Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №520/16883/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2026 року № 520/16883/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Павлової К.Є.,

за участі позивача – ОСОБА_1 ,

представників:

позивача – не з`явився,

відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927)

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зарахування страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за періоди - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, - з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства оформлену рішенням 204050012282 від 25 грудня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до страхового стажу наступні періоди: - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, - з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подачу позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зарахування страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за періоди - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, - з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства оформлену рішенням 204050012282 від 25 грудня 2025 року є протиправною.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 07 липня 2026 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 520/16883/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась 18.12.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до управління із заявою про призначення пенсії за віком із відповідними документами.

Вказана заява розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж позивачки становить 26 років 02 місяці 03 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком (після досягнення віку 60 років).

До загального страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки титульна сторінка не придатна для сприйняття змісту.

Для врахування періоду з 01.11.1988 по 01.09.2003 необхідно надати до управління уточнюючу довідку про періоди роботи та довідку про зміну назви установи.

Водночас періоди з 01.01.1999 по 30.11.2025 зараховано до загального страхового стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За результатами розгляду заяви та наданих документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №204050012383 від 25.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з поданням документів раніше встановленого законодавством терміну (60 років).

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась 18.12.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до управління із заявою про призначення пенсії за віком із відповідними документами.

Вказана заява розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Страховий стаж позивачки становить 26 років 02 місяці 03 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком (після досягнення віку 60 років).

До загального страхового стажу не зараховано періоди згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки титульна сторінка не придатна для сприйняття змісту.

Для врахування періоду з 01.11.1988 по 01.09.2003 необхідно надати до управління уточнюючу довідку про періоди роботи та довідку про зміну назви установи.

Водночас періоди з 01.01.1999 по 30.11.2025 зараховано до загального страхового стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За результатами розгляду заяви та наданих документів, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №204050012383 від 25.12.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з поданням документів раніше встановленого законодавством терміну (60 років).

Позивачка не погодилася з рішенням відповідача щодо не зарахування для обчислення стажу при призначенні пенсії вказаного періоду роботи та звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 20 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З матеріалів справи вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві та з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства, оскільки титульна сторінка не придатна для сприйняття змісту.

Порядок ведення трудових книжок, був урегульований “Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та “Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п.4).

Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Разом з тим, право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою Інструкції про порядок ведення трудових книжок та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Натомість, згідно із ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок, або неточностей у заповненні трудової книжки, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

В той же час, дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , встановлено, що 01 листопада 1988 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Кам`янського сільського споживчого товариства на посаду бухгалтера на підставі розпорядження № 70 від 01 жовтня 1999 року (запис №1).

На підставі розпорядження № 45 від 01.10.1989 позивачку було переведено на посаду бухгалтера до пайового товариства № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства (запис №2).

01 вересня 2003 року позивачка була звільнена на підставі розпорядження № 12 від 01.09.2003 (запис №3).

Водночас, записи щодо прийняття та звільнення виконані чітко, з зазначенням документів, на підставі яких їх здійснено, запис про звільнення містить підпис посадової особи та печатку установи.

Вирішуючи спір по суті, суд заважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2020 у справі № 677/831/17, так Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, маючи низку повноважень, визначених ч.1 ст. 64 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права на пенсію не вчинило, поклавши весь тягар відповідальності на позивача.

Слід також зазначити, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку у трудовій книжці, як титульна сторінка не придатна для сприйняття змісту, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці.

Також у судовому засіданні вказані спірні періоди роботи позивачки підтверджено показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також копією рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 13.05.2026 у справі № 638/5753/26, де встановлено ті ж самі обставини, а саме:

«Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила що працювала у відділі кадрів Кам`янського сільського споживчого товариства та прийняла заявницю ОСОБА_1 на роботу. Також вказала, що трудову книжку заповнювала вона.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що працювала разом з ОСОБА_1 до 2003 року, бо ОСОБА_4 звільнилась у 2003 році.».

За приписами ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Варто зауважити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 16.04.2020 у справі №159/4315/16-а .

Так, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 зазначив, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

У постанові від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а Верховний Суд зауважив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Як стверджує відповідач, в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 титульна сторінка не придатна для сприйняття змісту, втім вказане не перешкоджає встановити період її роботи, займану посаду та реквізити документів на підставі, яких були внесені відповідні записи.

Враховуючи протиправність дій відповідача щодо не зарахування до стажу роботи позивача періоди роботи з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві та період роботи з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства, є підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за періоди - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, - з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства оформлену рішенням 204050012282 від 25 грудня 2025 року.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 14-6.2. Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до страхового стажу наступні періоди: - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві, - з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за періоди - з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві та з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства, оформлену рішенням 204050012282 від 25 грудня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) наступні періоди: з 01 листопада 1988 року по 01 жовтня 1999 року на посаді бухгалтера в Кам`янському сільському споживчому товаристві та з 01 жовтня 1999 року по 04 вересня 2003 року на посаді бухгалтера в пайовому товаристві № 3 Кам`янського сільського споживчого товариства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1064, 96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.