Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №580/1014/24 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року справа № 580/1014/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому, з урахуванням заяви (вх. Черкаського окружного адміністративного суду № 47011/24 від 07.10.2024) просить:

- визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 поновити громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військовому обліку в якості призовника та виключити відомості про позивача з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 зарахований в запас згідно абз. 2 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на підставі рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час.

Позивач зазначає, що оскільки не досягнув 27-річного віку, він не проходив строкову військову службу, не перебуває у військовому резерві як особа, яка не виконала обов`язку служби у військовому резерві протягом першого та другого контрактів, не проходив навчання на військовій кафедрі у ВНЗ, не має спеціальної медичної освіти та не був визнаний непридатним до проходження військової служби, то згідно чинного законодавства має залишатись на військовому обліку як призовник. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помилково взяв позивача на облік в якості військовозобов`язаної особи та незаконно призвав на військову службу під час мобілізації.

Крім того, позивач зазначає, що направлені роботодавцю повістки на відправку позивача на військову службу ані за формою, ані за змістом не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022. Також начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не є керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а є лише службовою особою структурного підрозділу РТЦК, у якого відсутні повноваження на видачу повісток.

Позивач також зауважує, що в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про таку юридичну особу з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 , як ІНФОРМАЦІЯ_4 , натомість за вказаним кодом міститься інформація про ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою від 16 лютого 2024 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.03.2024 до суду надійшов лист, у якому представник відповідача повідомив, що позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, у зв`язку із чим, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», був звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на військовий облік військовозобов`язаних. З урахуванням зазначеного вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зарахування в запас та взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних відповідає нормам чинного законодавства України та є правомірними.

Ухвалою від 21 березня 2024 року Черкаський окружний адміністративний суд вирішив здійснити розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі.

В судовому засіданні 16.05.2024 суд залишив без розгляду клопотання про витребування інформації у ІНФОРМАЦІЯ_7 за заявою представниці позивача, а також відмовив у задоволенні клопотання представниці позивача про залучення ІНФОРМАЦІЯ_7 у якості співвідповідача.

До суду надійшла заява представниці позивача про зміни підстав позову.

В судовому засіданні 07.10.2024 суд не прийняв заяву представниці позивача про зміну підстав позову до розгляду.

В судовому засіданні 17.10.2024 суд залишив без розгляду клопотання представниці позивача (а.с. 36-39, 60, 73, 76-77, 80-89, 179-180, 182-183, 206-207 т. 1) та витребував в Міністерства оборони України копію директиви ІНФОРМАЦІЯ_8 за № 116/2/1/21409 від 19.09.2024.

В судовому засіданні 16.12.2024 усною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Чергове судове засідання для розгляду справи по суті суд призначив на 06.03.2025.

Ухвалою від 06 березня 2025 року суд вирішив розглянути цю справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до Витягу з книги протоколів засідань призовної комісії № 4 від 06.04.2021 ОСОБА_1 рішенням призовної комісії згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 23б гр. І додатку 1 «Положення про ВЛЕ в ЗС України», затвердженого наказом МО України № 402 від 2008 року. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» ОСОБА_1 звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на військовий облік військовозобов`язаних.

Згідно з довідкою ВЛК № 220/4 від 13.12.2023 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

ІНФОРМАЦІЯ_4 видав повістку на відправку позивачу.

Дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних та щодо призову на військову службу під час мобілізації позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 34 Закону № 2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Зазначеним Порядком № 1487 затверджено також Додаток 2, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Згідно з п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з п. п. 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо ведення військового обліку, взяття та виключення громадян з військового обліку.

Під час вирішення цього спору по суті суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до Витягу з книги протоколів засідань призовної комісії № 4 від 06.04.2021 ОСОБА_1 рішенням призовної комісії згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст. 23б гр. І додатку 1 «Положення про ВЛЕ в ЗС України», затвердженого наказом МО України №402 від 2008 року. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 та абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» ОСОБА_1 звільнений від призову на строкову військову службу та взятий на військовий облік військовозобов`язаних.

Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 26.12.2022 позивач зарахований у запас 06.04.2021 згідно абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у редакції чинній станом на 06.04.2021) від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно з абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Отже, позивач, який 06.04.2021 рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, підлягав звільненню від призову на строкову військову службу в мирний час на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 2232-XII із взяттям на військовий облік військовозобов`язаних згідно з абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про правомірність взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних.

Суд відхиляє покликання представників позивача про неможливість взяття позивача військовий облік військовозобов`язаних до досягнення ним 27 (25) річного віку, оскільки імперативні приписи абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII покладають на відповідача обов`язок із взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу. У спірних правовідносинах позивач міг перебувати на обліку призовників до 27 (25) років за відсутності обставини звільнення від призову на строкову військову службу відповідно до ст. 18 Закону № 2232-XII.

Покликання представника позивача на директиву ІНФОРМАЦІЯ_8 за № 116/2/1/21409 від 19.09.2024 суд також не враховує, оскільки відповідач узяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних 06.04.2021 та відповідно до чинних нормативно-правових норм Закону № 2232-XII.

Суд відхиляє вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо призову позивача, оскільки, як встановив вище суд, відповідач правомірно узяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних а відповідно до довідки ВЛК № 220/4 від 13.12.2023 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Крім того суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні жодні докази призову позивача на військову службу (наказ ТЦК та СП про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.)

З урахуванням зазначеного та зважаючи на відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2) відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 23.09.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК