Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №440/5750/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 р. Справа № 440/5750/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, по справі № 440/5750/25

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління поліції охорони в Полтавській області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 вересня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Управління поліції охорони в Полтавській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 вересня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 440/5750/25 позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Зобов`язано Управління поліції охорони в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року з застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5750/25 від 30 червня 2025 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки Національна поліція є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з 07.11.2015, отже обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року. Апелянт вказує, що у позивача виникло право на індексацію в червні 2016 року, індексація грошового забезпечення у період з червня 2016 року по жовтень 2017 року не проводилася та не виплачувалася, оскільки відповідно до Постанови КМУ №1078 в зазначений період поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення не включено, а тільки постановою КМУ №782 від 18.10.2017 року внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Додатково апелянт наголошує, що вручення позивачу зазначеного документа (грошового атестату) є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду; звернувшись до суду з адміністративним позовом, який безпосередньо стосується питання проходження публічної служби та звільнення зі служби в термін понад один місяць після того, як позивачу на його думку стало відомо про порушення відповідачем його права щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач порушив передбачений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у спірний період (з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року включно) позивач проходив службу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області на посаді старшого сержанта поліції, поліцейського-водія взводу реагування батальону, що не заперечується відповідачем та підтверджується, зокрема, витягом з наказу Управлінні поліції охорони в Полтавській області від 28 вересня 2018 року № 287 ос.

У період із листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року Управлінням поліції охорони в Полтавській області не нараховано індексацію грошового забезпечення, що підтверджується витягом з особового рахунку працівника ОСОБА_1 .

Листом Управління поліції охорони в Полтавській області від 03 квітня 20025 року на звернення ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року, оскільки в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79 %, тому виникає право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року. Індексація грошового забезпечення у період з червня 2016 року по жовтень 2017 року не проводилася та не виплачувалася, оскільки відповідно до Постанови КМУ №1078 в зазначений період поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення не включено, а тільки постановою КМУ №782 від 18 жовтня 2017 року внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року з застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 10 статті 62 Закону № 580-VIII, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно зі статтею 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Закон № 580-VIII набув чинності 07.11.2015.

При цьому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі – Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За приписами пункту 8 Постанови №988, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Отже, розміри посадових окладів поліцейських та складові їхнього грошового забезпечення були установлені 07.11.2015.

У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 – 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу положень Закону № 580-VIII та Закону № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.12.2025 № 560/12915/23, від 15.11.2024 у справі № 200/11548/21, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.

При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Згідно із п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсоток.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзаці 2 пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, та цифри "101" замінено цифрами "103".

Абзац 2 пункту 1-1 зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016, застосовується з 01.01.2016.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.

Водночас, пунктом 2 Порядку №1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (набрала чинності 24.10.2017) та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Отже, поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, було включено Постановою № 782, яка набрала чинності у жовтні 2017 року.

Як встановлено з матеріалів справи, спірним питанням у даній справі є нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період із 07 листопада 2015 року по 31 серпня 2017 року з застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Так, із особового рахунку працівника ОСОБА_1 за період 07.11.2015 по 31.08.2017 (а.с. 29 зворот) встановлено, що позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення протягом спірного періоду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до згаданого вище нормативного обґрунтування спірних відносин, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (з 01.01.2016), а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

У свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.

Так, судовим розглядом встановлено, що позивач проходив службу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області станом на 07.11.2015, що не заперечується сторонами.

Оскільки Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з 07.11.2015.

Отже, колегія суддів вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів, яким є грудень 2015 року.

За даними Держстату України, індекс споживчих цін, на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року, становив 100,7% (опубліковано в січні 2016 року). Оскільки він не перевищує порогу індексації (103%), тому право на індексацію грошового забезпечення позивача в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає.

У подальшому, у січні 2016 року індекс споживчих цін склав 100,9% (опубліковано в лютому 2016 року). Оскільки наростаючим підсумком за грудень 2015 року - січень 2016 року (1,007 х 1,009 х 100 = 101,6 %) індекс споживчих цін не перевищує поріг індексації (103 %), право на індексацію грошового забезпечення позивача в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає.

Індекс споживчих цін у лютому 2016 року становив 99,6 % (право на індексацію в квітні не настає), в березні 2016 року - 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), а в квітні 2016 року - 103,5%.

Зважаючи на приписи статті 4 Закону № 1282-ХІІ, за грудень 2015 року - квітень 2016 року індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, дорівнюватиме 105,79 % (1,007 х 1,009 х 0,996 х 1,01 х 1,035 х 100), тому право на індексацію у позивача виникає у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року).

Таким чином, оскільки в квітні 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у червні 2016 року.

Отже, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник кореспондуючий обов`язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що з 01.06.2016 по 31.08.2017 на відповідача покладався обов`язок здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця – грудень 2015 року.

Натомість, в листопаді-грудні 2015 року та в січні - березні 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, тому у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу, відповідно, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.05.2016 є такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 31.08.2017 із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 31.08.2017 із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

Із урахуванням вказаного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення позивача з червня 2016 року не проводилася та не виплачувалася з тих підстав, що лише Постановою №782 від 18.10.2017 внесено зміни до Постанови № 1078 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, оскільки право позивача на нарахування та виплату індексації прямо передбачено частиною 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів наголошує, що відсутність у період до 24.10.2017 у пункті 2 Порядку №1078 відокремлених положень щодо визначення серед об`єктів індексації грошових доходів громадян грошового забезпечення саме поліцейських не є підставою для незастосування відповідачем механізму нарахування та виплати індексації, що визначений цим Порядком.

Згідно зі статтями 18, 19 Закону № 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, у позивача наявне право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.08.2017.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1078.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 160/35/20.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивач порушив передбачений частиною 5 статті 122 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.

Приписами частин 3 і 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів зазначає, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 02.08.2023 у справі № 380/17776/22.

У ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач у період із 07.11.2015 по 31.08.2017 проходив службу в Управлінні поліції охорони в Полтавській області, що не заперечується сторонами.

У даній справі спірним є, зокрема, питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.08.2017.

Таким чином, часовий проміжок, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, підпадає під дію частини першої статті 233 КЗпП України у редакції до 19.07.2022, якою право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувалося будь-яким строком.

Таким чином, колегія суддів вказує, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 31.08.2017 року із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року, зобов`язання Управління поліції охорони в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 31.08.2017 із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а саме визнання протиправною бездіяльності Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.08.2017, зобов`язання Управління поліції охорони в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.08.2017.

Доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в ході розгляду справи колегією суддів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 440/5750/25 та прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Полтавській області - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі № 440/5750/25 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Полтавській області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.08.2017.

Зобов`язати Управління поліції охорони в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.06.2016 по 31.08.2017.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова