Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №480/10585/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р. Справа № 480/10585/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Річківської сільської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, по справі № 480/10585/24

за позовом ОСОБА_1

до Річківської сільської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Річківської сільської ради (надалі по тексту відповідач, Річківська сільська рада), в якому просив суд:

- визнати бездіяльність Річківської сільської ради протиправною та зобов`язати Річківську сільську раду Сумського району Сумської області внести зміни до генерального плану села Білани, а саме: змінити функціональну зону, де розташована земельна ділянка з цільовим призначенням 01.02 - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Річківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо не внесення до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області зміни функціональної зони розташованої земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

Зобов`язано Річківську сільську раду Сумського району Сумської області внести зміни до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо функціональної зони розташованої земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Річківської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 гривень.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі 480/10585/24 повністю та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу Річківської сільської ради без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі № 480/10585/24 залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2021 року позивач звернувся до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства. До заяви позивач долучив копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства та копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.11.2021 року рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання від 23 листопада 2021 року Річківської сільської ради Сумського району Сумської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства розташованої за адресою АДРЕСА_1 " позивачу відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 480/6159/23 позов ОСОБА_1 до Річківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення дванадцятої сесії восьмого скликання від 23 листопада 2021 року Річківської сільської ради Сумського району Сумської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства розташованої за адресою АДРЕСА_1 ". Зобов`язано Річківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для веденням фермерського господарства (01.02) площею - 2.9000 га з кадастровим номером 5920681800:02:002:0818 за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

28.05.2024 року позивач звернувся до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 2,9000 га, кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Річківської сільської ради Сумського району Сумської області. До заяви позивач, зокрема додав копію клопотання гр. ОСОБА_1 від 14.09.2015 року до Вирівської сільської ради про врахування його інтересів - ведення фермерського господарства на земельній ділянці, якою він користується з 1994 року.

Рішенням сорокової сесії восьмого скликання від 11.06.2024 року Річківської сільської ради Сумського району Сумської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства розташованої за адресою АДРЕСА_1 " позивачу було відмовлено в задоволенні зазначеної вище заяви "у зв`язку з невідповідністю об`єкта згідно Генерального плану населеного пункту с. Білани від 22.12.2017 року".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

З матеріалів справи слідує, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 480/6159/23 позивач 28.05.2024 року звернувся до Річківської сільської ради Сумського району Сумської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 2,9000 га, кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Річківської сільської ради Сумського району Сумської області.

Проте, рішенням сорокової сесії восьмого скликання від 11.06.2024 року Річківської сільської ради Сумського району Сумської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства розташованої за адресою АДРЕСА_1 " позивачу було відмовлено в задоволенні зазначеної вище заяви у зв`язку з невідповідністю об`єкта генеральному плану населеного пункту с. Білани від 22.12.2017 року.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.07.2021 року № 266110886 позивач є власником комплексу виробничих будівель з господарськими спорудами, які розміщені на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9923297512023 від 28.06.2023 року функціональне призначення спірної земельної ділянки вказано «для ведення фермерського господарства».

Проте, згідно Генерального плану населеного пункту Білани, що затверджений рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Вирівської сільської ради від 22.12.2017 року "Про затвердження генерального плану населених пунктів Вирівської сільської ради" спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової та багатоквартирної забудови.

Позивач, звернувшись з цим позовом, зазначає, що в зв`язку з проведенням проектних робiт з внесенням змiн до генерального плану с. Бiлани позивач у 2015 році звертався до Вирівської сільської ради, яка увійшла до ОТГ Річківської сільської ради, з клопотанням про намір надання йому спірної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а також у травні 2024 року звертався до відповідача про виділення йому спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, проте відповідачем його інтереси враховані не були, а отже вважає, що відповідачем була допущена протиправна бездіяльність щодо не внесення до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області зміни функціональної зони земельної ділянки кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

Проте, доводи позивача щодо наявності бездіяльності відповідача в межах спірних правовідносин колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2780-XII, містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Положеннями ч.1 ст.12 Закону № 2780-XII визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з ч.3 ст.17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.17 Закону № 3038-VI рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно ч.ч.9,13 ст.17 Закону № 3038-VI строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік.

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України "Про землеустрій", а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про землеустрій" для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

За змістом частин першої, другої статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Згідно з ч.5 ст.18 Закону № 3038-VI внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст.16 Закону № 3038-VI внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі Порядок № 926 ).

Згідно п.1 Порядку № 926, цей порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Відповідно до п.5 Порядку № 926 внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід`ємною частиною. Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України “Про землеустрій” та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 926 передбачено, що внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.

Згідно з п.9 Порядку № 926 зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.

Відповідно до п.12 Порядку № 926 під час розроблення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні враховуються державні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо сучасного стану та планів розвитку відповідних територій, у тому числі з питань цивільного захисту).

За приписами п.34 Порядку № 926 рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п.35 Порядку № 926 виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

Пунктом 41 Порядку № 926 визначено, що розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44 цього Порядку.

За приписами п.42 Порядку № 926 підготовчий етап включає такі заходи:1) прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та 37 цього Порядку щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, у якому зазначаються, зокрема, строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;2) оприлюднення замовником рішення щодо розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та підстав для його прийняття, зокрема результатів містобудівного моніторингу, яке здійснюється через місцеві засоби масової інформації, на веб-сайті замовника, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом);8) інформування замовником через місцеві засоби масової інформації, на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника про початок розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту та визначених замовником порядку і строків внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами із забезпеченням дотримання таких строків:початок реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - на наступний робочий день після дати публікації відповідного повідомлення;строк реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - не менш як протягом 15 робочих днів від дати публікації відповідного повідомлення.

З аналізу наведених вище норм слідує, що генеральний план, складовою частиною якого є план зонування території, є містобудівною документацією, зміни до якої вносяться на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради з урахуванням громадських та приватних інтересів, зокрема, пропозицій фізичних осіб, які підлягають реєстрації.

Між тим, позивачем не надано доказів звернення з пропозиціями щодо внесення до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області та зміни функціональної зони земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

Отже, матеріали справи не містять доказів наявності підстав для визнання в межах спірних правовідносин бездіяльності відповідача з внесення змін до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо функціональної зони спірної земельної ділянки протиправною.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Посилання позивача на клопотання від 14.09.2015 року, як на підставу наявності в межах спірних правовідносин бездіяльності відповідача з внесення змін до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо функціональної зони спірної земельної ділянки колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказана заява адресована Голові Вирівської сільської ради, а не до Річківської сільської ради, тобто відповідача у справі.

Крім того, вказана заява не містить вимог про внесення змін до генерального плану села Білани шляхом зміни функціональної зони, де розташована земельна ділянка з цільовим призначенням 01.02 - для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення.

За змістом вказаного клопотання воно подано позивачем у зв`язку з проведенням проектних робіт з внесення змін до генерального плану с. Білани з проектами детального планування та містить вимогу взяти до уваги те, що на території колишньої сільгоспхімії в с. Білани позивач планує вести фермерське господарство та хоче подати заяву про виділення земельної ділянки в оренду після завершення робіт із складання і затвердження генерального плану с. Білани.

Колегія суддів зазначає, що механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок розроблення містобудівної документації № 290).

Відповідно до п. 4.9 Порядку розроблення містобудівної документації № 290 (в редакції на час подання клопотання) замовник розроблення містобудівної документації планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 555 ( 555-2011-п ) "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".

Згідно із п.2 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі Порядок проведення громадських слухань №555) (в редакції на час подання клопотання) проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Згідно із п.9 Порядку проведення громадських слухань №555 відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ) пропозиції

подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Згідно із п.11 Порядку проведення громадських слухань №555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

Отже, чинним на час подання клопотання законодавством передбачалося, що під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації громадяни мали право подати у письмовому вигляді пропозиції щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації, які підлягали реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядалися розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надавалася відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

При цьому, в клопотанні від 14.09.2015 року позивач повідомив про намір отримання спірної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства після затвердження генерального плану с. Білани.

Проте, пропозиції щодо внесення змін до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо спірної земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства" клопотання від 14.09.2015 року не містить.

Відповіді про врахування клопотання позивача під час затвердження генерального плану с. Білани або обґрунтованої відмови у його врахуванні матеріали справи не містять.

Згідно архівної довідки архівного відділу Сумської районної державної адміністрації від 04.06.2024 року № 80 /05-48 (а.с.44) рішення про виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за вказаним клопотанням за вересень-грудень 2015 року не приймалося.

Однак, колегія суддів зазначає, що позивач в позові не заявляв вимог про оскарження таких дій (бездіяльності) відповідача щодо нерозгляду його клопотання.

Позивач також не заявляв вимог в позові про оскарження будь-якого рішення відповідача, позовні вимоги стосувалися виключно бездіяльності відповідача щодо невнесення змін до генерального плану.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними в межах спірних правовідносин наведені вище посилання позивача та не знаходить підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог.

При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 5 ст. 308 КАСУ суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Враховуючи зазначене, а також те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до генерального плану та віднесення спірної земельної ділянки до функціональної зони з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", то колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо не внесення до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області зміни функціональної зони земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, позові вимоги про зобов`язання Річківську сільську раду Сумського району Сумської області внести зміни до генерального плану села Білани Річківської сільської ради Сумського району Сумської області щодо функціональної зони розташованої земельної ділянки з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", кадастровий номер 5920681800:02:002:0818, площею 2,9000 гектарів, з території житлової багатоквартирної забудови на територію сільськогосподарського призначення також задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про задоволення позову.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Річківської сільської ради - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 по справі № 480/10585/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Річківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії-відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій