Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №440/14990/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р.Справа № 440/14990/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039) по справі № 440/14990/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» (далі – позивач, ТОВ «Лубним`ясо») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі– відповідач), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№00156950701 від 17.10.2025 (форма «Р»), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4 246 725 грн, у тому числі 3 397 380 грн основний платіж та 849 345 грн штрафних (фінансових) санкцій;

№00156960701 від 17.10.2025 (форма «П»), відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11 158 008 грн;

№00156970701 від 17.10.2025 (форма «Р»), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 532 605 грн, у тому числі 426 084 грн основний платіж та 106 521 грн штрафних (фінансових) санкцій;

№00156980701 від 17.10.2025 (форма «ПС»), відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 6 800 грн.

№00156990701 від 17.10.2025 року (форма «Р»), відповідно до якого Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно у сумі 35 857,06 грн., у тому числі 30 309,84 грн. основний платіж та 5 547,22 грн штрафні (фінансові) санкції;

№00157000701 від 17.10.2025 року (форма «ПС»), відповідно до якого Товариству застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно у сумі 1020 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що донарахування податку на прибуток підприємств було вчинено податковим органом на підставі висновків про неправильне відображення платником витрат, вчинених на користь ФОП ОСОБА_1 у неналежному податковому періоді. З актів наданих послуг слідує понесення витрат на перевезення товару протягом 2019-2020 років. Позивач наголосив, що показники фінансової звітності платника податків повинні співпадати з даними бухгалтерського обліку, що здійснюється на підставі первинних документів, складання яких є обов`язковою передумовою включення певних сум до витрат, які враховуються для визнання об`єкта оподаткування податком на прибуток. З урахуванням вимог пункту 4.6 Положенням №88, відповідно до якого помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються внесенням даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, Товариством складено бухгалтерську довідку (01.03.2022) та відображено вказані витрати у рядку 2180 «інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати (форма 2-м) у І кварталі 2022 року. На виконання вимог пункту 177.8. статті 177 ПК України при виплаті доходу на користь ФОП ОСОБА_1 , відображено таку виплату за ознакою доходу "157" в поданих податкових розрахунках за ІІІ квартал 2019 року – І квартал 2020 року. Наведене спростовує встановлене відповідачем правопорушення в частині порушення п. 44.1, п. 44.2. ст. 44, п. 134.1.1. ст. 134, п. п. 7, п. 19 П(С)БО «Витрати», а саме завищення фінансового результату до оподаткування (збиток) у сумі 8 969 873 грн. за 2022 рік.

Крім того, в акті перевірки зазначено про невключення Товариством до складу різниць до декларації з податку на прибуток, на які збільшується фінансовий результат за 2022 рік суму коштів перерахованих як безповоротна фінансова допомога в розмірі 20 000 000 грн, чим, на думку контролюючого органу, Товариством порушено вимоги пп. 140.5.10 ст. 140 ПК України. Позивач вказує, що на виконання договору, укладеного з ДП «Перемога Нова», перераховано безповоротну фінансову допомогу, що відображено на рахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" з наступним включенням до складу "інших операційних витрат" (рядок 2180) звіту про фінансові результати за 2022 рік (форма №2-м). Підстави для застосування норми пп. 140.5.10 ст. 140 ПК України відсутні, оскільки ДП «Перемога Нова» не декларувала збитків у 2021 році та не була взагалі платником податку на прибуток у 2021 році, що підтверджується податковою декларацією платника.

Також податковий орган нарахував грошові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі висновків акту про невиконання підприємством обов`язку донарахувати податок на додану вартість на суму списаних матеріальних активів, які не були використані в господарській діяльності наприкінці відповідних податкових періодів. Позивач зауважував, що норма статті 198.5 Податкового кодексу України зобов`язує платника податків скласти відповідні податкові накладні на "компенсуюче" ПДВ саме у відповідних звітних (податкових) періодах, коли такі товари/послуги/необоротні активи починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю. На виконання вказаної норми статті 198.5 Податкового кодексу України позивачем у відповідних податкових (звітних) періодах було виписано та складено відповідні податкові накладні, що спростовує порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 426 084 грн.

Перевіркою також було встановлено заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 30 309,84 грн. за рахунок не включення до бази оподаткування 1174,8 м/кв. площі триповерхового нежитлового будинку з підвалом, що перебуває у власності ТОВ «Лубним`ясо». Разом з тим, з урахуванням «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України дана триповерхова будівля не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 закрито провадження щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№00156950701 від 17.10.2025 в частині податкового правопорушення щодо невключення до складу різниць, на які збільшується фінансовий результат, суми зменшення вартості основних засобів у сумі 898 421 грн за результатами їх переоцінки, які віднесені до інших витрат підприємства;

№00156960701 від 17.10.2025 в частині податкового правопорушення щодо невключення до складу різниць, на які збільшується фінансовий результат, суми зменшення вартості основних засобів у сумі 898 421 грн за результатами їх переоцінки, які віднесені до інших витрат підприємства; невірного визначення різниць у І півріччі 2025 року, на які зменшується фінансовий результат, на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на суму 164 046 грн;

№00156990701 від 17.10.2025 (збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно у сумі 35 857,06 грн);

№00157000701 від 17.10.2025 (штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно у сумі 1020 грн).

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо»:

податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.10.2025 №00156970701, №00156980701, №00156960701 визнано протиправними та скасовано повністю;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 17.10.2025 №00156960701 визнано протиправним та скасовано в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 10 095 541,00 грн;

ухвалено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 30280,00 грн.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, використавши право, надане в абзаці другому пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, включив уточнені показники у складі податкової декларації з податку на прибуток у звітному (податковому) періоді, в якому було виявлено помилку. Оскільки позивач скористався правом не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки), суд першої інстанції визнав такими, що спростовані в ході розгляду справи твердження відповідача про допущення платником порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, ст. 138, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по відображенню господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 . Отже, податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156960701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 8 969 873,00 грн є протиправним.

Щодо виявленого відповідачем порушення, яке полягало у не включенні позивачем до складу різниць (р. 3.1.10.1) до декларації з податку на прибуток, на які збільшується фінансовий результат за 2022 рік суму коштів, перерахованих як безповоротна фінансова допомога в розмірі 20 000 000 грн, суд першої інстанції вказав, що підставою для застосування норми п. 140.5.10. статті 140 Податкового кодексу України є передбачена законом умова: якщо неплатником податку (отримувачем безповоротної допомоги) задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу. ДП «Перемога Нова» не декларувала збитків у 2021 році та не була взагалі платником податку на прибуток у 2021 році, тому при наданні безповоротної допомоги відсутні підстави для застосування вимог підпункту 140.5.10. статті 140 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156960701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 125 668,00 грн є протиправним.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156960701 (форма «П»), відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11 158 008 грн, визнано протиправним та скасовано в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 10 095 541,00 грн (8 969 873,00 грн + 1125 688,00 грн).

Водночас, оскільки судом встановлено відсутність податкових правопорушень при наданні безповоротної фінансової допомоги ДП «Перемога-Нова» та при відображенні витрат на збут за наслідками відносин з ФОП ОСОБА_1 , то рішення податкового органу про збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на 3 397 380,00 грн та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 847 345,00 грн за порушення у вигляді - є необґрунтованим, прийняте з невірним застосуванням закону відносно дійсних фактичних обставин справи, тому суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156950701.

Щодо виявленого порушення у вигляді заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 426 084 грн (податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156970701), суд першої інстанції зазначив, що списання (невикористання в господарській діяльності) ТМЦ позивачем вчинялось протягом року та як наслідок вчинялось і виконання визначених статті 198.5 Податкового кодексу України вимог щодо нарахування відповідних податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до долучених до матеріалів справи податкових накладних. Як похідне, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156980701, яким визначено суму штрафу у розмірі 6800,00 грн за нескладення та нереєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі №440/14990/25, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не надано пояснення щодо розбіжностей між обсягами відображених у бухгалтерському обліку послуг та наданих до перевірки первинних документів. Віднесені витрати на збут в сумі 8969873 грн по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 , що включені до складу інших операційних витрат по коду рядка 2180 Звіту про фінансові результати (форма 2-м) за 2022 рік, не пов`язані з доходом який отримувало ТОВ «Лубним`ясо» у звітному періоді. За змістом первинних документів (акти наданих послуг, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR) ФОП ОСОБА_1 надавав транспортно-експедиційні послуги по доставці товару на адресу ТОО «Астанапрод» (м.Уральськ, Республіка Казахстан) та ИП «Rikkaus» (м.Алмати, Республіка Казахстан), визнання доходів по яким у 2022 році не відбувалось через відсутність постачання. Отже, Товариством порушено п.44.1, п. 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.7, п.19 ПСБО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, внаслідок чого завищено фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухгалтерського обліку за 2022 рік у сумі 8 969 873 грн.

Щодо непроведення коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої безповоротної фінансової допомоги на суму 20 млн грн скаржник вказує, що додатковою угодою від 28.12.2022 до Договору №37330-Г від 26.12.2022 загальна сума фінансовох допомоги збільшена до 20 000 000 грн. За даними податкової декларації ДП «Перемога Нова» з податку на прибуток підприємства за підсумками 2022 року задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування (р.04 Декларації) «-» 327 231 385 грн. Одночасно, ТОВ «Лубним`ясо» за підсумками 2022 року задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування (р.04 Декларації) «-» 10 993 962 грн. Наведене свідчить про порушення позивачем порушено пп.п.140.5.10 п.140.5 ст.140 ПК України, внаслідок чого занижено різниці, на які збільшується фінансовий результат за 2022 рік, у сумі 20 000 000 грн.

Крім того, автор скарги наголошує, що протягом 2023-2024 років ТОВ «Лубним?ясо» списано без документального підтвердження та розрахунку нормативних втрат товарно-матеріальних цінностей в сумі 2130421,03 грн. У періодах відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації, коли встановлені відповідні нестачі, Товариство повинно скласти податкові накладні та включити до складу податкового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 426084 грн (в т.ч. жовтень 2023 – 226 456 грн; жовтень 2024 – 199 628 грн). Наведене свідчить про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 426084 грн, а також про нескладання у визначений термін податкових накладних в ЄРПН за операціями, що підлягають оподаткуванню за п. 198.5 ст. 198 ПК України на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 2 130 421,03 грн (в т.ч. за жовтень 2023 –1132278,79 грн, жовтень 2024 – 998142,24 грн).

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

10.07.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» на апеляційну скаргу. Разом з тим, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та вирішуючи питання про прийняття вказаного відзиву, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

31.08.2026 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» про долучення доказів на виконання вимог суду, а саме: витяг з рахунку 631 щодо підтвердження оплати за послуги отримані від ФОП ОСОБА_1 ; акти інвентаризації, на підставі яких формувались податкові накладні на виконання вимог ст. 198.5 Податкового кодексу, якою встановлено обов`язок скласти податкову накладну саме у звітному (податковому) періоді, в якому такі товарно – матеріальні цінності фактично використані поза господарською діяльністю.

14.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення Головного управління ДПС у Полтавській області, в яких на вимогу суду надано пояснення щодо ненарахування «умовного» ПДВ при безоплатній передачі готової продукції. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лубним`ясо» проводило щорічні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, до за висновками актів інвентаризації товариство за наявності виявлених надлишків здійснювало їх оприбуткування на матеріальні рахунки з одночасним визнанням доходу (рах. 746. 719). При наявності нестач ТОВ «Лубним`ясо» відображало в бухгалтерському обліку списання запасів на суму їх вартості бухгалтерським проведенням Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» Кт 25 «Напівфабрикати» або Кт 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Звіркою результатів інвентаризацій за 2023-2024 роки встановлено нестачі, у зв`язку з чим встановлено, що підприємством списано без документального підтвердження та розрахунку нормативних втрат товарно-матеріальних цінностей на суму 2 130 421,03 грн, що становить порушення п. 198.5 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 426084 грн. Із встановленого зазначеного порушення випливає суміжне порушення щодо нереєстрації у ЄРПН податкових накладних, що підлягають оподаткуванню, за п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Крім того, 14.09.2026 судом отримано клопотання ТОВ «Лубним`ясо», в якому позивач просив врахувати надані під час розгляду справи в суді першої інстанції обороти рахунку 94.6 «втрати від знецінення запасів», відповідно до чого встановлено списання протягом року, а не наприкінці, як наполягає відповідач.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повістки про виклик у судове засідання, призначені на 29.06.2026, 13.07.2026, 31.08.2026, 14.09.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубним`ясо» зареєстроване у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 37969771, перебуває на податковому обліку як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Лубним`ясо» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2021 по 30.06.2025, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування в період з 01.10.2021 по 30.06.2025.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Лубним`ясо» №13953/16-31-07-01-01/37969771 від 26.09.2025.

Згідно з висновками акта перевірки № 13953/16-31-07-01-01/37969771 від 26.09.2025 позивачем допущено, крім іншого, порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1. ст. 138, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п.7, п. 19 ПСБО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2022 рік у сумі 3 397 380 грн;

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1. ст. 138, пп. 140.4.4.п. 140.4 ст. 140, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п.7, п. 19 П(С)БО «Витрати», в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за І квартал 2025 року у сумі 11 158 008 грн;

- п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету у сумі 426 084 грн, в тому числі за квітень 2024 року - 109011 грн, за травень 2024 - 117445, листопад 2024 - 8568 грн, грудень 224 року 191042 грн;

- п. 201.1, 201.7., 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України, в результаті чого не складено та незареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями що підлягають оподаткуванню за п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України на загальну суму обсягу постачання 2 130 421,03 грн.

На підставі Акта від 26.09.2025 №13953/16-31-07-01-01/37969771 відповідачем прийнято податкові повідомлення від 17.10.2025:

- №00156950701 (форма "Р"), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4 246 725 грн, у тому числі 3 397 380 грн основний платіж та 849 345 грн штрафних (фінансових) санкцій;

- №00156960701 від 17.10.2025 (форма "П"), відповідно до якого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11 158 008 грн;

- №00156970701 від 17.10.2025 (форма "Р"), відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 532 605 грн, у тому числі 426 084 грн основний платіж та 106 521 грн штрафних (фінансових) санкцій;

- №00156980701 від 17.10.2025 (форма "ПС"), відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у сумі 6 800 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 25.07.2025 за №2482-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Лубним`ясо» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2021 по 30.06.2025, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування в період з 01.10.2021 по 30.06.2025, за результатами якої складено акт перевірки № 13953/16-31-07-01-01/37969771 від 26.09.2025, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Щодо виявленого відповідачем порушення, яке полягало у завищенні показників по коду рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту на суму 8 969 1873 грн за 2022 рік внаслідок включення до їх складу вартості транспортно-експедиційних послуг, оприбуткованих від ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів враховує наступне.

Суть порушення податковим органом в акті перевірки зазначається в тому, що перевіркою відображених платником податків та встановлених у процесі проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (форма №2-м), встановлено завищення показників по коду рядка 2180 «Інші операційні витрати» Звіту на суму 8 969 873 грн за 2022 рік, внаслідок включення до їх складу вартості транспортно-експедиційних послуг, оприбуткованих від ФОП ОСОБА_1 , по операціях, що оформлені актами наданих послуг на міжнародні вантажні автоперевезення, складених за операціями 2019-2020 років, що не відповідають періоду визнання доходу для отримання якого вони здійснені.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Лубним`ясо» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір №01/09-18 від 01.09.2018, відповідно до якого сторонами узгоджено надання послуг з міжнародних та міжміських перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с.221-224, т.1). На підтвердження виконання наданих послуг позивачем до перевірки було надано акти наданих послуг (а.с. 225-250, т.1; а.с. 1-19, т.2).

Зі змісту акта перевірки слідує, що контролюючим органом не заперечується факт понесених витрат згідно актів наданих послуг протягом 2019-2020 років. Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції на підтвердження оплати за послуги, отримані від ФОП ОСОБА_1 позивачем надано картки рахунку «631» за ІІІ квартал 2019 року - ІІ квартал 2020 року.

В акті перевірки зазначено про наявність на початок перевірки (01.10.2021) дебіторської заборгованості по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_2 за договором №01/09-18 від 01.09.2018 в сумі 8 969 873 грн (а.с. 144, т.1).

Як слушно зауважив суд першої інстанції, спірним в даному випадку є правомірність відображення таких витрат у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати (форма 2-м) саме за 2022 рік у сумі 8 969 873 грн. Оскільки послуги надавалися протягом 2019-2020 р.р., податковий орган вважав, що період декларування відповідних витрат у вигляді інших операційних витрат не відповідає періоду визнання доходу, для отримання якого ці витрати були здійснені.

З цього приводу колегія суддів враховує, що за змістом пункту 6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі - П(с)БО 16 «Витрати»), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 П(с)БО 16 «Витрати» передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Пунктом 5 П(с)БО16 «Витрати» закріплено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток витратами звітного періоду визнаються достовірно оцінені витрати у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, відображені в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витрати, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, визначені пунктом 9 П(С)БО 16 «Витрати».

За змістом статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За приписами пункту 7 П(с)БО 16 «Витрати» витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, встановлення правомірності (безпідставності) включення певних витрат до витрат звітного періоду, неможливе без дослідження первинних документів, якими оформлені відповідні господарські операції, та дотримання платником податків приписів пунктів 6 і 7 П(с)БО16 «Витрати», щодо відображення цих витрат в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

З огляду на наведене, показники фінансової звітності платника податків повинні співпадати з даними бухгалтерського обліку, що здійснюється на підставі первинних документів, складання яких є обов`язковою передумовою включення певних сум до витрат, які враховуються для визнання об`єкта оподаткування податком на прибуток. У випадку виникнення розбіжностей між даними фінансової звітності та бухгалтерського обліку для цілей податкового обліку використовуються дані бухгалтерського обліку, які ґрунтуються на первинних документах.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.06.2026 у справі №560/10595/24

За обставинами справи платник не заперечував невідповідності періоду декларування даних витрат тому періоду, в якому було отримано відповідний дохід, пов`язаний з понесенням цих витрат. Водночас зауважував, що підтверджуючі первинні документи було отримано платником від контрагента ФОП ОСОБА_2 тільки у 2022 році, тому були відсутні підстави для включення відповідних витрат до складу декларації про фінансові результати. Крім того, платник зазначав про передбачений законодавством механізм виправлення помилок у податковому обліку та неточностей, що були допущені у попередніх податкових періодах.

Так, у відповідності до пункту 4.6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерство фінансів України від 24.05.1995 №88, помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або зі знаком «мінус», а виправлення (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та регістри бухгалтерського обліку, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

Судом першої інстанції було досліджено складену позивачем довідку 01.03.2022 бухгалтерську довідку, відповідно до якої до моменту фактичного отримання первинних документів підприємство не мало підстав для відображення витрат у бухгалтерському та податковому обліку

Відтак, з урахуванням вимог пункту 4.6. Положення №88, відповідно до якого помилки в регістрах бухгалтерського обліку за минулий звітний період виправляються несенням даних до регістру бухгалтерського обліку у місяці, в якому виявлено помилку, позивачем вказані витрати відображено у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати (форма 2-м) у І кварталі 2022 року.

У контексті встановлених обставин суд першої інстанції правильно врахував положення пункту 50.1 статті 50 ПК України, який передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, позивач у відповідності до пункту 50.1 статті 50 ПК України включив уточнені показники у складі податкової декларації з податку на прибуток у звітному (податковому) періоді, в якому було виявлено помилку. Такий спосіб виправлення відповідає вимогам законодавства, а тому доводи податкового органу щодо неправомірності включення зазначених витрат до складу витрат 2022 року та заниження податку на прибуток є необґрунтованими.

З урахуванням встановлених обставин позивач правомірно виправив виявлену помилку шляхом відображення уточнених показників у податковій декларації за наступний звітний період, що відповідає вимогам пункту 50.1 статті 50 ПК України, у зв`язку з чим твердження відповідача про допущення платником порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, ст. 138, пп. 140.4.4 п. 140.4, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування по відображенню господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 спростовані в ході розгляду справи, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156960701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 8 969 873,00 грн.

Щодо виявленого відповідачем порушення, яке полягало у невключенні позивачем до складу різниць (р. 3.1.10.1) до декларації з податку на прибуток, на які збільшується фінансовий результат за 2022 рік суму коштів, перерахованих як безповоротна фінансова допомога в розмірі 20 000 000 грн, колегія суддів враховує наступне.

Суть порушення податковим органом в акті перевірки зазначається в тому, що у період, який перевірявся, позивачем укладено договір №37330-г від 26.12.2022 з ДП «Перемога Нова», предметом якого є надання безповоротної фінансової допомоги. Загальна сума фінансової допомоги становить 6 000 000 грн без ПДВ.

При цьому, умовами договору не передбачено повернення отриманих грошових коштів, а також не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку ДП «Перемога Нова» за отримані від ТОВ «Лубним`ясо».

Додатковою угодою від 28.12.2022 до Договору №37330-Г від 26.12.2022 загальна сума фінансової допомоги збільшена до 20 000 000 грн. Вказану суму перераховано позивачем на користь ДП «Перемога Нова», що підтверджується платіжними інструкціями №460170003 від 29.12.2022, №4690170002 від 29.12.2022, №4690170001 від 29.12.2022.

Понесені витрати від надання безповоротної допомоги позивачем відображено на рахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з наступним включенням до складу «інших операційних витрат» (рядок 2180) звіту про фінансові результати за 2022 рік (форма №2-м).

Вказуючи в акті перевірки на допущення ТОВ «Лубним`ясо» порушення підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України, контролюючий орган виходив з того, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за підсумками 2022 року ДП «Перемога Нова» задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування 327 231 385 грн. Водночас ТОВ «Лубним`ясо» за підсумками 2022 року задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування 10 993 962 грн.

Суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

За приписами підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Слід зазначити, що сума безповоротної фінансової допомоги у надавача включається до складу витрат звітного періоду, а у одержувача - до складу доходів. Таким чином, надання безповоротної фінансової допомоги враховується платником податку у витратах звітного періоду і впливає на розрахунок фінансового результату до оподаткування.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.05.2023 у справі №580/3758/19, від 12.11.2025 у справі №380/8405/24.

За обставинами справи безповоротна фінансова допомога надана у 2022 році, тому для наявності права на збільшення фінансового результату на відповідну суму, отримувач безповоротної фінансової допомоги ДП «Перемога Нова» повинно було мати задекларовані збитки за 2021 рік, тобто за рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу.

Разом з тим, відповідно до звітів про фінансовий стан та фінансові результати підприємства ДП «Перемога Нова» не декларувало збитків у 2021 році та не було платником податку на прибуток у 2021 році, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи, у зв`язку з чим у ТОВ «Лубним`ясо» при наданні безповоротної допомоги ДП «Перемога Нова» були відсутні підстави для застосування вимог підпункту 140.5.10. статті 140 ПК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156960701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 125 668,00 грн є протиправним.

Враховуючи встановлену судом відсутність порушень податкового законодавства у діях позивача при наданні безповоротної фінансової допомоги ДП «Перемога-Нова» та відображенні витрат на збут за результатами господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 , збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток на 3 397 380,00 грн та застосування штрафної фінансової санкції у розмірі 847 345,00 грн є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156950701.

Щодо виявленого відповідачем порушення у вигляді заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 426 084 грн, колегія суддів враховує наступне.

Як вказано в акті перевірки, ТОВ «Лубним`ясо», відповідно до абз. «г» пункту 198.5. Податкового кодексу України при встановленні нестач товарно-матеріальних цінностей, що зафіксовані у актах щорічної інвентаризації, повинно було скласти податкові накладні та включити до складу податкового зобов`язання податку на додану вартість в загальній вартості у сумі 426 084 грн внаслідок заниження суми "компенсаційного" ПДВ на суму списаних матеріальних активів, що не використовувалися у господарській діяльності платника.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За змістом наведених норм, обов`язок платника податку щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань з ПДВ та складання відповідної податкової накладної виникає у тому звітному (податковому) періоді, в якому відповідні товари, послуги чи необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зі змісту акта перевірки підставою для встановлення списання ТМЦ є, зокрема, рахунок 94 «інші витрати операційної діяльності» та акти інвентаризації.

При цьому, досліджуючи зміст рахунку «94» Обороти рахунку 94.6 «Втрати від знецінення запасів», у 2023 році відображено у бухобліку списання вартості нестач на суму 1 250 093,79 грн, у 2024 році відображено у бухобліку списання вартості нестач на суму 1 124 430,24 грн.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вказаної норми пункту 198.5 статті 198 ПК України позивачем у відповідних податкових (звітних) періодах було виписано та зареєстровано відповідні податкові накладні (а.с. 60-250, т.2; т.3-5; а.с.1-70, т.6).

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції позивачем надані акти інвентаризації, на підставі яких були виписані та зареєстровані податкові накладні на виконання вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України, якою встановлено обов`язок скласти податкову накладну саме у звітному (податковому) періоді, в якому такі товарно-матеріальні цінності фактично використані поза господарською діяльністю (списані).

Таким чином, списання (невикористання в господарській діяльності) ТМЦ позивачем вчинялось протягом року та як наслідок вчинялось і виконання визначених пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України вимог щодо нарахування відповідних податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до долучених до матеріалів справи податкових накладних.

Водночас акти інвентаризації містили зведені відомості про нестачі ТМЦ, які вже були списані позивачем у відповідних звітних періодах. За таких обставин повторне нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на підставі зазначених актів інвентаризації призвело б до подвійного оподаткування одних і тих самих операцій.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 ПК України, а також про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 426 084 грн, у тому числі за жовтень 2023 року — 226 456 грн та за жовтень 2024 року — 199 628 грн, не знайшли підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156970701.

Відповідно, як похідне від зазначеного, підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення від 17.10.2025 №00156980701, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн за нескладення та нереєстрацію податкових накладних в ЄРПН, оскільки обставини, які слугували підставою для застосування цього штрафу, не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі №440/14990/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 23.09.2026 року