Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №513/102/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/102/26

Провадження № 3/513/120/26

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Бролінського Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 15 серпня 2024 року ТСЦ 5143,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

14 січня 2026 року о 14 годині 48 хвилин по вул. Полковника В.Гуляєва, біля будинку, Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 керувала автомобілем FORD FUSION, реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер 6820, номер тесту 510, водій дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 1,70 промілей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився під запис на бодікамеру, чим порушила п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність настає за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилася.

У судовому засіданні захисник адвокат Бролінський Р.О. пояснив, що ОСОБА_1 здійснювала прямий рух, без жодних коливань, що підтверджується дослідженим відеозаписом, тобто не зрозуміла причина зупинки. Відеозапис події не є безперервним, на відео не має півгодини. Направлення на проходження медичного огляду не виписувалось, результат 1,70 %, однак на відеозаписі ОСОБА_1 не перебувала у стані сп`яніння. Крім того, за запит суду не долучено сертифікат перевірки типу D, від посади ОСОБА_1 відсторонена не була, посвідчення не вилучалось, що є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутності у її діях складу такого правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов до таких висновків.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й відео записом з місця події, на якому зафіксовано проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Аlkotest 6820 на місці зупинки транспортного засобу, чеком Драгер номер тесту 510 від 14 січня 2026 року, результат якого становить 1,70 проміле, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, а саме 0000000_0000002026114145401_0018 IMP, вбачається, що ОСОБА_1 продуває прилад Alkotest (14654:23- 14:54:26), результат якого склав 1,70% проміле (14:54:58), від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовилась (14:55:18). На запит працівника поліції: «До медичного закладу будете їхати (14:55:18)», відповідь ОСОБА_1 : «Ні, до медичного закладу ми їхати точно не будемо (14:55:19 – 14:55:22)».

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом.

Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).

Як вбачається із дослідженого відеозапису підставою для зупинки автомобіля стало повідомлення на лінію 102, після чого працівники поліції слідували за вказаним транспортним засобом до моменту його зупинки, вже під час спілкування із водієм, ОСОБА_1 , працівник поліції звертає увагу на ознаки алкогольного сп`яніння останньої.

Отже, дослідженим відеозаписом зафіксовані фактичні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи.

Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 23 вересня 2026 року ані ОСОБА_1 , ані її захисник адвокат Бролінський Р.О. не оскаржували дії працівників поліції та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування за обставинами наведеними стороною захисту.

Доводи захисника про те, що відеозапис наданий працівниками поліції не повний, не спростовують фактичних обставин справи та якими підтверджено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та отриманий результат 1,70 промілей. Відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, та об`єктивно відображає обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Також, щодо безперервності відеозйомки з моменту виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції до її завершення, суд звертає увагу сторони захисту на приписи ч. 2 ст. 266 КУпАП, Порядку № 1103 від 17 грудня 2008 року, а також п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, відповідно до яких під час проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Отже, аналіз вищевказаних положень законодавства та нормативних актів свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп`яніння, тобто не є обов`язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов`язків.

Також, судом були досліджені документи, які були надані до суду на виконання постанови суду від 13 травня 2026 року, а саме, сертифікат Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» перевірки типу, зареєстрованого № UA.TR.001 101-17 Revю 0, відповідно до якого тип засобу вимірювальної техніки: газоаналізатори, виданий 05 жовтня 2017 року та чинний до 05 жовтня 2027 року. Цей сертифікат підтверджує позитивні результати перевірки типу засобів вимірювальної техніки, але не засвідчує відповідності для надання їх на ринку та/або введення в експлуатацію на території України. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 2254 103 25, який чинний до 24 листопада 2026 року, відповідно до якого, газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Alkotest 6820 № ARSC-0105. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Також суд дослідив декларацію про відповідність №2/23733900 вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, дата видачі 29 вересня 2025 року з терміном дії до 10 вересня 2030 року.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.

Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено, 24 листопада 2025 року, згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, тобто станом на дату проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

Також, з відео вбачається, що тестування проводилось без зовнішнього втручання в роботу приладу.

Щодо тверджень захисника, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її прав передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, то суд звертає увагу, що згідно відеозапису, ОСОБА_1 не висловлювала жодних прохань до поліцейських щодо надання їй можливості скористатись правовою допомогою чи щодо додаткового роз`яснення їй прав та обов`язків, відповіді на запинання давала добровільно, ніхто його не схиляв до цього, працівниками поліції повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 просила врегулювати дане питання іншим чином, із посиланням на сторонніх осіб.

Відсутність у матеріалах справи направлення на проведення огляду не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов`язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан. Судом не встановлено обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про необхідність накладення на неї адміністративного стягнення у виді адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу – стягнення судового збору на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складений 23 вересня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова