова КМУ від 12.08.1993 року № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок № 637).

Пунктом 1 постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно трудової книжки позивача від 15.06.1998 року серії НОМЕР_2 в ній містяться записи на підтвердження спірних періодів, а саме:

- запис №22 - 03.07.2012 року прийнята машиністом крану четвертого розряду в механічну службу (наказ від 03.07.2026 року № 4/99К);

- запис №23 - за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 від 02.04.2012 року (наказ від 02.04.2012 року № 4/25-0);

- запис №24 - 20.05.2013 року переведена машиністом 5 розряду механічної служби п`ятого розряду (наказ від 20.05.2013 року № 4/3п);

- запис №25 - за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 від 02.04.2012 року (наказ від 02.04.2012 року № 4/25-0);

- запис №26 - 24.07.2014 року звільнена за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14 - річного віку, ст.38 КЗпП України (наказ від 24.07.2014 року №4/39у);

- запис №27 - 01.08.2014 року прийнята машиністом крана (працюючим у кар`єрі) п`ятого розряду цеха №2 управління дробильно-транспортного комплексу (наказ від 28.07.2014 року № 299к);

- запис №28 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці вищевказана професія атестована за Списком №1 (наказ від 30.11.2009 року № 1062);

- запис №29 - 15.09.2015 року переведена машиністом крана (працюючим у кар`єрі) 6 розряду дільниці ЦПП горизонту - 210 м цеху №2 управління дробильно-транспортного комплексу (наказ від 15.09.2015 року № 397-пер);

- запис №30 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці вищевказана професія атестована за Списком №1 (наказ від 28.11.2014 року № 948);

- запис №31 - 20.11.2015 року переведена машиністом крана п`ятого розряду механічної служби цеха №2 управління дробильно-транспортного комплексу (наказ від 19.11.2015 року № 496пер);

- запис №32 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці вищевказана професія атестована за Списком №1 (наказ від 28.11.2014 року № 948);

- запис №33 - Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з 21.10.2019 року змінило найменування на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Підстава: рішення позачергових загальних зборів ПАТ "ПІВДГЗК" від 18.10.2019 року (протокол від 18.10.2019 року);

- запис №34 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці вищевказана професія атестована за Списком №1 (наказ від 27.08.2019 року № 385);

- запис №35 - 18.02.2022 року переведена машиністом крану, зайнятим повний робочий день в кар`єрі шостого розряду цеха №2 управління дробильно-транспортного комплексу (наказ від 18.02.2022 року №57-пер);

- запис №36 - за підсумками атестації робочих місць за умовами праці вищевказана професія атестована за Списком №1 (наказ від 27.08.2019 року № 385);

- запис №37 - 31.10.2022 року звільнена за власним бажанням за ст.38 КЗпП України (наказ від 31.10.2022 року № 453-зв).

Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка від 30.06.2017 року № 4/53/07 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_1 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день в ТОВ "Промисловий ремонт" і за період з 03.07.2012 року по 24.07.2014 року виконувала роботи по дробленню, дрібненню, збагачуванню руди чорних металів і нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію в виробництві "Збагачення" за професією машиніст крана механічної служби, що передбачена Списком 1 розділ II підрозділ "а" позиція "2а - 3а", підстава: постанова КМУ від 16.01.2003 р. №36.

За даними обліку робочого часу стаж пільгової роботи за Списком № 1 становить:

за 2012 рік - 5 місяців 29 днів,

за 2013 рік - 11 місяців 18 днів,

за 2014 рік - 6 місяців 22 днів.

Підстава для видачі: особова картка ф.П-2, технологічний процес, штатний розпис. Додаткові відомості: розрахункові відомості, накази про прийняття, переміщення, звільнення 2012 - 2014 р.р., картка обліку фактично відпрацьованого часу за 2012 - 2014 р.р. Атестація робочого місця проведена: наказ №4/25-о від 02.04.2012 р.

****Крім того, в матеріалах справи міститься довідка від 13.11.2025 року № 476 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Відповідна довідка видана ОСОБА_1 про те, що зазначена особа працювала повний робочий день в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у виробництві:

рудопідготовка, що передбачено Списком № 1 розділ II підрозділ "а" поз.2а-3а, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 року №36.

З 25.08.2014 року по 14.07.2015 року, з 16.07.2015 року по 02.08.2016 року машиністом крана управління дробильно-транспортного комплексу, була зайнята дробленням, помелом, сортуванням та збагаченням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію.

У виробництві: рудопідготовка, що передбачено Списком № 1 розділ ІІ, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 року №461.

З 03.08.2016 року по 17.02.2022 року машиністом крана управління дробильно-транспортного комплексу, була зайнята дробленням, помелом, сортуванням та збагаченням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2% і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію.

У виробництві: гірничі роботи, що передбачено Списком № 1 розділ І підрозділ 3, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 року №461. З 18.02.2022 року по 06.03.2022 року машиністом крана управління дробильно-транспортного комплексу, була зайнята повний робочий день у кар`єрі глибиною 150 метрів і глибше.

Підстава: особова картка форми П-2, технологічний процес, особовий рахунок №3081, табель обліку робочого часу.

Всього список №1 складає - 7 років 6 місяців 9 днів.

Наказ про результати атестації робочих місць №1062 від 30.11.2009 року.

Наказ про результати атестації робочих місць №948 від 28.11.2014 року.

Наказ про результати атестації робочих місць №385 від 27.08.2019 року.

Відповідач вказує, що до пільгового стажу позивача не зараховано: період з 14.07.2015 р. по 02.08.2016 р., оскільки в довідці не коректно зазначено початок пільгового стажу (з 16.07.2021 р. по 02.08.2016 р.) та не взята до уваги пільгова довідка від 30.06.2017 р. №4/53/07, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку 5 постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", яка дає право на пенсію на пільгових умовах.

Так, вимоги щодо ведення трудової книжки та оформлення записів в ній, визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (Інструкція №58).

Згідно із п.1.1 розділу І Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до абз.3 п.п.2.4 розділу 2 Інструкції №58, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Натомість, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в її трудовій книжці.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для не включення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.

Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.

Крім того, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів.

В свою чергу, доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому спірні періоди безпідставно не взято до уваги пенсійним органом при обрахуванні стажу роботи позивача.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення їй пенсії за віком, враховуючи, що остання має необхідний стаж, який підтверджується записами у її трудовій книжці.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів до загального стажу, а тому порушені права підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 21.11.2025 р. №046050026730.

Як наслідок, похідна позовна вимога позивача про зарахування до її страхового стажу періодів роботи з 03.07.2012 р. по 24.07.2014 р. та з 14.07.2015 р. по 02.08.2016 р. також підлягає задоволенню (а не як помилково зазначає позивач щодо спірного періоду з 16.07.2015 р. по 02.08.2016 р).

Щодо підстави для відмови в призначенні пенсії, як недостатній пенсійний вік позивача, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

02 березня 2015 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII, яким пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладено в такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Так, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, у статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII для призначення пенсії за віком за списком №1 було встановлено пенсійний вік досягнення жінкою 45 років, а також, страховий стаж роботи для жінок не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 4.4 Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 р., перевіряючи статтю 13, частину 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII, на відповідність Конституції України, Конституційний Суд України виходив з такого.

Згідно із статтею 13, частиною 2 статті 14, пунктами "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію.

Однак оспорюваними положеннями Закону № 213-VIII змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.

Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та права на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Отже, особи, які належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII.

Зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13, частина 2 статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині 1 статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 р. у зразковій справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що застосуванню підлягають норми Закону №1788-XI з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону № 1058-IV.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Так, станом на дату звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах, позивач досягла віку передбаченого пунктом "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до прийняття Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII - 45 років.

Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до її пільгового стажу за Списком №1 такі періоди роботи: з 25.08.2014 р. по 14.07.2015 р., з 03.08.2016 р. по 17.02.2022 р. та з 18.02.2022 р. по 06.03.2022 р., суд першої інстанції зазначив наступне.

Матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача в цій частині, оскільки відповідачем в спірному рішенні від 21.11.2025 р. №046050026730 відмовлено у зарахуванні періоду з 14.07.2015 р. по 02.08.2016 р., оскільки в довідці не коректно зазначено початок пільгового стажу (з 16.07.2021 р. по 02.08.2016 р.) та не взята до уваги пільгова довідка від 30.06.2017 р. №4/53/07, так як довідка не відповідає вимогам додатку 5 постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", яка дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22, при вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналізуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів роботи: з 25.08.2014 р. по 14.07.2015 р., з 03.08.2016 р. по 17.02.2022 р. та з 18.02.2022 р. по 06.03.2022 р. слід відмовити.

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Так, 14.11.2025 р. позивач звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії, у зв`язку з чим суд, враховуючи вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV, дійшов висновку щодо призначення їй пенсії з дня звернення за пенсією.

Ефективним способом захисту прав і свобод позивача, є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 починаючи з 14.11.2025 р.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, задоволення позовних вимог у спосіб зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням спірного періоду з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1-р/2020 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова