Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №580/19/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року справа № 580/19/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яке оформлене протоколом від 17.12.2025 р. № 146, з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як незаконне;

- зобов`язати комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву № 20251216-238390 ОСОБА_1 від 16.12.2025 р. та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії законних підстав, які надають йому право на відстрочку, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Ухвалою судді від 13.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 13.03.2026 залучено до участі у справі в якості співвідповідача – комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розгляд справи розпочато спочатку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є батьком трьох дітей, тому має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, комісія при ТЦК відмовила у наданні відстрочки, однак позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки надав усі необхідні документи, які підтверджують право на відстрочку.

Відзив у встановлений судом відповідачем – ІНФОРМАЦІЯ_2 , до суду не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем. Оскільки відзив до суду не подано, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову, розглянути справу за наявними матеріалами.

У відзиві на адміністративний позов представник комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що наявність договорів про виховання дітей від різних жінок, які укладені між позивачем та матерями дітей, потребує підтвердження факту належного виконання умов договорів. Однак ОСОБА_1 до заяви про надання відстрочки не додано заяви іншої сторони договору по виконання умов договору щодо утримання, догляду, виховання, визначення місця проживання дитини та здійснення батьківських прав, що може вказувати на неналежне виконання умов договору.

Наведене, на думку представника відповідача вказує на правомірність оскарженого рішення комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради із заявою від 16.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до голови комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заяву зареєстровано за №20251216-238390 та передано комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 для прийняття рішення.

Протоколом комісії №146 від 17.12.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку ненаданням документів, які б підтверджували виконання договору щодо доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та договору щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Не погоджуючись із правомірністю рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та на час розгляду справи триває.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

У відповідності до положень абз. п.3 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

З аналізу наведених законодавчих приписів слідує висновок, що наявність на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років є підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, окрім випадку наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979).

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Згідно з п. 60 Постанови №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

За результатом розгляду заяви про надання відстрочки військовозобов`язаного СБУ або розвідувального органу довідка (додаток 6) або повідомлення про відмову (додаток 7) надсилається у спосіб, зазначений у заяві про надання відстрочки, засобами електронного або поштового зв`язку.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно Додатку 5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на дату ухвалення рішення комісією) затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, необхідно надати:

- свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів:

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше);

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним;

письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;

свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);

інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

З наведеного правового регулювання вбачається, що нормами Порядку №560 для отримання відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону передбачено надання письмового договору між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.

Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, позивач разом із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надав копію нотаріально засвідченого договору між батьками щодо утримання, догляду, виховання, визначення місця проживання дітей та здійснення батьківських прав від 08.08.2025, який укладено між позивачем (батько) та ОСОБА_5 (мати). Договором визначено місце проживання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з батьком, а також визначено обов`язок їх утримання батьком.

Аналогічний договір від 16.07.2025 укладено між позивачем та ОСОБА_8 щодо проживання та утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, позивач надав передбачені Порядком №560 документи для підтвердження перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Вимоги відповідача про надання доказів виконання зазначених договорів є необґрунтованими, оскільки Порядком №560 не передбачено надання таких документів.

За наведених фактичних обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач надав необхідні документи для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому відмова в наданні відстрочки з цих підстав є незаконною, а оскаржене рішення підлягає скасуванню.

Вимоги позивача про зобов`язання комісію прийняти рішення про надання відстрочки задоволенню не підлягають, оскільки суд не може підміняти собою компетентний орган який вирішує питання про надання відстрочки в межах дискреційних повноважень, натомість суд перевіряє законність відповідного рішення цього органу.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19), від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (касаційні провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19), у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19 (адміністративне провадження №К/9901/5378/20).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду ордер серії СА №1146776 від 31.12.2025 та платіжну інструкцію від 12.12.2025 на суму 5500 грн. Інші документи, які підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг в розрізі витраченого часу до матеріалів справи не надано.

Платіжна інструкція у призначенні платежу містить вказівку про виплату коштів за договором, однак не вказано дату договору та не уточнено чи пов`язані ці витрати із захистом прав позивача щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Інших доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач не надав, тому суд вважає названі докази неналежними та не вбачає підстав для її стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленого протоколом №146 від 17.12.2025, в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .

Зобов`язати комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_9 повторно розглянути питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні та повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО