Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №520/35566/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р. Справа № 520/35566/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., по справі № 520/35566/24

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства соціальної політики України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України за моїм запитом від 18 грудня 2024 року, яка полягає у наданні мені Листом Міністра соціальної політики України - Оксани Жолнович №414/0/3-24 недостовірної або неповної інформації в частині, що згідно з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №520/ 1367/19 та від 09.10.2018 у справі № 2040/ 6198/18, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 боржником є лише Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області та ненаданні відповіді на запит на інформацію щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн. та про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України надати відповідь на мій запит від 18 грудня 2024 року, а саме: надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн.;

- надати інформацію про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі № 520/35566/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі № 520/35566/24, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНО КПП 2172417050) до Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37567866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено повністю, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України за запитом від 18 грудня 2024 року, яка полягає у наданні Листом Міністра соціальної політики України-Оксани Жолнович №414/0/3-24 недостовірної або неповної інформації в частині, що згідно з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №520/ 1367/19 та від 09.10.2018 у справі № 2040/6198/18, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 боржником є лише Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області та ненаданні відповіді на запит на інформацію щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294,03 грн., а всього 235957,41 грн. та про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року, зобов`язати Міністерство соціальної політики України надати відповідь на запит від 18 грудня 2024 року, а саме: надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн., надати інформацію про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що посилання в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на те, що позивачем нібито не було доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи. Апелянт наголошує, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Скаржник вказує, що листом Міністра соціальної політики Оксани Жолнович №414/0/3-24 йому надана недостовірна та неповна інформація.

Позивач зазначає, що Міністерство соціальної політики України не забезпечує виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача. Апелянт вказує, що відповідач відмовляється надати відповідь на його запит від 18 грудня 2024 року.

Відповідач реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, просить залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі № 520/35566/24 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач 18.12.2024 звернувся до відповідача із запитом на отримання інформації та просив надати інформацію, долучивши копії відповідних документів, щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн. та просив надати інформацію про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медич-ними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

На запит позивача відповідачем 26.12.2024 підготовлено відповідь, оформлену листом №414/0/3-24, де зазначено, що згідно з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 520/1367/19 та від 09.10.2018 у справі № 2040/6198/18, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 боржником є Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області. Відповідачем протягом 2024 року перераховувалися кошти Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації для забезпечення виконання рішень судів відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 902. Відповідач повідомив, що Департамент соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації відповідно до Порядку № 902 розподіляє бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання судових рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості. Отже, відповідачем зазначено, що Мінсоцполітики в межах компетенції вжито всіх необхідних заходів щодо виконання зазначених рішень суду.

Позивач, вважаючи, що відповідачем у листі від 26.12.2024 № 414/0/3-24 надано недостовірну та неповну інформацію, звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності твердження позивача щодо бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції зазначив, що незгода позивача з отриманою інформацією, яка викладена відповідачем у відповіді на звернення, не є свідченням про порушення прав позивача та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно статті 1 Закону № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 5 Закону №2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.

Відповідно до статті 7 Закону №2657-ХІІ, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011.

За визначенням, що міститься у статті 1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону № 2939-VI).

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (частина 2 статті 6 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до статті 13 вказаного Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону України №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність передбачених частиною другою статті 6 згаданого Закону підстав обмеження у доступі.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених частиною 2 статті 6 Закону № 2939-VI, означає, що відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Аналогічну позицію наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18, від 14.05.2020 у справі № 9901/589/19.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що орган, до якого направлено запит громадянина на отримання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно його розглянути та надати запитувачу достовірну, точну й повну інформацію на його запит у встановлені законом строки.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач 18.12.2024 надіслав до відповідача запит, в якому зазначив, що на виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11, рішень Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №520/1367/19, Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 у справі № 2040/6198/18 йому нараховано грошові кошти, які не було виплачено, у зв`язку з чим позивач просив надати інформацію щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573,38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн., надати інформацію про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

На запит позивача відповідачем позивачу надіслано відповідь у формі листа від 26.12.2024 №414/0/3-24.

Так, у листі від 26.12.2024 №414/0/3-24 зазначено, що згідно з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі № 520/1367/19 та від 09.10.2018 у справі № 2040/6198/18, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 боржником є Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області.

Відповідач також зазначив, що протягом 2024 року Мінсоцполітики перераховувалися кошти Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації для забезпечення виконання рішень судів відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 902.

Крім цього, у листі від 26.12.2024 №414/0/3-24 вказано, що Департамент соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації відповідно до Порядку № 902 розподіляє бюджетні кошти між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання судових рішень на підставі інформації, сформованої відповідно до черговості.

Своєчасне надання відповідачем відповіді на запит від 18.12.2024 позивачем не заперечується.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано відповіді на запит позивача стосовно строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із січня по 31 грудня 2023 року, заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18.

Колегія суддів вказує, що інформація, що міститься у листі від 26.12.2024 №414/0/3-24, не стосується запиту позивача, відповідач обмежився зазначенням загальної інформації щодо перерахування коштів Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації для забезпечення виконання рішень судів та розподілу бюджетних коштів між районними органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат з дотриманням пріоритетності їх спрямування пропорційно потребі в забезпеченні виконання судових рішень без жодних посилань на строки виплати сум вартості продуктів, зазначених позивачем у запиті від 18.12.2024, компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із січня по 31 грудня 2023 року, заборгованості за вказаними позивачем у запиті судовими рішеннями.

Колегія суддів звертає увагу на те, що лист відповідача від 26.12.2024 №414/0/3-24, надісланий позивачу у відповідь на його запит від 18.12.2024, також не містить жодної відповіді на даний запит в частині надання інформації про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

Колегія суддів зазначає, що за положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність передбачених частиною 2 статті 6 згаданого Закону підстав обмеження у доступі.

Вказане узгоджується із правовою позицією, наведеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 9901/510/18, від 14.05.2020 у справі № 9901/589/19, від 04.02.2021 у справі № 9901/598/19.

У силу наведеного, колегія суддів вказує, що відповідь Міністерства соціальної політики України від 26.12.2024 №414/0/3-24 не можна вважати повною в розумінні Закону № 2939-VI, оскільки розпорядник публічної інформації зобов`язаний надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №522/15736/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 303/5161/15-а.

Додатково колегія суддів зазначає, що у разі неволодіння інформацією, але знаючи, до повноважень якого саме органу належить надання такої публічної інформації, відповідач повинен був направити запит належному розпоряднику. Проте матеріали справи не містять доказів того, що такі повноваження відповідачем були реалізовані.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 522/15736/17, від 24.12.2020 у справі № 120/3930/19-а.

Колегія суддів доходить висновку, що лист Міністерства соціальної політики України від 26.12.2024 №414/0/3-24 не містить конкретної відповіді по суті поставлених у запиті позивача запитань, причин ненадання запитуваної позивачем інформації або вмотивованої відмови у наданні такої інформації із повідомленням причин цієї відмови, а також відповідачем не вчинено дій щодо перенаправлення запиту позивача до органу, який, на думку відповідача, є розпорядником запитуваної інформації, що свідчить про неналежний розгляд відповідачем заяви позивача від 18.12.2024.

З наведеного слідує, що відповідачем не надано повної відповіді на запит від 18.12.2024.

Таким чином, колегія суддів вказує, що матеріалами справи підтверджується твердження позивача стосовно бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах про ненадання відповіді листом Міністра соціальної політики України - Оксани Жолнович №414/0/3-24 на запит позивача щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573,38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., а всього 235957,41 грн., про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що відповідач відмовляється надати відповідь на його запит від 18.12.2024, оскільки матеріали справи не містять підтвердження відмови Міністерства соціальної політики України надати позивачу відповідь на вказаний запит, відповідачем на запит позивача надіслано відповідь у формі листа від 26.12.2024 №414/0/3-24.

Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованимим доводи позивача щодо надання позивачу листом Міністра соціальної політики України - Оксани Жолнович №414/0/3-24 недостовірної інформації в частині, що згідно з рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №520/ 1367/19 та від 09.10.2018 у справі № 2040/ 6198/18, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 боржником є лише Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, зважаючи на наступне.

Так, рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №520/1367/19, від 09.10.2018 у справі № 2040/6198/18, постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 було зобов`язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України здійснити спірні у даних справах виплати.

При цьому, в листі від 26.12.2024 №414/0/3-24 відповідач вказав, що боржником за зазначеними позивачем у запиті від 18.12.2024 судовими рішеннями є Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області, однак відповідачем у листі від 26.12.2024 №414/0/3-24 не зазначено, що Управління соціального захисту населення Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області є єдиним боржником за судовими рішеннями.

Доводи позивача про те, що Міністерство соціальної політики України не забезпечує виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спірні правовідносини у справі, що розглядається, стосуються питання протиправної бездіяльності щодо надання позивачу на запит від 18.12.2024 інформації, а не питання виконання вказаних позивачем судових рішень.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненадання позивачу листом 26.12.2024 №414/0/3-24 відповіді на запит на інформацію щодо строків виплати суми вартості продуктів за період із 01.10.2018 року по 31.12.2022 року, що склала 109573, 38 грн., компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2023 року у сумі 37893,23 грн., заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №520/1367/19, яка склала 9196, 77 грн., заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 2040/6198/18, що становить 79294, 03 грн., всього 235957,41 грн. та про розмір компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України за період із 1 січня по 31 грудня 2024 року.

При цьому, враховуючи те, що відповідачем було надано відповідь на запит позивача, проте вказана відповідь не містить відповідей на фактично поставлені у запиті питання, колегія суддів доходить висновку, що для належного та ефективного способу захисту прав позивача слід визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо ненадання листом 26.12.2024 №414/0/3-24 повної відповіді ОСОБА_1 на запит від 18.12.2024, зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 18.12.2024 та надати відповідь відповідно до вимог, визначених положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів вказує, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги позивача знайшли часткове підтвердження в ході розгляду колегією суддів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення у разі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 по справі № 520/35566/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо ненадання листом 26.12.2024 №414/0/3-24 повної відповіді ОСОБА_1 на запит від 18.12.2024.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 18.12.2024 та надати відповідь відповідно до вимог, визначених положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова