Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №502/747/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/747/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

присяжних Папук С.Д., Кутас Л.О.,

за участю секретаря судового засідання – Нанєвої А.В.,

представника заявника адвоката Бурлаченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Кілійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

До Кілійського районного суду Одеської області в порядку окремого провадження звернувся адвокат Бурлаченко Д.В., який діє від імені заявника ОСОБА_1 із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що згідно свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_1 від 05.06.2000 року, ОСОБА_2 визнаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої ж ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.06.2000 року вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 29.03.2024 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу.

10.06.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з заявою відповідно якої просила встановити місцеперебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зник безвісти поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району, Донецької області, внаслідок чого вказані відомості були внесені до ЄРДР за № 12024162150000786 від 10.06.2024 року.

19.06.2024 року за вих. № 1/5493 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на адресу ОСОБА_1 направлено сповіщення, яким повідомлено, що її цивільний чоловік гранатометник 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти при веденні бойових дій, поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 20.02.2025 року по справі № 502/2150/24, заяву задоволено, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , – з 1999 року по 29.05.2024 р. включно.

Встановлення факту оголошення смерті чоловіка, необхідне для подальшої реєстрації факту його смерті в органах цивільного стану та отримання мною відповідного документу - свідоцтва про смерть. У зв`язку з відсутністю відповідного свідоцтва заявник позбавлена можливості скористатися сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю свого чоловіка, зокрема у питаннях спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого. Спір про право у заявниці з іншими членами сім`ї відсутній.

На підставі вищевикладеного, заявник просить суд:

-оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, померлим від дня його вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті вказати – населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області.

У судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У судове засідання представники заінтересованих осіб, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов наступного.

Згідно свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_1 від 05.06.2000 року, виданого Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 визнаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої вказано ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 05.06.2000 року зроблено актовий запис № 50.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.06.2000 року Вилківською міською радою Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 50.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 29.03.2024 року на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу.

10.06.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з заявою відповідно якої просила встановити місцеперебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зник безвісти поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району, Донецької області, внаслідок чого вказані відомості були внесені до ЄРДР за № 12024162150000786 від 10.06.2024 року.

19.06.2024 року за вих. № 1/5493 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на адресу ОСОБА_1 направлено сповіщення, яким повідомлено, що її цивільний чоловік гранатометник 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти при веденні бойових дій, поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241008-539 від 08.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій). 11.12.2024 року ОСОБА_1 визнано потерпілою в рамках кримінального провадження, відомості про яке 10.06.2024 року внесені до ЄРДР за № 12024162150000786 за фактом зникнення її цивільного чоловіка.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 20.02.2025 року по справі № 502/2150/24, заяву задоволено, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , – з 1999 року по 29.05.2024 р. включно.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені у заяві обставини та мету, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат, позаяк заявник є дружиною особи, яку просить оголосити померлою.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим.

Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та оголосити його померлим слід з ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України – померлим.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, вважати ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце смерті – населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.В. Березніков

Присяжні С.Д. Папук

Л. О. Кутас