Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №947/16134/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/16134/26

Провадження № 2-а/947/150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого – судді Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7038875 від 17.04.2026, посилаючись на те, що зазначена постанова була прийнята з порушенням норм чинного законодавства, а тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом. Також позивач просив провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, визнати протиправними дії працівників УПП в Одеській області з тимчасового затримання транспортного засобу Mercedes-Benz E220 CDI, д/н НОМЕР_1 та стягнути з відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП матеріальну шкоду в розмірі 4560 гривень.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 09.09.2026 позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі, в подальшому до судового засідання не з`явився, повідомлявся.

Представник Департаменту патрульної поліції – Сердюк А.В. до судового засідання не з`явився, повідомлявся, надав до суду відзив на позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до відзиву також надав акт огляду та тимчасове затримання транспортного засобу, відео докази евакуації авто та розгляду справи.

Представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до судового засідання не з`явився, повідомлявся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7038875 від 17.04.2026, ОСОБА_1 16 квітня 2026 року, 13:58 в м.Одеса, пр.Сабанський здійснив стоянку автомобіля Mercedes-Benz E220 CDI, д/н НОМЕР_1 в зоні дії знаку 5.42.1 з табличкою 7.17 місце для стоянки осіб з інвалідністю передбачено 30.3 та 2.9, чим порушив п.33 Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.6 КпАП України, у вигляді стягнення штрафу у розмірі 1020 грн.

З наданого відповідачем до відзиву на позов відео вбачається, що під час розгляду справи був присутній позивач який заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності та надав копію посвідчення особи з інвалідністю 2 гр. загального захворювання.

Згідно абзацу 6 ст. 122 КпАП України зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові та соціальні основи дорожнього руху визначені Законом України «Про дорожній рух», відповідно до ст.14 вказаного Закону учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ст.53 вказаного Закону юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 30.3. ПДД визначено, що на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки (додаток 4):

ґ) Водій з інвалідністю - квадрат синього кольору із стороною 150 мм і білим зображенням символу таблички 7.17. Знак розміщується спереду і ззаду на механічних транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю;

Табличка 7.17 Особи з інвалідністю застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 і 5.43 для позначення місця (або спеціально відведеної частини майданчика) для стоянки транспортних засобів, на яких установлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю відповідно до вимог цих Правил.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та гарантії їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовано Законом України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Ч.6 ст. 30 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зокрема, визначає, що водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об`єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

Таким чином нормами спеціального Закону, яким врегульовані основи соціальної захищеності осіб з інвалідами та приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять обов`язковості наявності на транспортному засобі яким керує особа з інвалідністю або на якої здійснюється перевезення особи з інвалідністю розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", та визначає можливість встановлення такого знака як право, тобто наявність відповідного права особи з інвалідністю на користування спеціально відведеними на місцях паркування транспортних засобів місць для зупинки і стоянки транспортних засобів яким керують особи з інвалідністю або на яких таки особи перевозяться як пасажири.

У даному випадку наявність різних норм права у вигляді Правил дорожнього руху де зазначається що на позначених табличною 7.17 спеціально відведених місцях для паркування мають право зупинятись та стояти транспортні засоби, на яких установлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю та спеціальний Закон України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» яким гарантовано таке право саме особам з інвалідністю які самостійно керують або використовують транспортні засоби в якості пасажирів та відповідне право не залежить від наявності відповідного спеціального знаку на самому транспортному засобі, дозволяє суду визначитись, що у даному конкретному випадку позивач, який є особою з інвалідністю, був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно вимог ч.6 ст. 122 КпАП України до складу адміністративного правопорушення якої законодавець визначив не факт відсутності на транспортному засобі відповідного розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" а використання таких спеціально відведених та позначених відповідними дорожніми знаками місць для зупинки чи стоянки без відповідного права, незважаючи на те що відповідне право у нього існує, та ще під час розгляду адміністративної справи відповідні докази були наявні у інспектора який складав відповідну постанову.

Таким чином, суд приходить до висновку , що на момент розгляду адміністративної справи було встановлено, на основі наявних у інспектора доказів, що у діях особи, відносно якої складається постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.6 ст. 122 КпАП України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7038875 від 17.04.2026 підлягає скасуванню, а адміністративна справа за даними обставинами підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КпАП України.

Щодо повернення сплаченого позивачем штрафу, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.296 КпАП України скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою.

Що стосується вимог про визнання незаконними дій працівників УПП в Одеській області ДПП щодо тимчасового затримання транспортного засобу позивача та евакуації автомобіля внаслідок чого позивачу були завдана матеріальна шкода, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 265-2 КпАП України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено, зокрема, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.

Таким чином законодавець визначив як підстави для тимчасового затримання наявність підстав вважати, що водієм порушена правила зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю так і право на здійснення доставлення такого виявленого автомобіля на зберігання на спеціальний майданчик у випадку розміщення виявленого транспортного засобу на вказаних вище спеціально відведених та позначених дорожніми знаками місцях.

У даному випадку відеозаписом підтверджено та не заперечується поясненнями позивача, що його автомобіль стояв на спеціально відведеному, для стоянки транспортних засобів якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, місці , яке було облаштовано відповідними дорожніми знаками та на склі автомобіля були відсутні розпізнавальні знаки "Водій з інвалідністю", тобто у поліцейського були всі підстави вважати, що є наявність правопорушення та відповідні обставини які у сукупності є достатніми для здійснення тимчасового затримання транспортного засобу та евакуації його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

При розгляду даного питання суд приймає до уваги, що законодавець не ототожнює підстави для тимчасового затримання транспортного засобу із встановленням самого факту правопорушення, а визначає як підставу наявність у поліцейського обґрунтованої підстави вважати, що водієм вчинено відповідне правопорушення, а тому скасування судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на встановлення того, що на момент виявлення даного транспортного засобу відповідні підстави у поліцейського були наявні.

Суд критично ставиться до твердження позивача, що на лобовому склі автомобіля був приклеєний відповідний розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» але можливо він відклеївся та впав, так як саме водій несе відповідальність за комплектацію власного транспортного засобу у тому числі і демонстрації відповідного знаку, який, окрім того, повинен бути розміщеним як на лобовому так і задньому склі автомобіля, а при недбалому ставленні до розміщення відповідного розпізнавального знака сам водій несе всі ризики які пов`язані із відсутністю такого знаку, а також звертає увагу що у даному випадку встановлення даних обставин безпосередньо не пов`язано із притягненням до адміністративної відповідальності, а тому тягар доказування наявності такого розпізнавального знаку на транспортному засобі який стояв на спеціально відведеному та облаштованому відповідними дорожніми знаками місці на якому дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, покладається на самого позивача.

Окрім того, при розгляді справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, обов`язок відповідача – суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дій чи бездіяльності не виключає визначного частиною першою ст.77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При таких обставинах та з огляду на те, що під час судового розгляду не встановлено порушення прав позивача діями та рішеннями співробітників поліції, суд вважає вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення шкоди саме з суб`єктів владних повноважень такими, що не підлягають задоволенню.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що питання відшкодування шкоди у разі неправомірної евакуації транспортного засобу, повинно розглядатись у порядку цивільного законодавства за позовом власника транспортного засобу до суб`єкта який здійснив евакуацію.

Керуючись ст.5,8,9,77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7038875 від 17 квітня 2026 року про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. В. Огренич