Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №200/2063/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №200/2063/25

Суддя: Геращенко Ігор Володимирович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року справа №200/2063/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (головуючий І інстанції Куденков К.О.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі у справі № 200/2063/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056650011120 від 25.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_2 з 11.04.2024 дострокову пенсію за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 200/2063/25 - залишено без змін.

8 грудня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 200/2063/25 та винести ухвалу про закриття провадження у справі.

На обґрунтування вказаної заяви ГУ ПФУ в Донецькій області посилається на те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 № 200/2063/25, яке набрало законної сили 13.08.2025, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області призначено пенсію ОСОБА_2 . За результатом опрацювання пенсійної справи ОСОБА_2 , Головним управлінням нарахована заборгованість за період з 11.04.2024 по 31.10.2025 в сумі 99006,83 грн, яка облікована відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821. Посилається на те, що згідно з протоколу звірки ДРАЦС з ППВП та ДКГ за період з 01.01.2024 по 27.10.2025, отриманого службовою запискою управління інформаційних систем та електронних реєстрів від 27.10.2025 № 4878/06-16 стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Електронну пенсійну справу ОСОБА_2 № 056650011120 закрито відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України від 09.07.2003 №1058 ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 01.05.2025. Вважає, що Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області не були і не могли бути відомі обставини, які свідчили про смерть позивача – ОСОБА_2 . Також ГУ ПФУ зазначає, що позивач, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто за життя позивача не було ухвалено рішення, що набрало законної сили про встановлення права на належні йому виплати, а як наслідок право на призначення та виплату пенсії на підставі рішення суду позивач за життя не набув.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 200/2063/25 - задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 200/2063/25 - скасовано.

Провадження у справі № 200/2063/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - закрито.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 200/2063/25, провадження у якій відкрито за заявою ГУ ПФУ про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 за нововиявленими обставинами; повернути без розгляду заяву Головного управління ПФУ в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 200/2063/25.

Апелянт зазначив, що на підставі частини першої статті 363 та частини четвертої статті 366 КАС України, оскільки суд першої інстанції не встановив ту істотну обставину справи, що ГУ ПФУ дізналось про факт смерті її чоловіка вже 29.09.2025, суд не врахував наявні в матеріалах справи докази щодо обізнаності ГУ ПФУ про цей факт станом на 27.10.2025, суд не дійшов висновку про істотний пропуск ГУ ПФУ строку на подання заяви та, як наслідок, порушив положення частини четвертої статті 366 КАС України,

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити у її задоволені, в обґрунтування якого зазначає, що згідно протоколу звірки ДРАЦС з ППВП та ДКГ за період з 01.01.2024 по 27.10.2025, отриманого службовою запискою управління інформаційних систем та електронних реєстрів від 27.10.2025 № 4878/06-16 стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Електронну пенсійну справу ОСОБА_2 № 056650011120 закрито відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України від 09.07.2003 №1058 ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2025. За наведених обставин, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області не були і не могли бути відомі обставини, які свідчили про смерть позивача – ОСОБА_2 .

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

ОСОБА_1 подано відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 200/2063/25, провадження у якій відкрито за заявою ГУ ПФУ про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 за нововиявленими обставинами; повернути без розгляду заяву Головного управління ПФУ в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 200/2063/25.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 05.01.2026 № 00055715390 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент розгляду цієї справи суду не була відома зазначена обставина. Також відсутні підстави вважати, що зазначена обставина була відома або могла бути відома Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Отже, суд першої інстанції визнав обставину смерті позивача у цій справі нововиявленою.

За змістом статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно зі статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи, як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У справі з подібними правовідносинами (справа №752/17889/14, постанова від 07.02.2019) Верховний Суд виснував, що оскільки на момент смерті спадкодавця відсутні правові підстави (зокрема судові рішення) на підставі яких особі належали певні виплати, то і правонаступництво у такій справі не допускається.

У цьому випадку на момент смерті позивача не існувало рішення, яке набрало законної сили. Отже, спірні правовідносини не допускають правонаступництво.

Аналогічний правовий висновок також висловлено у постановах Верховного Суду від 17.08.2018 (справа № 825/3610/15-а) та від 14.07.2021 (справа № 642/144/18).

За змістом ч. 4 статті 368 КАС України За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року слід скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п. 5 частини першої статті 238 КАС України, посилаючись на практику Верховного Суду, яка викладена в постанові від 4 травня 2022 року у справі № 760/15052/15-а.

Спірним при апеляційному перегляді є дотримання відповідачем строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За ч.ч. 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем подано через систему «Електронний суд» 08.12.2025.

Щодо істотних обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначає наступне. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 № 200/2063/25, яке набрало законної сили 13.08.2025, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області призначено пенсію ОСОБА_2 . За результатом опрацювання пенсійної справи ОСОБА_2 , Головним управлінням нарахована заборгованість за період з 11.04.2024 по 31.10.2025 в сумі 99006,83 грн, яка облікована відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.

Згідно протоколу звірки ДРАЦС з ППВП та ДКГ за період з 01.01.2024 по 27.10.2025, отриманого службовою запискою управління інформаційних систем та електронних реєстрів від 27.10.2025 № 4878/06-16 стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Електронну пенсійну справу ОСОБА_2 № 056650011120 закрито відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України від 09.07.2003 №1058 ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2025.

Отже, апеляційним судом встановлено, що 27.10.2025 року відповідачу стало достеменно відомо про існування нововиявленої обставинами – смерть позивача.

При цьому, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідачем подано лише 08.12.2025, тобто з пропущенням строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 363 КАС України.

Клопотання про поновлення цього строку матеріали справи не містять, суд першої інстанції не звернув увагу на пропуск строку звернення з цією заявою до суду.

Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку подання відповідних заяв, скарг, а також належного їх оформлення. Для цього особа, зацікавлена у поданні відповідно заяви (скарги), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, заява про перегляд за виключними обставинами рішення суду у цій справі подана з пропуском строку на подання цієї заяви, при цьому, заявником не наведено жодного обґрунтування щодо причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не е абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»)

У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним: воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (N°32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява N°45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява N°23436/03).

Враховуючи викладене, апеляційний суд повертає без розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі у справі № 200/2063/25 заявникові.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм процесуального права, не з`ясував дотримання заявником строку подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі у справі № 200/2063/25, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про повернення заявникові без розгляду зазначеної заяви.

Щодо судових витрат.

За ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2180,16 грн.

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2180,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 139, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі у справі № 200/2063/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі у справі № 200/2063/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - повернути без розгляду заявникові.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2180,16 грн. (дві тисячі сто вісімдесят гривень 16 копійок).

Повний текст постанови складений 23 вересня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua